Суть, предмет, об’єкт і завдання метрології

 

♦ головний центр метрологічної служби України - Державний на-уковий центр «Український науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (Укр. ЦСМ, м. Київ). Він є головним центром Державної служби стандартних довідкових даних з вимірю-вання тиску, вакууму, фізико-хімічних, магнітних величин. Веде Державний реестр засобів вимірювальної техніки, дозволених для викори-стання на території України, а також веде національний фонд стандартних довідкових даних;

 

♦ державний науково-метрологічний центр - Державний науково-дослідний інститут «Система» (ДНДІ «Система», м. Львів) - головна організація з акустичних і гідроакустичних вимірювань. До системи держстандарту України входять 25 обласних і 9 міських державних центрів стандартизації, метрологи та сертифікації (ДЦСМС) та 3 при-ладобудівельних заводи «Еталон» (Вінниця, Донецьк та Харків).

 

Нормативы документы з  метрологи. Розроблення І затверджен-ня нормативних документів із метрологи  здійснюється відповідно до законодавства (стаття 5 Закону про метрологію та метрологічну діяль-ність). Вимоги нормативних документів із метрології, затверджені Держстандартом України, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самов-рядування, підприємствами, організаціями, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними виробниками. Вимоги нормативних документів із метрології, затверджені центральними органами виконавчої влади, є обов'язковими для виконання підприємствами і організаціями, що належать до сфери управління цих органів. Підпри-ємства і організації можуть розробляти та затверджувати у сфері своєї діяльності документи з метрології, що конкретизують затверджені Держстандартом України нормативні документи з метрології і не супе-речать їм.

 

Нормативну базу державної  метрологічної системи в Україні  скла-дають державні стандарта України (ДСТУ), керівні нормативні документа  та рекомендації з питань метрологи (КНД, Р), міждержавні стандарта (ДОСТ), міждержавні документн з питань метрологи, методики (рекомендації) метрологічних  інститутів, що були розроблені до 01.01.92 р. В цілому нормативна база метрологічної  діяльності в Укра-їні складаються більш ніж з 2500 нормативних документів.

 

Враховуючи, що в Україні  поряд з національними діють  також і міжнародні нормативні документа, загальною проблемою є визначен-ня кола метрологічних питань для регламентації  на національному та міжнародних  рівнях. Беручи до уваги міжнародне визначення та ши-роке використання документів Міжнародної організації законодавчої метрології (ОІМЬ) в країнах світу, можна констатувати, що пріоритет-ним завданням розвитку національної нормативно! бази з питань метрологи та метрологічної діяльності є гармонізація як національних, так і міждержавних НД з документами ОІМЬ, яка повинна здійснюватись з урахуванням визначених пріоритетів. Одне з найважливіших питань гармонізації НД - уніфікація одиниць фізичних величин, так як результата вимірювань повинні бути повністю порівнюваними і базува-тись на одиницях міжнародної системи (СІ). Загальний аналіз нормативно! бази з питань метрології вказує на те, що в Україні, не дивля-чись на достатній комплекс національних НД, все ж є потреба в розро-бці нових НД та перегляді деяких діючих.

 

Врахування міжнародної  практики з питань метрологи дозволить  наблизити метрологічну систему  до загальноприйнятих в світі вимог і тим самим забезпечити визнання як результатів вимірювань, так і результата випробувань промислової продукції в усьому світі.

 

В 1997 р. був затверджений Державний  стандарт України ДСТУ 3651.02-97 (три  частини), який замшив ГОСТ 8.417-81. Новий стандарт регламентує одиниці системи СІ.

 

У відповідності до рішенням 20-ої Генеральної конференції з  міри та ваги (1995 р. резолюція 8), за яким було визначено клас додаткових одиниць  СІ (радіан і стерадіан), в новому стандарті ці одиниці віднесе-ні до похідних і визначені як безрозмірні. Вперше в країнах СНД в державному стандарті були реалізовані сучасні положения документів Генеральної конференції з міри та ваги.

 

Суть, принципи, мета і завдання стандартизації

Згідно із міжнародного стандарту  І80ЯЕ8: "Стандартизація - дія-льність, яка спрямована на досягнення оптимального ступеня впоряд-кування у певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багатократного використання у відношенні реально існуючих або перспективних завдань".

 

«Предмет стандартизації - технічне законодавство та нормативы  документы регламентації процесів, методів, способів, правил життедіяльності людини. Суб'єкти стандартизации Законодавством України встановлено такі суб'єкти стандартизації:

 

•  центральний орган  виконавчої влади у сфері стандартизації;

 

•  центральний орган  виконавчої влади у сфері стандартизації;

 

• рада стандартизации

 

• технічні комітети стандартизации

 

• інші суб'єкти, що займаються стандартизацією.

 

За поданням центрального органу виконавчої влади у сфері стан-

 

2.1

 

дартизації Кабінет Міністрів України уповноважує центральний орган виконавчої влади у сфері будівництва та промисловості будівельних матеріалів (далі — Держбуд України) організувати, розробляти, схва-лювати, приймати, переглядати, змінювати та визнавати такими, що втратили чинність, національні стандарти у галузі будівництва та про-мисловості будівельних матеріалів.

 

Повноваження та функції  суб'єктів стандартизації встановлю-ють  законодавством, положениями та статутними документами цих суб'єктів.

 

Об'єкти стандартизації це —  продущія, процеси та послу-ги, зокрема  матеріали, їхні складники, устаткування, системи, їхня сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність. Найважливіші об'єкти стандартизації такі:

 

♦♦♦ організаційно-методичні та загально технічні об'єкти, зокрема:

 

♦ організація провадження робіт зі стандартизації;

 

♦ термінологічні системи різних галузей знань та діяльності;

 

♦ класифікація та кодування інформації;

 

♦ методи випробовування (аналізування), системи та методи забез-печування якості, контролювання якості та керування якістю;

 

♦ метрологічне забезпечення (захист громадян і національної еко-номіки від наслідків недостовірних результатів вимірювання);

 

♦ системи фізичних величин та одиниць вимірювання; стандартні довідкові дані про фізичні сталі та властивості речовин

 

і матеріалів;

 

♦ системи технічної та іншої документації загального застосову-вання;

 

♦ умовні познаки, зокрема, графічні та їхні системи, розмірні гео-метричні системи (допуски, посадки, геометрія поверхні тощо) та їх контролювання;

 

♦ інформаційні технології, зокрема, програмні та технічні засоби інформаційних систем загальної визначеності;

 

♦♦♦ продукція, призначена для використовування у різних видах економічної діяльності, продукція для державних закупівель та широкого вжитку;

 

♦♦♦ системи та господарські об'єкти, які мають важливе значения та їхні складники, зокрема транспорт, зв'язок, енергосистема, використання природних ресурсів тощо;

 

♦♦♦ вимоги щодо захисту прав споживачів, охорони праці, ер-гономіки, технічної естетики, охорони навколишнього природного середовища;

 

♦♦♦ будівельні матеріали, процеси, типові деталі та будинки, системи функціонального забезпечення будинків, складні будівельні споруди та методи контролю у будівництві;

 

♦♦♦ потреби оборони, мобілізаційної готовності та державної безпеки.

 

Стандарт може стосуватися  об'єкта в цілому або лише окремих  йо-го частин чи певних аспектів.

 

Державні стандарти розробляють  на об'єкти міжгалузевого засто-сування, які необхідні для єдності  і взаємозв'язку в різних галузях науки і техніки, виробництва, відпочинку, охорони довкілля, сировини: організація проведения робіт з стандартизации термінологічні системи різних галузей знань та діяльності; класифікація та керування техніко-економічної та соціальної інформації; системи і методи забезпечення якості та контролю якості (вимірювань, аналізу), методи випробувань; вимоги техніки безпеки, гігієни праці, охорона навколишнього природного середовища, вимоги до використання природних ресурсів, оборона країни тощо; об'єкти державних соціально-економічних та дер-жавних науково-технічних програм. Об'єктами галузевої стандартиза-ції можуть бути прилади, вироби, окремі види продукції, тобто вироби обмеженого використання. Існують також стандарти окремих підпри-ємств, наприклад, нормативні документи у галузі організації і управ-ління виробництвом та якості продукції.

 

Основні принципы стандартизації. Основними принципами ста-ндартизації є:

 

► врахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності і ефективності технологічних процесів для виробника, вигоди та безпеки для споживача і держави в цілому;

 

► гармонізація нормативних документів з стандартизації з міжна-родними, регіональними і національними стандартами інших країн; забезпечення відповідності вимог нормативних документів актам за-конодавства;

 

► участь у розробленні нормативних документів усіх зацікавлених сторін (розробник, виробник, споживач); взаємозв'язок і узгодженість нормативних документів усіх рівнів; придатність нормативних доку-ментів для сертифікації і продукції;

 

► відкритість інформації про чинні стандарти і програми робіт з стандартизації з урахуванням вимог чинного законодавства;

 

► відповідність комплексів (систем) стандартів складу та взає-мозв'язкам об'єктів стандартизації для певної галузі, раціональність, несуперечність та обґрунтованість вимог стандартів, можливість їх перевірки;

 

► застосування інформаційних систем і технологій у галузі стан-дартизації.

 

Мета та основні завдання стандартизації знаходяться у логіч-ному взаємозв'язку з рівнем розвитку країни та спрямовані на вирі-шення питань міжнародного співробітництва, внутрішнього розвитку країни та розвитку самої системи стандартизації Мета стандартизації:

 

♦ установити положения, що забезпечують відповідність об'єкта стандартизації своїй визначеності та безпечність його щодо життя чи здоров'я людей, тварин, рослин, а також майна й охорони навколиш-нього природного середовища;

 

♦ створити умови для раціонального застосування всіх видів наці-ональних ресурсів;

 

♦ сприяти усуненню технічних бар'єрів у торгівлі підвищити кон-курентоспроможність продукції, робіт та послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технологій.

 

Завдання стандартизації:

 

♦ забезпечувати продукцію, процеси та послуги стосовно життя, здоров'я та майна людей, тварин, рослин, довкілля;

 

♦ захищати та зберігати майно і продукцію, зокрема під час їх тра-нспортування чи зберігання;

 

♦ досягати високої якості продукції, процесів та послуг, відповідної до рівня розвитку науки, техніки, технологій і потреб людей;

 

♦ реалізувати права споживачів;

 

♦ забезпечувати технічну та інформаційну сумісність і взаємозамінність;

 

♦ досягати збіжності та відтворності результатів контролю;

 

♦ установлювати оптимальні вимоги до суспільно важливих продукції, процесів та послуг;

 

♦ ощаджувати всі види ресурсів, поліпшувати техніко-економічні показники виробництва;

 

♦ упроваджувати новітні технологи, оновлювати виробництво та підвищувати його продуктивність;

 

♦ забезпечувати господарські об'єкти, складні технічні системи з урахуванням допустимого ризику виникнення природних і техноген-них катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

 

♦ розвивати міжнародне та регіональне співробітництво;

 

♦ усувати технічні бар'єри у торгівлі.

 

Види стандартизації і стандартів

Відповідно до специфіки  стандартизації та змісту вимог, стандар-тизацію  поділяють натакі види (1).________________________

 

Міжнародна стандартизація - стандартизация, участь в якій є  доступною для відповідних органів  всіх країн.

 

Регіональна стандартизація - стандартизация, участь в якій є  доступною для відповідних органів  країн лише одного географічного  або економічного регіону.

 

Національна стандартизація - стандартизація, яка проводиться  на рівні однієї певної країни.

 

Галузева стандартизація - стандартизація, яка проводиться  на рівні однієї конкретно! галузі виробництва.

 

Комплексна стандартизація - це стандартизація, при якій здійс-нюється  цілеспрямоване і планомірне встановлення і використання системи взаємопов'язаних вимог як до самого об'єкту комплексно! стандартизації в цілому, так і  його основних елементів з метою  оптимального вирішення конкретно! проблеми.

 

Випереджувальна стандартизація - це стандартизація, при якій встановлюються підвищені вимоги відносно вже досягнутих на прак-тиці норм і вимог до об'єктів  стандартизации які, згідно прогнозів, будуть оптималышми в майбутньому.

 

Не слід змішувати поняття  стандартизації і стандарту. Якщо стан-дартизація - це діяльність, то стандарт - це нормативний  документ.

 

Стандарт - створений на основі консенсусу та ухвалений ви-знаним органом нормативний документ, що встановлюе, для зага-льного і багаторазового користування, правила, настановні вказівки або характеристики різного виду діяльності чи їїрезультатів і який с спрямованим на досягнення оптимального ступеня впорядковано-стіу певній сфері  та доступним широкому колу користувачів. Ви'ди стандартів. Відповідно до специфіки  об'єкта стандартиза-ції, складу та змісту вимог, встановлених для нього, для  різних катего-рій нормативних документів з стандартизації розробляють стандарти  таких видів (2).

 

                                                                      

 

                        ВЦДИ СТАНДАРТІВ                      

 

                     

 

                        Міжнародний стандарт                   Основоположні стандарти  4—