Суть, предмет, об’єкт і завдання метрології

 

Предмет, об'єкт  і завдання сертифікації

Форми сертифікації багатогранні, тому вони є предметом спеціа-льного вивчення з метою створення реальних шляхів з гармонізації систем сертифікації і розвитку міжнародного співробітництва  в даній галузі.

 

Предмет сертифікації - якість продукції, процесу, послуги і сис-тем  якості.

 

Об'єкт сертифікації - продукція, процес, послуга, система, орга-нізація, підприємство, лабораторія.

 

Мета сертифікації: підтвердження  показників характеристик та властивостей продукції, процесів, послуг на підставі випробувань; під-твердження відповідності  даної продукції, процесу або  послуги обов’язковим вимогам стандарту.

 

Завдання сертифікації: контроль і технічний нагляд за виробниц-твом сертифікованої продукції; експертиза нормативних документів на сертифіковану  продукцію; атестація і акредитація  органів з сертифіка-ції продукції, систем якості; визнання зарубіжних сертифікацій.

 

Значения сертифікації: сертифікація є найважливішим механіз-мом управління якістю; сертифікація забезпечує відповідність  продук-ції вимогам екологічної  чистоти; сертифікація гарантує безпеку  виро-бництва продукції для людини і навколишнього середовища; сертифі-кація  сприяє підвищенню конкурентноздатності продукції.

 

Однак слід знати, що сертифікація потребує досить великих витрат на виконання робіт.

 

Система стандартів з сертифікації:

 

ДСТУ 2296-93. Національний знак відповідності. Форма, розміри, те-хнічні вимоги та правила застосування.

 

ДСТУ 2462-94. Сертифікація. Основні  поняття. Терміни та визна-чення.

 

ДСТУ 3410-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положения.

 

ДСТУ 3411:2004. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до ор-ганів з сертифікації продукції та порядок їх акредитації.

 

ДСТУ 3413-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведения сертифікації продукції.

 

ДСТУ 3414-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виро-бництва. Порядок  здійснення.

 

ДСТУ 3415-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Реестр Системи.

 

ДСТУ 3417-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура ви-знання результатів  сертифікації продукції, що імпортується.

 

ДСТУ 3419-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведения.

 

ДСТУ 3420-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до орга-нів з сертифікації систем якості та порядок їх акредитації.

 

ДСТУ 3498-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Бланки докуме-нтів. Форма  та опис.

 

ДСТУ ЕК 45011-98. Загальні вимоги до органів, які здійснюють сертифікацію.

 

ЕЙ 45012. Загальні вимоги до органів  з сертифікації систем якості.

 

ЕЙ 45013. Загальні вимоги до органів  з сертифікації, що проводять атестацію  персоналу.

 

ЕЙ 45014. Загальні вимоги до заяви  постачальника про відповід-ність.

 

Розгляд основних стандартів проводиться за змістом розкриття  теми.

 

Основы положения і  порядок проведения сертифікації згідно із ДСТУ 3410, ДСТУ 3413, ДСТУ 3415, ДСТУ 3498. Зміст  стандартів: ДСТУ 3410 розглядає основні  положения з сертифікації, стандарт ДСТУ 3413 - порядок проведения сертифікації, стандарт ДСТУ 3415 -реестр системи сертифікації, ДСТУ 3416- порядок реєстрації доброві-льної  сертифікації, ДСТУ 3498- бланки документів системи сертифіка-ції, їх форма  та опис.

 

Загальні вимоги до органів  з сертифікації продукції та з  сертифі-кації систем якості згідно із ДСТУ 3411, ДСТУ 3414, ДСТУ 3417, ДСТУ 3420, ДСТУ ЕК 45011, ЕК 45012, ЕК 45013. Зміст стандартів: стандарт ДСТУ 3411 розглядає вимоги до органів з сертифікації про-дукції та порядок їх акредитації; стандарт ДСТУ 3414 - порядок здійс-нення атестації виробництва; стандарт ДСТУ 3417 - процедуру ви-знання результатів сертифікації продукції, що імпортується; стандарт ДСТУ 3420, ЕЙ45012 - вимоги до органів з сертифікації систем якості

 

та порядок їх акредитації; стандарт ДСТУ EN 45011 - загальні вимоги до органів, які здійснюють сертифікацію; стандарт EN 45013 - загальні вимоги до органів  з сертифікації, що проводять атестацію  персоналу.

 

Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила  застосування згідно із ДСТУ 2296, ЕN 45014. Стандарта розглядають галузь застосування, форму, розміри та технічні вимоги, правила застосування; загальні вимоги до заяви постачальника про від-повідність. Зміст стандарту: галузь застосування – стандарт установ-лює форму, розміри  та технічні вимоги до національного  знаку відпо-відності, а також  правила його застосування при сертифікації продук-ції, процесів, послуг у Системі  сертифікації УкрСЕПРО. Знак відпові-дності призначений для позначення сертифікованої продукції з метою інформування споживачів про те, що продукцію  сертифіковано згідно з правилами  Системи. Форма, розміри та технічні вимоги - встановле-но два зображення знаку відповідності: - для продукції, яка відповідає обов'язковим вимогам  нормативних документів та вимогам, що перед-бачені чинними законодавчими  актами України, за якими встановлено  обов'язкову сертифікацію - 1; - для продукції, яка відповідає усім вимогам нормативних  документів, що поширюються на дану про-дукцію - 2.

 

1  ^----'        2

 

Знак відповідності, який зображено на рисунку 2, застосо-вується  також для позначення продукції, яка не підлягає обов'язковій сертифікації, проте сертифікована з ініціативи виробника (виконавця), продавця (постачальника) чи споживача продукції (добровільна  сер-тифікація).

 

Основні поняття з сертифікації наведені в ДСТУ 2462, а саме: Добровільна  сертифікація - сертифікація, яка проводиться  на до-бровільній основі за ініціативою  виробника (виконавця), продавця або  споживача продукції.

 

Заяви про відповідність - заява постачальника під його повну від-повідальність про те, що продукція, процес, послуга відповідають кон-кретному стандарту або іншому нормативному документу.

 

Ліцензія (в галузі сертифікації) - документ, виданий згідно з пра-вилами Системи сертифікації, за допомогою  якого орган з сертифікації надає  особі або органу право застосовувати  сертифікати або знаки відповідності для своєї продукції, процесів чи послуг згідно з правилами відповідної системи сертифікації.

 

Обов'язкова сертифікація - підтвердження  уповноваженим на те органом відповідності  даної продукції, пронесу або  послуги обов'язко-вим вимогам  стандарту.

 

Орган з сертифікації—  орган, що проводить сертифікацію відпо-відності.

 

Посвідчення відповідності - дія випробувальної лабораторії  тре-тьої сторони, яка доводить, що .конкретний випробуваний зразок від-повідає конкретному  стандарту або іншому нормативному документу.

 

Сертифікація відповідності - дія третьої сторони, яка доводить, що забезпечується необхідна впевненість  в тому, що належним чином ідентифікована продукція, процес або послуга відповідають конкретному стандарту або іншому нормативному документу.

 

Система сертифікації - система, яка мае власні правила, проце-дури і управління для проведения сертифікації відповідності. Бона може діяти на національному, регіональному і міжнародному рівні.

 

Схема сертифікації - склад  і послідовність дій третьої  сторони при проведенні сертифікації відповідності.

 

Види, органы і  функції системи сертифікації

В загальному вигляді сертифікацію розділяють на само сертифіка-цію (заявника про відповідність) і сертифікацію третьою стороною. Зміст само сертифікації у тому, що виробник сам виконує  всі функції і засвідчує такі дії спеціальним документом або  знаком сертифікації. При таких діях споживач повинен бути забезпечений інформацією про методи випробувань  на підприємстві. Сертифікація третьою  стороною здійснюється системою органів, які не стосуються виробника, ні спо-живача продукції. Це офіційні центри (лабораторії) контролюючі ор-гани і національні  організації зі стандартизації, метрології та сертифі-кації.

 

Види сертифікації. Сертифікація буває обов'язковою і добровіль-ною.

 

♦ Обов'язкова сертифікація в Україні, як і в зарубіжних країнах, насамперед розповсюджується на споживчі товари і підтверджує їх безпеку та екологічність. Продукція, що належить обов'язковій серти-фікації, включається в офіційний перелік, який є важливим документом для всіх зацікавлених в сертифікації:

 

•  споживачі розглядають  перелік як джерело інформації про  га-рантію своїх прав на придбання  безпечних товарів, на вибір їх серед  аналогів, що є у продажу;

 

•  торгові організації  отримують можливість обґрунтованого ви-бору при розміщенні замовлень;

 

•  виробники, орієнтуючись на перелік, можуть своєчасно підго-туватись до проведения сертифікації на своему підприємстві;

 

митні органи отримують відомості  про об'єкти

 

• обов'язкового контролю при  ввозі товарів на територію України;

 

•  сертифікаційні органи разом з номенклатурою товарів  отримують можливість своєчасного  забезпечення свого фонду норматив-ними документами необхідних стандартів;

 

•  контролюючі органи можуть підготуватись до інспекційного  контролю сертифікованої продукції, скласти  плани та графіки робіт;

 

•  технічні комітети з  стандартизації, завдяки цій інформації, визна-чають об'єкти для стандартизації методів випробувань і установления обов'язкових для сертифікації вимог  на конкретні види продукції.

 

На основі Закону "Про  захист прав споживачів" Держстандарт України, як національний орган з  сертифікації споживчих товарів, встановив  номенклатуру товарів, що підлягають обов'язковій  сертифі-кації і включив у неї  більш 70 видів продукції і деякі  види послуг. Серед них: сільськогосподарська і харчова продукція, товари побутової  хімії, вироби текстильної і легкої промисловості, електропобутові при-лади і радіоелектронна апаратура, медична  техніка і прилади, автотра-нспортні засоби, спортивна і мисливська зброя, побутові нагрівальні прилади, побутова техніка. Перелік розповсюджується і на продукцію, що імпортується, про  що проінформовані відповідними каналами офі-ційні органи зарубіжних країн.

 

• Добровільна сертифікація проводиться на відповідність тим  нормативним документам, котрі пропонує замовник. Це може бути і стандарт будь-якої зарубіжної країни, що дуже важливо  для вітчизня-них підприємств-експортерів. Інше направления сприяє розвитку екс-порту - допомога експортерам у підготовці продукції до сертифікації за кордоном. Уже вироблена певна процедура. Вся робота, що необ-хідна в процедурі  сертифікації, крім заключного етапу, здійснюється силами системи, а на кінцевий етап запрошується представник зарубі-жної сертифікаційної фірми, яка й  видає сертифікат, поки більш такий, що призначається покупцям, ніж сертифікат України. Таку практику вважають корисною як у плані зниження затрат, що були необхідні при повному об'ємі  сертифікації за кордоном, так і  в плані набуття довіри закордонних  партнерів і вигідних умов для  замовника.

 

Друга область сертифікації - системи забезпечення якості на підп-риємствах, підтвердження відповідності товару, що бере участь у торгах, вимогам  нормативного документа, що пропонується замовником. Сертифікації в цій системі  належать: нафта, вугілля, лісоматеріали, папір, картон, будівельні матеріали, зернові  культури, м'ясо, м'ясопродукти. Процедура  сертифікації включає випробування зразків товару, атестацію виробництва  і персоналу, сертифікацію систем забезпечення якості.

 

Крім сертифікації товарів  і систем пропонуються інші послуги: забезпечення учасників торгів інформацією  про якість товарів, про ви-моги стандартів до них і форми сертифікатів, консультації продавців та брокерів з ефективного  використання сертифікації, організації  ви-пробувань продукції.

 

Значения добровільної сертифікації обумовлено її широкими мож-ливостями  по підтвердженню відповідності  тим вимогам, котрі цікав-лять споживача  і заявлені замовником сертифікації. Добровільна сер-тифікація не тільки задовольняє потребу внутрішнього ринку, але й використовується для  продукції, що експортується, або перспективно! для експортую. В таких випадках добровільна сертифікація в рамках контракту купівлі - продажу набуває  обов'язковий характер.

 

Системи добровільної сертифікації створені за ініціативою різних асоціацій, союзів, акціонерних товариств та інших юридичних осіб, яким законом  не заборонено займатися цією діяльністю.

 

Органы і системи сертифікації. Система сертифікації - система, яка  виробила власні правила процедури  і управління для приведения сертифікації відповідності. Вона може діяти на національному, регіо-нальному і міжнародному рівнях. Орган з сертифікації - орган, що проводить сертифікацію відповідності: Держстандарт - національний орган; науково-технічна комісія; органи з сертифікації продукції; ор-гани з сертифікації систем якості; випробувальні лабораторії; експер-ти-аудитори; науково-методичний та інформаційний центри; територі-альні центри стандартизації.

 

Вимоги до органів з  сертифікації та порядок їх акредитації  регла-ментуються ДСТУ 3411:2004, ДСТУ 3420-96. Згідно цих документів органи з сертифікації створюються на базі державних організацій, що мають статус юридичної особи  та можуть бути визнані третьою стороною. Діяльність органу з сертифікації здійснюється під керівництвом Національного  органу сертифікації на підставі укладеної  з ним ліцен-зійної угоди. Орган  з сертифікації може бути акредитований  в системі.

 

Організаційна структура  органу з сертифікації - в загальному випадку її утворюють: керівник, рада, виконавчі групи. До складу ор-ганів  з сертифікації може входити акредитована випробувальна лабо-раторія (центр).