SWOT-аналіз середовища організації

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

з дисципліни Менеджмент

на тему: “SWOT-аналіз середовища організації ”

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ                       3

1. Сутність методики SWOT-аналізу       5
2. Аналіз зовнішніх можливостей та погроз, сильних і слабких сторін підриємства                 10

3.  Аналіз середовища конкретної організації, розробка заходів для підтримки конкурентних переваг                                  20

Висновок                  27

Список використаної літератури              29

 

1. Вступ

Стратегічний баланс — це певне поєднання факторів, які негативно та позитивно впливають на діяльність підприємства (загроз і можливостей), що об’єктивно існують у зовнішньому середовищі підприємства та суб’єктивно оцінені керівниками, з порівняно сильними та слабкими сторонами у функціонуванні підприємства.

До того ж, найбільші  загрози виникають тоді, коли негативний розвиток ситуації в середовищі накладається на слабкі сторони підприємства; можливості — це ситуації в зовнішньому середовищі, позитивний процес чи явище, за яких підприємство має змогу проявити свої сильні сторони. Потрібно своєчасно виявляти загрози з метою запобігання кризі підприємства, а знання про потенційні можливості дає змогу заздалегідь підготуватися до найбільш ефективного їх використання.

Складання стратегічного балансу — дуже поширений вид діяльності на успішних підприємствах світу. У західній літературі наводяться приклади складання або перегляду стратегічного балансу щонайменше двічі на рік.

Практика застосування відокремлює такі головні особливості стратегічного балансу:

1) суб’єктивний характер добору факторів, що становлять сильні/слабкі сторони підприємства, за ступенем їхньої важливості, а також специфіку сприймання менеджерами впливу факторів зовнішнього середовища;

2) імовірність та ризик віднесення факторів до тієї чи іншої групи (минулі переваги можуть у майбутньому стати недоліками, і навпаки);

3) необхідність постійного  складання та перегляду стратегічного  балансу, оскільки середовище, швидко  змінюючись, потребує постійної  уваги до себе.

Процвітаючі фірми, що ефективно застосовують стратегічне управління, складають стратегічний баланс у вигляді PEST, SPACE або SWOT-аналізу за обраним переліком і оцінками факторів.

Задачею данної курсової роботи є розгляд найбільш розповсюдженого  методу стратегічного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища - SWOТ-аналізу: сутності цього методу; ідентифікації та аналізу зовнішніх можливостей та погроз; аналіз сильних і слабких сторін підриємства; аналіз середовища конкретної організації, розробка заходів для підтримки конкурентних переваг.

 

1. Сутність методики  SWOT-аналізу

SWOТ-аналіз - це аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв'язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для формулювання стратегії організації.

В основі даної методології  аналізу покладена теорія М. Портера  про конкурентоспроможність організації  у власній галузі.

Існує чимало визначень окремих елементів SWOT-аналізу. Розглянемо деякі з них:

Сильні сторони (strength) — внутрішні можливості (навички, потенціал) чи ресурс, що можуть зумовити формування конкурентної переваги.

Слабкі сторони (weaknesses) — види діяльності, які фірма здійснює не досить добре, або ресурси, підсистеми потенціалу, що неправильно використовуються.

Можливості (opportunities) — сукупність факторів, що переважно позитивно впливають на діяльність організації, альтернативи, що їх може використати підприємство для досягнення стратегічних цілей (результатів).

Загрози (threats) — сукупність факторів, що переважно негативно впливають на діяльність організації, будь-які процеси або явища, що перешкоджають руху підприємства чи організації в напрямку досягнення своїх місії та цілей.

 Процес SWOT-аналізу  проводять на основі аналізу  діяльності організації за допомогою  нижче приведених блоків питань.

Загальна характеристика об'єкта дослідження охоплює ряд  питань:

• історія розвитку організації;
• організаційно-правова форма організації;
• інфраструктура організації (наявність та характеристика підсобних господарств; розвиненість транспортної мережі тощо);
• діяльність організації (сектор економіки, в якому працює організація; місія організації; існуючі ринки товарів та послуг; основні види товарів та послуг, що надаються організацією, та ін.).

Фактори зовнішнього  середовища організації:

• економіка держави (рівень розвитку, аналіз таких показників, як: ВВП, темп інфляції, рівень безробіття, продуктивність праці, ставки оподаткування та ін.);
• політична система держави (особливості існуючої політики держави в галузі захисту прав підприємців та подальшого розвитку підприємницької діяльності);
• правове поле (аналіз регулювання підприємницькоїдіяль-ності законодавчими актами України);
• соціально-культурний фактор (рівень розвитку суспільства в цілому, структура та характеристика існуючого ринку праці; рівень безробіття тощо);
• технологічні можливості (рівень розвитку науки і техніки держави; рівень розвитку засобів зв'язку, транспорту, телекомунікацій тощо).

Визначення місії, цілей  та базової стратегії організації:

При розробці стратегії  організації необхідно, перш за все, визначити напрям подальшого розвитку організації, її цільову орієнтацію. Для цього слід відповісти на наступні питання:

• визначення місії організації;
• визначення цілей організації (вибір цілей; побудова ієрархії цілей; формування «дерева цілей»);
• визначення базової стратегії організації (оцінка стратегічних альтернатив за базовою стратегією; оцінка обраної базової стратегії");
• реалізація обраної стратегії (розроблення стратегічного плану; контроль реалізації стратегічного плану).

Фінанси:

• корпоративна ліквідність;
• рух грошових коштів;
• вплив прибутку й амортизації на грошові потоки;
• баланс, оцінка фінансового стану;
• фінансове планування (технічні можливості; методика планування; оцінка перспектив);
• аудитування (методика, перспективи, висновки аудиторів).

Маркетинг:

• управління маркетингом (загальна ідея; концепція;
• стратегія; оцінка персоналу);
• ринки (ємність ринку; структура ринку; конкуренти,
• виявлення їх переваг та недоліків);
• споживачі (кількість; структура; вивчення смаків споживачів);
• ціноутворення (стратегія і тактика);
• збут продукції (організація збуту, оцінка каналів збуту; характеристика зайнятого в цій сфері персоналу; наявність складських приміщень; витрати на реалізацію; післяпродажне обслуговування; реклама, її вплив на ефективність діяльності організації);

Проведення маркетингових  досліджень необхідне для успішної реалізації продукції та послуг будь-якої організації. Питання - що виробляти, скільки виробляти, які види послуг надавати -знаходяться на першому місці для сучасних організацій. Тому аналіз маркетингової діяльності являється одним із найважливіших пунктів при загальному дослідженні організації.

Виробництво:

• управління виробництвом (концепція; обрана стратегія виробництва; персонал та його кваліфікація);
• виробничі підрозділи (кількість; спеціалізація; зв'язок з іншими підрозділами);
• обсяги виробництва (виробнича потужність; вузькі місця; вільні і запасні потужності);
• технологія виробництва (тип; рівень складності);
• організація виробництва (рух сировини, матеріалів; робота по розвитку виробництва, підвищенню якості продукції та послуг);
• ефективність виробництва (собівартість продукції; продуктивність праці);
• охорона праці на виробництві.

Ретельний аналіз виробництва  продукції дає можливість виявляти поточні недоліки виробництва та вчасно їх усувати, що значно підвищить  ефективність виробництва.

Управління персоналом:

Управління персоналом - це вміння направляти підлеглих для досягнення цілей організації та вирішення організаційних проблем; вміння здійснювати селективний відбір працівників для виконання різноманітних завдань, а також вирішувати наступні питання:

• управління персоналом (концепція та політика; планування персоналу);
• структура персоналу (вік; стать; кваліфікація; наявність формальних та неформальних груп в організації);
• вербування та відбір персоналу;
• навчання та розвиток персоналу (перспективи кар'єри; витрати, пов'язані з розвитком персоналу; оцінка кадрів);
• мотивація персоналу (система заробітної плати; розмір заробітної плати; нематеріальні чинники мотивації; умови праці; просування; співвідношення результатів праці з нагородженням);
• оцінка діяльності персоналу (методи оцінки).

Інноваційна діяльність:

• управління розвитком і дослідженням організації;
• інноваційна політика організації;
• інноваційний потенціал організації;
• використання наукових досліджень.

Система управління організацією:

• показники ефективності управління (прибутковість інвестицій; прибутковість власного капіталу);
• організаційна структура управління;
• делегування повноважень в процесі прийняття рішень;
• внутрішня система комунікацій;
• організаційна культура (традиції; ритуали; стиль керування);
• залучення зовнішніх консультантів.

Аналіз результативності та ефективності:

• показники ефективності організації;
• оцінка результативності організації;
• аналіз зростання масштабів діяльності;
• оцінка підвищення вартості організації.

Загальна результативність складається на основі існуючих на підприємстві звітів (річних, квартальних, місячних). Можуть використовуватись різноманітні показники, як фінансові, так і статистичні згідно з системою, що діє на фірмі.

На основі проведеного аналізу  для виявлення найбільш впливових  чинників Дж. Вільсон запропонував матрицю, за допомогою якої визначається вплив фактора на організацію та ймовірність посилення його впливу.

2. Аналіз зовнішніх  можливостей та погроз, сильних  і слабких сторін підриємства

При проведенні SWOT-аналізу необхідно визначити не тільки можливості та загрози зовнішнього середовища організації, але й виявити ймовірність використання та вплив обраних можливостей та загроз на результати діяльності організації. Спочатку оцінюють ймовірність використання можливостей та їх вплив на діяльність організації, будують матрицю можливостей.

Аналогічно здійснюється аналіз загроз та будується матриця загроз. Наслідки, до яких може призвести реалізація загроз, можуть проявитися через руйнування організації, приведення організації до критичного стану, важкого стану або легких пошкоджень. Виявлення в процесі аналізу факторів, які класифікуються як загрози зовнішнього середовища, записують на полях матриці.

Наступним етапом SWOT-аналізу є оцінка факторів внутрішнього середовища організації. Для цього використовують метод визначення профілю внутрішнього середовища. Для кожного фактора приводиться експертна оцінка його вагомості.

Проведений аналіз факторів внутрішнього й зовнішнього середовища та ранжування їх по рівню впливу на діяльність організації дозволяє сформувати конкретний перелік слабких і сильних сторін організації, а також загроз і можливостей. (табл. 1, 2).

Таблиця 1

ЗАГАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СИЛЬНИХ І СЛАБКИХ СТОРІН  
ПІДПРИЄМСТВА, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В SWOT-АНАЛІЗІ

Потенційні внутрішні переваги

Потенційні внутрішні недоліки

Використання переваг організаційно-правової форми організації бізнесу Наявні конкурентні переваги (унікальність) Найважливіші відмінності в  компетенції щодо певної діяльності, інноваційність Сильна позиція у специфічних ринкових сегментах, добре знаний лідер Жорсткий конкурент на ринку (використання агресивної ініціативи) Стратегія наступу чи інша особлива стратегія, обґрунтований «стратегічний  набір» Сприяння зростанню чисельності  цільових груп споживачів чи їхній лояльності Вища за середню обізнаність  про стан ринку Знання про склад та найважливіші стратегічні групи, можливості захисту  від конкурентів Концентрація на швидко зростаючих сегментах ринку Диференціація виробів. Обґрунтована диверсифікація Увага до зниження витрат Вища за середню рентабельність і   прибутковість Достатні фінансові ресурси Вищі за середні маркетингові навички Вищі за середні технологічні та інноваційні навички (компетенції); Творчий, підприємницький менеджмент Добре вивчений ринок, потреби покупців Здатність реалізувати можливості конкурентоспроможних навичок персоналу Імідж надійного партнера Ефективні зв’язки у зовнішньому  середовищі

Незнання переваг організаційно-правових форм організації бізнесу. Відсутність реальних конкурентних  переваг Постійні атаки з боку ключових конкурентів (конкурентна позиція  погіршується) Втрата конкурентної позиції, внаслідок... Нижчі за середні темпи зростання Брак деяких ключових навичок для  ефективної конкуренції Брак фінансових ресурсів, недостатня прибутковість Втрата репутації у споживачів «Аутсайдери» у розвитку продукції, Вузька спеціалізація або необґрунтована диверсифікація Робота у стратегічній групі, яка  втрачає своє підґрунтя, недоліки у  стратегічній діяльності (її відсутність) Слабкість у сферах, що мають великий ринковий потенціал, недостатня увага НДПКР Брак дій для пом’якшення  конкурентного тиску Слабка система розподілу Виробництво з високими витратами, старіння потужностей Розміри виробництва надто малі, щоб впливати на ринкову ситуацію або занадто великі — починається «хвороба великих компаній» Відсутність реальних особливих навичок  у галузі менеджменту, брак талантів «Новачок» у бізнесі, чию репутацію  ще не доведено Погано обрані та недостатньо обґрунтовані стратегічні дії (зокрема з переміщення на ринку), відсутність чіткого уявлення про стратегічні напрямки розвитку Відсутність міцної позиції, щоб боротися із загрозами