Теоретичне питання

 

КОНТРОЛЬНЕ  ЗАВДАННЯ

 

 

     Теоретичне питання

 

1. Поняття ефективності діяльності організації. Критерії організаційної ефективності та види ефектів. Оцінювання ефективності діяльності

     організації.  Оцінювання ефективності організаційних  систем.……….. 3

 

 

 

 

 

1. Поняття ефективності діяльності організації. Критерії організаційної ефективності та види ефектів. Оцінювання ефективності діяльності

організації. Оцінювання ефективності організаційних систем

1.1. Поняття ефективності  діяльності організації

Поняття "ефективність" в економічній літературі трактується неоднозначно. Його вживають в різних аспектах: як ефективність капітальних вкладень, ефективність вдосконалення технологічних процесів, ефективність раціоналізації виробництва.

Можна виділити декілька основних підходів до визначення ефективності організацій.

1. Розуміння ефективності  як ступеня досягнення цілей  організації. В цьому випадку  важливе визнання динамічності  цілей і відмінності між офіційними  та оперативними цілями організації.  Такий підхід є коректним, якщо організаційні цілі конкретні, охоплюють широкий спектр діяльності організації та піддаються вимірюванню.

2. Розуміння ефективності  як здатності організацій використовувати  середовище з метою придбання  рідкісних ресурсів.

Одним із основних аспектів цієї концепції є взаємозалежність між організацією і зовнішнім середовищем організації як форми обміну певними ресурсами. На відміну від вимоги "максимізації", що висувається в інших підходах, ця методологія припускає "оптимізувати" використання зовнішнього середовища.

3. Розуміння ефективності  як здатності організацій досягати  максимальні результати за фіксованих  витрат або здатності мінімізувати  витрати досягнувши необхідних  результатів.

4. Розуміння ефективності  як здатності до досягнення  мети на основі "хороших" внутрішніх характеристик. На думку прихильників цього підходу, ефективна організаційна структура підсилює задоволеність, відчуття гарантованості і контроль персоналу над діяльністю організації. Основний недолік цієї концепції – надмірна увага до засобів досягнення мети на шкоду оцінці результатів.

5. Розуміння ефективності  як ступеня задоволеності населення  організацією та її продуктом.  Названий підхід можна застосовувати  до ситуації, коли потужні групи  осіб поза організацією здатні  чинити істотний вплив на її функціонування.

Ефективність організації  розглядається через систему  суспільних цінностей, що відповідають потребам суспільного розвитку, і  трактується як здатність системи  до виконання функцій ціле-покладання (формулювання цілей відповідно до потреб), ціле-забезпечення (використання соціально схвалених цілей), досягнення мети, економічності (досягнення певного співвідношення між результатами і витратами), факторної обумовленості (врахування зовнішніх та внутрішніх чинників умов функціонування організації). Це визначення достатньо широке і охоплює як внутрішні, так і зовнішні аспекти ефективності.

Відомий економіст Д. Сінк під ефективністю організаційної системи розуміє результативність її функціонування, яка містить такі сім складових:

• дієвість – рівень досягнення поставленої мети;

• економічність – рівень використання ресурсів;

• якість – рівень відповідності специфікаціям та призначенню;

• прибутковість як співвідношення між валовим доходом І сумарними  витратами;

• продуктивність – співвідношення кількості виробленого продукту до спожитих ресурсів;

• якість трудового життя – ступінь задоволення особистих потреб і запитів працівників у процесі трудової діяльності;

• впровадження нововведень  як характеристика перетворення науково-технічного потенціалу організації.

Виходячи з цього, ефективність системи оцінюється через систему  показників, що відображають кожну  з названих ознак. Такий підхід до розуміння сутності та оцінки ефективності системи набув широкого поширення  в зарубіжних системах оцінки ефективності діяльності організації.

Зіставлення запропонованих підходів з розумінням сутності ефективності свідчить про багатозначність цього  поняття. Загальним для всіх визначень  є уявлення про ефективність як про  здатність системи до досягнення мети, якою виступає задоволення інтересів споживачів, оптимальне використання зовнішнього середовища, підвищення економічності, результативності організації. Реалізація цілей становить основний зміст ефективності організацій. Якщо цілі певного періоду не досягнуті, то діяльність організації не може бути визнана ефективною. Разом із тим сам факт отримання результату не дає можливості визначити ефективно або неефективно досягнута мета, якщо не встановлено співвідношення витрат і результатів цієї діяльності. Вимога економічності діяльності організації передбачає встановлення певної відповідності між отриманими результатами і витратами на їх досягнення.

Якщо використовувати  викладені положення як вихідні  під час визначення сутності ефективності, то можна зробити висновок, що діяльність організації може бути визнана ефективною за умови виконання таких умов:

• цілі в кожен певний момент часу розглядаються як тимчасові, рухомі, похідні від вимог, що висуваються  з боку як суспільства, так і самої  організації;

• зміст цілей відповідає сутнісним характеристикам організації та відображає зовнішні та внутрішні умови функціонування організації;

• визначені цілі успішно  досягнуті: досягнення цілей виправдане засобами, що витрачаються, необхідне  співвідношення витрат і результатів діяльності виконане;

• для досягнення цілей  використані визнані, схвалені суспільством засоби; необхідність цієї умови визначається соціально-економічною природою системи  організації; її виконання дає змогу  уникнути додаткових витрат, пов'язаних з соціальною реабілітацією робіт, що проводяться.

Виходячи з цих положень, можна сформулювати таке визначення. Ефективність діяльності організації – це її властивість, пов'язана зі здатністю організації формулювати свої цілі з урахуванням зовнішніх і внутрішніх умов функціонування та досягати поставлених цілей шляхом використання соціально схвалених засобів за встановленого співвідношення витрат і результатів.

Наведене вище визначення відображає і "внутрішній", й "зовнішній" бік ефективності організацій, а саме раціональне використання організаційних ресурсів та досягнення результату з урахуванням зовнішніх чинників – умов функціонування організацій.

Як видно з моделі ефективності діяльності організації, представленої на рис. 10.1, підвищення організаційної ефективності можливе за умови, що діяльність організації здійснюється у напрямі досягнення мети, зафіксованої в правому верхньому кутку схеми, тобто якщо забезпечується зниження витрат і дотримуються умови, що відповідають потребам суспільного розвитку.

Досягнення результатів без урахування зовнішніх чинників умов функціонування	Досягнення результату, що відповідає пред'явленим – вимогам  з урахуванням      зовнішніх  чинників-умов
Досягнення результату великими витратами        організаційних ресурсів	Досягнення результату з урахуванням раціонального використання ресурсів

 

Рис. 1.1. Модель ефективності діяльності організації

 

Для того, щоб цілеспрямовано впливати на підвищення ефективності діяльності організації, необхідно  мати чітке уявлення про чинники, що визначають її рівень.

1.2. Критерії  організаційної ефективності та  види ефектів

Критерієм виступає найбільш істотна ознака, яка є мірилом  для оцінки ступеня досконалості системи. Екстремальне значення вибраного  критерію виражає оптимальність  певної системи за вибраною характеристикою. Можна виділити декілька типів критеріїв оптимальності: 1) глобальний – локальний; 2) зовнішній – внутрішній; 3) максимізуючий результат – мінімізуючий витрати.

Глобальний критерій оптимальності оцінює ефективність діяльності організації з позицій узгоджених її емерджентних інтересів та інтересів окремих елементів, що формують систему. Локальний критерій оптимальності характеризує ефективність функціонування окремих підсистем організації.

Зовнішній критерій дає  змогу оцінити ефективність організації з погляду відповідності поставлених цілей і засобів їх досягнення нормативній системі суспільних цінностей та дотримання обмежень на ресурси, виходячи з цілей виробничої системи, частиною якої вона є. Внутрішній критерій характеризує інтереси, властиві цій організації, та може бути виражений через витрати ресурсів системи за обмежень, що накладаються суспільними потребами.

Організаційна система  досягає максимального результату тільки за виконання всіх вимог, що висуваються до неї. Ступінь їх задоволення може бути різним залежно від конкретних умов і досконалості пропозицій, що розробляються щодо вирішенням окремих питань. Тому виникає завдання розробки варіантів альтернативних заходів та вибору оптимального з них. Завдання вибору за багатокритерійного аналізу може бути вирішене тільки за допомогою групи критеріїв, що характеризують різні сторони ефективності.

Ефект організації може бути у трьох формах: економічній, соціальній, організаційній.

Економічна форма ефекту найбільш вивчена, для неї розроблені відповідні кількісні методи оцінки, загальні для визначення економічної ефективності будь-яких витрат (на реорганізацію виробництва, створення нових організаційних структур, впровадження нової техніки). Єдність показників, що використовуються для характеристики віддачі витрат різного цільового призначення, та деяка спільність у підходах з їх визначення обумовлюються практичними цілями тих об'єктів, на яких планується здійснення цих витрат. Так, усі промислові підприємства, не дивлячись на автономність своїх цілей, підпорядковують їх вирішенню основних соціально-економічних завдань: підвищення рентабельності та (або) продуктивності, задоволення мінливих вимог споживача, ринку, працівників.

Соціальна форма ефекту від діяльності організації має свою специфічну оцінку, хоч і не може бути виражена таким єдиним синтетичним показником, як економічна ефективність. При вдосконаленні організації істотно змінюються умови праці та виробництва. Наприклад, розвиток діяльності груп якості та поєднання двох організаційних форм забезпечення якості виробництва – адміністративної та громадської – сприяють, за оцінками зарубіжних фахівців, підвищенню професійної підготовки працівників, набуттю навиків ухвалення рішень у складних ситуаціях. До соціальних результатів належать підвищення престижності праці, технологічної дисципліни, посилення відповідальності за результати своєї діяльності.

Нарешті, організаційний ефект організації виражається  у посиленні взаємозв'язку і взаємодії  елементів виробничої системи та появі у системи якісно нових властивостей, що відсутні у її елементів. Проявом організаційного ефекту на рівні підрозділів організації є підвищення узгодженості та впорядкованості окремих процесів і робіт, якості функціонування виробничої системи. На макрорівні з організаційним ефектом пов'язані такі явища, як можливість реалізації великомасштабних заходів щодо реорганізації виробництва, диверсифікація, інтеграція виробничих стадій і процесів, що призводять до підвищення цілісності системи і розвитку її емерджентних властивостей.

Таким чином, сукупний ефект  організаційної системи охоплює  не тільки результати у вигляді збільшення обсягу робіт або послуг, але і  певні соціальні та організаційні  результати.

З урахуванням наведених  вимог, передумов і чинників ефективності діяльності організації встановлюються дві групи критеріїв (табл. 1.1)

 

Таблиця 1.1. Критерії ефективності організації

Група критеріїв	Критерії ефективності	Змістове навантаження критерію
Критерії ефективності функціонування системи організації	Економічність	Оцінювання економічних результатів
	Дієвість	Оцінювання економічних результатів
	Якість трудового життя	Оцінювання соціальних результатів
	Гнучкість	Оцінювання організаційних результатів
	Якість виробничої системи	Оцінювання організаційних результатів
	Узгодженість із стратегією і цілями організації	Оцінювання організаційних результатів
	Відповідність тенденціям розвитку ринку	Оцінювання організаційних результатів
Критерії ефективності організаційної діяльності	Впорядкованість організаційної діяльності	Оцінювання організаційних результатів
	Оперативність в ухваленні рішень	Оцінювання організаційних результатів
	Доцільність дій. що здійснюються	Оцінювання організаційних результатів