Монополія та монопольна дискримінація

                       МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

 «Київський  бізнес-інститут» 

при

Національному технічному університеті України

«Київський  політехнічний інститут» 
 
 
 
 

Курсова робота

з дисципліни: Мікроекономіки

                 на тему:

«Монополія та монопольна дискримінація» 
 
 
 
 

                                                    Виконала студентка  2 курсу

                                                                 групи У-71

                                                                Обухівська Катерина Русланівна

                                                                 Перевірила  доц. к.е.н. Бояринова К.О.

                                                                 Захищено з оцінкою                          .                                                         

                                                                 Підпис                 (Бояринова К.О.) 
 
 

                                

                                КИЇВ,2008р. 

                                              ЗМІСТ

Анотація………………………………………………………………………...3

Вступ…………………………………………………………………………….4

 

                         Анотація  

 

      Дана робота присвячена розгляду діяльності підприємства на ринку чистої монополії. У першій, теоретичній частині,розкриті питання про характерні риси монополії та монопольної дискримінації.Друга, практична частина, містить аналіз та заходи щодо покращення конкурентно спроможного стану підприємства-Укртелекому на ринку чистої конкуренції.

      Робота містить 26 сторінок, 5 рисунків, 2 таблиці, список літератури 5 найменувань.

                        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                      Вступ

          На універсальному конкурентному ринку діє досить продавців і покупців товару, і тому жоден  продавець чи покупець окремо не може вплинути на ціну товару. Ціна визначається ринковими правилами пропозиції та попиту. Фірми приймають ринкову ціну як задану, вирішуючи, скільки робити і продавати, а споживачі приймають її як задану, вирішуючи, скільки купити.

         Монополія - це - ринок з безліччю продавців і лише одним покупцем.

Тому  що монополіст є єдиним виробником товару, крива ринкового попиту дає  ціну, одержувану монополістом за пропоноване  до продажу кількість товару. Ми побачимо, як монополіст може виграти  від свого контролю над цінами і як розрізняються ціна і кількість, максимізує  прибуток, на монопольному ринку і на ринку вільної конкуренції. У цілому пропозиція в монополіста буде менше, ніж пропозиція в умовах вільної конкуренції, а ціна більше, ніж конкурентна ціна (і більше, ніж граничні витрати). Це зв'язано з визначеними витратами для суспільства, тому що менше споживачів купують продукт, а ті, хто купують, платять за нього більше. Саме тому антитрестовські закони забороняють фірмам монополізацію більшості ринків. Коли позитивний ефект масштабу робить монополію бажаної, держава може максимізувати суспільний добробут регулюванням монопольних цін.

          Монополія в чистому виді - явище рідке, але на багатьох ринках один з одним конкурують лише кілька фірм. Взаємодія фірм на таких ринках може бути складним і нерідко зв'язаним з різними аспектами конкурентної стратегії. Однак фірми можуть впливати на ціну і діставати прибуток за рахунок установлення граничних витрат. У таких фірм є монопольна влада. Ми розглянемо фактори, що визначають монопольну владу, критерії її виміру і її вплив на ціноутворення. 

       Звернемося до монопсонії. На відміну від ціни на ринку вільної конкуренції ціна, що монопсоніст платить, являє собою функцію його попиту. Проблема монопсоніста полягає у виборі кількості, що максимізує чистий прибуток від покупки, - цінність товару мінус сплачена за нього ціна.

       Чиста монопсонія - теж рідке явище. Але на багатьох ринках діють лише кілька покупців, що можуть придбати товар за меншу ціну, чим вони заплатили б в умовах вільної конкуренції. Такі покупці володіють монопсонічною владою. 

       Влада монополій і монопсонії - це дві форми ринкової влади. Ринкова влада означає здатність продавця чи покупця впливати на ціну товару. Тому що покупці чи продавці завжди володіють деякою ринковою владою (фактично на більшості світових ринків), ми повинні зрозуміти механізм дії ринкових сил і їхнього впливу на фірми і споживачів.

Актуальність  теми. Функціонування економік більшості країн світу характеризується наявністю монополізованих секторів, вагому й специфічну частку в яких займає так звана природна монополія. До сфер природної монополії відноситься широкий перелік важливих видів господарської діяльності: транспортування речовин трубопроводами; передача та розподіл електричної енергії; користування залізничними коліями, централізоване водопостачання та водовідведення; централізоване постачання теплової енергії; спеціалізовані послуги транспортних терміналів, портів, аеропортів тощо. Продукція підприємств - природних монополістів використовується в усіх, без винятку, виробничих процесах, та задовольняє першочергові потреби населення. Підприємства – природні монополісти не схильнi до запpовадження iнновацiй, пiдвищення якостi та збільшення обсягів продукції. Саме тому сфеpа функцiонування pинкiв пpиpодних монополiй потpебує деpжавного pегулювання.

    Інформаційна база дослідження.Укртелеком,який являється              монополістичним підприємством. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Монополія як ринкова структура та монопольна дискримінація.

                               

   1.1.Характерні риси монополії та монопольної дискримінації.

          Наприкінці XIX сторіччя ринок чи ледве не вперше за свою багатовікову історію розвитку зіткнувся зі складними проблемами. Виникнула реальна погроза для функціонування конкуренції (цього необхідного атрибута ринку). На шляху конкуренції виникнули істотні перешкоди у виді монополістичних утворень в економіці.

          Історія монополії досягає глибокої старожитності. Монополістичні тенденції в різних формах і в неоднаковому ступені виявляються на всіх етапах розвитку ринкових процесів і супроводжують їх. Але їхня новітня історія починається в останній третині XIX сторіччя, особливо під час економічної кризи 1873 р. Взаємозв’язок явищ  криз і монополій ( указує на одну з причин монополізації, як-от: спробу багатьох фірм знайти порятунок кризових потрясінь у монополістичній практиці. Не випадково монополії в тодішній економічній літературі одержали назву “дітей кризи”.

          Що являють собою монополістичні утворення? Якщо звернути увагу на промислове виробництво, то це окремі значні підприємства, об'єднання підприємств, господарські товариства, що роблять значну кількість продукції визначеного виду, завдяки чому займають домінуюче положення на ринку; одержують можливості впливати на процес ціноутворення, домагаючись вигідних цін; одержують більш високі (монопольні) прибули.

         Отже, головною ознакою монопольного утворення (монополії) є заняття монопольного положення. Останнє визначається як домінуюче положення підприємця, що дає йому можливість самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку визначеного товару.

         Монопольне положення є бажаним для кожного підприємця або підприємства. Воно дозволяє їм уникнути цілий ряд проблем і ризиків, пов'язаних із конкуренцією, зайняти привілейовану позицію на ринку, концентруючи у своїх руках визначену господарську владу, вони мають можливість із позицій сили впливати на інших учасників ринку, нав'язувати їм свої умови. Можна вважати, що вони нав'язують свої контрагентам, а іноді і товариству свої особисті інтереси.

                  

                  Монопольна влада. Цінова дискримінація

      Монопольна влада  – здатність впливати на ринкову ціну – реалізується на основі цінової стратегії монополії.

Один  з принципів монополістичного ціноутворення  – „витрати плюс” – передбачає встановлення ціни на рівні граничних витрат з деякою накидкою. Величина накидки пов’язана з еластичністю попиту. Її обчислюють на основі правила MR=MC з врахуванням показника еластичності.

Було  виведене приблизне правило ціноутворення: .Ліва частина рівняння показує перевищення ціни над граничними витратами, виражене в процентах., яке є обернено пропорційним до еластичності попиту на продукцію монополії. 

Показник  „відносної націнки” слугує для вимірювання  монопольної влади і називається  індексом Лернера :        .

Значення  індексу Лернера завжди перебуває  в проміжку між нулем (для досконало конкурентної фірми) і одиницею (для чистої монополії).

На основі приблизного правила ціноутворення  можна знайти вираз для монопольної  ціни:                      або         

Формула не використовується у випадку, коли E_d= -1.

Монопольна  фірма призначає ціну, вищу за граничні витрати на величину, обернено пропорційну еластичності попиту. За високої еластичності попиту накидка буде незначною, ціна наближатиметься до граничних витрат, тобто ринок буде близьким до конкурентного, де і монопольне становище особливих переваг не дає.

     Основна мета цінової стратегії  монополіста – захоплення якнайбільшої  частини споживчого надлишку  і перетворення його у монопольний  прибуток. Вона реалізується за допомогою політики цінової дискримінації – продажу одного і того  самого товару різним покупцям за різними цінами.

       Розрізняють три види цінової дискримінації: дискримінацію першого, другого і третього ступеня.

Цінова  дискримінація першого ступеня, або абсолютна (досконала) цінова дискримінація, виникає, коли фірма призначає для кожного покупця резервну ціну – максимальну, яку кожен покупець погоджується заплатити за кожну придбану одиницю товару. Встановлення цієї ціни дозволяє здійснити максимально можливу сегментацію ринку. Для монополіста, що здійснює абсолютну цінову дискримінацію, ціна і граничний виторг співпадають, подібно до досконалої конкуренції, так само співпадають криві попиту і граничного виторгу . Досконала цінова дискримінація пом’якшує недоліки монопольної влади і виявляється вигідною для обох сторін: монополіст розширює обсяги випуску до ефективного рівня конкурентного ринку, відсутні безповоротні втрати, що сприяє зростанню добробуту суспільства. Проте весь надлишок споживачів перетворюється на монопольний прибуток, і суспільний добробут зростає саме за рахунок додаткових надприбутків монополіста, тоді як споживачі зовсім не одержують чистої вигоди.