Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Декабря 2011 в 13:05, курсовая работа
Мета курсової роботи полягає у дослідженні чинників, що впливають на процес надання банківських послуг з використанням Інтернет-ресурсу та визначенні їх позитивної та негативну дії на Інтернет-банкінг.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
- розкрити сутність поняття інтернет-банкінг;
- проаналізувати переваги та недоліки використання інтернет-банкінгу;
- оцінити сучасний стан розвитку інтернет-банкінгу в Україні та світі;
- визначити головні перспективи розвитку інтернет-банкінгу.
Переваги інтернет-банкінгу незаперечні. Не треба мати спеціальних знань, щоб керувати інтернет-рахунком. Важливим плюсом системи є те, що всі розрахунки проводяться в режимі реального часу. До того ж всі етапи обробки платіжних документів у банку можна контролювати на екрані свого монітора. Якщо ж ви випадково помилилися при заповненні платіжного документа, система вкаже на помилки. Навіть відправлену платіжку можна негайно повернути назад, скасувавши операцію по рахунку .
Конфіденційність даних, що було передано по каналах Інтернет-банкінгу гарантується завдяки використанню при обміні інформацією сертифікованих засобів криптографічного захисту, механізму аутентифікації клієнтів, а також постійному контролю за цілісністю інформації.
Інтернет-банкінг від "Приват24" поглинув всю Україну. Українська електронна платіжна система "Приват24" доступна тепер клієнтам всіх українських банків. Власники пластикових карт, емітованих кожним з банків, можуть скористатися послугами интернет-банкинга від Приватбанк. Можливість поповнити свій електронний рахунок з будь-якої карти українського банку – це новий крок у розвитку систем електронних платежів в Україні, аналога цієї послуги поки що не надає жоден банк у Східній Європі і СНД [26, с.23].
Маючи пластикову карту будь-якого українського банку, можна керувати своїми рахунками 24 години на добу з будь-якої крапки світу, де є доступ в Інтернет. Інтернет-банк "Приват24" дає можливість користувачам переглядати виписку і залишки по картах і рахункам, здійснювати платежі по Україні і грошові перекази між своїми рахунками, робити валютообмінні операції, відкривати депозитні рахунки, поповнювати рахунки мобільних телефонів, замовляти кредитні карти.
Аналіз послуг "Приватбанку" визначив, що зареєструватися в "Приват24" можливо двома способами: за допомогою кожного з банкоматів Приватбанку чи на сайті банку. У першому випадку, вибравши в банкомату пункт меню "Електронний банк", клієнт одержує чек із зазначеними на ньому логіном і паролем для доступу в систему, що і вводить у розділі для реєстрації на сайті Приватбанку. Для реєстрації на сайті, без допомоги банкомата, необхідно скористатися посиланням "Відкрий рахунок миттєво" і заповнити реєстраційну форму. Після цього відправити отриманий код зі свого мобільного телефону у виді SMS на зазначений номер, одержати пароль і підтвердити свою реєстрацію.
На початку 2011 року в платіжній системі "Приват24" була введена нова послуга – грошові перекази по електронній пошті. Ні відправнику, ні одержувачу грошей не прийдеться платити комісію за послугу переказу.
Перекази здійснюються в режимі реального часу; їхня безпека забезпечує динамічний код, необхідний для одержання грошового переказу – система "Приват24" автоматично відправляє його на поштову скриньку одержувача. Приватбанк, один з ведучих українських банків, штаб-квартира якого розташована в Дніпропетровську, поряд з активним впровадженням електронних платежів, займається також стільниковим зв'язком.
Банківська система України не на достатньому рівні відповідає європейським стандартам інтернет-обслуговування, причиною цього є необхідність хоча б одноразового відвідування клієнтом банку, що зводить практично нанівець власне сутність дистанційного обслуговування [30, с. 12].
Проблему малої кількості клієнтів банки почали активно вирішувати за допомогою скорочення витрат на обслуговування, або повне их скасування. Державі, зі свого боку, необхідно розробити законодавчу базу, яка б ефективно регулювала систему Інтернет-банкінгу в Україні.
Для нормального та повноцінного функціонування системи інтернет-платежів в Україні необхідно запровадити систему цифрових підписів, які дадуть змогу ідентифікувати особу на віддалі. Слід зазначити, що цифровий підпис має видаватися одночасно з паспортом та ідентифікаційним кодом і ця процедура повинна бути обов'язковою. Незважаючи на туднощі з впровадженням інтєрнет-технологій у банківській сфері, з кожним днем кількість бажаючих зайняти свій сегмент ринку банківських інтєрнет-технологій збільшується. Можна зробити висновки, що послуги, які надають банки через Інтернет, з кожним днем цікавлять все більшу кількість споживачів, саме тому банки, які першими досягнуть відображення своєї діяльності в Інтернеті, займуть провідні позиції на банківському ринку України.
2.2.
Світовий досвід використання та розвитку
інтернет-банкінгу
Інтернет-банкінг виник на початку 90-х років ХХ ст., але у країнах Західної Європи він став традиційною масовою послугою – кожен п'ятий європеєць користується послугами Інтернет-банкінгу [35, с. 38], а найближчими роками зростання становитиме приблизно 20 % на рік, найменше зростання буде відмічено в тих країнах, де вже сильно розвинений ринок банківських інтернет-послуг (наприклад, для Німеччини цей показник становитиме всього 11 %).
Банківський Інтернет-сервіс на Заході є одним з найбільш динамічних сегментів електронної комерції. В результаті досліджень було визначено: 80 зі 100 найбільших банків надають послуги Інтернет-банкінга. Всього сьогодні у світі нараховується понад 1500 банків, що надають своїм клієнтам можливість доступу до рахунка через Інтернет [25, с.44].
Найбільшою популярністю банківський інтернет-сервіс користується у таких країнах, як Німеччина, Великобританія, Швеція. За останні роки початку ХХІ ст. найзначніше зростання відбулося в Італії, де кількість клієнтів, які працюють з банком через Інтернет, зросло на 88 % та досягло 10 % від всього дорослого населення. У середньому даний показник у Європі на початок 2006 року становив 18 % та зріс на 28 % у 2007 році (табл. 2. 1.).
У
розвинених країнах інтернет-банкінг
набув широкого поширення у першу чергу
серед клієнтів – фізичних осіб. Головні
споживачі Інтернет-банкінгу – це представники
малого і середнього бізнесу, а також фізичні
особи віком до 30 років, які цінують свій
час і не витрачають його на відвідування
банківських відділень.
Таблиця 2. 1.
Рівень
проникнення Інтернет-банкінгу в країнах
світу (2011 р.)
Країна | Банки, які надають інтернет-послуги, од. |
Кількість банків у країні, од. |
Частка банків, які надають Інтернет-послуги, % |
Користувачі Інтернет-банкінгу, % |
Німеччина | 285 | 1042 | 27,35 | 50,5 |
Великобританія | 170 | 679 | 25,04 | 45 |
Ірландія | 70 | 106 | 66,04 | 29,3 |
Швеція | 45 | 122 | 36,89 | 57,2 |
Фінляндія | 12 | 102 | 11,76 | 52,8 |
Голландія | 62 | 150 | 41,33 | 36,7 |
Бельгія | 102 | 235 | 43,4 | 35,3 |
Люксембург | 152 | 280 | 54,29 | 38,3 |
Франція | 143 | 609 | 23,48 | 42,4 |
Греція | 35 | 77 | 45,45 | 17,2 |
Європа (середнє) | 107 | 340 | 28,5 | 42,6 |
Росія | 102 | 1590 | 6,42 | 15 |
Україна | 10 | 180 | 5,5 | 1,2 |
США | 1532 | 7800 | 19,6 | 35 |
Аналіз даних таблиці показав, що за кількістю (часткою) банків, які надають Internet-послуги, лідерами є Ірландія, Люксембург, Греція, Бельгія. Аналіз таблиці показав, що не завжди цей показник корелює з часткою Internet-користувачів, що працюють із банками через Internet. Наприклад, у Греції 45% банків надають Internet-послуги, а частка користувачів банківських Internet-послуг становить лише 17%, у той час як для Фінляндії ці показники – 12% і 53% відповідно. Ця ситуація частково пояснюється тим, що в деяких країнах є велика кількість спеціалізованих банків, і їхні клієнти не потребують Internet-сервісу. Найбільш розповсюджений електронний банкінг у США, де практично кожний великий банк і безліч середніх та дрібних банків надають своїм клієнтам послуги з дистанційного керування рахунком через Інтернет.
Банки пропонують своїм клієнтам переважно такі послуги, як обмін валют; продаж страховок та паїв інвестиційних фондів, відкриття депозитних рахунків, замовлення платіжних карток, встановлення та зміна лімітів на операції з готівкою, блокування/розблокування платіжних карток, грошові перекази у національній валюті, у тому числі оплата комунальних та інших видів послуг, перегляд залишків на рахунках, отримання виписок та повідомлення про рух коштів на рахунку, консультування [26, с.22].
Слід зазначити, що здійснення послуг інтернет-банкінгу на Заході має специфічні особливості в порівнянні з подібними російськими й українськими проектами.
По-перше, система Інтернет-банкінгу не абстрагується від Web-сайта банку. Вона не має окремої назви, має єдиний користувальницький інтерфейс і дизайн, вхід у неї здійснюється з головної Web-сторінки банку.
По-друге, реєстрація в системі і відкриття Інтернет-рахунка може відбуватися без відвідування офісу банку (безпосередньо в Інтернет).
По-третє, для забезпечення захисту використовуються тільки стандартні методи, у тому числі найпоширеніший протокол шифрування інформації SSL
По-четверте, за користування системою не стягується абонентська плата і плата за підключення. Навпаки, клієнти заохочуються до використання Інтернет-банкінгу зниженням оплати за стандартні банківські послуги.
Проведені дослідження свідчать, що зростання кількості онлайнових платежів – одна з домінуючих тенденцій. Більше того, онлайнові платники стають все більш прибутково привабливими для банків. Саме до такого висновку прийшли аналітики ComScore Networks, проаналізувавши рахунки кількох тисяч користувачів інтернет-банкінгу в одинадцяти найбільших американських банках [31, с. 33]. Користувачі, які оплачують рахунки в онлайні через свій банк, мають удвічі більші суми залишків на рахунках в банку, ніж ті, які платежі в онлайні не здійснюють. Дослідження дозволяє зробити висновок, що безпаперові платежі стають стандартом для зростаючого числа споживачів, а інтернет-банкінг та оплата рахунків через Інтернет – два найбільш швидко зростаючих сектора онлайнових послуг[17, с.12].
Але
на нашу думку, інтернет-банкінг ніколи
не замінить цілком і повністю звичайних
походів у банк. Не виправдається прогноз,
згідно з яким Інтернет поховає традиційний
банківський сервіс. Нині більшість банків
Європи та США мають банкомати, представництва
в Інтернеті і цілодобові телефонні
сервіси, що дозволяють проводити основні
фінансові операції в будь-який час доби,
проте традиційні банківські офіси вперто
не поступаються своїми позиціями. І це
незважаючи на те, що створення системи
інтернет-банкінгу обходиться всього
в кілька разів дешевше, ніж відкриття
нового банківського відділення. Проте
кількість відділень банків як і раніше
росте. Причиною цього є те, що психологія людини змінюється повільніше,
ніж технологія. За даними дослідження маркетингової фірми Cornerstone Advisors, клієнт
банку повинен регулярно і особисто перевіряти
надійність установи, в якому зберігаються
його гроші [23, с.58].
Інтернет і телефонний сервіс не дають можливості
доторкнутися до стійки банку. У результаті,
кожен третій клієнт банку відвідує банківські
відділення щонайменше 4-5 разів на місяць.
Таким чином, спостерігається масштабність
і глибина проникнення інформаційних технологій у банківський бізнес
в усьому світі
РОЗДІЛ ІІІ
ПЕРСПЕКТИВИ
РОЗВИТКУ ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГУ
Розвиток інтернет-банкінгу досить перспективен. Все більша кількість банків впроваджують системи, які дозволяють їм взаємодіяти з клієнтами через Інтернет. Близько половини всіх клієнтів банків, які впровадили подібні системи, можуть надалі використовувати глобальну світову мережу Інтернет для взаємодії з банками.
На початок ХХ ст. більшість споживачів послуг Інтернет-банкінгу – це бухгалтери підприємств, які ведуть розрахунки, отримують виписки, відправляють платіжні доручення через Інтернет. Наступною сходинкою подальшого розвитку Інтернет-банкінгу може стати робота з конкретними галузями промисловості. Хотілося б відзначити сучасні тенденції розвитку Інтернет-банкінгу в Україну. По-перше, зросла активність і посилилася роль розробників спеціалізованого обладнання та програмного забезпечення для потреб Інтернет-банкінгу: як вітчизняних компаній, що спеціалізуються на банківській автоматизації, так і західних розробників, що виходять на наш ринок.