Інтернет-банкінг

     Повинні відбутися серйозні зміни в сегменті персонального Інтернет-банкінгу. Зростання платоспроможного попиту з боку населення, активізація небанківської конкуренції за заощадження і платежі фізичних осіб, вихід на ринок декількох великих банків з повноцінною послугою Інтернет-банкінгу збільшить активність інших банків у цьому сегменті їх діяльності. Потужним поштовхом у розвитку ринку має стати випуск провідними розробниками систем Інтернет-банкінгу рішень, орієнтованих виключно на фізичних осіб. Проте головною тенденцією розвитку ринку найближчим часом має стати зміна стратегічних установок банкірів щодо Інтернет-банкінгу, що знаменують перехід від стратегії "щоб було", до стратегії "ефективного використання". Недостатньо мати в банківському портфелі просто якусь послугу, яку можна презентувати як Інтернет-банкінг. Клієнтам – і корпоративним і приватним – потрібні якісні послуги в сфері Інтернет-банкінгу (причому різні для різних сегментів), що мають повний набір сервісів по управлінню фінансами через мережу Інтернет. А це вимагатиме від банків як мінімум зміни ставлення до Інтернет-банкінгу.

     Ефективне використання Інтернет-банкінгу неможливо без чіткої економічної спрацьованості проектів з впровадження і подальшого просування інтернет-послуг. Тут особливе значення має правильне розуміння ролі і місця інтернет-банкінгу для конкретного банку. Інтернет-банкінг – це віртуальний автоматизований операційний зал банку (а не ще одна додаткова послуга), який може приносити реальний прибуток [21, с.675]. Тому для банку дуже важливо мати стратегію розвитку свого віртуального фронт-офісу. Важливо включити стратегію розвитку віддаленого банківського сервісу в якості одного з важливих напрямів розвитку бізнесу банку. І це буде виправдано, – адже вже найближчим часом Інтернет-банкінг стане однією з ключових послуг, якість і умови обслуговування за якою будуть визначальними для клієнтів при ухваленні рішення про вибір банку. На Заході банківський інтернет-сервіс, будучи одним з найбільш динамічних сегментів електронної комерції, продовжує розвиватися стрімкими темпами разом із зростанням числа користувачів мережі Інтернет, частка яких у населенні розвинених західних країн вже складає в середньому більше 40%. Проаналізувавши розвиток Інтернет-банкінгу, можна виділити три найбільш важливі характеристики систем Інтернет-банкінгу, необхідні для клієнта:

     1)функціональні можливості (доступні клієнтам операції);

     2)зручність користування системою (користувальницький інтерфейс);

     3)забезпечення безпеки зберігання та передачі фінансової інформації.

     Чим ширше функціональні можливості системи Інтернет-банкінгу, тобто чим більше послуг доступна клієнтам банку через мережу Інтернет, тим більш повноцінної і затребуваною є така система. Дійсно, свідоме чи вимушене обмеження функціональних можливостей банківського інтернет-сервісу дуже сильно зменшує привабливість подібних систем, тому що за деякими з банківських послуг клієнтові все-таки доведеться йти в банк. Тому, прагнучи зробити системи Інтернет-банкінгу конкурентоспроможними, банки намагаються наділити їх практично всім спектром послуг, які доступні клієнтам в офісі банку. У числі цих послуг операції з коштами на власних рахунках (виписки, перекази по своїх рахунках, робота з пластиковими картами), інвестування коштів (депозити, цінні папери), розрахунки з контрагентами (разові і періодичні платежі) і т.д. Комфортність тієї чи іншої системи Інтернет-банкінгу, як правило, виражається в наступному:

     - наскільки дружній користувальницький інтерфейс має клієнтська частина системи;

     - наскільки зрозуміла і проста установка і налаштування програмного забезпечення;

     - наскільки зручні і прості звичайні прийоми виконання операцій в системі для отримання різних банківських послуг, особливо для користувачів-новачків.

     Саме ця характеристика Інтернет-банкінгу – зручність застосування – є однією з найслабших місць більшості вітчизняних систем. Важливо розуміти, що в створенні складних систем, призначених для масового використання неспеціалістами в комп'ютерних технологіях, повинні брати участь, крім програмістів, ще й команда проектувальників інформаційних систем, маркетологів, психологів і фахівців з розробки елементів інтерфейсу. Тільки в цьому випадку можна розраховувати на отримання продукту, який зможе завоювати симпатії користувачів і, при ефективної стратегії просування, відповідні ринки.

     Питання організації безпеки при створенні та експлуатації систем Інтернет-банкінгу мають найважливіше значення. У цілому ж до проблеми безпеки банківського інтернет-сервісу потрібно підходити, як і до будь-яких інших ризиків, – прикладати розумні зусилля щодо їх зменшення за рахунок впровадження професійних рішень і страхувати ризики. Результати досліджень дали змогу зробити висновок, що в Україні інтернет-банкінг, як і ринок електронної комерції в цілому, знаходиться на стадії формування. Однак інтернет-банкінг є, мабуть, найбільш перспективним на сьогоднішній день сектором даного ринку. Так, за прогнозами деяких українських банків, реалізація проектів інтернет-банкінгу дозволить розширити клієнтську базу на 30%. Цьому сприяє ряд факторів.

     По-перше, фінансові можливості банків дозволяють їм створювати сучасні, повністю відповідають вимогам захисту інформації та швидкості здійснення операцій, системи інтернет-банкінгу. В середньому вартість розробки та впровадження подібної системи складає від 20 тис. до 3,5 млн доларів залежно від різноманітності функцій системи та її виробника. Існує безліч технологічних рішень, що відрізняються по функціональності і можливостям інтеграції з банківськими системами. Наприклад, УкрСиббанк використовує програмне забезпечення російської компанії «Біфіт», вартість якого залежно від можливої ​​кількості клієнтів коливається від 60 до 170 тис. доларів.

     Система інтернет-банкінгу Укрексімбанку побудована на базі програмного забезпечення фірми Hewlett Packard. ПриватБанк взагалі розробив власне ПО. За даними дослідницького інституту Forrester, витрати двадцяти найбільших банків Європи на розвиток і підтримку інтернет-підрозділів складають від 20 до 50 млн євро на рік [24, с.133]. Безпека роботи системи інтернет-банкінгу забезпечують захищені канали зв'язку, за якими відбувається обмін інформацією між клієнтом і банком.

     По-друге, на ринку банківських послуг України існує реальна потреба в інтернет-банкінгу. На сьогоднішній день, близько 20% юридичних осіб активно використовують системи "клієнт-банк", які є прообразом системи інтернет-банкінгу. Інтернет-банкінг перевершує систему "клієнт-банк" з точки зору зручності використання. Крім того, він дозволяє керувати рахунком з будь-якої точки.

     Повномасштабного використання систем інтернет-банкінгу заважала відсутність законодавчої бази. Тому використовувалися так звані системи пасивного інтернет-банкінгу, які дозволяли отримувати інформацію про стан рахунку, проте ці системи не мали функцій управління ім. Після прийняття Закону України "Про електронний цифровий підпис" юридичні перешкоди для проведення банківських операцій через інтернет відсутні. 
Банки настійно просять клієнтів дотримуватися інструкцій зі зберігання ключа з електронно-цифровим підписом. Крім того, клієнтам рекомендують переглядати рахунки і здійснювати операції лише з домашнього комп'ютера, оскільки при виході в Інтернет через ПК на роботі або в інтернет-клубі зростають ризики втрати конфіденційності інформації, а також провокуються спроби інших людей керувати вашим рахунком.

     Дослідження виявили, що клієнти інтернет-банкінгу ризикують не більше власників карток, що користуються банкоматами або POS-терміналами. Бич всіх електронних банківських систем – шахрайська схема, іменована фішингом. Шахраї розсилають листи клієнтам банків нібито від імені служби безпеки з проханням пройти авторизацію на сайті. Шахрайський сайт, посилання на який дається в листі, назвою і дизайном нагадує портал банку. З допомогою цього сайту шахраї вивідують конфіденційну інформацію і обчищають рахунку довірливих користувачів. Конкуренція на ринку інтернет-банкінгу особлива: он-лайн послуги конкретного банку доступні тільки його клієнтам. Проте існують і інші варіанти оплати рахунків через Інтернет. Зокрема, міжбанківська система електронної доставки і оплати рахунків Portmone.com. Через її інтернет-сайт оплатити послуги деяких компаній може клієнт будь-якого банку, що емітував карти Visa або Mastercard. Подібні електронні системи є і в Росії, і в Західній Європі. Інформація в них теж надійно захищена, але інтернет-банкінгом вони все ж не є: за допомогою цих систем клієнт лише оплачує деякі послуги, але не має повноцінного доступу до всього спектру банківських продуктів.

     Аналіз послуг українських банків показав, що для отримання доступу до інтернет-банкінгу Укрексімбанку та Приватбанку не потрібно спеціального програмного забезпечення. Банк "Фінанси та Кредит" пропонує скачати зі свого сайту сертифікат відкритого ключа банку в список сертифікатів інтернет-браузера робочого місця клієнта. Користувачі системи Ікар банку повинні встановити спеціальне програмне забезпечення "Ікар онлайн". Дискета з цією програмою видається клієнту після підписання договору та отримання заявки на підключення до системи електронного обслуговування. Користувачі інтернет-банкінгом вносять абонентську плату та комісійні за кожну операцію. Середня абонплата – п'ять-десять гривень на місяць чи тридцять-сто двадцять гривень на рік, а комісія – одна-три гривні за операцію.

     Про те, наскільки швидко окупається система інтернет-банкінгу, банкіри говорять неохоче. В результаті досліджень підраховано, що кожен місяць ця послуга може приносити банку до двохсот гривень з клієнта. Якщо вважати інтернет-банкінг засобом залучення клієнтів до продуктів банку, то прибуток на одного клієнта може перевищувати і десять тисяч гривень. Приміром, у ПриватБанку, за п'ять років за допомогою "Приват24" вдалося залучити триста тисяч клієнтів-фізосіб. Головною причиною введення інтернет-банкінгу є прагнення банків знизити витрати. Зробивши ставку на роздрібний сегмент, фінустанови змушені активно відкривати відділення і стрімко збільшувати штат. Тоді як нинішня європейська тенденція – мінімізувати витрати шляхом переходу на відділення самообслуговування та інтернет-банкінг.

       Собівартість інтернет-банкінгу нижче, ніж витрати на обслуговування банкоматної мережі. Інтернет-банкінг не передбачає витрат на утримання, інкасацію, а також страхування банкоматів. Тому Інтернет – дешевий канал продажів для банку. Світова банківська система поступово переходить до активного використання цієї технології.

     Для того, щоб вийти на сучасний рівень розвитку банківської сфери, Україна також необхідно сформувати національний ринок інтернет-банкінгу. Для прискорення цього процесу доцільно вивчити світовий досвід і виробити ряд рекомендацій щодо оптимізації розвитку даного ринку з урахуванням його сучасного стану.

     До суті та змісту поняття інтернет-банкінг на даний момент склалися найрізноманітніші авторські підходи. Однією з найбільш вдалих, є формулювання згідно з якою інтернет-банкінг розглядається, як надання послуг банком, з моніторингу, управління рахунками та здійснення банківських транзакцій через Інтернет. При цьому користувач, як правило, не потребує спеціального програмному забезпеченні для доступу до своїх рахунків. Він може здійснювати всі дії з управління рахунками з будь-якого комп'ютера, підключеного до мережі інтернет, і розпізнається банком за допомогою системи авторизації. У деяких випадках додатково потрібно електронний цифровий ключ або ж спеціальне програмне забезпечення, однак при цьому він повинен бути легко стерпним на будь-який комп'ютер. 
Стримує розвиток інтернет-банкінгу обмеженість доступу в Інтернет – зараз мережею постійно користуються менше трьох мільйонів українців, з яких більша частина – студенти і школярі. Всі інші фактори – прихід іноземних гравців, посилення конкуренції в ритейлі – грають на руку он-лайн послуг.

     На початку наступного року повноцінний інтернет-банкінг для фізосіб запровадять відразу три найбільші гравці роздрібного ринку: "Аваль", "Надра" і Укрсоцбанк. Так що найближчим часом цей сегмент буде стрімко рости. Як свідчить досвід країн Східної Європи, через два роки всі вітчизняні банки з першої тридцятки будуть пропонувати клієнтам здійснювати банківські операції через Інтернет. А клієнти найбільш просунутих роздрібних банків через Мережу зможуть навіть оформляти кредити, як це вже відбувається в Росії. За прогнозами експертів, введення різних онлайнових банківських послуг дозволить вітчизняним банкам збільшити клієнтську базу на тридцять-сорок відсотків.

     Інтернет як глобальна мережа надав і має великий вплив на всі сфери діяльності людства, включаючи економіку і бізнес. Одним з важливих аспектів використання інтернету є подальший розвиток тенденції до глобальної мобільності та ліквідності капіталу для всіх категорій клієнтів. На практиці ця тенденція виразилася в появі інтернет-банкінгу. За кордоном найбільші банки надають найбагатший набір інтернет-послуг. В Україну ж використання інтернет-технологій в значній мірі поки є не бізнесом, а похвальним прагненням до новаторства. У зв'язку з цим питання розвитку інтернет-банкінгу є не тільки практичний, але і науковий інтерес, у тому числі і для України, що знаходиться на шляху побудови ринкової економіки.

     Наразі, головною проблемою, що гальмує розвиток нових технологій в Україні, зокрема, інтернет-банкінгу, є відсутність законодавства та належного захисту в цій сфері. Передусім фахівці звертають увагу на те, що й досі немає закону про цифровий підпис, і це не дає можливості для розвитку структур, які б надавали послуги з сертифікації ключів для виконання суворої аутентифікації торгівців і покупців.

     Відтак банки провадять тільки початкову роботу щодо розвитку банківських операцій через Інтернет – йде мова про впровадження в ньому системи клієнт-банк.

     Використання  Інтернету дозволяє уникнути зайвих витрат на встановлення нової системи (що робиться під час підключення клієнт-банку), таким чином інтернет-банкінгом мають змогу користуватися й фізичні особи. Перебуваючи вдома, можна здійснювати різноманітні платежі за послуги та придбані товари. Наразі, крім найпростіших операцій, у користувача Інтернету з'являється можливість отримувати й інші банківські послуги як-то: купівля-продаж цінних паперів, іноземної валюти, "гра" на ринку FOREX, користування картковими рахунками.