Грошово-кредитна політика та її особливості в Україні

Рис.2.1.  Річні темпи інфляції споживчих цін в Україні за 1996-2009 рр.

 Вжиті НБУ заходи дозволили  стабілізувати ситуацію на валютному  ринку та закріпити тенденцію  до повернення коштів населення  в банківську систему, що сприяло  зниженню відсоткових ставок  за кредитами та створенню  умов для відновлення банками  процесів кредитування реального  сектору економіки [9].

Підводити підсумки  2011 року зарано, але, враховуючи світові тенденції та ствердження  науковців  про те, що ми стоїмо на порозі нової фінансової кризи та стійка схильність національної валюти до девальвації не залишають шансів на втішні висновки. Тому нагальними завданнями для НБУ на сучасному етапі є стабілізація та зміцнення довіри до банківської системи, збільшення капіталізації та скорочення кількості комерційних банків, створення різноманітних грошових фондів для стабілізації курсу, страхування вкладів, страхування та стабілізації банківської системи.

По мірі набуття Україною досвіду використання інструментів грошово-кредитної та фіскальної політики для макроекономічного  регулювання все більшого значення набуває питання вдосконалення провадження грошово-кредитної політики задля досягнення економічного розвитку.

3. Удосконалення грошово-кредитної політики Україні: стратегія фінансової безпеки

Один із способів досягнення економічного зростання шляхом вдосконалення  грошово-кредитної політики держави  знаходить своє вираження в стратегії  фінансової безпеки. Під фінансовою безпекою слід розуміти такий стан фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової систем, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх  негативних впливів, здатністю забезпечити  ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання.

Стан фінансової системи великою  мірою залежить від гармонійного взаємозв'язку та розвитку всіх її складових. Фінансова система України ще не набула рис, притаманних ринковій економіці, і знаходиться в стадії формування. Нині фінансові можливості держави, які залежать від обсягу фінансових ресурсів, залишаються досить обмеженими. До того ж дезорганізація цієї системи, що йде поряд з її криміналізацією створює значну загрозу економічній безпеці  України і може призвести до вкрай  негативних наслідків. Стабілізація економічної  системи держави вимагає розробки та реалізації комплексної програми оздоровлення державних фінансів.

Важливим інструментом державного регулювання соціально-економічних  процесів є Державний бюджет України. Саме розбалансованість Державного бюджету є головним дестабілізуючим  чинником кризи державних фінансів.

Вкрай негативно позначається на забезпеченні національної безпеки України хибна  практика щорічного несвоєчасного  прийняття Державного бюджету. Тому важливо законодавчо чітко регламентувати процедуру підготовки та прийняття  Державного бюджету і передбачити  відповідальність посадових осіб за зрив бюджетного процесу.

Досягнення на вимогу міжнародних  фінансових організацій низького рівня  дефіциту бюджету, що здійснюється в  основному за рахунок невиконання  бюджетних зобов'язань (головним чином  хронічних затримок з виплатою заробітної платні та інших соціальних виплат) є неприпустимо з точки зору вимог економічної безпеки. Зниження рівня інфляції досягається засобами жорсткої монетарної політики, органічно не пов'язаної з оздоровленням фінансів.

Криза платежів, яка поглиблюється  бюджетною заборгованістю, обмеженістю  кредитних ресурсів, перебуванням значної  частини грошей у поза банківському обігу, бартеризацією обміну, знижує рівень економічної безпеки і посилює соціальну напруженість у суспільстві. До того ж криза платежів призводить до формування так званої боргової економіки, в якій головним боржником виступає держава.

Здійснення грошової реформи не було використано для органічного  поєднання грошової та фінансової стабілізації. Практично відбулася деномінація  або обмін купоно-карбованців  на гривну. Не було створено законодавчої бази грошової реформи. Зокрема, вона проводилась  без прийняття відповідного закону як це передбачено пунктом 22 статті 92 Конституції України. Для визначення статусу національної грошової одиниці  необхідно розробити і прийняти Закон України "Про національну  валюту". Також вимагає законодавчого  врегулювання правовий режим золотовалютних резервів держави, порядок їх використання та зберігання.

Для економічного зростання й успішного  функціонування національної економіки  необхідно створити зрозумілу, стабільну, ефективну податкову систему. Існуюча  податкова система є непомірним тягарем для товаровиробників, пригнічує  виробництво, провокує несплату податків у бюджет держави і створює  серйозну загрозу економічній безпеці  України.

Стратегія розвитку банківської системи  повинна визначати перспективу  забезпечення стійкості грошової системи  та розвитку національної економіки. Ступінь  стабільності банківської системи  є однією з домінант економічного зростання і характеризує ефективність грошово-кредитної та фінансової політики держави, її здатність забезпечити  стабільність банківської системи  і відповідно – зміцнення національної валюти.

Становлення і розвиток банківської  системи України відбувається в  умовах постійної зміни економічної  кон'юнктури і непередбачуваності перспективи, що позначається на нестабільності багатьох українських банків і вимагає  розробки заходів щодо державного захисту  банків та їх клієнтів від підвищеного  ризику. Однак вирішення проблеми стабільності банківської системи  неможливе лише в рамках використання суто фінансово-грошового інструментарію, а повинно враховувати весь комплекс проблем, пов'язаних з піднесенням  національної економіки.

Зміцненню банківської системи  сприятиме розробка і прийняття  комплексної програми фінансового  оздоровлення українських банків.

Важливим залишається також  встановлення довіри до банківської  системи українського інвестора.

Вкрай загрозливих масштабів сягнув вивіз за кордон українського капіталу, що набув масового некерованого характеру. За експертними оцінками щорічний експорт  капіталу становить 3-5 млрд дол. США. Джерелом такого капіталу переважно є перерозподіл державної власності, неповернення виручки за експортовану продукцію, спекулятивні фінансові операції та ухилення від сплати податків. Для  припинення "втечі" капіталу з  України доцільно:

• створити комплексну і цілісну систему валютного контролю міжнародних розрахунків українських резидентів;
• розробити нормативно-правову базу, покликану встановити режим регулювання вивозу українського капіталу.

Нині доцільно обмежити вивіз українського капіталу за кордон, за винятком реалізації проектів, що сприяють просуванню вітчизняних  товарів та послуг на зовнішні ринки.

Для встановлення режиму здійснення валютних операцій на території України, визначення повноважень і функцій  державних органів у регулюванні  валютних операцій, прав й обов'язків  суб'єктів валютних відносин, порядку  здійснення валютного контролю, відповідальності за порушення валютного законодавства  необхідно прийняти Закон України "Про валютне регулювання".

Поглиблення кризових явищ в економіці  України вимагає об'єктивної і  неупередженої оцінки з точки  зору фінансової безпеки політики фінансової стабілізації, яка здійснюється відповідно до вимог міжнародних фінансових організацій і негативно позначається на стані забезпечення економічної  безпеки. Фінансова стабілізація не дала поштовх нагромадженню обігових коштів та інвестиційній діяльності. Натомість на тлі кризи платежів відбувається руйнація виробництва, "втеча" українського капіталу за кордон. Працює потужний насос висмоктування залишків потенціалу державного сектора і  відбувається концентрація багатств у  руках незначної групи людей. Вирішення зазначеної проблеми неможливе  без внесення коректив в політику економічних реформ, вжиття адекватних дій з боку уряду [11].

Висновки

У курсовій роботі на тему “Грошово-кредитна політика держави та особливості  її провадження в Україні» ми дослідили питання пов’язані з провадженням грошово-кредитної політики.

Грошово-кредитна політика — це комплекс взаємозв’язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених соціально-економічних  цілей, заходів щодо регулювання  грошового ринку, які здійснює держава  через центральний банк країни. Впливаючи безпосередньо на реальні господарчі процеси, грошово-кредитна політика активізує економічну діяльність суб'єктів господарювання і є вагомим фактором економічного зростання.

Головною  метою грошово-кредитної політики визначена цінова стабільність, досягнення якої сприяє таким макроекономічним цілям, як економічне зростання.

Грошово-кредитна політика поділяється на два основні (експансійна та рестрикційна) та два  проміжні (рефляції, дезінфляції) типи.

Грошово-кредитна політика в Україні  почала впроваджуватися майже  з  моменту здобуття країною незалежності, хоча механізм грошово-кредитної політики України повноцінно сформувався  в 1999 році з прийняттям Закону України  «Про Національний банк України».

До основних параметрів грошово-кредитної  політики України належать величина емісії НБУ, рівень облікової ставки, верхні межі обсягів рефінансування, ставки обов’язкових резервів, обсяги операцій на відкритому ринку та ін. Саме через зміну цих найважливіших показників держава і здійснює свою політику у цій сфері задля недопущення інфляції, застосовуючи відповідні інструменти.

Аналіз основних етапів розвитку грошово-кредитної політики в Україні показує, що вплив фіскальної та грошово-кредитної політики на макроекономічні процеси є величезним. Невірно прийняте рішення в грошово-кредитній політиці здатне зруйнувати макроекономічну стабільність і як наслідок погіршити умови для економічного розвитку країни в цілому.

Відносно  детальне вивчення основних тенденцій  провадження грошово-кредитної політики на різних етапах розвитку України дає цілісне розуміння особливостей та недоліків монетарного регулювання. Виходячи з цього та аналізуючи досвід зарубіжних країн можна виробити деякі рекомендації відносно економічного зростання в країні через регулювання грошово-кредитної політики.

Одним з шляхів досягнення економічного зростання країни може бути стратегія фінансової безпеки.

Для забезпечення фінансової безпеки в Україні передусім необхідно вжити такі заходи:

• забезпечити своєчасне законодавче затвердження Державного бюджету на наступний рік;
• створити ефективну систему контролю за використанням бюджетних коштів;
• посилити платіжну дисципліну всіх суб'єктів господарської діяльності;
• підвищити ефективність податкової системи та зменшити податкове навантаження на суб’єктів господарювання;
• припинити "втечу" українського капіталу за кордон;
• налагодити ефективний державний контроль за здійсненням валютних операцій.

Список використаних джерел:

1. Александрова М.М, Маслова С.О. Гроші. Фінанси. Кредит. – К.: ЦУЛ, 2002. – 336с.
2. Базилевич В.Д. Економічна теорія. – К.: Знання-Прес, 2001. – 581с.
3. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. – К.: Ельга, 2002, - 257с.
4. Борщ Л.М. Грошово-кредитна політика та її вплив на інвестиційний процес. // Фінанси України №12, 2003р. – ст.16.
5. Вдосконалення координації грошово-кредитної та фіскальної політики: Інформаційно-аналітичні матеріали / За редакцією д.е.н. В.І. Міщенко, к.е.н. О.І.Кірєєва і к.е.н. М.М. Шаповалової – Київ : Центр наукових досліджень НБУ, 2005. – 96с.
6. Грищенко О. Гроші та грошово-кредитна політика – К.: Основи,1997. – 180с.
7. Гроші та кредит. / За ред.Б. С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш, 2000.-510.
8. Грошово-кредитна політика економічного зростання у трансформаційній економіці: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.01.01. / І.В. Дорошенко; Київ, КНУ ім.Т.Шевченка.—К.,2001.—20с.  - [Електронний ресурс: http://www.nbuv.gov.ua].
9. Грошово-кредитна політика України у світлі сучасних монетаристських теорій: матеріал Всеукраїнської студентської інтернет-конференції / Лакуста Діана - Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ. – [Електронний ресурс:  http://conf-cv.at.ua/forum/44-341-1 ].
10. Еволюція грошово-кредитної політики України та перспективи переходу на режим таргетування інфляції: М. Безнощенко, кандидат економічних наук, доцент Інституту міжнародних відносин1Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
11. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення / В. Т. Шлемко, І. Ф. Бінько : Монографія. — К. : НІСД, 1997. — 144 с. — (Сер. "Нац. безпека"; Вип. 2). — ISBN 966-554-002-5. – [Електронний ресурс: http://old.niss.gov.ua/book/rozdil/rozd08.htm ].
12. Залога З., Крупка М., Мельник А., Михасюк І., Державне регулювання економіки. – К.: Атака, 2002. – 592с.
13. Зимовець В. Сукупний банківський кредит та дисконтна ставка в перехідній економіці. // Економіка України №7, 1998р. - ст.29.
14. Климко Г. Н, Нестеренко В.П. Основи економічної теорії. – К.: Вища школа, 1999. – 743с.
15. Корнієнко Є. Платіжний баланс України: основні тенденції та їх економічне значення // Вісник Національного банку України. -2005.
16. Костіна Н.І. Гроші та грошова політика. – К.: НІОС, 2001. – 224с.
17. Луцев Б. Грошово-кредитна політика держави  та інвестиційна діяльність банків. // Економіка України №10, 2001р. – ст.20.
18. Макроекономічний огляд(серпень 2011). Національний банк України. – [Електронний ресурс: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=60949 ].
19. Макроекономічний огляд (травень 2011). Національний банк України. – [Електронний ресурс: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=58040 ].
20. Мельник О. Основні параметри грошово-кредитної політики в Україні. // Економіка України №7, 2000р. – ст.25.
21. Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, -№7.
22. Мочерний С.В. Політекономія. – К.: Вікар, 2003. – 386с.
23. Мочерний С.В. Економічна теорія. – К.: Академія, 2001. – 656с.
24. Найдьонов В. До питання рівняння обміну та монетарної теорії інфляції. // Економіка України №9, 2003р. – ст.23.
25. Підручник / Кол. авт.: А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, М. І. Савлук та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза і канд. екон. наук, доц. М. Ф. Пуховкіної. — К.:  КНЕУ, 2005. — 556 с.
26. Предбовський В.А. Основи економічної теорії. – К.: Кондор, 2002. – 621с.
27. Савлук М.І. Гроші та кредит. – К.:КНЕУ, 2002. – 598с.
28. Стельмах В.С., Єпіфанов А.О. Грошово-кредитна політика в Україні. – К.: Знання, 2000. – 305с.