Макроекономiчнi показники та методи iх вимiрювання

      Валовий національний продукт (ВНП) – поточна ринкова вартість всіх кінцевих товарів та послуг, створених факторами виробництва, що знаходяться як у власності громадян даної країни, так і за її межами.

      ВНП=ВВП+ЧДФ

      ЧДФ – сума надходжень на адресу жителів країни з-за кордону за виключенням грошових надходжень іноземців, що працюють в країні.

      ВВП на душу населення – обсяг ВВП в середньому на одного. Найбільш розповсюджений показник виміру рівня економічного розвитку.

      Кінцева продукція (КП) –  товари та послуги, що потрапляють у кінцеве споживання, тобто не призначенні для подальшої переробки і перепродажу. Кінцевий продукт включає продукцію використану для особистого споживання, призначену для заміщення використаних основних виробничих та невиробничих фондів, використану на приріст основних виробничих фондів, спрямовану на приріст виробничих та споживчих запасів, використану на чистий експорт.

      Чистий  національний продукт (ЧНП) – річний обсяг випуску продукції, який не враховує вартість зношеного основного капіталу (А).

      ЧНП =ВНП – А

      За  допомогою ЧНП вимірюється загальний  річний обсяг виробництва, який економіка  в цілому може споживати не погіршуючи при цьому виробничих можливостей майбутніх років.

      Національний  дохід (НД) – показник загального обсягу доходів всіх жителів країни.

      НД =ЧНП – n

      n – непрямі податки на бізнес (податок з продаж, ліцензовані платежі, акцизні збори, податок на додану вартість, митні платежі).

      В СНР НД включає п’ять компонентів:

      - заробітна плата робітників та  службовців (73%);

      - доходи власників (7%): доходи некорпоративних  підприємств;

      - рентні доходи (2%);

      - прибуток корпорацій (11%);

      - чисті відсотки (7%): сума відсоткових платежів підприємств даної країни – сума отриманих відсотків + сума відсоткових надходжень від економічних агентів інших країн.

      Особистий дохід (ОД) – це частина національного доходу з відрахуванням внесків на соціальне страхування, податків на прибуток корпорацій, нерозподілених прибутків корпорацій та врахуванням трансфертних платежів .

      ОД =НД – в.в.с. – п.п.к. – н.п.к. + Тч

      в. в. с. – внески на соціальне страхування;

      п.п.к. – податок на прибуток корпорацій;

      н.п.к. – нерозділений прибуток корпорацій;

      Тч  – трансфертні платежі (допомога держави малозабезпеченому населенню). Трансфертні платежі включають виплати на страхування по старості і від нещасних випадків, допомогу по безробіттю, виплати пенсій, відсоткові платежі, що виплачуються урядом.

      Трансферти  – це економічні операції, через  які одні інституційні одиниці безоплатно і безповоротно передають іншим  товари, послуги, активи або права  власності.

      Трансферти  можуть набувати натуральної та грошової форми. Прикладом натуральної форми трансфертних виплат є продовольчі талони, безоплатний громадський транспорт, безоплатна медична допомога. Прикладом грошової форми трансфертів є виплати пенсій, стипендій, надання субсидій.

      Трансферти  також поділяються на поточні  та капітальні.

      Поточні трансферти включають:

• поточні податки на доходи та власність;
• відрахування на соціальне страхування;
• соціальні виплати;
• страхове відшкодування;
• штрафи, пені та інш.

     Капітальні  трансферти є витрати на безоплатній  та безповоротній основі:

• на капітальні вкладення та капітальний ремонт;
• запобігання та ліквідацію надзвичайних ситуацій;
• геологорозвідувальні роботи;
• інші безповоротні одноразові роботи.

      Кожний  сектор внутрішньої економіки є  платником і отримувачем трансфертів.

      Особистий дохід можна отримати іншим способом: 

      ОД=Тr + Трудові доходи + Дивіденди 

      Дохід розпорядження (ДР) –  особистий дохід за відрахуванням індивідуальних податків, які складаються із прибуткових податків, податків на особисте майно, податків на спадок.

      ДР = ОД –Т

      Т – індивідуальні податки.

      Дохід кінцевого розпорядження використовується на особисте споживання і заощадження.

      Показники СНР не враховують

1. Позаринкову діяльність: результати праці домашніх господарств, які використовують на задоволення власних потреб.
2. Товари та послуги тіньової економіки: в сучасних умовах тіньова економіка виробляє від 5 до 15% обсягу ВНП.
3. Зростання фонду вільного часу: тривалість робочого тижня скоротилась з 53 годин на початку століття до 36 годин у наш час. Цей фактор прямо пропорційно впливає на добробут.
4. Підвищення якості продукції, що не знаходить відображення у ВНП.
5. Екологічні наслідки виробництва.

      У 1972 році дослідники Йельського університету (США) Уільям Нордхаус та Джеймс Тобін  запропонували новий показник - Чистий економічний добробут.

      Чистий  економічний добробут (ЧЕД) – це скоригована міра національного обсягу виробництва , що враховує лише споживання та інвестиції, які безпосередньо впливають на економічний добробут.

ЧЕД = ВВП  – негативні екологічні наслідки промислового розвитку суспільства у грошовому еквіваленті + поза ринкова діяльність у грошовому вимірі + результати діяльності тіньової економіки у грошовому вимірі + грошовий еквівалент зростання вільного часу та якості відпочинку. 
 

      2.3 Методи розрахунку ВНП

      та  основні макроекономічні тотожності. 

      В СНР виділяють три методи визначення ВНП: 

      І Витратний ( за витратами суб’єктів економічної системи)

      ВНП =С+І+G+NE

      C – споживчі витрати домашніх господарств на предмети споживання термінового та довгострокового використання і послуги;

      І – інвестиційні витрати, тобто витрати фірм на покриття, відновлення та розширення основного капіталу;

      G – державні витрати на товари та послуги;

      NE – чистий експорт – витрати сектору закордону (сальдо експортно-імпортних операцій). 

      ІІ  Доходний (сума доходів суб’єктів економічної системи)

      ВНП=W+R+i+p+n+A

      W – основна і додаткова оплата праці робітників та службовців;

      R – рентні доходи – доходи від нерухомості;

      і –  процентні доходи від вкладеного капіталу;

      р – прибуток фірм (прибуток малого бізнесу і прибуток корпорацій, дивіденди);

      n – непрямі податки на бізнес;

      А – вартість зношеного основного капіталу (амортизація).

      ІІІ Виробничий (сума доданих вартостей, створених в галузях економіки, чистих податків фірм і сальдо зовнішньоекономічних розрахунків).

 

      ВНП=ДВ+NТф+ЗР

      NТф – чисті податки фірм. 

      Основні макроекономічні  тотожності 

      

1. Рівність  доходів та витрат.

      Валовий національний дохід визначений витратним  та доходним методами має бути рівним, тому 

      У=С+І + G + NE

2. Рівність заощаджень та інвестицій

      а). В простій економіці

      У =С+S

      ВНП=С+І

      ВНП=У

C+S=C+I

S=I

б). У відкритій економіці.

      Сукупні заощадження поділяються на приватні заощадження, державні заощадження та заощадження закордону.

S=Sp+Sg+Sm

Sp – приватні заощадження;

Sg – державні заощадження;

Sm – заощадження закордону.

Sp = (У + Тч + N - T) – C

Sg= (T – N - Tч) – G

      Якщо  Sg > 0 – виникає бюджетний надлишок.

      Якщо  Sg < 0 – виникає бюджетний дефіцит (ВД). ВД = - Sg

Sm = m – E

Sm = - NE

Тч  – трансфертні платежі;

N – процент по державному боргу;

Т – податки;

m - імпорт;

Е – експорт.

І = У – С - G – NE

S = (У + Тч + N - T) – C + (N – N - Tч) – G – NE = У – C – G – NE = I

S = I 

      

3. Рівність  держбюджету.

      Заощадження можуть використовуватись як на інвестування реальних активів, так і на збільшення фінансових активів. В свою чергу фінансові активи поділяються на державні облігації (В) та готівкові гроші (М), тобто пасиви держави та активи приватного сектору.

Sg = - (

M+ B)

      Якщо  є державний дефіцит, то він може бути профінансований випуском грошей або облігацій.

BД= - Sg

ВД =

M+ B

      Приватні  заощадження можуть використовуватись  як на зростання реальних активів, так  і залишатись у формі державних  облігацій та готівки.

Sp=I+

M+ Bр

      Заощадження закордону використовуються на купівлю  державних облігацій даної країни.

Sm =

Bm

B = Bp+ Bm

S=Sp + Sg + Sm = I +

M + B - ( M + B) + Bm= =I+ M+ B - M - B=I

S = I 
 

2.4 Система індексів цін та ВНП. 

      Індекс  цін – відображає відносні зміни середнього рівня цін великої групи товарів.

      Індекси цін необхідні для вивчення динаміки цін і тарифів на продукцію  та послуги, оцінку їх впливу на економіку  і рівень життя населення.