Малий бізнес: характерні риси, переваги, зарубіжний досвід і проблеми становлення в Україні

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський державний інститут економіки і управління

Славутицький навчальний центр

Кафедра економічної теорії

Малий бізнес: характерні риси, переваги, зарубіжний досвід і проблеми становлення в Україні.

Курсова робота з дисципліни:

„Політична економія”

                                                                                                              Студент: БалашенкоН.І.

                                                                                                        Спеціальність: Фінанси

                                                                                                            Курс -1, група СДФ – 071

                                                                                                       ______________________

                                                                                                               Перевірив: к.е.н., доцент                                   

                                                                                                                 Мекшун Л. М.

                                                                                                                _____________________

м. Славутич

2007 р.

ЗМІСТ

31

Вступ

Економічний інтерес, енергія та винахідливість заповзятливих людей активно сприяла прогресу у всіх сферах людської життєдіяльності. Тому абсолютна більшість розвинутих держав заохочує їх діяльність і особливо, у створенні нових, різноманітних по спеціалізації і напрямках малих підприємств.

У світі існують різноманітні варіанти державної підтримки малого бізнесу пряме виділення бюджетних коштів в страхові фонди, фонди ризику, змішані фонди підтримки – державні і приватні; видача гарантій в забезпеченні кредиту комерційного банку – зобов’язання компенсувати  банку можливі втрати; податкові пільги.

В світовій економіці функціонує величезна кількість малих фірм, компаній та підприємств. Наприклад, в Індії число МП перевищує 12 млн., а в Японії 9 млн. Цей малий бізнес, наприклад, лише в США дає майже половину приросту національного продукту та дві треті приросту нових робочих місць.

Але справа не лише в цьому... Мале підприємництво, оперативно реагує на зміни кон’юнктури ринку, надає ринковій економіці необхідної гнучкості.

Перехід до ринку в Україні надто затягнувся. Це свідчить про недооцінювання ні малого підприємництва, ні підприємця. І хоча підприємець - це ключова фігура на ринку, він все ще не має всієї необхідної правової бази для своєї діяльності. Разом з тим у свідомості громадян не стався перелам, пов'язаний з розумінням ролі підприєм­ництва та підприємців, які досі асоціюються з проявами тіньової економіки. Коли підприємці будуть основою "середнього класу", а мале підприємництво набуде правово­го статусу, стане повноправним елементом господарської системи - розшириться соціальна база демократії, що сприятиме виходу України з кризи.

Метою дослідження курсової роботи є розкриття сутності та ролі малого бізнесу в економіці, а також виявлення проблем становлення малих підприємств в Україні. Державній політиці підтримки МБ в Україні приділено значну увагу у праці [3] П.Ю.Буряк та В.П. Маринець "Податкове стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні" 

І. Малий бізнес.

Малий бізнес - це підприємницька діяльність, здійснювана суб'єктами ринкової економіки при певних встановлених законах, державними органами або іншими представницькими організаціями критеріях, конституціонуючих сутність цього поняття.

Підприємництво – це провідний сектор ринкової економіки, який забезпечує насиченість ринку товарами та послугами, сприяє  здоровій конкуренції, створює новий прошарок – підприємець-власник.

   Малий бізнес можна визначити як сукупність малих підприємств всіх форм власності, а також громадян-підприємців, які ведуть самостійну господарську діяльність на власний ризик з метою отримання прибутку.

Формування ринкової системи господарювання в Україні пов’язане із зростанням підприємницької активності в усіх сферах економіки. Підприємництво відіграє визначальну роль у реалізації завдань перехідного періоду. При цьому успішна трансформація адміністративно-командної економіки у соціально спрямовану ринкову економіку не можлива без діяльності підприємців, які обумовлюють відповідні зміни як на мікро-, так і на макроекономічному рівні.

Один з перспективних напрямів створення конкурентного ринкового середовища - розвиток малого підприємництва. Світовий досвід і практика господарювання показують, що найважливішою складовою ринкової економіки є існування і взаємодія багатьох великих, середніх і малих підприємств, їх оптимальне співвідношення. Найдинамічнішим елементом структури народного господарства, що постійно змінюється, є мале підприємництво.

Внесок малого підприємництва у формуванні конкурентного середовища, де ринкові відносини набувають динамічності, бо вони пов’язані з економічною відповідальністю та ризиком підприємців, важко переоцінити. З одного боку, малий бізнес через значну чисельність своїх складових та їх рухливість меншою мірою піддається монополізації, ніж великі підприємства. З іншого боку, за умов вузької спеціалізації і використання новітньої техніки він виступає як дійовий конкурент, що підриває монопольні позиції масштабних корпорацій. Саме ця риса малого підприємництва відіграла суттєву роль в ослабленні, а іноді й подоланні розвинутими країнами притаманної великому капіталу тенденції до монополізації та стримування науково-технічного прогресу (НТП).

Мале підприємництво оперативно реагує на зміни конюктури. Ця гнучкість має особливе значення внаслідок швидкої індивідуалізації та диференціації споживчого попиту, розширення номенклатури промислових товарів та послуг. Сприяючи прискореній реалізації новітніх технічних і комерційних ідей, випуску наукомісткої продукції, мале підприємництво виступає провідником НТП.

Мале підприємництво багато важить у вирішенні проблеми зайнятості, бо воно спроможне створювати нові робочі місця та поглинати надлишкову робочу силу під час циклічних спадів і структурних зрушень економіки. Важлива функція малого підприємництва полягає у пом’якшенні соціальної напруженості й демократизації ринкових відносин: адже саме воно слугує формуванню активного середнього класу суспільства, ослабленню майнової диференціації, розширенню соціальної бази реформ. Сприяючи соціально-політичній стабілізації суспільства, малий бізнес відкриває простір для вільного вибору громадянами шляхів і методів роботи для загального добра та забезпечення власного добробуту. Мале підприємництво є невід’ємною складовою будь-якої ринкової господарської системи, без неї така економіка не може існувати. Великий капітал, безумовно, визначає рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, але основа розвитку країн з ринковою системою господарювання - це мале підприємництво як найбільш масова, динамічна, гнучка форма ділового життя. Саме в секторі малого підприємництва створюється і функціонує значна маса національних ресурсів, яка є живильним середовищем для середнього та великого підприємництва.

Отже, мале підприємництво є одним із засобів усунення диспропорції на окремих товарних ринках, створення додаткових робочих місць і скорочення безробіття, активізації інноваційних процесів, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами та послугами. А малі підприємства, за певних умов і при підтримці з боку держави, - тенденційно інноваційні, гнучкі і витратноефективні, мають підприємницький досвід і достатню професійну освіту.

1.1. Сутність малого підприємництва

Практично у всіх країнах визначальним критерієм є чисельність працівників за звітний період. У даному зв'язку потрібно зазначити, що перший федеральний закон про малий бізнес, прийнятий в США в 1953 р., взагалі не містив ніяких кількісних критеріїв, обмежуючись лише відміченого роду якісними характеристиками.

Згідно з Указом Президента України "Про державну підтримку малого підприємництва" суб'єктами малого підприємництва є зареєстровані у встановленому порядку фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, а також юридичні особи - суб'єкти підприємництва будь-якої   організаційно-правової форми та форми власності, в яких середня облікова чисельність працюючих за звітний період не перевищує 50 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1000000 грн.

Основними характерними рисами малого підприємництва є:

          - відособленість (тобто господарювання на свій страх і ризик);

          - спеціалізація на якому-небудь виді діяльності;

          - реалізація вироблених товарів (послуг) через купівлю - продаж на ринку;

Мале підприємництво - цілком самостійна і найбільш типова форма організації економічного життя суспільства зі своїми відмітними особливостями, перевагами і недоліками, закономірностями розвитку. Функціонування на локальному ринку, швидке реагування на зміну кон'юнктури цього ринку, безпосередній зв'язок з споживачем, вузька спеціалізація на певному сегменті ринку товарів і послуг, можливість почати власну справу з відносно малим стартовим капіталом - всі ці межі малого підприємства є його достоїнствами, що підвищує стійкість на внутрішньому ринку, але при певних умовах стають недоліками, стримуючими його розвиток. З одного боку, швидке реагування малого підприємства на зміни умов функціонування, робить його більш мобільним і що пристосовується, а з іншою - залежним від кон'юнктури ринку, динаміки зовнішніх соціально - економічних і політичних умов. Відносно невеликий капітал звужує рамки виробництва, обмежує можливість залучення додаткових ресурсів (науково-технічних, фінансових, виробничих, трудових і т.д.). Обмежені масштаби виробництва і невелика кількість зайнятих обумовлюють простоту і ефективність управління підприємством. Однак характерне для малого підприємства поєднання функцій власника і менеджера в особі господаря підприємства, встановлення особистих зв'язків з працівниками підприємства, неформальний стиль управління, знижуючи управлінські витрати, можуть привести - і часто приводять - до самоексплуатації і понаднормовим роботам. Нестійкість малого підприємства внаслідок обмеженості ресурсів набагато вище, ніж у великих і середніх підприємницьких структур.

На розвиток малого бізнесу найбільший вплив надають наступні чинники:

- розвиток коштів зв'язку;

- розширення сфери послуг, що базується на малих підприємствах;

- зменшення вартості і спрощення використання інформаційних систем;
          - підвищився загальноосвітній рівень людей з одночасним накопиченням досвіду у великих компаніях;

- сприяння малими фірмами розв'язанню питання про безробіття;

- скорочення робочої зміни;

- велика  конкурентноздатність   за  рахунок  менших  витрат,   пов'язаних  зі зниженням накладних витрат і меншими коливаннями заробітної плати.

Малі підприємства, звичайно ж, як з'являються, так і розпадаються з багатьох причин. Частка банкрутств підприємств малого бізнесу завжди вище, оскільки, йдучи на ризик, підприємець вирішує досить складну проблему конкурентноздатності продукції, що випускається. Починаючому підприємцеві на самому початку треба провести свою роботу при більш високих витратах, ніж підприємцеві вже існуючої фірми. Початкова вартість ставить фундаторів фірми в невигідне положення в порівнянні з діючою фірмою. У зв'язку з цим починаюча фірма завжди має більш високу собівартість продукції. Найбільш часті причини банкрутства малих підприємств це невдачі в сфері збуту продукції, а також недостатня компетентність і відсутність досвіду.