Малий бізнес: характерні риси, переваги, зарубіжний досвід і проблеми становлення в Україні

ІІІ. Державна політика розвитку та підтримки малого підприємництва.

Державна політика підтримки малого бізнесу - сукупність пріоритетних рішень(заходів), що визначають основні напрями й форми правового, економічного та організаційного сприяння розвитку малого підприємництва з урахуванням інтересів держави та суб'єктів господарювання. Тобто під державною підтримкою розуміється, з одного боку, державне регулювання цього сектора економіки, що передбачає формування державними структурами відповідних умов становлення й розвитку малого підприємництва, а з іншого - створення стимулів, використання матеріальних і фінансових ресурсів, що залучаються у сферу малого підприємництва на пільгових засадах.

Існують три аспекти державної політики підтримки малого підприємництва. По-перше, треба взяти до уваги аспект програмний, що стосується комплексу взаємопов'язаних і послідовних цілей, планів і правил вирішення завдань у галузі державного регулювання малого бізнесу. По-друге, у руслі так званої "позитивної економіки" державного управління слід аналізувати реальний перебіг процесів застосування державними органами та їх працівниками владних повноважень і різноманітних   можливостей   впливу   на   функціонування   та   розвиток   малого підприємництва.    По-третє,    адекватним    завершенням    цього   руху   виступає характеристика політичної організації суспільства в тій частині, що стосується діяльності держави у сфері підтримки малого бізнесу, відповідних соціальних інститутів.

Вирішення проблеми економічного і соціального розвитку України на сучасному етапі становлення національної ринкової економіки вимагає посилення уваги держави до розвитку підприємницької діяльності, насамперед, малого підприємництва (МП).

Певні кроки щодо формування державної політики розвитку та підтримки малого підприємництва в Україні вже зроблені. Зокрема, процеси роздержавлення, приватизації, демонополізації економіки створюють умови для зростання підприємницької активності і практичного заохочення приватного підприємництва до сфери національних інтересів економіки, активного використання цього мобільного потенціалу для створення здорового конкурентного середовища виробників товарів і послуг, як засобу реалізації економічної та соціальної політики держави.

Слід зазначити, що велику роль у формуванні та здійсненні державної політики щодо розвитку та підтримки малого підприємництва відіграє саме організаційне забезпечення. Сприяння та підтримка малого підприємництва є самостійною складовою державної політики у багатьох країнах. Тому існують спеціальні урядові органи управління (координації) та підтримки малого підприємництва. Наприклад: у Канаді - Міністерство у справах малого бізнесу; у Бельгії, Люксембурзі - Міністерство середнього класу; в Японії - Національна адміністрація малого бізнесу; в США - Адміністрація малого бізнесу тощо. Поряд з діяльністю центральних органів, місцеві органи влади (штатів, земель, муніципалітетів) надають всебічну підтримку створенню та діяльності суб’єктів малого підприємництва.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 12 від 24 травня 1991 року «Про перелік Міністерств та інших центральних органів управління України» було утворено Державний комітет України по сприянню малим підприємствам і підприємництву (Держпідприємництво) як центральний орган державної виконавчої влади. Головним завданням Держпідприємництва було визначено «здійснення державної підтримки і координації розвитку підприємництва, у тому числі малого бізнесу, реалізація стратегії державної політики розвитку суспільного виробництва, сприяння структурній перебудові економіки, формування системи заходів щодо забезпечення економічної самостійності України».

Однак, цей Комітет проіснував лише неповних 4 роки. З метою усунення дублювання в роботі урядових структур, підвищення рівня підприємництва та забезпечення координації діяльності щодо формування і здійснення державної політики у цій сфері, в березні 1995 року було утворено окремий підрозділ Міністерства економіки України на базі ліквідованого Державного комітету України по сприянню малим підприємствам і підприємництву.

Але аналіз стану справ за цей час вказує на те, що ліквідація окремого самостійного центрального органу державної виконавчої влади не сприяло подальшому розвитку підприємництва в Україні. Безальтернативність виконання державою функції підтримки підприємництва об’єктивно диктує необхідність такого спеціального органу, який повинен реалізувати цю функцію.

Таким чином, не дивлячись на те, що певні кроки щодо формування державної політики  розвитку та підтримки малого підприємництва зроблено, однак, на превеликий жаль, сьогодні відсутня цілеспрямована державна політика і особливо механізм її реалізації. Це не могло не позначитись на труднощах становлення малого підприємництва в Україні.

Висновок

Формування ринку в Україні збіглося з глобальними структурними реформами, що здійснюються на основі перетворення як матеріально-речової, так і соціально-економічної структури суспільного виробництва. Органічним об'єктом цих реформ є невеликі підприємства, які на відміну від великих характеризуються особливими умо­вами функціонування.

Оптимальне функціонування ринку, що охоплює практично всі сфери і систему суспільного виробництва держави, досягається при збалансованому розвитку всіх його структурних ланок не тільки по вертикалі і горизонталі, а й з погляду найбільш раціонального поєднання організаційно-виробничих структур, що відрізняються за розмірами виробництва. Однією з умов вирішення цього завдання і є підвищення ефективності малого підприємництва.

Сектор малого бізнесу перебуває на початковому етапі розвитку і характеризується високим ступенем неефективності. За теперішньої ситуації розвиток малого бізнесу повинен стати вирішальним чинником для вдосконалення економічних механізмів: цей напрямок потребує ефективної державної підтримки, яка повинна бути спрямована на створення позитивного економічного та політичного клімату. І це особливо потрібне тому, що малий бізнес пов’язаний з великим ризиком.

У розвинутих країнах малому підприємництву приділяється першочергова увага з боку урядових органів, приватних структур, громадянських організацій. Для них встановлені сприятливі законодавчі умови, відповідне інституціальне середовище.

Малі підприємства впливають на просторову структуру ринку і розвиток ринко­вих відносин передусім за рахунок приросту кількості суб'єктів ринку. Саме малі підприємства, в разі успішного проведення земельної реформи, можуть стати основою динамічних ринкових структур у всіх без винятку галузях, забезпечать пере­ведення ресурсів у найбільш ефективні сфери і тим самим об'єднають процеси структурної політики і формування ринку.

Динамічність, здатність швидко змінювати номенклатуру продукції, що виготов­ляється, перетворюють малі підприємства на основу структурної гнучкості народного господарства.

Сьогодні провідну роль у створенні ефективного недержавного сектора відіграє малий бізнес. Саме малі і середні підприємства, різні комерційні структури, що нале­жать до сфери малого бізнесу, беруть на себе ризик і працюють згідно з новими вимо­гами, що ставляться до ефективності. Створення широкої мережі малих підприємств у всіх галузях господарства сприятиме демонополізації та розвитку конкуренції. Але та­кий бажаний розвиток сектора малого бізнесу наштовхується на безліч перепон.

Без підтримки держави і без власної внутрішньо групової взаємодії малий бізнес не завжди може протистояти у конкурентній боротьбі великому капіталу, відстоювати свої економічні, політичні і соціальні інтереси.

Потенціал малих підприємств залишається нереалізований. Існують серйозні економічні і адміністративні бар'єри для виходу нових підприємств на ринок і розвитку їх діяльності. Все більша кількість малих підприємств змушенні прибувати "в тіні" завдяки нестійкому законодавству.

Мале підприємництво не має яких-небудь істотних переваг в кредитно-фінансовій системі, в митному захисті, відчуває значні перешкоди в розвитку бізнесу, діє в неймовірно складних умовах для існування. Для представника малого підприємництва невигідна будь-яка підприємницька діяльність в сфері виробництва, і він намагається затвердитися в торгівлі і посередництві.

Список використаної літератури

1.      Закон України «Про підтримку малого підприємництва»

2.      Закон   України    «Про   Національну   програму   сприяння   розвитку   малого підприємництва»

3.      Буряк П.Ю., Маринець В.П. «Податкове стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні» // Фінанси України. - 1999р. - №6.-с.-14 

4.      Бондар І., Ягольник О. Як стати успішним підприємцем. – К.: Корпорація. 2004. – с.-120

5.      Гошовська В.  «Соціальна домінанта національної безпеки: актуальні проблеми» – К.: Корпорація. 2004. – с.-196

6.      Дуб Л. «Питання розвитку малого бізнесу в Україні» //Вісник Української Академії державного управління при Президенті України. - 2000.- №2.

7.      Єфименко     Т.     «Напрямки     розвитку     податкового     потенціалу    малого підприємництва» //Вісник Української Академії державного управління при Президенті України. - 2001.- №3.

8.      Мале підприємництво: основи теорії і практики / За редакцією      Ю. І. Єханурова – К.: Т-во «Знання», КОО. – 2001.

9.      Малий та середній бізнес / За редакцією В. Є. Сахарова – К.: ВНЗ «Національна академія управління». – 2003.-с.-65

10. Микитюк О.І. «Фінансове забезпечення  розвитку малих    підприємств» // Фінанси України. - 1999р. - №6.-с.-21

31