Суть та складові елементи ряду динаміки. Види динамічних рядів

                                НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

                         Інститут економіки та менеджменту

                       Факультет економіки і підприємництва 
 
 
 
 
 
 

                                    Домашня робота

                           З дисципліни «Економічний аналіз» 

                                Залікова книжка № 6109006

                                Список журналу № 5 
 
 

                                                                          Виконала студентка 310 ФЕП

                                                                          Дєтковська Юлія Володимирівна

                                                                          Перевірила: Чібісова І.В. 
 
 
 

                                                Київ 2012

                                        ПЛАН 

Вступ…………………………………………………………………………..3

Теоретична частина…………………………………………………………..4

1. Суть  та складові елементи ряду  динаміки. Види динамічних рядів…..4

2. Основні  характеристики рядів динаміки…………………………………

3. Середні показники динаміки……………………………………………..

4. Виявлення  тенденцій розвитку явищ………………………………..…..

5. Характеристика  сезонних коливань, методи їх  вимірювання………….

Практична частина…………………………………………………………..

Висновок…………………………………………………….……………….

Список використаної літератури…………………………………………… 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

          У нових умовах формування ринкових відносин, функціонування підприємств із різними формами власності необхідно шукати нові шляхи підвищення ефективності суспільного виробництва, а також уміло використовувати економічні методи керування підприємством. 

    У цьому зв’язку зростає роль економічного аналізу, що є функцією керування. Такий аналіз дозволяє одержати нові характеристики досліджуваного об’єкта дослідження і застосувати обґрунтоване управлінське рішення, що веде до досягнення мети об’єкта.

          В сучасних умовах необхідна система знань про основи економічного аналізу господарської діяльності, його методах і методології, вміти    використовувати економіко-логічні й економіко-математичні методи і моделі при вивченні економічних процесів, що відбуваються на виробничих підприємствах, навчитися методики аналізу головних показників, що характеризують господарську діяльність підприємства, з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Це дозволить освоїти методику і методологію побудови аналізу і використання у своїй практичній діяльності моделей об’єкта дослідження, а також придбати навички практичної роботи з ними, направити творчу думку   на удосконалювання організації і методики економічного аналізу відповідно до вимог теорії і практики ринкового господарства.

           Володіння прийомами і методами економічного аналізу створює  підґрунтя для розвитку їх економічного мислення, набуття здатності сприймати економічні процеси, що відбуваються на підприємствах (а також в інших об’єктах управління) у всій їх багатогранності і взаємозумовленості.

         Це особливо важливо в умовах розвитку і поглиблення ринкових засад в нашій економіці, які об’єктивно ускладнюють завдання у сфері прийняття управлінських рішень на кожному підприємстві, на кожному об’єкті управління. 
 
 
 

                                   Теоретична частина

1. Суть та складові елементи ряду динаміки. Види динамічних рядів.

 

      В статистичній практиці доводиться мати справу з великою кількістю чисел, що характеризують розвиток явищ в часі. Для кращого розуміння і аналізу досліджуваних статистичних даних, їх потрібно систематизувати, побудувавши хронологічні ряди, які називаються рядами динаміки. Отже, рядами динаміки в статистиці називаються ряди чисел, що характеризують закономірності і особливості зміни суспільних явищ і процесів в часі.

      Кожний  ряд динаміки складається з двох елементів:

      1) періодів або моментів часу, до  яких відносяться рівні ряду (t);

      2) статистичних показників, які характеризують  рівні ряду (у).

      В залежності від характеру рівнів ряду розрізняють два види рядів  динаміки: моментні і інтервальні (періодичні).

      Моментним називається ряд динаміки, величини якого характеризують стан явищ на певний момент часу.

      Рівні моментного ряду сумувати не має змісту.

      Інтервальним  називається такий ряд динаміки, величини якого характеризують розміри суспільних явищ за певні періоди часу (день, місяць, квартал і т.д.). Сума рівнів інтервального ряду динаміки характеризує рівень даних явища за більш тривалий проміжок часу.

      Ряди  динаміки бувають одномірні і  багатомірні.

      Одномірні ряди динаміки характеризують зміну одного показника (валовий збір картоплі).

      Багатомірні ряди динаміки характеризують зміну двох, трьох і більше показників.

      В свою чергу, багатомірні динамічні  ряди поділяються на паралельні і  ряди взаємозв'язаних показників.

      Паралельні  ряди динаміки відображають зміну або одного і того самого показника щодо різних об'єктів, або різних показників щодо одного і того самого об'єкта.

      Ряди  взаємозв'язаних показників характеризують залежність одного явища від іншого (залежність заробітної плати робітників від їхнього тарифного розряду).

      За  повнотою часу динамічні ряди поділяються на повні і неповні.

      В повних динамічних рядах дати або періоди ідуть один за одним з рівними інтервалами.

      В неповних динамічних рядах в послідовності часу спостерігаються нерівні інтервали.

      За  способом вираження  рівнів динамічного ряду вони поділяються на ряди абсолютних, середніх і відносних величин.

      При формуванні динамічних рядів для  наукового дослідження розвитку

суспільних  явищ в часі потрібно дотримуватись  правил їх побудови. Важливим правилом побудови динамічних рядів є вимога порівняльності всіх рівнів ряду між собою. Показники ряду динаміки повинні бути порівняльні за територією, колом охоплюваних об'єктів, способами розрахунків, періодами часу, одиницями виміру.

      Важливою  вимогою любих динамічних порівнянь  є вимога порівняльності території, до котрої відносяться рівні динамічного ряду. Межі територіальних одиниць держав, областей, районів на протязі досліджуваного періоду змінюються внаслідок приєднання до них нових територій, або відокремлення певних частин їх територій. В кожному окремому випадку питання порівняльності розв'язується в залежності від мети дослідження. Для приведення даних динамічного ряду до порівняльного виду проводиться перерахунок попередніх даних з врахуванням нових меж (кордонів).

      Статистичні дані, які необхідні для побудови ряду динаміки повинні бути порівняльні за колом охоплюваних об'єктів. Непорівняльність може виникнути внаслідок переходу деяких об'єктів із одного підпорядкування в інше.

      Порівняльність  за колом охоплюваних об'єктів  забезпечується зімкненням динамічних рядів шляхом заміни абсолютних рівнів відносними.

      В моментних рядах динаміки виникає  непорівняльність за критичним

моментом  реєстрації рівнів явищ, які піддаються сезонним коливанням.

      Рівні динамічного ряду повинні бути порівняльні  за методикою їх розрахунку. Наприклад, за попередні роки чисельність робітників заводу булла визначена на початок кожного місяця, тобто на певну дату, а в наступні роки – як середньомісячна чисельність.

      Статистичні дані динамічного ряду можуть бути непорівняльними за різними періодами або тривалістю часу. Інтервали часу, за які наведені дані динамічного ряду, повинні бути рівні (місяць, квартал, півріччя і т.д.).

      Непорівняльність  через різні одиниці виміру виникає внаслідок того, що ряд явищ обліковується паралельно в двох одиницях виміру. Наприклад, сталеві труби обліковуються в тоннах і метрах, електромотори - в штуках і кіловатах потужності і т.д. Порівняльність за одиницями виміру вимагає, щоб рівні динамічного ряду завжди були виражені в одних і тих самих одиницях виміру. Непорівняльність рядів динаміки через одиниці виміру виникає і внаслідок непорівняльності грошової оцінки (міняється грошова одиниця, інфляція, змінюється курс валюти та ін.). Для приведення до порівняльного виду таких рядів динаміки всі попередні рівні досліджуваних ознак перераховуються за діючою грошовою оцінкою.

      Непорівняльність  статистичних показників динаміки може бути зумовлена також різною структурою сукупності за ряд років. Для приведення даних таких рядів до порівняльного виду використовують так звану стандартизацію структури (стандартизовані коефіцієнти народжуваності, смертності, природного приросту і т.д.). 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Основні показники  рядів динаміки. 

      Завдання  статистики полягає в тому, щоб  шляхом аналізу рядів динаміки розкрити і охарактеризувати закономірності, що проявляються на різних етапах розвитку того чи іншого явища, виявити тенденції  розвитку та їх особливості.

      В процесі аналізу динаміки розраховують і використовують наступні аналітичні показники динаміки: абсолютний приріст, темп росту, темп приросту і абсолютне значення одного відсотка приросту.

      Розрахунок  цих показників ґрунтується на абсолютному  або відносному порівнянні між собою рівнів ряду динаміки. При цьому порівнюваний рівень називається поточним, а рівень, з яким роблять порівняння - базисним. За базу порівняння часто приймають або попередній рівень, або початковий (перший) рівень ряду динаміки.

      Якщо  кожний рівень порівнюється з попереднім, то отримують ланцюгові показники динаміки, а якщо кожний рівень порівнюють з одним і тим же рівнем, взятим за базу порівняння, то такі показники називаються базисними.

      Абсолютний  приріст (Δ) обчислюється як різниця між поточним та базисним рівнями і показує, на скільки одиниць підвищився або зменшився рівень порівняно з базисним, за певний період часу:

      базисний  приріст:

                                               

ланцюговий  приріст:

 

                                    

      де  Y_i – поточний рівень ряду динаміки;

           Y₁ – початковий (перший) рівень ряду динаміки;

           Y_i-1 – попередній рівень ряду динаміки

      Знак  “+”, “–” свідчить про напрям динаміки.

      Коефіцієнт  зростання (Кр) вираховується як відношення порівнюваного рівня до базисного і показує, в скільки разів (відсотків) порівнюваний рівень більший або менший за базисний. 

      базисний  коефіцієнт зростання:  

 

      ланцюговий  коефіцієнт зростання:

 

 

      Між ланцюговими і базисними коефіцієнтами  зростання існує певний взаємозв'язок. Добуток кількох послідовних  ланцюгових коефіцієнтів зростання  дорівнює базисному коефіцієнту  зростання за відповідний період і, навпаки, поділивши наступний  базисний коефіцієнт зростання на попередній, отримаємо відповідний ланцюговий коефіцієнт зростання.