Заходи щодо скорочення обсягів тіньової складової економіки України

МИНИСТЕРСТВО  ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ МОЛОДЕЖИ И СПОРТА УКРАИНЫ

ОДЕССКИЙ  НАЦИОНАЛЬНЫЙ ЭКОНОМИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ

 

   

Кафедра общей  экономической теории

 

 

 

Реферат

на тему:

«Заходи щодо скорочення обсягів тіньової складової економіки України.»

 

 

                                       

                                                                        Выполнила:

                                                                        студентка II курса

заочной формы обучения

специальности «Туризм»

группы  №10

Братым Людмила

            Проверила:                                                                                               канд.экон.наук,доцент

                                                                                             Чередниченко Г.А

 

                                                               

 

 

 

 

 

 

Одесса 2013

 

 

 

Вступ

 

Розділ  1.  Сутність та форми тіньової економіки України

1.1 Статистична оцінка тіньової економіки України за останні роки

1.2 Чинники тінізації економіки України

1.3 Наслідки функціонування тіньової економіки в Україні

 

Розділ 2. ДЕТІНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ

ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ

2.1 Політика детінізації України протягом 2011- 2012 рр.

2.2 Пріоритети детінізації економіки України

- детінізація фінансових потоків

- легалізація ринку праці

- детінізація земельних відносин

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

 

Тіньова економіка - це діяльність, що не контролюється  суспільством, а її складові - виробництво, розподіл, обмін, споживання товарних і матеріальних цінностей, грошей та послуг залишаються прихованими  від нього.

Основним компонентом, який, як правило, становить близько двох третин від  її загального обсягу, є незареєстрована  економічна діяльність з метою повного  уникнення від оподаткування.

Інші її частини - це комбінації різних заходів з  метою заниження прибутку.

Головними причинами для існування  тіньової економіки є високий  рівень корупції, неефективне використання бюджетних коштів та слабке податкове  адміністрування.

Поширення тіньової економіки негативно позначається на дієвості механізмів та інструментів глобального управління та управління національними економіками. Основними  сучасними проблемами тінізації економічних відносин у глобальному вимірі визнані тіньова зайнятість та тінізація фінансових потоків. Незважаючи на те, що проблема тінізації вже

вийшла за межі національних економік, поки що відсутній цілісний та скоординований між країнами план дій щодо подолання  тіньової економіки. Існуючі програмні  документи або стосуються подолання  її окремих проявів, зокрема відмивання «брудних грошей», боротьбі з економічною  злочинністю тощо, або спрямовані на протидію тіньовій економічній діяльності у масштабах національних економік.

Тінізація економічних відносин має специфічний вплив на економіку України.  Зовнішні кризові явища швидко призводять до масштабного вилучення капіталів з офіційної економіки, що поглиблює її кризовий стан. У контексті ризиків розбалансованості світової економіки та загроз чергової економічної кризи руйнування механізмів та інструментів тінізації економічної діяльності є передумовою забезпечення стійкості економіки до кризових явищ.

Високий рівень тінізації економіки України зумовлений несприятливим

інституційним середовищем ведення  бізнесу. До найістотніших чинників тонізації національної економіки  належать: суперечливість та дублювання законодавчої та нормативно-розпорядчої  бази, недієвість організаційно-інституціональних  механізмів антикорупційного законодавства, неефективність функціонування судової  та правоохоронної системи, неефективне  адміністрування податків, ускладненість  доступу до земельних

ресурсів, високий рівень злочинності, відсутність історичної практики дотримання норм та моральних стандартів законослухняної  поведінки у суб’єктів господарювання та громадян.

 

 

 

 

 

Розділ  1.  Сутність та форми тіньової економіки  України

1.1 Статистична оцінка тіньової економіки України за останні роки

 

Тінізація економічних відносин є однією з найбільш істотних перешкод щодо забезпечення стійкого економічного розвитку, підвищення добробуту, рівня і якості життя населення та зміцнення національної безпеки держави. Проблема тінізації є актуальною для всіх без винятку країн світу. Крім того, у глобальному масштабі ця проблема, як негативне соціально-економічне явище, має тенденцію до загострення.

Тіньова економіка в Україні - це не відокремлене явище, а результат  системної

кризи економіки. При переході від  соціалістичних форм організації економіки

до ринкових відбулася реструктуризація тіньового сектора економіки, відбувся

його масштабний розвиток і його пристосування до нових умов соціального

існування. Тіньова економіка в  Україні має суттєве поширення  у всіх сферах

економічної діяльності. Найбільш корумпованими  виявилися установи та

організації Державтоінспекції, митниці, міліції та податкової інспекції.

Тіньова економіка у поєднанні  з організованою злочинністю  та корупцією

становлять загрозу для економічної  та національної безпеки держави.

Ситуація, що склалася на цей час  в Україні внаслідок масштабно-вибухового

поширення такого явища, як тіньова  економіка, потребує глибоких і комплексних наукових досліджень

Загальної недовіра щодо витрат державних грошей, корупція, вибіркове правозастосування і непослідовне трактування податкового законодавства призводять до того, що від 30 до 53 відсотків з того, що виробляє країна, залишається в тіні, не декларується і не обкладається податками. А це від $50 млрд. до $80 млрд. щорічно.

За оцінками Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) основними глобальними ризиками протягом найближчих десяти років на фоні обмеженості ресурсів визнано  поширення тіньової економіки поряд  з макроекономічною розбалансованістю.

Ємність ринків окремих нелегальних товарів  та послуг, за даними ВЕФ, оцінюється на рівні: підроблених лікарських засобів - 200 мільярдів доларів, проституції - 190 мільярдів доларів, марихуани - 140 мільярдів доларів, підробленої  електроніки - 100 мільярдів доларів, кокаїну – 80 мільярдів доларів, піратського  програмного забезпечення - 50 мільярдів  доларів, торгівлі людьми – 30 мільярдів  доларів, злочинів у сфері охорони  навколишнього середовища та торгівлі природними ресурсами - 20 мільярдів  доларів.

Проблемам, пов'язаним з тіньовою економікою в  Європі, приділяється велика увага. Про  результативні кроки роботи європейської влади свідчить низхідна динаміка рівня  співвідношення обсягів тіньової економіки  до ВВП у відповідній країні.

Так, протягом 2003-2012 років, наприклад, Болгарія знизила  цей показник з 35,9 до 32%, Чехія - з 19,5 до 16,4%, Латвія з 30,4 до 26,1%, Польща з 27,7 до 24,4%.

Україна, як не складно здогадатися, має дуже високий рівень зазначеного показника. Так, у поточному році, за офіційними даними, відношення обсягу тіньової економіки  до ВВП сстановить 34%.

Хоча багато хто з експертів небезпідставно стверджує, що тіньова економіка  нашої країни дорівнює приблизно  половині ВВП. Ключовими передумовами високого рівня тінізації національної економіки

залишаються неефективний інституціональний  базис регулювання підприємництва та незадовільні умови здійснення підприємницької  діяльності.

Згідно рейтингу Глобального індексу конкурентоспроможності (ГІК) 2011/2012 Україна за оцінкою ефективності державних та суспільних установ  зайняла 131-ше місце серед 142 країн. У порівнянні з рейтингом ГІК 2010/2011 цей показник покращився на 2 пункти, що свідчить про започаткування позитивних змін в адміністративній і цивільно-правовій сферах. Експертами ВЕФ ситуація з інституційним розвитком України визнана ключовою проблемою. Це пов’язано з надзвичайно низькими оцінками експертів ситуації у сфері захисту прав міноритарних власників.

За ефективністю правової системи у вирішенні питань арбітражу між господарюючими суб’єктами, а також питань захисту від неправомірних дій з боку державних органів влади Україна зайняла відповідно 138 і 135 місця у рейтингу ГІК 2011/2012.

За даними Антимонопольного комітету у 2011 році з загального обсягу реалізованої продукції в Україні 49,8% продукції реалізовувалося на ринках із конкурентною структурою. Найбільш монополізованими є окремі галузі паливно-енергетичного комплексу, галузі транспорту та зв’язку, житлово-комунального господарства.

Україна у  рейтингу “Ведення бізнесу-2012” (Doing Business-2012) зайняла 152 місце серед 183 країн світу, які досліджуються у рейтингу.що, зокрема, визначалося низькою ефективністю оподаткування (181 місце), складністю процедур одержання дозволу на будівництво (180), реєстрації власності (166) тощо.

За даними рейтингу ГІК 2011/2012 Україна посіла 138 місце за показником захисту прав міноритарних акціонерів та 137 місце за показником захисту прав власності.

Згідно з Індексом сприйняття корупції 2011 (Corruption Perception Index) Україна поділила 152 місце з Таджикистаном (рейтинг охоплює 182 країни).

1.2 Чинники тінізації економіки України

 

Традиційно причиною тінізації економіки розглядається надмірний податковий тягар. Проте ця думка, хоч і є пануючою, не повною мірою відображає причини тінізації.

Наприклад, в Україні загальне податкове  навантаження на підприємство складає 55,5 %. Це досить високий показник. Разом  з тим, у Франції він найбільший серед європейських країн і складає 65,8 %, в Австрії дорівнює 55,5 %, Швеції – 54,6 %. Водночас, масштаби тіньової економіки  оцінюються на рівні 10-15% ВВП цих країн. Звідси стає зрозумілим, що оподаткування не є першопричиною. Зменшення податкового навантаження також не обов’язково призведе до зменшення «тіні». В Греції, наприклад, податкове навантаження на підприємства складає майже 47 %, разом з тим, рівень тінізації в цій країні більший, ніж в середньому по Європі, і дорівнює близько 25 %.

 Ключовими передумовами високого рівня тінізації національної економіки залишаються неефективний інституціональний базис регулювання підприємництва та незадовільні умови здійснення підприємницької діяльності.

Серед основних чинників і умов, які визначають надзвичайне зростання обсягів "тіньової економіки" на сучасному етапі  розвитку держави, можна назвати:

1) несприятливі умови ведення бізнесу (наявність надмірного регуляторного та податкового тиску на корпоративний сектор)

2) недієвість організаційно-інституціональних механізмів антикорупційного законодавства.

За даними міжнародної неурядової організації  «Transparency International»,

Індекс сприйняття корупції в Україні  у 2010 р. становив 2,4 пункту20, що відповідає 134 місцю у рейтингу серед 178 країн світу. Покращення значення цього показника (у 2009 році –2,2 пункту), зумовлене розробкою Національної антикорупційної стратегії на 2011-2014 рр., Законів України «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення», що підтверджує наміри уряду України протидіяти цьому явищу.

Згідно з  даними Глобального барометра корупції, кожний третій житель України у 2010 р. давав хабар, при цьому в дачі хабарів у 2010 році зізналися 34 % опитаних, що демонструє негативні тенденції. У 2010 році з корупцією стикалося в 1,5 разу більше громадян, ніж раніше. Спостерігається позитивна

тенденція серед  населення, семеро з десяти осіб готові повідомити про випадки корупції (проти 4 з 10 – у 2009 році), що свідчить про готовність населення підтримати дії уряду щодо боротьби з корупцією. Проте, поки що 60 % населення країни вважає неефективними заходи, які проводить уряд щодо протидії корупції;

3) неефективність  функціонування судової та правоохоронної  системи, що

позначається  на низьких оцінках експертами Світового  економічного форуму незалежності судової влади та довіри до правоохоронних органів;

4) неефективне  адміністрування податків, що підтверджують  рейтингові оцінки,щодо ефективності оподаткування. За оцінками експертів Світового банку, після запровадження Податкового кодексу система адміністрування податків залишається складною через існування низки податкових пільг;

5) високий  рівень злочинності. Налагоджені  кримінальні зв’язки формують умови для поширення економічної злочинності та іншої протиправної діяльності. За експертними оцінками організована злочинність та торгівля незаконними товарами формують близько третини світових тіньових фінансових потоків. Загальна кількість зареєстрованих в Україні

злочинів  у 2010 році збільшилась на 14,9 %, засуджених – на 15,2 %, кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності,– на 6,9 %;

6) відсутність  історичної практики дотримання норм та моральних стандартів законослухняної поведінки під час провадження господарської діяльності та сплати податків у суб’єктів господарювання та громадян.

1.3 Наслідки функціонування тіньової економіки в Україні

 

Одним із головних наслідків тінізації економіки є деформація податкової

системи. Вона проявляється у нерівномірності  галузевого податкового

навантаження і скороченні розходів бюджету. Ухилення від сплати аналогів

приводить до зростання податкового  навантаження на законослухняних платників податків. В результаті частина їх уходить в „тінь”. А далі коло замикається: ріст податкового навантаження на залишившихся знов уводить їх в „тінь”. Загальний об’єм виробництва товарів та послуг не міняється, але його офіційна частина зменшується. Тіньова економіка значно зменшує ефективність макроекономічного регулювання.

Відсутність певних даних о масштабах і  структурі розвитку „тіні” не дозволяє уряду приймати адекватні економічні рішення. Наприклад, якщо уряд не знає, що темпи росту тіньового сектору випереджають темпи росту легальної економіки, він помилково може продовжувати стимулювати економічний ріст. Тоді традиційні у цьому випадку зростання грошової маси, ріст державних витрат і зм’якшення кредитно-грошової політики можуть „перегризти” економіку і визвати ріст інфляції. Якщо товари і послуги, виробляємі в „тіні” дешевше легальних, уряд може переоцінити темпи інфляції.