Заходи щодо скорочення обсягів тіньової складової економіки України

Врегульовано  питання видачі суб’єктам господарювання копій ліцензій на кожне відокремлене місце провадження діяльності (Закон  України від 03.11.2011 № 3994-VІ).

Для спрощення  процедури отримання суб’єктами господарювання ліцензій, зокрема, скорочення витрат їх часу та коштів прийнято Закон  України “Про внесення змін до деяких законів України” (щодо скасування надання виписки з Єдиного  державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців  для отримання ліцензії) (від 22.12.2011 № 4223-VІ).

Спрощення дозвільної системи у будівництві

З метою забезпечення сприятливих умов ведення бізнесу, розвитку будівельної та суміжних галузей шляхом удосконалення дозвільних та погоджувальних процедур у будівництві, адаптації регуляторної політики до європейських стандартів прийнято Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” (від 17.02.2011 № 3038-VI).

У напрямі запобігання корупційних дій прийнято Закон України “Про засади запобігання і протидії корупції” (від 07.04.2011 № 3206-VI). Цей закон є результатом доопрацювання Національним антикорупційним комітетом пакета антикорупційних законів, приведення їх спірних норм у відповідність із Конституцією України з урахуванням пропозицій, висловлених Групою країн проти корупції Ради Європи (GRECO), та застережень, викладених Конституційним Судом України у Рішенні від 6 жовтня 2010 року № 21-рп (справа про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів), а також пропозицій експертів та представників громадськості.

 

Указом Президента України від 21.10.2011 № 1001 схвалено Національну  антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки, що передбачає посилення боротьби з корупцією та тіньовою економічною діяльністю.

Затверджено Державну програму щодо запобігання  і протидії корупції на 2011-2015 роки, яка  передбачає впровадження  механізмів зменшення рівня корупції в Україні  відповідно до положень Національної антикорупційної стратегії на 2011-2015 роки (постанова Кабінету Міністрів  України від 28.11.2011 № 1240.)

 

 

2.2 Пріоритети детінізації економіки України

 

Зниження  частки тіньової економіки до 2014 р. на 30 % порівняно з рівнем 2010 р. встановлено індикатором успіху реформування податкової системи згідно з Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки. Крім того, зниження рівня тінізації є передумовою досягнення цілей та ефективності передбачених програмою заходів з реформування економіки та соціальної сфери майже за усіма напрямами. Масштаби тінізації економічних

відносин продовжують залишатися наближеними до критичного рівня, який за оцінками експертів сягає 40 %, що створює умови для слабкої дієвості важелів регулювання економіки.

Збереження  високого рівня тінізації фінансових потоків загрожує досягненню цілей стабілізації державного бюджету та знижує потенціал реформування фінансової системи.

Недостатня  надійність вітчизняного фондового  ринку та страхових інститутів. Спотворення  механізмів конкуренції внаслідок критичних масштабів тінізації діяльності економічних суб’єктів та недостатня надійність вітчизняного фондового ринку негативно позначатимуться на результативності

реформ з покращення бізнес-клімату  та залученні інвестицій.

    Неформальна зайнятість та тінізація заробітних плат є ризиком стабілізації

державного бюджету та досягнення цілей реформування системи пенсійного страхування. Існуючий масштаб тінізації ринку праці та наявність налагоджених механізмів легкого виведення в «тінь» заробітних плат негативно позначається на розмірах страхових внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, а також обсягах надходжень до бюджету податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість. За таких умов навіть

незначні коливання економічної  кон’юнктури можуть призводити до збільшення масштабів «виведення» заробітних плат в «тінь», що матиме дестабілізуючий вплив на систему державних фінансів та солідарну пенсійну систему.

Крім того, тінізація заробітних плат загрожує стримування нагромадження коштів накопичувальної системи та розвитку її інвестиційного потенціалу.

Тінізація земельних відносин перешкоджає формуванню ефективних механізмів управління ринком землі у контексті земельної реформи. Реалізація земельної реформи без належного забезпечення інвентаризації, обліку, оцінки та контролю використання земель сприятиме подальшій тінізації ринку землі та створюватиме умови для легалізації правопорушень. Зволікання реформуванням ринку землі призводить до низки негативнихнаслідків – стихійність процесів концентрації землі, незаконне захоплення земель і зміна їх

цільового призначення, істотний обсяг  перепрофілювання сільськогосподарських  угідь та їх стихійна забудова, стихійний розвиток процесів оренди та купівлі-продажу землі шляхом непрозорої чи незаконної консолідації великих площ земель у руках окремих юридичних і

фізичних осіб; надмірне виснаження земельних ресурсів; нераціональна  структура виробництва, порушення науково обґрунтованих систем ведення сільського господарства, деградації сільгоспугідь.

Таким чином, зважаючи на зазначені ризики для  реалізації реформ, пріоритетами детінізації економіки у контексті реалізації Програми економічних реформ є:

- детінізація фінансових потоків;

- легалізація ринку праці;

- детінізація земельних відносин.

Детінізація фінансових потоків

 

Для ліквідації схем мінімізації оподаткування, виведення ліквідних активів  з компаній та грошових коштів за межі країни необхідно вжити такі заходи:

- запровадження  єдиного державного реєстру виданих  векселів та забезпечення

доступу до нього державних органів, у тому числі Державної податкової служби, Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг, Державної служби фінансового моніторингу тощо;

- вивчення  правомірності та доцільності  здійснення операцій з купівлі-продажу векселів страховиками;

- доповнення  вимог щодо формування статутного  капіталу компаній, для яких мінімальний обсяг статутного капіталу та сума, яка має бути сплачена в грошовій формі, встановлюються на законодавчому рівні, вимогами щодо складу активів;

- запровадження  повноважень Державної комісії  з цінних паперів та фондового ринку щодо можливості призупинення обігу фіктивних цінних паперів і деривативів, відміни реєстрації їх випуску, здійснення перевірки достовірності даних, наданих емітентом, при реєстрації проспекту емісії, а також надання права вимагати проведення додаткової  аудиторської перевірки і незалежної оцінки майна, а також отримання додаткової рейтингової оцінки емітента у випадках, коли виникають сумніви у достовірності даних емітента, які містяться у документах, наданих для реєстрації випуску та проспекту емісії

цінних паперів.

Легалізація ринку праці

 

Основними напрямами детінізації  ринку праці є:

- перерозподіл  обсягів страхових внесків між  працівником та роботодавцем. за  умов збереження на існуючому рівні або зменшення розриву між фактичною вартістю трудових ресурсів для роботодавця та фактичним обсягом отриманих коштів для працівника;

- запровадження  «періоду очікування» для осіб, які не сплачували страхові  внески до пенсійної системи, що полягає у підвищенні віку виходу на пенсію для осіб, які не сплачували внески до пенсійної системи або сплачували їх не в повному обсязі.

Запровадження «періоду очікування» дозволить  подолати практику відсутності санкцій  за недотримання норм законодавства;

- посилення  зв’язку між фактично сплаченими  страховими внесками та розміром пенсійного забезпечення;

- посилення  відповідальності за ухилення  від сплати податків і страхових  внесків та покращення їх адміністрування, зокрема, збільшення штрафних санкцій за ухилення від оформлення трудових відносин між працівником і роботодавцем, запровадження карної відповідальності посадових осіб роботодавця за неоформлення трудових відносин з працівником, розширення повноважень Інспекції з питань праці щодо здійснення перевірок додержання законодавства про оплату праці.

Разом з тим, заходи, які пропонуються Міністерством  соціальної політики щодо запровадження індикативної заробітної плати з метою обчислення внесків до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування, на нашу думку, не сприятимуть зменшенню тінізації ринку праці, а їх реалізація може призвести до подальшої тінізації заробітних плат.

детінізація земельних відносин

 

До  напрямів детінізації ринку землі  слід віднести:

- зняття  мораторію на продаж земель  сільськогосподарського призначення  (за умов завершення інвентаризації земель та формування кадастрово-реєстраційної системи), що зменшить мотивацію значної кількості суб’єктів господарювання у використанні тіньових і корупційних схем переведення земель сільськогосподарського призначення у інші категорії  земель;

- забезпечення  прозорості діяльності органів  державної влади та місцевого

самоврядування щодо прийняття  рішень про передачу у власність  або користування

земельних ділянок державної та комунальної власності;

- забезпечення  вільного доступу фізичних та  юридичних осіб до інформації  про вільні земельні ділянки та генеральні плани населених пунктів, що сприятиме залученню ширшого кола учасників у земельні аукціони;

- використання  технологій космічного зондування, що дозволить прискорити здійснення інвентаризації земель, забезпечити повноту та точність даних у державному земельному кадастрі та здійснювати систематичний контроль цільового використання земель, визначення структури і площ посівів основних сільськогосподарських культур;

- вдосконалення  нормативних актів з інвентаризації  земель у частині запровадження дієвих процедур, які б дозволяли обґрунтовано здійснювати виправлення помилок у державному земельному кадастрі при виявленні невідповідності фактичних меж ділянок тим, що зазначені у кадастрі, з метою недопущення «легалізації» правопорушень, пов’язаних із самовільним захопленням земельних ділянок або їх нецільовим використанням;

- спрощення  процедур передачі у власність  або оренду земельних ділянок

промисловості, на яких розташовані  об’єкти нерухомого майна, що перебувають  у власності фізичних або юридичних осіб.

 

 

Висновки:

 

Поширення і  масштабність тіньової економіки в  Україні зумовлюється відсутністю  усталених норм і правил економічної  діяльності, їхніми постійними змінами  та невідповідностями вимогам часу. Отже, вигідніше працювати в "тіні". Така ситуація призвела до інституціоналізації тіньової економіки в Україні, яка представлена закріпленням поведінки суб'єктів тіньового сектору в певні організаційно стійки форми, що визнаються всіма учасниками такої діяльності. Тому потрібно проводити з боку держави виважену соціально-економічну політику, яка має включати заходи з детінізації економіки.

У сучасних умовах детінізанія економіки входить до національних пріоритетів державної політики України. Проте дотепер не створено чіткого механізму міжвідомчої координації, ефективного й системного використання усіх наявних ресурсів і засобів правоохоронних, фінансових та інших державних органів.

З метою подолання  негативних наслідків тінізації необхідно розробити та впровадити таки заходи:

- реалізувати «амністію» капіталів некримінального походження;

- запровадити податкові стимули до нагромадження та інвестування коштів у інноваційний сектор;

- спростити погоджувальні та дозвільні процедури щодо здійснення підприємницької діяльності;

- звузити фінансову базу тіньового господарювання шляхом зменшення рівня оподаткування фізичних осіб на величину документального підтвердження їх коштів, витрачених на розвиток людського капіталу (наприклад, навчання у вищих навчальних закладах);

- впровадити теоретичні розробки з виявлення тіньових фінансово-промислових угруповань та ліквідації схем легалізації коштів, набутих злочинним шляхом;

- реформувати систему звітності правоохоронних органів відповідно до міжнародних стандартів;

- узгодити контрольно-ревізійні функції правоохоронних органів (МВС, Служби безпеки України, Генеральної Прокуратури) у сфері легалізації тіньових капіталів;

- прискорити розвиток фінансових ринків та корпоративного сектору відповідно до європейських стандартів;

- реформувати судову гілку влади.

У банківському секторі необхідно створити єдину  інформаційно-аналітичну систему для  відстеження фінансових операцій та розширити перелік самих операцій, які підлягають моніторингу.

Отже, реалізація зазначених заходів щодо подальшої  детінізації економіки сприятиме  формуванню повноцінного ринкового  середовища, розвитку економіки, процесу  демократизації суспільства загалом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури:

 

1. У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки В.ЯНУКОВИЧ м. Київ, 21 жовтня 2011 року N 1001/2011 http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1001/2011

 

2. Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України , No2, 2011 Т. А. Тищук, О. В.  Іванов «Тінізація економіки України у контексті кризових тенденцій»

 

3. Національний інститут стратегічних досліджень аналітична доповідь «Тіньова економіка в Україні: масштаби та напрямки подолання.»  К.: