Аналіз стану організації праці і проектування індивідуальних трудових процесів столяра

Основні положення організації  робочого місця фіксуються в карті організації праці на робочому місці. Спроектована карта організації робочого місця столяра приведена в додатку А.

Раціональна організація  робочого місця дає можливість підвищити продуктивність праці робітника, поліпшити якість продукції, зменшити небезпечність роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3 Проектування системи обслуговування робочого місця столяра

 

Результат, який очікується від комплексно обладнаного робочого місця, можна досягти тільки за умови своєчасного і достатнього його обслуговування всіма необхідними компонентами, тобто забезпечення всім необхідним, включаючи технічне обслуговування (наладку, регулювання, ремонт); регулярну подачу необхідних видів енергії, інформації та витратних матеріалів; контроль якості роботи обладнання, транспортне та господарське обслуговування (прибирання, чистка обладнання, тощо).

 Під системою обслуговування  розуміють регламентацію обсягів,  термінів і методів виконання  допоміжних робіт із забезпечення робочих місць усім необхідним.

 Завдання обслуговування  полягає в скороченні або усуненні  затрат праці основних робітників, у забезпеченні вільного під’їзду  міжопераційного і внутрішньоцехового  транспорту безпосередньо до  робочого місця для доставки необхідних компонентів.

Система обслуговування може бути централізованою, коли всі  функції обслуговування робочих  місць здійснюються силами допоміжних служб цеху; децентралізованою, коли обслуговування виконується самим робітником; і змішаною, коли централізовано виконується частина функцій обслуговування.

В залежності від ступеня  поділу праці між основними і  обслуговуючими робітниками варто  розрізняти наступні форми організації обслуговування робочих місць: форма чергового обслуговування, форма планово-попереджувального обслуговування і форма стандартного обслуговування.

В даному проекті використовується змішана система і планово-попереджувальна форма обслуговування. Змішана система обслуговування заключається в тому, що частину функції обслуговування виконує сам столяр, а частину – спеціальний персонал, який закріплений за даною дільницею. Планово-попереджувальна форма полягає в тому, що всі необхідні робочим місцям види послуг виконують по завчасно розроблених календарних планах-графіках (графіки переналадження і огляду верстатів, погодинні графіки подачі на робоче місце інструмента та іншого оснащення). Дана форма передбачає максимальне звільнення робітника від виконання ним невластивих функцій по обслуговуванню виробництва, що забезпечує скорочення внутрішньозмінних втрат робочого часу.

Ефективне обслуговування досягається за рахунок регламентації  виконання окремих видів робіт  на основі розробки змінних маршрутів  по функціях і черговість їхнього  виконання.

Добре налагоджена система  обслуговування позитивно впливає на трудові процеси на робочих місцях і підвищує продуктивність праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

3.1 Обґрунтування заходів  по НОП

 

В сучасних умовах науковою слід вважати таку організацію праці, що засновується на досягненнях науки і передовому досвіді, що систематично впроваджуються в виробництво, дозволяє найкращим чином з"єднати техніку і людей в єдиному виробничому процесі; забезпечує найбільш ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів, безупинне підвищення продуктивності праці; сприяє збереженню здоров"я людини, поступовому перетворенню праці в першу життєву потребу.

Наукова організація  праці спрямована на покращення організаційних форм використання живої праці. Завдання НОП поділяються на три основні групи:

 економічні – підвищення  ефективності, продуктивності праці  та рівня нормування праці,  економія живої праці, підвищення  ефективності використання усіх  видів ресурсів, скорочення витрат  робочого часу, створення сприятливих  умов для праці тощо;

 соціальні – всебічний  розвиток людини, її творчої ініціативи  та освітнього рівня, підвищення  кваліфікації тощо;

 психофізіологічні  – забезпечення найсприятливіших  умов праці з точки зору  збереження здоров’я людини та  її працездатності, нормального функціонування та відтворення робочої сили, полегшення праці та підвищення її змістовності та привабливості.

Перш за все необхідно  відмітити, що підвищення продуктивності праці столяра залежить від скорочення зайвих рухів, нахилів і переходів при обробці певної деталі. Тому необхідно забезпечити мінімальну відстань від верстата до столу і шаф, які використовуються для зберігання заготовок і готових деталей.

Також для підвищення продуктивності столяра необхідно  запровадити оптимальні умови праці: 1) з метою кращої освітленності встановити додаткові джерела штучного освітлення; 2) за допомогою установки додаткових вентиляційних систем зменшити процент запиленості робочого місця.

Також необхідно розглянути режими праці та відпочинку. В даному трудовому процесі найбільш раціональним є наступний режим відпочинку: одна велика (обідня) перерва (60 хвилин) і одна маленька перерва (10 хвилин). Це зв’язано з тим, що працездатність людини зберігається на відносно високому рівні в першій половині дня. В наступній половині працездатність зменшується, і необхідний час для фізичної і психологічної розгрузки робочого. Цим інструментом служить маленька перерва (10 хвилин).

Спроектований графік праці  і відпочинку має вигляд:

РОБОТА/перерва/РОБОТА/перерва/РОБОТА

210 хв        60 хв      120 хв      10 хв      80 хв

Наступним заходом НОП  можна виділити навчання столяра  новим прийомам и методам праці. Для цього йому необхідно щорічно  проходить курси підвищення кваліфікації. Крім цього, йому необхідно давати доступ до періодичної літератури.

Ще одним важливим заходом НОП являється дисципліна праці, що сприяє зниженню затрат часу на непродуктивну працю. Цього можна досягти підвищенням премії за якісне і вчасне виконання роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2 Ефективність заходів  НОП

 

Основними показниками, що визначають результат реалізації заходів НОТ, вважаються:

• зростання продуктивності праці;
• умовно-річна економія заробітної плати;
• умовна економія чисельності робочих.

Розглядаючи меблеву  компанію «АВІС», маємо вихідні дані, представлені в таблиці 3.2.1

Таблиця 3.2.1

№ пп	Показник	Одиниці вимірювання	Літерне позначення	Числове значення
1	Виробіток продукції  на одного робітника за зміну до впровадження заходу	шт	Во	25
2	Виробіток продукції  на одного робітника за зміну після впровадження заходу	шт	В1	28
3	Чисельність робітників (за зміну)	чол.	Ч зм.	4
4	Загальна чисельність  робітників	чол.	Ч заг.	24
5	Середньорічна заробітна  плата робітників	грн.	З ср.	43256
6	Норматив відрахувань  на соц.. потреби	%	В	39,5

 

Спочатку визначаємо зростання продуктивності праці  за формулою:

 

DП = (В1 * 100) / Во – 100,

 

де Во і В1 - вироблення продукції на одного робітника до і після впровадження заходу.

DП = (28 * 100) / 25 – 100 = 12%

 

Умовна економія чисельності  робочих на підприємстві розраховується по формулі:

Еч = (DП * Чзм)

100 + DП ,

де DП - приріст продуктивності праці, Чзм. - вихідна чисельність робітників, чол.

 

Еч = (12 * 4) / (100 + 12) = 0,43 (чол.)

 

Річна економія з основної заробітної плати визначається за формулою:

 

Е з/п осн. =  Еч * Зср ,

де Зср. - середньорічна  заробітна плата робітника, грн.

 

Е з/п осн. = 0,43 * 43256 = 18600(грн.)

 

Економія по фонду  заробітної плати потягне за собою  економію і по додатковій заробітній платі, яка розраховується за формулою:

 

Ес/с дод. = Ез/п осн. * (1 + Д/ 100),

де Д - додаткова заробітна  плата, 5%

 

Е с/с дод. = 18600 * (1 + 5/100) = 19530

 

Умовно-річна економія за відрахуваннями на соціальні потреби  обчислюється за формулою:

Е с/п =  Е з/п * В/100,

де В - норматив відрахувань на соц. потреби,%

 

Е с/п = 18600 * 39,5/100 = 7347 (грн.)

Тоді загальна економія собівартості в результаті впровадження даного заходу становитиме:

Е заг. = 18600 + 7347 = 25947 (грн.)

 

Дані обчислення показують, що введення заходів НОП дадуть позитивний результат  і відобразяться головним чином на покращенні показника продуктивності, котрий підвищиться на 12%. А загальна економія собівартості в  результаті  впровадження  заходів  складе 25947 грн., що також не мало важливо для підприємства. Таким чином, запропоновані заходи по раціоналізації трудового процесу являються ефективними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Таким чином, в даному курсовому проекті був розглянутий  вплив раціональної організації  індивідуального трудового процесу, організації технологічного процесу, правильної організації і обслуговування робочого місця на ефективність трудової діяльності столяра.

Оптимальна організація  трудового процесу столяра залежить від:

• впровадження раціональних методів праці, дій, рухів, прийомів;
• створення оптимальних умов праці, режимів праці і відпочинку для стійкої роботи столяра напротязі всієї зміни;
• покращення системи обслуговування робочого місця столяра

Підвищення продуктивності праці і ефективності виробництва  тісно пов’язані з виявленням, вивченням і впровадженням прогресивних трудових процесів.

Підвищуючи продуктивність ми перш за все економимо на заробітній платі робітників, а так як заробітна  плата являється однією з основних статей калькуляції собівартості продукції, ми значно економимо на собівартості виготовленої деталі.

Отже, НОП - це процес вдосконалення організації праці на основі досягнень науки і передового досвіду, що дозволяє значно підвищити ефективність виробництва і якість товару та забезпечує гідні умови праці для робітників.

 

 

 

Список використаної література

 

1. Грішанова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини. – Київ: Знання, 2006;
2. Гриньова В.М., Салун М.М. Організація виробництва. – Київ: Знання, 2009;
3. Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навч.посібник. – Київ: Кондор, 2003;
4. Москальова В.М. Охорона праці. – Рівне, НУВГП, 2009;
5. Крушельницька Я.В. Фізіологія і психологія праці. – Київ: Кондор, 2000;
6. Покровский Б.С. Слесарно-сборочные работы. – Академия, 2006;
7. Організаційно-правові засади забезпечення життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ України. – Київ, 2008;
8. Шумега С. С. Спеціальна технологія меблевого виробництва.— К. : Вища шк. Головне вид-во, 1981;
9. Кулебокин Г. И. Столярное дело.— М. : Стройиздат, 1987;
10.   Лукьянченко Н.Д. Управління працею на промислових підприємствах. – Донецьк, 1996.