Аналіз трудової та соціально-трудової сфери ПП «Наталі-Фарм»

 

    Виходячи  з даних табл. 1.2 в І кварталі поточного року (базовий період) 75% персоналу – працівники основної діяльності, 25% – працівники неосновної діяльності. На наступний квартал поточного року було заплановано зменшити кількість працівників, виходячи з того, що один із працівників досяг пенсійного віку. В звітному періоді, тобто ІІ кварталі поточного року змінилася структура персоналу підприємства: питома вага працівників основної діяльності зменшилася на 16,7%, що відповідає 71% в загальній структурі персоналу або 5 особам, кількість працівників неосновної діяльності не змінилася.

    Так як зміна складу робочої сили відбувається в результаті руху робочої сили, то цьому питанню при аналізі забезпеченості підприємства трудовими ресурсами слід приділити увагу (табл. 1.3).[7, c. 130-131]

    Таблиця 1.3 – Рух робочої сили

 

    Продовження табл. 1.3

 

    Для характеристики руху робочої сили розраховується та аналізується динаміка наступних  показників:

• коефіцієнт обороту по прийому робітників (Кпр) формула 1.1:

;

    

• коефіцієнт  обороту по вибуттю (Кв) формула 1.2:

;

    

• коефіцієнт  плинності кадрів (Кпл) формула 1.3:

;

    

• коефіцієнт  сталості складу персоналу підприємства (Ксс) формула 1.4:

;

    

    Аналізуючи  рух робочої сили на підприємстві можна зробити висновок, що причинами вибуття працівників з підприємства є причини, що не викликані соціальними проблемами на підприємстві. В базовому періоді з підприємства вибула 1 людина – по причині досягнення нею пенсійного віку. В звітному періоді змін чисельності працівників підприємства не було. Коефіцієнт обороту по вибуттю працівників на І квартал поточного року склав 0,14. Не змінився коефіцієнт сталості складу персоналу підприємства, що свідчить про сприятливу атмосферу на підприємстві, відсутність соціальних проблем. 
 

1.3 АНАЛІЗ  ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ 

    Однією  з найважливіших умов виконання  плану виробництва, збільшення вироблення продукції на кожного члена трудового  колективу, а також раціонального використання трудових ресурсів є ощадливе й ефективне використання робочого часу. [14, c. 89]

    Баланс  робочого часу зазвичай складають в  розрахунку на одного працівника підприємства. Плановий баланс робочого часу одного працівника приведено в табл. 1.4.  

    Таблиця 1.4 – Баланс робочого часу одного робітника

 

    Таким чином, з табл. 1.4 можна зробити висновок, що плановий баланс робочого часу складається з календарного, номінального та ефективного фонду часу. На ПП «Наталі-Фарм» календарний фонд робочого часу складає 90 днів, номінальний – 60 днів, ефективний фонд – 476 годин.

    Повноту використання персоналу можна оцінити  по кількості відпрацьованих днів та годин за аналізуємий період часу, а також по ступеню використання фонду робочого часу (табл. 1.5).[12, c.91]

    Таблиця 1.5 – Використання трудових ресурсів підприємства

 

    Фонд  робочого часу (ФРЧ) залежить від чисельності працівників(ЧП), кількості відпрацьованих днів одним працівником в середньому за квартал (Д) і середньої тривалості робочого дня (П). Цю залежність можна представити у вигляді формули 1.5:

ФРЧ=ЧП∙Д∙П;

    Таким чином, на підприємстві календарний фонд робочого часу складає 90 днів, номінальний – 60 днів, ефективний – 476 годин. В ІІ кварталі порівняно з І кварталом поточного року фонд робочого часу зменшився на 6,25%, тобто відпрацьовано на 4 годин менше. Причиною цього є скорочення середньої тривалості робочого часу на 0,5 годин через втрат усередині робочого дня у передсвяткові дні. 
 
 
 

1.4 АНАЛІЗ  ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ 

     Метою трудової діяльності є отримання  продукту праці, тобто виробництво і збут конкретної продукції, продаж товарів або надання послуг. Для працівника і трудового колективу має значення продуктивність цієї праці, виражена рівнем одержаного об'єму роботи на одиницю трудовитрат, зокрема в одиницю часу. І чим вищий цей рівень, тим менше доводиться витрат на одиницю часу. Важливим завданням організації праці є увага до зростання продуктивності праці, оскільки при його збільшенні росте об'єм роботи, вироблюваної працівником в одиницю часу, а час, що витрачається на одиницю роботи, зменшується.

    Продуктивність  праці – це співвідношення об’єму випущеної (реалізованої) продукції  за певний проміжок часу в натуральних, вартісних та інших одиницях до витрат ресурсів, які відповідають даному об’єму випущеної (реалізованої) продукції.[13, c.44]

    Вироблення – основний показник продуктивності праці, що характеризує кількість (у натуральних показниках) чи вартість зробленої продукції (товарна, валова, чиста продукція), що приходяться на одиницю часу (година, зміна, квартал, рік) чи одного середньоспискового працівника.

    Вироблення  розраховується як відношення обсягу виробленої (проданої) продукції (ОП) до витрат робочого часу на виробництво (продаж) цієї продукції (Т) (формула 1.6) або до середньоспискової чисельності працівників (Ч) (формула 1.7):

    

(1.6);

    

(1.7);

    

    Вироблення  збільшилось в ІІ кварталі поточного  року порівняно з І кварталом  на 12,89% – це якщо обсяг продажу продукції співвідносити з витратами робочого часу.

    

    Вироблення  збільшилось в ІІ кварталі відносно І на 12,89% – це якщо  обсяг реалізованої продукції співвідносити з середньосписковою чисельністю працівників.

    Аналогічно  визначимо годинне (В_г) (формула 1.8) і денне (В_дн) (формула 1.9) вироблення на одного працівника:

    

(1.8);

    

(1.9);

    де  ОП_міс – обсяг продукції за місяць;

    Т_час, Т_дн – кількість людино-годин, людино-днів (робочого часу), відпрацьованих всіма працівниками за квартал.

    

    

    Годинне вироблення збільшилось в другому кварталі відносно першого на 23,85 грн., денне – на 120,51 грн. 

    Табл. 1.6 – Об’єм реалізації продукції на одного працівника