Економічний аналіз

11.Використання в ек.аналізі рядів динаміки.

В аналізі господарської діял. використ. різні види відносних величин:планового завдання,виконання плану, динаміки,структури,координації, інтенсивності,ефективності. Для характеристики зміни показників за який-небудь проміжок часу використовують відносні величини динаміки. Їх визначають шляхом ділення величини показника поточного періоду на його рівень в попередньому періоді(місяці,кварталі,році). Називаються вони темпами росту(приросту) і виражаються у % або коефіцієнтах. Відносні величини динаміки можуть бути базисними і ланцюговими. У першому випадку кожний наступний рівень динамічного ряду порівнюється з базисним роком,а в другому –рівень показника наступного року відноситься до попереднього. Такий прийом як динамічні ряди можливо використовувати на підготовчому етапі ек.аналізу.

12. Поняття стохастичного зв`зку і задачі кореляційного аналізу.

Взаємозв`зок між досліджувальними факторами і результативним фактором проявиться, якщо взяти для дослідження велику кількість спостережень і порівняти їх значення.Тоді вплив інших факторів на результативний показник нейтралізується. Це дає можливість встановити зв`зок, співвідношення між вивчаємими явищами.

Значить, кореляційний зв`зок-це неповна, ймовірна залежність між показниками, яка проявляється тільки в масі спостережень. Відрізняють парну і множинну кореляцію.

Парна кореляція-це зв`зок між двома показниками, один з яких є факторним, а інший-результативним.

Множинна кореляція виникає при взаємодії декількох факторів із результативним показником.

Необхідні умови використання кореляційного анлізу:

1.      наявність досить великої кількості спостережень про величину досліджуваних факторних і результативних показників

2.      досліджувальні фактори повинні мати кількісний вимір.

Задачі кореляційного аналізу:

1.      визначити зміну результативного показника під впливом одного або декількох факорів( в абсолютному вимірі), це означає, визначити на скільки одиниць зміниться величина результативного показника із зміною факторного на 1.

2.      Встановити відносний ступінь залежності результативного показника від кожного фактору.

Вивчення кореляційних співвідношень має важливе значення в ЕА. Це проявляється в тому, що значно поглиблюється факторний аналіз, встановлються місце і роль кожного фактору у формуванні рівня досліджувальних показників, поглиблюються знання про вивчаємі явища, визначаються закономірності їх розвитку і внаслідок точніше обгрунтовуються управлінські рішеня, об`єктивніше оцінюються результати дщіяльності підприємства і точніше визначаються внутрішньогосподарські резерви.

13. Використання способів парної кореляції.

Метод кореляційного аналізу використовується для визначення тісноти зв’язку між показниками, які не знаходяться у функціональному зв’язку. Зв'язок між кореляційним фактором і результативним показником характеризується насамперед коефіцієнтом кореляції, що може змінюватися від нуля до одиниці. Чим ближче він до одиниці, тим тісніший зв'язок між аналізованими показниками. Коефіцієнт кореляції з плюсом указує на прямий зв'язок, із мінусом - на обернений. Коефіцієнт кореляції обчисляють за ф-лою:

R=

де n - число спостережень;

      у - результативний показник;

      х - факторний показник.

Наприклад, якщо коефіцієнт кореляції між продуктивністю праці і коефіцієнтом змінності дорівнює 0,55, то ступінь зв'язку між цими показниками вважають досить високим. Тісним прийнято вважати зв'язок з коефіцієнтом більше 0,5.

За допомогою методів кореляції при економічному аналізі визначають конкретні розміри впливу окремих факторів на результати господарювання. Залежність досліджуваного показника від одного  фактора  в  найпростішому вигляді можна представити формулою y = а + bx. Для визначення параметрів (a і b) цього рівняння користуються засобом найменших квадратів, вирішуючи таку систему рівнянь:

Розмір впливу фактора на результат оцінюють по параметру b (його називають коефіцієнтом регресії), що показує, на скільки одиниць змінюється господарський результат при зміні розміру фактора на одиницю.

14. Спосіб ланцюгових підстановок і його роль в економічному аналізі.

Спосіб ланцюгових підстановок-послідовна заміна базової величини одних і тих же факторів фактичною, з подальшим відніманням від результату кожної наступної підстановки попереднього результату. Кількість підстановок=кількості факторів,+1. Різниця результатів показує величину впливу окремого фактора на узагальнюючий показник.

Розмір відхилення фактичної величини результативного показника (Yф) від базової (Yп) установлюють шляхом послідовного порівняння комбінації факторів, формалізованих у такому вигляді:

Y= F(X1п,х2п,х3п,…хпn) 

Y1= F(X1ф,х2п,х3п,…хпn)    Ух1=У1-Уп

Y2= F(X1ф,х2ф,х3п,…хпn)    Ух2=У2-У1

Y3= F(X1ф,х2ф,х3ф,…хпn)   Ух3=У3-У2

Уф= F(X1ф,х2ф,х3ф,…хфn)  Ух4=Уф-У3

……………….

Використовуя  спосіб ланцюгових підстановок необхідно в першу чергу враховувати зміни кількісних, а потім вже якісних показників. Якщо є декілька кількісних та декілька якісних показників, то спочатку необхідно змінити величину першого рівня підпорядкування , а потім більш низького. Такмм чином , використання способу ланцюгових підстановок потребує знання взаємозвязку факторів, їх підпорядкованості, вміння правильно їх класифікувати та систематизувати.

15. Суть використання способу абсолютних різниць.

Спосіб абсол-х різниць є однією з модифікацій елімінування. Як і спосіб ланцюгових підстановок, він застосовується для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника в детермінованому аналізі, але тільки в мультиплікативних та змішаних моделях типу: Y=(a-b)c i Y=a(b-c). І хоча його використання обмежене, проте завдяки своїй простоті він отримав широке застосування в ЕА. Особливо ефективно застосовується цей спосіб у тому випадку, коли вихідні дані вже містять абсолютне відхилення по факторним показникам. При його використанні величина впливу факторів розраховується множенням абсолютного приросту фактора, що вивчається на базову (планову) величину факторів, які знаходяться праворуч від нього, та на фактичну величину факторів, розташованих ліворуч від нього в моделі. Або: для того, щоб підрахувати вплив першого фактору необхідно абсол. відх-ня по першому фактору помножити на базисне значення другого фактору. Для того, щоб підрахувати вплив другого фактору (якісного) необхідно абсол. відх-ня по другому фактору помножити на фактичнне значення першого фактору або всіх попередніх факторів. Розглянемо алгоритм розрахунку для мультиплікативної факторної моделі типу Y=a*b*c*d. Маємо планові та фактичні значення по кожному факторному показнику, а також їх абсолютні відхилення: a=Aф-Апл; b=Bф-Bпл;  c=Cф-Cпл; d=Dф-Dпл. Визначаємо зміну величини результативного показника за рахунок кожного фактора:

Ya=a*Bпл*Спл*Dпл;

Yb=Aф*b*Спл*Dпл;

Yc=Aф*Вф*c*Dпл;

Yd=Aф*Вф*Cф*d.

Як видно з наведеної схеми, підрахунок грунтується на послідовній заміні планових значень факторних показників на їх відхилення, а потім на фактичний рівень цих показників. Т. чином, спосіб абсол. різниць дає ті ж результати, що й спосіб ланцюгових підстановок. Тут же також необхідно слідкувати за тим, щоб алгебраїчна сума приростів результативного показника за рахунок окремих факторів дорівнювала загальному його приросту.

16 Використання в економічному аналізі інтегрального способу.

Елімінування як спосіб детермінованого факторного аналізу має істотний недолік. При його використанні виходять з того, що фактори змінюються незалежно один від одного. Насправді вони змінюються взаємопов‘язано і від цієї взаємодії отримуємо додатковий приріст, який при застосуванні способу елімінування приєднується до одного з факторів. Як правило до останнього. У зв‘язку з цим величина впливу факторів на зміну результативного показника змінюється залежно від місця, на яке поставили той, чи інший фактор у детермінованій моделі. Щоб позбутися цього недоліку, у детермінованому факторному аналізі використовується інтегральний метод, який застосовується для визначення впливу факторів у мультиплікативних, кратних та змішаних моделях кратно-адитивного виду            У=А/Хі.

Використання цього способу дозволяє отримувати більш точні результати обчислення впливу факторів у порівнянні зі способами ланцюгової підстановки, абсолютних та відносних різниць та уникнути неоднозначної оцінки впливу факторів тому, що у даному випадку результати не залежать від місця розташування  факторів у моделі, а додатковий приріст результативного показника .який виник від взаємодії факторів, розподіляється між ними порівну.  Може здатися, що для розподілу додаткового приросту достатньо взяти його половину або певну частину, що відповідає кількості факторів. Але це зробити найчастіше важко, так як фактори можуть діяти у різних напрямках. Тому в інтегральному методі користуються певними формулами. Наведемо основні з них для різних моделей:

1.F=XY

Fx=XY0 +1/2XабоFx=1/2X(Y0+Y1)

Fy=XY0 +1/2XабоFy=1/2Y(X0+X1)

Для розрахунків впливу факторів у кратних та змішаних моделях використовують наступні робочі формули:

1.      Вид факторної моделі:  F=X/Y

Fx=;       Fy= Fобщ -Fx.

Таким чином, використання інтегрального методу не потребує знання всього процесу інтегрування. Достатньо лише в робочі формули підставити необхідні числові дані в зробити підрахунки.

17. Використання математичних методів в ек.аналізі. Сторінка 18

Ек.аналіз тісно пов”язаний з математичними науками.Необхідність розв”язання важких економ.задач послужило міцним стимулом для розвитку математики.При використанні математичних методів аналіз став більш змістовним та обґрунтованим.За допомогою  цих методів він може проводитися більш оперативно,охоплювати більшу кіл-ть об”єктів.Математичні методи відносяться до способів оптимізації показників.Так наприклад, при виявленні резервів математ.програмування  дозволяє оптимізувати величину показників з урахуванням умов господарювання та обмежень на ресурси і тим самим виявити допоміжних і невикористаних резервів вир-ва шляхом порівняння величини досліджуваних показників по оптимальному варіанту з фактичним або плановим їх рівнем.

При використанні математичних методів говорять про застосування мат. прийомів та способів. До них належать - кореляційно-регресійні, динамічні ряди, лінійне та динамічне програмування, теорія ігор і масового обслуговування, графічні та матричні порівняння тощо.

1. Роль економічного аналізу в обгрунтуванні управлінських рішень.

2. Зміст і завдання економічного аналізу.

3. Роль економічного аналізу в умовах ринкових відносин.

4.Предмет ек.аналізу.

5. Зв`язок економ. аналізу з іншими науковими дисциплінами.

6. Об'єкт економічного аналізу.

7. Оперативный анализ.

8. Метод економічного аналізу.

9. Сутність системного підходу в економічному аналізі.

10. Евристичні прийоми дослідження

11.Використання в ек.аналізі рядів динаміки.

12. Поняття стохастичного зв`зку і задачі кореляційного аналізу.

13. Використання способів парної кореляції.

14. Спосіб ланцюгових підстановок і його роль в економічному аналізі.

15. Суть використання способу абсолютних різниць.

16 Використання в економічному аналізі інтегрального способу.

17. Використання математичних методів в ек.аналізі. Сторінка 18

18. Інтеграція застосування засобів моделювання і економіко-математичних методів в сучасних інформаційних системах управління виробництвом на підприємстві.

19. Головні етапи аналітичної роботи та їх характеристика.

20. Система і види економічної інформації в екон аналізі.  Види екон інф-ії.

21. Джерела інформації економічного аналізу.

22. Формування доходів,  витрат та прибутків підприємства.

23. Аналіз доходів від ціних паперів.

24. Аналіз резервів збільшення прибутку.

25. Загальні положення аналізу балансу.

26.  Аналіз ліквідності підприємства.

27.Аналіз фін.стабільності.

18. Інтеграція застосування засобів моделювання і економіко-математичних методів в сучасних інформаційних системах управління виробництвом на підприємстві.

Моделювання - це один з найважливіших методів наукового пізнання, за допомогою якого створюється модель об`єкта дослідження. Сутність його полягає в тому, що взаємозв`язок досліджувального показника із факторними передається у формі конкретного математичного рівняння.

В сучасних інформаційних системах управління виробництвом широко застосовуються такі методи моделювання, як моделювання аддитивних факторних систем-воно здійснюється за рахунок розбиття одного з факторних показників на його складові елементи. Приклад: відомо, що об`єм реалізації продукції дорівнює: Vрп= Vвп -Yи, де Vвп- об`єм виробництва, Yи-об`єм господ. використання продукції. Також застосовують такий спосіб, як моделювання мультиплікативних факторних систем-застосовуються, коли результативний показник представляється у вигляді добутку декількох факторів, відображає процес деталізації вихідної факторної сис-ми і розширення її за рахунок розбиття одного з факторних показників на елементи. До класу кратних моделей застосовують наступні способи: спосіб подовження, формального розподілу, розширення та скорочення.

Для аналізу господ. діяльності застосовують також такі економіко-математичні методи:

1 порівняння