Економічний аналіз

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Марта 2012 в 15:39, автореферат

Описание

Роль економічного аналізу в системі економічних дисциплін в умовах переходу до ринкових відносин можливо показати опосередковано через його місце в системі управління . Без глибоких економічних знань, без уміння науково обгрунтувати та правильно оцінювати ефективність рішень, що приймаються на основі данних аналізу, управління піприємством не може бути достатньо ефективним, понижується його роль як двигуна, прискорювача економічного розвитку.

Работа состоит из  1 файл

Економічний_аналіз.doc

— 383.00 Кб (Скачать документ)

Задачи аналізу забезпечення та використання матеріальних ресурсів:

А) оцінка реальності планів матеріально- технічного забезпечення міра їх виконання та впливання на обсяги виробництва продукції, їх собівартість та інші показники;

Б)оцінка рівня ефективності використання матеріальних ресурсів;

В)виявлення внутривиробничих резервів економії матеріальних ресурсів та розробка конкретних заходів по їх використанню.

Джерела інформації для аналізу матеріальних ресурсів: план матеріально- технічного постачання,заявки, договори на постачання сировини та матеріалов, форми статистичної звітності про забезпеченість та використання матеріальних ресурсів, про затрати на виробництво, оперативні дані відділу матеріально-технічного постачання, складських та транспортних служб, данні аналітичного бухгалтерського обліку про постачання, використання та залишки матеріальних ресурсів і т.п.



 

41. Програма та методика аналізу матеріальних ресурсів.

Аналіз матеріальних ресурсів включає в себе: 1.загальну оцінку виконання плану матеріально-технічного постачання(У процесі аналізу необхідно дати оцінку забезпечення підп-ва необхідними основними та допоміжними матеріалами, комплектуючими виробами, паливом та електроенергією тощо. Слід з`ясувати причини і виявити винних осіб, якщо по будь-яких позиціях викривались факти недопостачання, які шкодили процесу вир-ва. Аналіз повинен виявити, де провина постаачальників матеріалів, а де недогляд якогось працівника підп-ва. Далі необхідно проаналізувати якість придбаних матеріалів, комплектність постачання, дотримання передбачених угодами термінів і ритму вир-ва. Аналіз мусить показати, як на підп-ві налагоджено контроль за виконанням договірних умов постачальниками, які заходи вживались у разі затримок чи ін. порушень у поставках, наскільки оперативно реагує підп-во на ті чи ін. відхилення); 2. аналіз складських запасів матеріальних ресурсів(У процесі аналізу дається оцінка загальної величини складських запасів, динаміці їх залишків, комплектності, наявності непотрібних і зіпсованих матеріалів і сировини. Як критерій при аналізі використовують нормативи, розраховані по групах і окремих видах сировини або матеріалів. Нормативи мають не тільки грошовий вираз, а й натуральний(днів запасу). Аналіз завершують розробкою заходів щодо оптимізації рівня складських запасів, поліпшення стану їх зберігання і ліквідації понаднормативних запасів); 3. аналіз використання матеріальних ресурсів і розрахунок впливу факторів на обсяг випуску продукції(Аналіз використання матеріалів здійснюється за допомогою узагальнюючих показників матеріаломісткості (витрати основних матеріалів/товарна продукція) або оберненого до неї показника матеріаловіддачі. Ці показники можна розрахувати в цілому по всій товарній продукції, а також по окремих виробах. Слід вивчити зміну цього показника в динаміці та порівняно з ін. підп-вами, врахувати галузеві особливості формування витрат і зконцентрувати увагу на з`ясуванні причин зміни цих показників і можливих резервів економії. У процесі аналізу використовують як допоміжні показники рівня відходів і браку продукції, коефіцієнт корисного використання сировини, норми витрат матеріалів(їх обгрунтованість, своєчасність їх перегляду), палива, енергії на окремі вироби).



 

42. Основні напрямки зниження матеріаломісткості продукції

Матеріаломісткість продукції – це відношення суми матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції. Цей показник показує, скільки матеріальних затрат фактично припадає не виробництво одиниці продукції.

Зниження матеріаломісткості продукції може відбуватися за двома загальними напрямками:

-         зменшення обсягу, кількості спожитих матеріалів – структурні зміни;

-         зниження ціни матеріалів, що потрібні для виробництва продукції – вартісні зміни.

Серед структурних змін матеріальних затрат, що сприятимуть зниженню матеріаломісткості можна назвати такі:

-         зменшення норми витрати,

-         збільшення питомої ваги сировини вищої якості;

-         зниження відходів і втрат сировини і матеріалів;

-         застосування у виробництві більш сучасної технології   і техніки.

Ці заходи мають підвищити матеріаловіддачу , що у свою чергу знизить матеріаломісткість.

Серед вартісних змін матеріальних затрат, що сприятимуть зниженню матеріаломісткості, можна виділити такі:

-         зниження ціни придбання сировини;

-         зниження заготівельних витрат;

-         зменшення транспортних витрат;

-         зменшення експлуатаційних витрат та інші.



 

43.Загальна оцінка ефективності використання основних засобів.

Основні засоби-сукупність засобів,які слугують більше 1 року(виробничого циклу),поступово переносять свою вартість на створювальний продукт,приносять економ.вигоду.Вартісну оцінку підприємства визначають самостійно.Строк корисного використання основних засобів підпр.також визначає самостійно.По своєму складу ОЗ поділ.на : пром.-виробничі,виробничі фонди ін.галузей,невиробничі.Аналіз забезпеченості ОЗ проводиться шляхом порівняння фактичної наявності обладнання,виробничих площ,машин, і т.д. з необхідними основними фондами для виконання виробничої програми.Одним з показників забезпеченості є показник фондоозброєності,який розрах. шляхом ділення вартості ОФ на середньоспискову чисельність робітників в найдовшу зміну.Для розрахунку потреби в обладнанні необхідно мати дані:номенклатура та асортимент випускаємої продукції,трудомісткість окремих видів прод. в машино-годинах,дійсний фонд часу роботи обладнання за якийсь період(потужність).Щоб підрахувати необх. кіл-ть обладнання необхідно трудомісткість по кожному виду обробки поділити на дійсний фонд часу роботи обладнання.Потреба в вироб.площах розрах. шляхом множення норми площі на 1 верстат на факт. кіл-ть обладнання та необхідну кіл=ть для виконання необхідної програми.Аналіз стр-ри  ОФ проводиться за допом. показників:технолог.стр-ру ОФ хар-ть частка активної частини ОФ в заг. кіл-ті;вікова стр-ра ОФ(групи ОФ за віком:до 5 років,5-10, 10-15,15-20,більше 20).Ступінь оновлення ОФ хар-ся:

Квибуття=      Кнадходження=

Стан ОФ хар-ся:Кзносу= Кпридатності=,Кприд=1-Кзносу



 

44. Значення,завдання та джерела інформації аналізу використання основних засобів.

Одним з найважливіших факторів зростання ефективності виробництва на промислових підп-вах є забезпеченість основними засобами в необхідній кількості й асортименті та більш повне їх використання.

Задачі аналізу-визначити забезпеченість підп-ва і його структурних підрозділів основними засобами і рівень їх використання, визначити причини їх змін, розрахувати вплив використання ОЗ на об`єм виробництва продукції та інші показники, вивчити ступінь використання виробничої потужності обладнання, виявити резерви зростання ефективності використання ОЗ.

Джерела даних для аналізу: план підприємства, план технічного розвитку, ф.№1 “Баланс підприємства”, ф.№3 “Додаток до балансу підприємства” розділ 1 “Склад і рух основних засобів”, ф.11 “Звіт про наявність і рух ОЗ”, ф. “Баланс виробничої потужності”, данні про переоцінку ОЗ( ф.№1-переоцінка), інвентарні картки обліку ОЗ, проектно-сметна, технічна документація.

Для характеристики ефективності використання ОЗ слугують показники фондовіддачі (відношення вартості товарної продукції до середньорічної вартості ОЗ), фондоємкості, рентабельності (відношення прибутку до середньорічної вартості ОЗ), капітальних вкладень на грошову одиницю приросту продукції.



 

45. Аналіз складу, динаміки, стр-ри і техн стану ОФ.

Аналізуючи основні фонди, насамперед треба визначити їх середньорічну вартість і динаміку зміни за ряд років. При цьому корисно зіставити темпи їх зміни з динамікою зростання вартості продукції або обсягів виробництва в натуральному виразі. Остан­ній показник повинен мати вищі темпи зростання порівняно з ос­новними фондами. Але економічні труднощі, які мають місце в нашій країні, можуть спричинити і зворотні тенденції.

Аналізуючи склад основних виробничих фондів, необхідно поділити їх на активні та пасивні, визначивши питому вагу кож­ної групи. Треба ретельно вивчити, як змінюється співвідношен­ня цих груп упродовж останніх років. При цьому невпинне збільшення частки активних фондів у вигляді робочих і силових машин — мета кожного підприємства.

У сучасних ринкових умовах дуже важливо звернути увагу на те, яка частка основних фондів здана або взята в оренду, яку земельну площу підприємство займає і наскільки доцільно використовує її.

Аналізуючи стан основних фондів, насамперед на підставі даних першого розділу активу бухгалтерського балансу, розраховують коефіцієнт спрацювання (зносу) основних фондів і вивчають його динаміку за ряд років:

Кзн=                                        

Коефіцієнт вибуття основних засобів:            

Квиб=

Коефіцієнт оновлення основних засобів:         

Конвл =                                                                                                  

Коефіцієнт приросту основних засобів:

Кприр=

Коефіцієнт придатності основних засобів:

Кприд=



 

46.Значення, завдання та джерела інформації собівартості продукції.

Важливим показником, характеризуючим роботу промислових підприємств є собівартість продукції. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємств, темпи розширенного відтворення, фінансовий стан господарських суб’єктів.

Аналіз собівартості продукції, робіт та послуг має виключно важливе значення. Він дозволяє з’ясувати тенденції зміни данного показника, виконання плану по його рівню,виявити вплив факторів на його збільшення і на цій основі дати оцінку роботи підриємства по використанню можливостей та встановити резерви зниження собівартості продукції.

Об’єкти аналізу собівартості продукції є наступні показники:

-повна собівартість товарної продукції в цілому та по елемнтам затрат;

-затрати на 1 гривню товарної продукції;

-собівартість порівнянної товарної продукції;

-собівартість окремих видів продукції

-окремі елементи та статті витрат

Аналізуючи собівартість продукції розв’язують такі основні задачі:

1)оцінка виконання плану за собівартістю продукції в цілому по підприємству, а також  по окремих видах прдукції;

2)вивчення причин відхилення фактичних затрат від планових у розрізі статей, а також за окремими видами та групами продукції;

3)пошук резервів зниження собівартості продукції та розробка відповідних заходів щодо їх використання.

Джерела інформації:дані звіту по собівартості продукції,звіту про фінансово-майновий стан підприємства і звіту підприємства з праці. Залучаються також планові й звітні калькуляції по окремих видах продукції та відповідні дані бухгалтерського обліку.



 

47. Показники собівартості продукції.

Собівартість продукції - це основний якісний показник роботи підп-ва. Її рівень характеризує роботу підп-ва і структурних підрозділів, дає змогу оцінити величину прибутку на кожну гривню витрат. Собівартість продукції - це грошова форма вартості спожитих видів праці, засобів праці та прдметів праці. Виділяють виробничу собів-ть та повну собів-ть(включає виробничу собів-ть і позавиробничі витрати). Узагальнюючими показниками собів-ті продукції слугують: собівартість одиниці продукції; виконання плану зниження собів-ті порівнянної продукції; витрати на 1грн. товарної продукції. Показник собів-ті одиниці продукції на підп-вах планується та обліковується лише за основними видами. Для цього витрати на вир-во сновних видів прдукції співвідносять до обсягу всієї продукції. Собівар-ть одиниці окремих видів проодукції вільна від впливу побічних структурних факторів. Це надає можл-ть оцінити вплив факторів на прямі витрати. Собів-ть одиниці окремих видів продукції незамінна для порівняльного аналізу, слугує відправним пунктом дослідження шляхів знниження витрат за рахунок змін в конструкції та технології виробів. Показник виконання плану зниження собів-ті порівнянної продукції вираховується у відсотках і абсолютній сумі економії. На продукцію, що виробляється вперше на підп-ві, затверджується планова величина цього показника в цілому і за статтями калькуляції. В поточній та річній звітності фактичний випуск продукції перераховують за плановою і за середньорічною собів-тю минулого року. Шляхом порівняння фактичних витрат із витратами, перерахованими за рівнем плану і минулого року, виявляють економію або перевитрати. Витрати на 1 крб. Продукції. Визначення планового рівня собів-ті продукції потребує також даних про залишки нереалізованої продукції на початок і на кінець року. При зниженні собів-ті продукції, витрати на 1 грн. нереалізованої продукції на кінець року мають бути нижчі від середньорічних, а на одну гривню товарної продукції - нижчі ніж на одну гривню реалізованої продукції. Розробка плану організаційно-технічних заходів, зниження собів-ті продукції базується на оцінці результатів аналізу. В умовах ринкової економіки використовують показники собівартості залежно від потреби.



 

48.Аналіз витрат за економ.елементами.

Групування витрат по елементах необхідно для того,щоб вивчити матеріаломісткість,трудо- та енергомістксть і т.д. та встановити вплив техн.прогресу на структуру витрат.При цьому виділяють наступні елементи витрат: матер.витрати,витрати на оплату праці. на соц.заходи, амортизація,ін.операц.витрати,ін.витрати. Аналіз витрат за елементами здійсн. у послідовності: 1.Визнач.питома вага окремих елементів витрат.2.Визнач.відхилення факт.стр-ри і планової.3.Визнач. абс.відхилення витрат за окремими елементами на 1грн.4.Здійсн.факторний аналіз причини відхил. по окремих елементах за рах. факторів норм та цін.

Групування витрат по статтям показує куди, на які цілі і в яких розмірах витрачені ресурси, а саме чи на вир-во чи на збут.

Аналіз матер.затрат полягає в порівнянні факт.обсягу їх з плановим чи базовим і в обчисленні дії окремих факторів на виявлені відхилення.Завжди слід виявляти вплив таких факторів:

1.                  зміни питомих затрат сировини та матеріалів на одиницю продукції-фактор “норм”;

2.                  зміни с/в заготовлення одиниці сировини та матеріалів-фактор”цін”

Аналіз матер.затрат завжди завершується підрахунком резервів зниження затрат.Аналіз викор. Фонду оплати праці починають з визначення абс.відхилення від планового фонду або фактичного за базовий період.При дослідженні причин відхилення виявляють вплив двох факторів:зміни середньо облікової чисельності і зміни середньої зар.плати.Для розрахунку можна викор. Спосіб абс.різниць,згідно з яким вплив 1-го фактору визнач. Множенням відхилення від плану за кіл-тю на планову середню зар.плату,а вплив 2-го-множенням відхилення від плану з середньої зар.плати на факт.чисельність.

За затратами на обслуговування вир-ва та управління розрах. Також відносне відхилення,порівнюючи факт. Затрати з даними кошторису,перерахованими на % виконання плану випуску товарної  продукції.



 

49. Аналіз прямих матеріальних витрат.

Прямі матер витрати відносяться на собівартість виробів за прямою ознакою і утворюють одноелементні статті.

Непрямі матер витрати (напр, ТЗВ) попередньо групуються в кошторис по кожній статті; утворюють комплексні статті витрат, які після розподілення за певною ознакою вкл-ся в соб-ть виробів пропорційно.

Отже, прямі матер витрати оцінюють шляхом співставлення факт витрат з плановими, перерахованими на факт обсяг виробленої продукції.

На зміну величини прямих матер витрат впливає:

1.      Обсяг вир-ва:

Информация о работе Економічний аналіз