Економічний аналіз

26.  Аналіз ліквідності підприємства.

Ліквідність та платоспроможність підприємства є критеріями оцінки його фінансового стану у короткостроковій перспективі.  Ліквідність підприємства - це його спроможність перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів у міру настання їх строку.

Ліквідність підприємства визначається на  основі ліквідності його балансу.

   Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем спадання ліквідності  з зобов’язаннями по пасиву, об’єднаними за ступенем срочності їх погашення.

   Ліквідність підприємства можна оперативно визначити за допомогою коефіцієнтів ліквідності:

1.      Поточний коефіцієнт ліквідності. Показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань.

2.      Коефіцієнт швидкої ліквідності. Коефіцієнт, схожий на поточний, але він не містить важкореалізовувані активи.

3.      Коефіцієнт абсолютної ліквідності. Відношення найбільш ліквідних активів до всієї суми короткострокових зобов’язань. Показує, що частина короткострокових позикових зобов’язань може бути погашена негайно.

27.Аналіз фін.стабільності.

Фін.стабільність підпр.-здатність суб”єкта господарювання функціонувати і розвиватися,зберігати рівновагу своїх активів і пасивів у внутр. та зовн. середовищі яке змінюється,гарантуюча його постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість в межах допустимого рівня ризику.Одним із важливих показників,що характеризують фін.стійкість підпр.,є коефіцієнт незалежності(питома вага власного капіталу в його загал.сумі),який розрах. на поч. і кінець року:

Кн.=                                                                                                                                                        

Оптимальним для цього показника є його знач.0,5.Фін.стійкість визнач. коеф. фін.стійкості на поч.. і кінець року:

Кфін.стійк.=

Цей коеф.показує,яка питома вага у заг.вартості майна всіх джерел засобів,які підпр.може викор.у своїй поточній діял.без збитку для кредиторів.Чим вище цей коеф.тим краще для підпр.Наступним показником фін.стійкості є коеф.маневреності,який розрах.на поч.. та кінець року: Кман=

Коеф.маневреності показує,яка частина власних засобів не закріплена у коштовностях мобільного хар-ру і дозволяє вільно маневрувати цими засобами.Оптимальне для цього показника знач.-у межах від 0,4 до 0,6.Важливим показником є коеф. заборгованості,розрах.на поч.. та кін. року:

Кзаб=

Оптимальним знач. є коливання його в межах 0,5-1,0

Ккор..заб=

Це пояснюється тим,що власних засобів повинно вистачати підпр.для погаш. всієї заборгованості,а токож відсотків по банківських позиках.

Коеф.інвестування розрах. Теж на поч..і кін. Року:

Кінвест=

Цей коеф. показ.,наскільки осн.засоби та ін. немобільні засоби покриваються джерелами власних коштів.Оптимальним знач. є знач. більше 1.

Виділяють чотири типа фін.стабільності:

1.      Абс.стабільність фін.стану,якщо запаси і затрати(З) менше суми планових джерел їх формування (Дпл),а коеф. забезпеченості запасів і затрат плановими джерелами засобів(Кз..з.) більше 1

2.      Нормальна стаб.,при якій гарантується платоспроможність підпр.,якщо З=Дпл, Кз.з.=Дпл/З=1

3.      Нестабільне (передкризове) фін.становище:З=Дпл+Дт.з., Кз.з.=

4.      Кризове фін.становище:З>Дпл+Дт.з.,Кз.з.=<1,де Дт.з.-тимчасово вільні джерела засобів

28.  Аналіз ефект-ті використання оборотного капіталу.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується насамперед  їхньою оборотністю. Під оборотністю коштів розуміється тривалість проходження коштами окремих стадій виробництва й обігу. Час, протягом  якого оборотні кошти знаходяться в обороті, тобто  послідовно переходять з однієї стадії в іншу, складає період обороту оборотних коштів.

Оборотність оборотних коштів обчислюється:

Z=

де Z - оборотність оборотних коштів у днях;

Зок.сірий - середній залишок оборотних коштів, грош. од.;

Кдн - число днів аналізованого періоду (90, 360);

Вреал - виручка від реалізації продукції за аналізований період, грош. од.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів характеризує розмір розміру виручки від реалізації в розрахунку на одну грош. од. оборотних коштів:

Ко= або Ко=

Важливим показником ефективності використання оборотних коштів є також коефіцієнт завантаження коштів в обороті. Він характеризує суму оборотних коштів, що авансуються на 1 грош. од. виручки від реалізації продукції:

Кз=

Коефіцієнт завантаження коштів в обороті (Кз) -  величина, обернена коефіцієнту оборотності оборотних коштів (Ко). Чим менше коефіцієнт завантаження засобів, тим ефективніше використовуються оборотні кошти.

29. Методика порівняльного аналізу альтернативних інвестиційних проектів.

Оцінюючи ефективність капітальних вкладень слід враховувати, що цей вид інвестицій відрізняється від поточних видатків тривалістю часу, протягом якого підп-во отримує економічний ефект (збільшення обсягу випуску продукції, продуктивності праці, прибутку і т.д.). Він передбачає сплату за крупний капітальний елемент, після чого його неможливо швидко перепродати з прибутком; капітал заморожується на декілька років; дане капітальне вкладення буде приносити прибуток протягом декількох років; наприкінці періоду капітальний об`єкт буде мати деяку ліквідну вартість або не буде мати її зовсім. При прийнятті рішень у бізнесі про довгострокові інвестиції виникає потреба прогнозувати ефективність кап. вкладень. Для цього потрібен довгостроковий аналіз доходів і витрат. Основними методами оцінки програми капітальних вкладень є методи окупності інвестицій; розрахунку віддачі на вкладений капітал; дисконтування грошових надходжень (ДГН); чистої поточної вартості (ЧПВ). Перший метод оцінки кап. вкладень міститься у визначенні строку, необхідного для того, щоб інвестиції окупили себе. Розглянемо наступний приклад: Машини А і Б коштують по 100 млн.грн. кожна. Машина А забезпечує прибуток 50 млн.грн. у рік, а машина Б - 25 млн.грн. З цього випливає, що машина А окупиться за два роки, а машина Б - за чотири роки. Виходячи з окупності, машина А більш вигідна, аніж машина Б. Не дивлячись на свою простоту метод окупності має свої недоліки: він не враховує строки служби машин і те, що машина Б забезпечує значно більшу суму прибутку за весь період експлуатації. Отже, оцінюючи ефективність кап. вкладень, слід враховувати не тільки строки окупності інвестицій, але й дохід на вкладений капітал (ДВК) або прибутковість (рентабельність) проекту: ДВК=Очікувана сума прибутку/Очікувана сума інвестицій. З нашого прикладу видно, що необхідно придбати машину Б, оскільки для машини А ДВК=120/100*100%=120%, а для машини Б ДВК=150/100*100%=150%.

Однак і цей метод має свої недоліки: він не враховує розподіл надходжень та зменшень грошових засобів по рокам. Зазвичай керівництво підп-ва надає перевагу більш високим грошовим доходам у перші роки, тому воно може обрати машину не зважаючи на її низьку норму прибутку. Більш науково обгрунтованою є оцінка ефективності кап. вкладень методом дисконтування грошових надходжень, який враховує зміну вартості грошей у часі Дисконтування - розрахунок складних відсотків за формулою: де S - майбутня вартість інвестицій через n років; Р - початкова(первісна) сума інвестицій; r - відсоткова ставка у вигляді десяткового дробу; n - кількість років у розрахунковому періоді.  . Інакше кажучи, ДГН використовується для визначення суми інвестицій, які необхідно вкласти зараз, щоб довести їх вартість до потрібної величини при заданій відсотковій ставці. ДГН покладено в основу метода чистої поточної вартості, за допомогою якого оцінюється ефективність кап. вкладень. Метод чистої поточної вартості полягає у наступному: 1. Визначається поточна вартість затрат (С), тобто вирішується питання, скільки інвестицій потрібно зарезервувати для проекту. 2. Розраховується поточна вартість майбутніх грошових надходжень від проекту, для чого доходи за кожен рік приводяться до поточної дати. Результати розрахунків показують, скільки засобів треба було б вкласти зараз для отримання запланованих доходів, якщо б ставка доходів дорівнювала відсотковій ставці банку або дивідентній віддачі капіталу.

30. Аналітична діагностика можливого банкрутства.

Банкрутство (фінансовий крах, розорення) – документально підтверджена неспроможність суб‘єкта господарювання  сплатити за своїми борговими зобов‘язаннями і фінансувати поточну основну діяльність через відсутність коштів. Основною ознакою банкрутства є нездатність підприємства забезпечити вимоги кредиторів на протязі зазначеного часу з дня настання строків платежів. По закінченню цього строку кредитори отримують право на звернення до арбітражного суду про визнання підприємства-боржника банкрутом. Для діагностики вірогідності можливого банкрутства використовуються такі підходи:

1)      трендового аналізу широкої системи критеріїв та ознак;

2)      обмеженої кількості показників;

3)      інтегральних показників;

4)      рейтингових оцінок на базі ринкових критеріїв фінансової стабільності підприємства;

5)      факторних регресійних та дискримінантних моделей.

(1)    Ознаки банкрутства можна поділити на дві групи. До першої відносяться показники, які свідчать про можливі фінансові труднощі і вірогідність банкрутства у недалекому майбутньому: (Вагомі втрати в основній діяльності, що повторюються; хронічний спад виробництва, скорочення обсягів продажу, хронічна збитковість; тощо) До другої групи відносять показники, негативні значення яких не дають підстав до оцінки поточного фінансового стану підприємства як критичне, але сигналізують про можливе його різке погіршення у майбутньому. (типу обладнання, виду активів, ринку збуту або сировини; втрата ключових контрагентів; недооцінка оновлення техніки і технології; тощо) Перевага – системність та комплексність. Недолік – складність прийняття рішення  в умовах багатокритерності, суб‘єктивність.

(2)    У відповідності з чинним законодавством застосовують обмежену кількість показників:

Коефіцієнт поточної ліквідності, забезпеченості власними оборотними коштами і відновлення (втрати) платоспроможності.

Коефіцієнт поточної ліквідності розраховується :

Поточні активи –  витрати майбутніх періодів

Поточні пасиви – Доходи майбутніх періодів

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами:

Поточні активи – Поточні пасиви

            Поточні активи

Якщо Коефіцієнт поточної ліквідності нижче нормативного, а частка оборотного капіталу у формуванні поточних активів менше нормативу, то визначається

Коефіцієнт відновлення платоспроможності за період 6 місяців:

Клік1+6/(звітний період)(Клік1-Клік0)

                   Клік(норм)

Клік1-Клік0 – фактичні значення в кінці та на початку звітного періоду

Клік(норм) – нормативне значення К. поточної ліквідності

Якщо Клік більше 1 , то у П. Є можливість відновлення платоспроможності, якщо менше – ні.

Якщо Коефіцієнт поточної ліквідності  та частка оборотного капіталу у формуванні поточних активів дорівнюють або вище нормативного, то визначається

Коефіцієнт втрати платоспроможності за період 3 місяці:

Клік1+3/(звітний період)(Клік1-Клік0)

                   Клік(норм)

Якщо Клік більше 1 , то у П. Є можливість зберігти свою платоспроможність, якщо менше – ні.

(3)    Зводиться до класифікації П. Зо ступенем ризику виходячи із фактичного рівня показників фін. Стабільності та їх рейтингової оцінки у балах. Умовно виділяють 5 класів – від П. З хорошим запасом фін стабільності до П з дуже високим ступенем ризику.

(4)    Ринкові критерії фінансової стабільності оцінюються за шкалою у балах, а потім порівнюються, можна використати багатомірний порівняльний аналіз.

(5) В західних країнах використовують показник Z-рахунок (счёт) Альтмана, який розраховується на базі балансу, звітності про фінансові результати, ринкової вартості звичайних та привілейованих акцій.

31. Методи прогнозування можливого банкрутства.

У відповідності до діючого законодавства про банкрутство підприємств для прогнозування їх  неспроможності  використовується обмежене коло показників:коефіцієнти поточної ліквідності, забезпеченості власним оборотним капіталом і відновлення(втрата) платоспроможності.Основою для визнання стр-ри баланса незадовільною,а підпр.неплатоспроможним є наявність однієї з умов:

1.                  коеф.поточної ліквідності на кінець звітного періоду має знач. нижче нормативного;

2.                  коеф.забезпеченості  власними оборотними засобами на кінець звітного періоду має знач. нижче нормативного.

Коеф.поточної ліквідності розрах. за формулою:

Клік=

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами:

Кз.в.з.=

Якщо Клік нижче нормативного, а частка власного оборотного капіталу  в формуванні поточних активів менше нормативного,але намітилась тенденція росту цих показників,то визнач.коефіцієнт  відновлення платоспроможності за період рівний 6 міс.:

Кв.п.=

Якщо Кв.п.>1,то у підпр. Є реальна можливість відновити свою платоспроможність,і навпаки.

32. Вплив інфляції на прийняття рішень фінансового характеру.

Важливою проблемою при прогнозуванні ефективності капітальних вкладень є зростання цін у зв`язку з інфляцією, який суттєво впливає на рівень реального доходу. Для того, щоб зрозуміти методику врахування інфляції, необхідно виявити різницю між реальною та грошовою ставками доходу.

Приклад: при темпі інфляції 60% за рік. Інвестор бажає вкласти 3000 тис.грн. таким чином, щоб вони зростали на 20% щорічно і щоб через рік він міг купити товарів на 20% більше, ніж тепер. Якщо інвестор бажає отримати на свій капітал 20% реального доходу, то йому потрібно додатково отримати 60% грошей на вклад і 60% для захисту від інфляції реального річного доходу. Фактичний дохід, який хоче отримати інвестор через рік у грошовому вимірі повинен бути вищим за першочерговий, тобто реальний річний дохід. Таким чином грошова ставка, яка потрібна інвестору для отримання реального доходу в 20% і захисту від інфляції в 60% знаходиться за формулою: ЧТ=(1+Ч)*(1+Т)-1, де Ч-необхідна реальна ставка доходу (до врахування інфляції), Т-темп інфляції, ЧТ-необхідна грошова ставка доходу.

У випадку, коли витрати і ціни ростуть однаковими темпами з індексом інфляції, у розрахунках можна не враховувати інфляцію. Якщо витрати і ціни ростуть різними темпами, то не можна здійснювати дисконтування грошових надходжень, вирахованих у постійних цінах за реальною ставкою доходу. Обгрунтування управлінського рішення щодо впровадження проекту у виробництво потребує визначення перш за все величини грошової ставки, виручки від реалізації, витрат і доходу, а також потрібно враховувати реальний рівень інфляції, тому що рішення без цього врахування рішення буде не вірним. Тільки дисконтування дає можливість вірно враховувати вартість капіталу та рівень інфляції і реально оцінити доходність інвестиційних проектів на майбутнє.