Мотивація ефективної праці колективу туристичного підприємства

– розробка і практична реалізація соціальної політики підприємства;

• профілактика, залагодження і ліквідація конфліктів [3].

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновки

    Теорія  і практика економічної діяльності дозволили розробити багато визначень  мотивації праці. Основним серед них є розгляд мотиву як спонукання до діяльності, викликаного потребами людини. Звідси випливає, що в основі мотивів діяльності лежать потреби людини, без задоволення яких вона відчуває дискомфорт і прагне його подолати. У даному контексті потреба розглядається як усвідомлена необхідність у чомусь потрібному, що спонукає до дії (діяльності).

    Головними важелями мотивації до праці є  стимули. Тому мотивація праці розглядається  як процес стимулювання окремого працівника або групи працівників до дій, що спрямовані на досягнення індивідуальних або спільних цілей. Крім того, мотивація праці - це одна з найважливіших функцій менеджменту, спрямована на досягнення цілей підприємства через задоволення потреб його працівників.

    Слово "стимул" походить від латинського "stimulus" - буквально перекладається як гостра палиця, якою били звірів і гладіаторів на арені, змушуючи їх боротися. Призначення стимулу в цьому сенсі - примушування (спонукання). Стимул - це зовнішнє спонукання до дії, тобто причина поводження людини. На практиці використовуються різні види стимулів.

    1. Примушення. Підприємства розробляють  адміністративні методи примушування, до яких відносяться: догана, звільнення  з роботи й т.п.

    2. Матеріальне заохочення - це стимул  у матеріально-грошовій формі: заробітна плата, тарифна ставка, винагорода за результати, премія з прибутку, компенсаційна виплата, видача санаторних, туристичних та інших видів путівок тощо.

    3. Моральне заохочення - це стимули,  спрямовані на задоволення духовних  і моральних потреб людини. Воно пов'язане з внутрішніми мотивами людської поведінки, до яких відноситься любов до своєї справи, прагнення до самовдосконалення, творчості та самовираження.

    За  тривалістю стимули бувають довготривалої  та короткочасної дії. Стимули тривалої дії охоплюють не тільки період трудової активності людини, а й все життя. Вони формують стійкий інтерес до якісної й ефективної роботи протягом тривалого часу. До них відносяться: надбавки до пенсії, право успадковувати дивіденди на акції найближчими родичами, премії за попередню діяльність, що залежать від трудового внеску працівника, стимули соціального характеру, наприклад, надання житла, матеріальна допомога і т.п. До стимулів короткочасної дії відносять разові премії, надання безкоштовної туристичної путівки, акордні виплати за виконання конкретного виду робіт.

    Для підтримки мотивації праці необхідно:

    - систематично перевіряти тривалість  перебування кожного працівника  на одній посаді і здійснювати  необхідне переміщення;

    - збагачувати зміст роботи і розширювати її рамки; У здійснювати активне структурне планування праці і заробітної плати, а також застосовувати гнучкі форми організації праці;

    - систематично розвивати організаційну  діяльність, підвищувати роль навчання  і творчого підходу;

    - реалізовувати нові форми взаємодії керівників і підлеглих. Головним методом мотивації праці в ринковій економіці є заробітна плата, участь працівників в акціонерній власності, в прибутку, в управлінні підприємством[6]. 
 
 
 
 
 
 
 

    Список  літератури 

    1. Методы и средства эффективной мотивации персонала. [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://free-consulters.ru/?p=461

    2. Вся правда о мотивации. [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.hrliga.com/index.php?module=profession&op=view&id=808

        3. Волгин, А. П. Управление персоналом в условиях рыночной экономики. Опыт ФРГ / А. П. Волгин, В. П. Матирко, А. А. Модин – М. : Дело. 1992. – 454 с.

    4. Уткин, Э. А. Основы мотивационного менеджмента / Э. А. Уткин – М. : Ассоциация авторов и издателей "Тандем" ЭКМОС 2000. – 337 с.

    5. Солонкина, O. В. Психодиагностика в социально-культурном сервисе и туризме: учеб. пособие / О. В. Солонкина, Д. М. Рамендик – М. : Академия, 2001. – 578 с.

    6.Все  о туризме. Туристическая библиотека. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://tourlib.net/books_ukr/dyadechko82.htm.