Органiзацiя автоматизованого виробництва. Поняття та зміст інноваційних процесів на пiдприємствi

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Апреля 2012 в 13:46, контрольная работа

Описание

Особливо добре цей процес можна поспостерігати на прикладі промисловості нашої країни. Тут передбачаються роботи із створення закінчених систем машин, приладів і високо ефективних технологічних процесів, що дозволяють комплексно механізувати і автоматизувати весь процес від надходження сировини до відвантаження готової продукції, включаючи транспортування, зберігання, вантаження – вивантаження і доставку споживачу.

Содержание

Вступ
Історія автоматизації.
Значення автоматизації.
Впровадження автоматизації
Висновки
Список використаної літератури

Работа состоит из  1 файл

Організація виробничого процесу1223.doc

— 153.00 Кб (Скачать документ)

    Варіант №8

    1. Органiзацiя автоматизованого виробництва.

    2. Поняття та зміст інноваційних  процесів на пiдприємствi. 

  1. Організація виробничого процессу
 

   ПЛАН

  1. Вступ
  2. Історія автоматизації.
  3. Значення автоматизації.
  4. Впровадження автоматизації
  5. Висновки
  6. Список використаної літератури
 

    Вступ

     Ще  із стародавніх часів людина пристосовувалася до умов навколишнього середовища, сприймав її таку як є і намагався підстроїти під себе. Він вже тоді прагнув полегшити свою працю шляхом вживання різних предметів і вже потім механізмів. З розвитком людства і відповідно науково технічного прогресу з'явилися досконалі системи автоматизованого управління, які в даний час застосовуються скрізь.

     Особливо  добре цей процес можна поспостерігати на прикладі промисловості нашої  країни. Тут передбачаються роботи із створення закінчених систем машин, приладів і високо ефективних технологічних процесів, що дозволяють комплексно механізувати і автоматизувати весь процес від надходження сировини до відвантаження готової продукції, включаючи транспортування, зберігання, вантаження – вивантаження і доставку споживачу.

Автоматизація повсюдно рахується головним, найбільш перспективним напрямком в розвитку промислового виробництва. Завдяки  звільненню людини від безпосередньої участі у виробничих процесах, а також високій концентрації основних операцій значно поліпшуються умови праці і економічні показники виробництва.

     Автоматизація промислових виробництв неоднакова. Вона дає найбільший ефект в виробництвах з масовим випуском продукції  і порівняно працемісткими технологічними процесами.

     Автоматизація виробничих процесів зв’язана з випусканням  ряду автоматичних пристроїв. В масовому виробництві ці пристрої спеціалізовані. В серійному виробництві доводиться користуватися універсальними автоматичними  пристроями, що потребують перенастройки або переналагодження, що викликає більшу витрату невиробничого часу.

     Тому  в послідні роки більша увага надається  “гнучкості” автоматичного обладнання, досягненої шляхом широкого використання принципів агрегатування і програмного управління, що веде за собою поступове ускладнення конструкції. 

Історія автоматизації

     Автоматизація – це діяльність, направлена на часткове або повне виключення людини з  трудового процесу шляхом передачі його функцій в спеціально створену машину (автомат). З другого боку автоматизація – це науково-технічна дисципліна, розробляючи методи, засоби, і прийоми такої діяльності. Автомат – цей пристрій, який виконує певну послідовність операцій в режимі автоматичного управління. Одним з перших автоматів з'явився автомат, створений механіком Героном в II столітті до нашої ери в Греції. Герон створив механізм, в якому механічні фігури розігрували дію з автоматичним відкриттям і закриттям завіси і зміною декорацій. В середині XIII століття починають створюватися годинникові механізми – перші механізми програмного типу.

     Годинник  одержував завдання по проведенню ряду певних дій, пов'язаних з переміщенням стрілок і подачею певних сигналів. В кінці XIII століття в майстернях механіка Кулібіна був так само створений  ряд механізмів, у тому числі і годинник, що знаходиться на зберіганні в Ермітажі.

     Багато  цікавих винаходів було зроблено механіками Ползуновим і братами  Черепановимі. Зокрема, в 1765году, Ползуновим була розроблена система автоматичного  регулювання рівня рідини в барабані парового казана. Через 20 років Уатт на своїй паровій машині сконструював регулятор підтримки частоти обертання. Вживання автоматичних регуляторів зажадало від учених розробку теорії їх функціонування. Вперше була опублікована робота про регулятори прямої дії.

     Бурхливий розвиток теорії автоматичного управління спостерігався в середині минулого століття. Особливо істотний в розвитку теорії автоматичного управління був  внесок радянських учених. На початку 30х років широку популярність здобули праці Міхайлова, Солодовникова і інших учених. В 1944 році увійшов до ладу розроблений у всесоюзному теплотехнічному інституті 1ый промисловий зразок гідродинамічної системи. Важливі для промисловості роботи були виконані ученими Московського енергетичного інституту, МГТУ імені Баумана і іншими науково-дослідними інститутами. Вже в середині 30х років з'явилася необхідність узагальнення досвіду роботи в області автоматизації і в 1934 році проводиться перша всесоюзна конференція по автоматиці.

     Новий значний розвиток автомата одержала з появою ЕОМ. Включення ЕОМ в систему управління може бути різним: В найпростіших випадках оператор використовує ЕОМ для швидкого аналізу ситуації в цілях введення в систему відповідних дій. В інших випадках інформація сприймається ЕОМ автоматично, що полегшує роботу оператора. В більш досконалих системах автоматики ЕОМ безпосередньо включений в ланцюг автоматичного управління, і сам автомат не тільки переробляє одержану інформацію, але і вводить управляючу дію у виконавчий механізм регульованого об'єкту. У міру збільшення швидкодії ЕОМ з'явилася можливість подачі інформації не тільки про значення тих або інших параметрів об'єкту в сталих об'єктах, але і про параметри перехідних процесах, які самі по собі достатньо швидкоплинні. Це дозволяє оптимізувати процес регулювання, оскільки в ході перехідного процесу вироблятимуться необхідні коректуючі дії на об'єкт.

     Процес  оптимізації режиму відбувається шляхом численних проб зміни режиму оцінки одержуваних результатів і вибору кращого результату, який і відповідає оптимальному режиму. Система автоматичного управління з пошуком оптимального режиму представляє з себе найпростішу систему, що пристосовується. Найдосконалішою самоналагоджувальною і пристосовується системою є живий організм, у зв'язку з чим сформувалася не тільки технічна кібернетика, але і кібернетика-біоніка, що вивчає процеси живих організмів з тим, щоб все краще, що створила жива природа в процесі еволюції, використовувати при створенні автоматичної системи в техніці.

     В даний час вже відомо багато рішень, вдало застосованих в технічній кібернетиці, які запозичали з біоніки. Слід зазначити, що вживання тих або інших систем автоматичного регулювання або управління в значній мірі визначаються економічною доцільністю, а так само забезпеченням безпеки обслуговуючого персоналу і підвищенням якості продукції. Особливу увагу до вживання систем автоматики слід визначити в тих випадках, коли це пов'язано з охороною навколишнього середовища. 

Значення  автоматизації

   До  основних задач  автоматизації виробництва в даний час відносять:

  • Перехід до масового вживання високоефективних систем машин і технологічних процесів, що забезпечують комплексну механізацію і автоматизацію виробничого процесу, технічне переозброєння основних його галузей.
  • Підняти технічну переозброєність праці, неухильно скорочувати у всіх галузях чисельність працівників, зайнятих ручною працею.
  • Забезпечити зростання випуску закінчених систем машин для комплексної механізації і автоматизації навантажувально-розвантажувальних, складських і ремонтних робіт.
  • Поліпшити використовування рухомого складу, добитися ритмічності вантаження і вивантаження вантажів.

     Кінцевою  метою комплексної автоматизації  є створення інформаційної бази, яка б сприяла прийняттю управлінських  рішень, вибору стратегії на основі аналізу господарської діяльності за різними показниками та досягненню конкурентноздатності підприємства.

     Комп'ютерна система обліку на підприємствах  може створюватися за такими методиками:

  • створення необхідної кількості автоматизованих робочих місць, призначених для вирушення певних облікових завдань;
  • організація системної комп'ютеризації обліку, тобто об'єднання всіх автоматизованих робочих місць в єдину комп'ютерну мережу. В цьому випадку весь обсяг інформації в мережі стає доступним всім користувачам;
  • створення все новіших і новіших комп'ютерних програм ведення обліку;
  • використання нової апаратури, тобто встановлення новіших версій комп'ютерів на підприємстві, в яких швидкість роботи і обсяг пам'яті більші, що полегшується ведення обліку.

     Зараз реалізуються заходи, направлені на розвиток магістрального і промислового залізничного транспорту: упровадження новітніх універсальних  і спеціалізованих транспортних засобів; збільшення вантажопідйомності і потужності рухомого складу. Крім того, поліпшується взаємодія різних видів транспорту, удосконалюється технологія організації перевезень, швидшає упровадження високоефективних машин і високо досконалих систем автоматичного управління. Знаходить широке вживання кібернетика, електронні рахунково-вирішальні пристрої і ЕОМ у виробництві, планових розрахунках, сфері обліку і управління.

     Слід  звернути увагу на органічну єдність  науки та техніки в процесі  їхнього розвитку. Сучасна техніка  та технологія немислимі без втілення в них наукових досягнень. Якщо в минулі часи наука виступала як самостійна сфера діяльності, незалежно від інших чинників суспільного життя, то з певного годині вона починає входити в тісний зв'язок з іншими сферами діяльності людини. Особливо зростає її зв'язок з виробництвом, технікою. Здійснюючи на них суттєвий вплив вона сама не може існувати без них.

     На  підставі сказаного можна дати таке визначення сутності науково-технічного прогресу. НТП докорінне перетворення продуктивних сил на базі перетворення науки в безпосередню продуктивну силу, зміна місця та ролі людини у виробництві.

     На  думку вчених, НТП бере початок  у середині 50-х років XX ст. з впровадженням комплексної механізації, оволодіння ядерною енергією, винайдення електронно-обчислювальної машини.

     Основні напрямки науково-технічного процесу. Сучасний етап НТП все більше пов'язується з такими її пріоритетними напрямками як: автоматизація, роботизація, розвиток мікроелектроніки, інформатики, комплексна механізація виробництва, електризування виробництва та збереження електроенергії, хімізація виробництва.

     Одним з найважливіших напрямків НТП  на сучасному етапі служить комплексна механізація і автоматизація  виробництва. 

Впровадження  автоматизації.

     Ефективність  автоматизації діяльності підприємства, нарівні з правильного проектування і створення системи, залежить від способу її упровадження в організаційну структуру компанії. Обумовлено це психологічними чинниками — звичайно спостерігається опір співробітників створенню і використовуванню системи. Крім того, упровадження системи може тривати від 6 місяців до 2-3 років. За такий період можуть відбутися зміни зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на роботу підприємства. Тому очікування керівництва з приводу результатів роботи системи можуть не виправдатися (оскільки вони вже встигнуть змінитися).

     Фінансовий  менеджер і керівництво підприємства повинні відноситися до автоматизації, як до проекту, тобто визначити всі  стадії, характеристик, тимчасові рамки  і бюджет. Основними етапами роботи над проектом по автоматизації є:

  • Проведення обстеження з метою опису бізнес процесів організації.
  • Розробка технічного завдання на систему автоматизації.
  • Розробка технічного проекту системи.
  • Розробка системи (іноді звана настройкою).
  • Різні стадії і етапи упровадження, досвідченої і промислової експлуатації.
  • Виконання доробок відповідно до потреб організації, що змінилися.

     Головною  складовою виробничого процесу  є технологічний процес — сукупність дій по зміні та значенню стану  предмета праці. На підприємствах здійснюються різноманітні виробничі процеси. Їх поділяють передусім за такими ознаками: призначення, перебіг у часі, рівень автоматизації.

     Структура виробничого процесу. Виробничий процес – це сукупність взаємопов'язаних дій  людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції. Основними елементами виробничого процесу є процес праці як свідома діяльність людини, предмети та засоби праці.

     Це  ресурсні складові виробничого процесу, які потребують певних витрат коштів. Поряд з цим у багатьох виробництвах використовуються природні процеси, які здійснюються під впливом сил природи (біологічні, хімічні процеси у аграрних та аграрно-промислових виробництвах, сушіння, остуджування деталей після термічної обробки тощо). Природні процеси потребують витрат часу, а витрат ресурсів — тільки у випадку їх штучної інтенсифікації 

Висновки.

     Автоматизація хоча і повільними темпами, в деяких її напрямках, але має чітку тенденцію  просування вперед.

     Застосування  нових технологій дозволяє виробникові  заощадити кошти на сировину, електроенергію, робочу силу, організацію виробничого процесу та інше.

     Нажаль, Україна не є країною, яка найшвидше  знаходить застосування та впроваджує нові технології, хоча задля цього  був створений спеціальний Фонд Розробки та впровадження нових технологій.

     Економічній розвиток України має забезпечити нова інноваційна політика, яка ґрунтується на реалізації кращих вітчизняних розробок.

Информация о работе Органiзацiя автоматизованого виробництва. Поняття та зміст інноваційних процесів на пiдприємствi