Реструктуризація підприємств: види, форми та етапи здійснення

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра економіки підприємства

Курсова робота з економіки підприємства

на тему:

«Реструктуризація підприємств: види, форми та етапи здійснення»

Виконала:

студентка 2 курсу, 8 групи

факультету МЕіМ

спеціальності 6503      

                             Мінчева Ю.В.

Перевірила:

                        Масліченко О.М.                                         

Київ

2011

План

Вступ……………………………………………………………………………….3

1.      Теоретичні та методологічні основи реструктуризації підприємств: поняття, завдання та види…………………………………………………5

2.      Етапи здійснення та ефективність процессу реструктуризації………..14

3.      Санація як фінансове оздоровлення підприємства……………………..25

Висновки…………………………………………………………………………34

Список використаної літератури………………………………………………..36

Вступ

              У сучасних умовах ринкової економіки, які швидко змінюються, стає очевидним, що будь-яке підприємство для виживання та збереження конкурентоспроможності повинно постійно корегувати свою діяльність з урахуванням вимог зовнішнього середовища. Це пов’язано з тим, що зміна факторів зовнішнього середовища може призвести до виникнення певного дисбалансу між підприємством та середовищем і спричинити необхідність адаптації підприємства. У зв'язку з цим, воно повинно володіти здатністю своєчасно проводити адекватні зміни. Такі зміни на підприємстві можуть бути здійснені за допомогою реструктуризації.

              В умовах системної кризи в Україні значна частина підприємств є збитковими або працюють на межі банкрутства. Один із шляхів виживання і подальшого розвитку таких підприємств, як свідчить світовий досів, є їх реформування на реструктуризація.

              Для інших підприємств, які працюють більш-менш ефективно, реструктуризація також є актуальним питанням, тому що дозволяє шляхом комплексного реформування всіх сторін своєї діяльності постійно і гнучко пристосовуватися до змін зовнішнього і внутрішнього середовища і забезпечувати високу конкуренстноспроможність його продукції на вітчизняному та світових ринках.

              Реструктуризація підприємства – це комплекс організаційно-економічних і правових заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його системи управління, форми власності, організаційно-правової форми, що дозволяють забезпечити ефективне використання потенціалу підприємства і спрямовані на збільшення його ринкової вартості.

Реструктуризацію не слід розглядати як разову більш чи менш широку систему заходів до оздоровлення. [2, 20] І реформуванню підприємства, після реалізації яких потреба в оновленні і подальшому реформування відпадає. Реструктуризація є постійною функцією підприємства, за допомогою якої воно забезпечує собі постійну адаптацію до кон’юктури і вимог ринку, і постійно залишається конкурентоспроможним і прибутковим. Глибина і ступінь системності змін, що відбулися в процесі реструктуризації, можуть бути різними, від незначних змін (наприклад, створення чи ліквідації окремих підприємств), до корінної перебудови підприємства, можливо, навіть зі зміною власника, форм власності, та інше.

Перехід від планової до ринкової економіки вимагає реструктуризаційних процесів, у яких підприємства, що не можуть пристосуватися до нових економічних реалій, змушені пройти процедуру банкрутства. У країнах з розвинутою ринковою економікою  не всі підприємства виживають у часи економічної кризи, а ліквідація неплатоспроможних підприємств  виконує функцію перерозподілу активів з метою їх більш ефективного використання. [3, 84]

Але беручи до уваги те, що економічна ситуація в Україні лише починає стабілізуватися, масове банкрутство та ліквідація може зруйнувати новостворені господарські відносини, що приведе до ще більшої дестабілізації економіки. У зв’язку з цим набуває актуальності проблема санації як системи заходів із виведення підприємства з фінансової кризи.

              Саме тому ця тема є надзвичайно актуальною для сучасної України.

В даній роботі розкривається суть процесу реструктуризації, її методологічні основи та особливості реалізації на практиці.

Теоретичні та методологічні основи реструктуризації підприємств

Необхідність, сутність і мета реструктуризації

              Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначає процес реструктуризації підприємства –здійснення організаційно-господарських, фінансового економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов’язань до юридичної особи, що не підлягає санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.

              Сучасному економічному стану України характерні кризові явища в економіці, які викликані зниженням купівельної спроможності населення та деформованою структурою виробництва. Для забезпечення ефективного розвитку виробничого потенціалу країни необхідна структурна перебудова існуючої системи виробництва. Вона може бути практично реалізована шляхом проведення ефективної політики реструктуризації та санації підприємств, які потенційно є конкурентоспроможними, або ж ліквідації збиткових та збанкрутілих підприємства. [22, 553]

              В загальному вигляді можна визначити як їх адаптацію до умов, що постійно змінюються. Реструктуризація означає пристосування структури ресурсів, що використовує підприємство, до нових цілей  і вимог ринку. У процесі реструктуризації змінюються цілі підприємства, здійснюється організаційна перебудова, відбувається поділ активів, переглядаються ринки та оптимізуються ресурси. [11, 15]

Реструктуризацію підприємства також можна визначити як комплекс організаційно-економічних і правових заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його системи управління, форми власності, організаційно-правової форми, що дозволяють забезпечити ефективне використання потенціалу підприємства і спрямовані на збільшення його ринкової вартості. Реструктуризація забезпечує зняття протиріч між вимогами ринку і застарілою логікою управління підприємством. [2, с 64 підручник список]

              Метою проведення реструктуризації є створення суб’єктів підприємницької діяльності, які здатні ефективно функціонувати в умовах ринкової економіки  та виготовляти конкурентоспроможну продукцію, бути технічно забезпеченими і фінансово дієздатними. Слід робити чітке розмежування між категоріями “реструктуризація” та “реорганізація” підприємства. Перше є ширшим за друге, оскільки реорганізація підприємства - один з етапів його реструктуризації.

Основний зміст реорганізації полягає в повній або частковій зміні власника статутного фонду юридичної особи, а також у зміні організаційно-правової форми здійснення бізнесу.

Процес підготовки реструктуризації починається з моменту усвідомлення менеджерами підприємства її необхідності, індикаторами чого можуть стати:

-         кризовий стан і можливість банкрутства підприємства

-         необхідність зміни сфери діяльності

-         падіння обсягів продажу продукції

-         збільшення накладних витрат

-         погіршення перебігу виробничого процессу

-         погіршення основних економічних показників порівняно з конкурентами або вдалими, з погляду керівництва, періодами діяльності підприємства

-         відсутність системи врахування ринкових змін при розробленні і просуванні продукції підприємства тощо.

-          

Процес реструктуризації може бути викликаний низкою зовнішніх  і внутрішніх чинників:

              Зовнішні чинники реструктуризації:

-         технологічний прогрес (використання новітніх технологій, ефективних транспортних мереж, передових методів інформаційного зв’язку)

-         міжнародна економічна інтеграція (скорочення торговельних і митних бар’єрів, вільний потік капіталу, підвищення мобільності робочою сили, утворення економічних угруповань, монетарна інтеграція та створення міжнародних валют)

-         докорінні зміни на ринках розвинутих країн (зменшення ступеня державного регулювання економіки, більш агресивний експорт, пошук додаткових ринків збуту)

-         зміни соціально-економічних систем )трансформація економічних систем країн Центральної та Східної Європи та Азії, зростання долі приватного сектора)

-         політика уряду (податкова кредитна, митна, соціальна, інформаційна)

Внутрішні чинники реструктуризації:

-         незадовільний рівень загального менеджменту (слабка орієнтація на ринок, відсутність стратегії, низька кваліфікація кадрів)

-         - слабкий фінансовий менеджмент

-         Неконкурентноспроможність продукції

-         Високі витрати

-         Слабка робота служби маркетингу

-         Конфлікт інтересів

Форми і види реструктуризації. Реструктуризація підприємства спрямовується на розв'язання двох основних завдань: по-перше, якнайскоріше забезпечити виживання під­приємства; по-друге, відновити конкурентоспроможність підпри­ємства на ринку. Відповідно до цих завдань і розглядають взає­мозв'язані форми і види реструктуризації підприємств та орган­ізацій (рис.1). [25]

Рис. 1 Основні види і форми реструктуризації підприємств (організацій).

За оперативної реструктуризації підприємства (організації) розв'язуються дві основні проблеми: забезпечення ліквідності та суттєве поліпшення результатів його (її) діяльності. Період опера­тивної реструктуризації триває приблизно 3—4 місяці. Оперативні зміни на підприємстві потребують проведення комплексу заходів, що з них, як правило, спеціально виділяють такі:

• зміна окремих складових організаційної структури під­приємства;

• створення й виокремлювання нових структурних підрозділів;

• оперативне зниження дебіторської заборгованості;

• зменшення величини оборотних фондів через виявлення та ре­алізацію (ліквідацію) зайвих запасів (у тім числі запасів допоміж­них матеріалів);

• відмова (продаж паю) від пайової участі в інших підприєм­ствах та організаціях, якщо попередній аналіз підтвердив недостат­ню економічну ефективність останніх;

• скорочення обсягів основних фондів через реалізацію (ліквіда­цію) зайвого обладнання, транспортних засобів тощо;

• аналітична оцінка та припинення вкладання неефективних інвестицій, крім життєво необхідних для підприємства й обґрун­тованих з позицій розвитку ринку.

Відтак комплекс заходів з оперативної реструктуризації містить передовсім заходи з зниження всіх видів витрат (без одержання будь-яких суттєвих інвестицій) і швидкого збільшення обсягу збу­ту продукції та обороту капіталу. Проте, якщо процес перетворен­ня буде зупинено після завершення оперативної реструктуризації, то підприємство незабаром неминуче знов опиниться в кризовому стані.

Стратегічна реструктуризація підприємства (організації) за­безпечує довготермінову його (її) конкурентоспроможність. Для досягнення такої конкурентоспроможності необхідне визначення стратегічної мети підприємства, розробка стратегічної концепції розвитку, а також напрямів та інструментів реалізації цієї мети. Отже, реструктуризації підприємства передує оцінка його стану. Проте й аналіз, і реформування можна проводити, якщо маємо все­бічно обґрунтовану мету реструктуризації, яку можна сформулю­вати (беручи загалом) таким чином: продукція підприємства має відповідати поточному платоспроможному попиту. Підприємство, що задовольняє цю вимогу, з одного боку, зберігає централізова­ний контроль у найбільш важливих сферах діяльності, а з іншого —відроджується завдяки проведенню активної науково-технічної та ринкової стратегії в межах кожної товарної групи. Як правило, кризовий стан підприємства зумовлений не однією, а багатьма при­чинами. Їх буває то більше, що більш повільною є реакція суб'єктів господарювання на зміну типу господарської системи. [6, 46]