Реструктуризація підприємств: види, форми та етапи здійснення

Наявність техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) санації підприємства має бути неодмінною умовою для надання держав­ної підтримки. ТЕО може мати різноманітну структуру, але, як правило, складається з таких розділів:

-         загальні положення;

-         харак­теристика підприємства;

-         попит на продукцію та аналіз ринку;

-         за­безпеченість ресурсами й джерела їхнього поповнення;

-         основні технічні рішення щодо перепрофілювання підприємства (реконст­рукція, технічне переозброєння);

-         персонал і продуктивність праці;

-         кошторис витрат на будівництво (реконструкцію, технічне переоз­броєння) та собівартість продукції;

-         оцінка ефективності заходів для санації підприємства;

-         основні техніко-економічні показники підприємства, що підлягає санації; фінансова й економічна оцінка санації;

-         висновки та рекомендації.

Під час проведення експертизи поданих проектів слід дотриму­ватися кількох вимог: єдності системи оцінних показників ТЕО; єдності одиниць виміру цих показників; єдності методичних підходів щодо формування цих показників.

За розробки ТЕО використовується досить широкий спектр різноманітних показників, які слід розглядати в базовому та перс­пективному (після проведення санації) періодах. Це насамперед показники рентабельності продукції та виробництва; терміну окуп­ності; точки беззбитковості; загальний обсяг інвестицій для проведення санації, їхній характер і розподіл за термінами вкладення; обсяг реалізованої продукції; прибуток; витрати на виробництво та реалізацію продукції; стро­ки й умови погашення кредитів; чисельність персоналу; рівень використання виробничих потужностей.

Особливу увагу слід приділити показникам фінансової стійкості санаційного проекту, використанню та строкам повер­нення інвестицій. [8, 238] Порівнюючи базовий та перспективний періоди, слід звертати особливу увагу на динаміку прибутковості та факторів, які забез­печили зростання прибутку, на обсяг і структуру розподілу при­бутку; на джерела зниження витрат на виробництво, прискорення обороту оборотних коштів.

Мобілізацію внутрішніх резервів можна здійснити за рахунок реалізації продукції за більш низькими цінами; скорочення дебі­торської заборгованості; продажу зайвого устаткування, інших то­варно-матеріальних цінностей; здавання в оренду приміщень, ус­таткування тощо.

Фінансову допомогу можуть здійснити три групи підприємств: партнери за кооперованими зв'язками; підприємства (холдинги), які володіють контрольним пакетом акцій неплатоспроможного підприємства; кредитори, які впевнені в позитивних наслідках фінансового оздоровлення неплатоспроможного підприємства.

Доцільність (ефективність) санаційних програм розвитку підприємства зазвичай визначають за різними економічними показниками.

Висновок

Як висновок, можна ствердити, що реструктуризація підприємства – це проведення комплексних організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, форми власності, управління ним з метою фінансового оздоровлення, збільшення обсягів випуску і збуту конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.

Основними завдання реструктуризації є забезпечення виживання підприємства та відновлення конкурентоспроможності підприємства на ринку.

Особливості та види реструктуризаційних процесів залежать від виду реструктуризації підприємств та організації.

Види реструктуризації: часткова або комплексна, санаційна, адаптаційна або випереджаюча, управлінська, технічна, економічна, фінансова чи організаційно-правова, оперативна чи стратегічна.

Реструктуризацію здійснюють на основі бізнес-плану або його різновиду – організаційного проекту, що являє собою формалізований опис моделі розвитку підприємства відповідно до обраних цілей його реформування. Якість розробленого бізнес-плану багато в чому визначає успіх реструктуризації підприємства. Цей документ включає формалізацію стратегій і тактики здійснення виділених перспективних цілей у рамках проекті, механізмів їх досягнення і ресурсного забезпечення. Затверджений бізнес-план конкретизується у вигляді плану реструктуризації, в якому уточнюється система заходів, спричинених цілями, їх зміст, збалансованість ресурсів, обсяг, методи, послідовність і терміни виконання робіт у рамках проекту реструктуризації.

Санація — це комплекс послідовних взаємозв'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організа­ційного, соціального характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнення ним при­бутковості та конкурентоспроможності.

Задачами санації і санаційного аудиту насамперед є оцінка фінансового аналізу, перевірка витрати засобів по цільовому призначенню, виявлення причин фінансових утруднень, можливостей поліпшення використання фінансових ресурсів, прискорення обороту засобів і зміцнення фінансового становища.

Досвід свідчить, що заходи по реструктуризації дають позитивні результати далеко не завжди. І причина – не у відсутності коштів, хоча це і важлива передумова успішних перетворень. Реструктуризація за будь яких умов потребує значної аналітичної роботи  по вивченню законодавства, ринків, стратегічних аспектів розвитку і виходу новоутворених підприємств на ці ринки, можливостей, залучення інвестицій, зокрема зарубіжних і т.д.

Список використаної літератури:

1.      Конституція України

2.      Афонін А.С. Технологія реструктуризації підприємства. –К. Вид-во Європ. Ун-ту фінансів, інформ.систем , менеджменту і бізнесу, 2000 . – 72 с.

3.      Бабій І.В. Методи і моделі реструктуризацій і стабілізації діяльності підприємств //Актуальні проблеми економіки. –К.-2008, № 6, с.84-90

4.      Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. Для вищих навч. закладів/І.М. Бойчик. - М.: Атіка, 2002. - 480с.

5.      Білик М.Д., Буряк Л.Д. Фінансовий менеджмент, 2005 р.,  430 с.

6.      Востряков О.В. Стратегічний процес на підприємстві, 2009 р.

7.      Гаврилюк Л.І. Економіка підприємства: Навч.-метод. Посіб. Для самостійного вивчення дисципліни. - Житомир: ЖІТІ, 2000.-152с

8.      Економічний аналіз: Навч. Посібник/М.А. Болюх, В.В. Бурчевський,   М.І. Горбатюк; За ред. Акад.НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – К.: КНЕУ, -2001. 367 с.

9.      Коваленко Д.І. Санація як форма реструктуризаційних процесів на промислових підприємствах України//Актуальні проблеми економіки. –К.-2008, № 12, с.92-98

10. Колот В.М. Підприємництво: організація, ефективність, бізнес-культура, 2009 р.

11. Масленнікова Н.П. Управление развитием организации. –М.: Центр экономики и маркетинга, 2002 .-304с.

12. Нємцов В.Д. Стратегічний менеджмент Навч. Пос. –К.: 2002, 230 с.

13. ПавловськаО.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз : Навч. Метод посібник для самост. вивч. дисц. – К.:КНЕУ, -2000.

14. Пасічник В.Г. Планування змін та реструктуризація підприємств. –К. 2003 р., 270 с.

15. Скібіцький О.М. Антикризовий менеджмент, -К.: Атіка, 2009, 320 с.

16. Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємства, 2005 р.

17. Тоцький В.І., Лавриненко В.В. Організаційний розвиток підприємства. –К.: КНЕУ 2004 р. – 306 с.

18. Федосов В.М. Фінансова реструктуризація в Україні: проблеми і напрями, 2002, 256 с.

19. Фінанси України. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України. - К.: Літопис - 20, 2002.

20. Франсис Ж. Гуияр, Джеймс Н.Келли. Преобразование организаций –М. 1999 р. – 360 с.

21. Шваб Л.І. Економіка підприємства –К.:Атіка, 2007, 560 с.

22. Швиданенко Г.О. Економідприємства:підручник. –К.:КНЕУ, 2009,

     598 с.

     23. http://library.if.ua

     24. http://ukrkniga.org.ua

     25. http://studio-expert.at.ua