Розрахунок фонду оплати праці на підприємствах авіаційної галузі

Зміст домашнього завдання 

1. Розглянути теоретичні питання теми, проаналізувати динаміку показників відповідної теми за 3-5 років, зробити висновки.

2. Розрахувати приріст продуктивності праці за рахунок окремих та усіх факторів підвищення продуктивності праці.

3. Розрахувати фонд оплати праці по підприємству із застосуванням нормативного методу на основі нормативів його приросту та рівневого нормативу.

4. Розрахувати фонд оплати праці льотного складу (ЛС) на основі моделювання процесу формування витрат з заробітної плати ЛС і розрахунку витрат заробітної плати на одну льотну годину.

5. Розрахувати фонд оплати праці інженерно-авіаційного складу (ІАС) і наземного складу без ІАС (НС). 

 

    2. Розрахуємо приріст продуктивності праці за рахунок окремих та усіх факторів підвищення продуктивності праці.

    Вихідну чисельність працівників розрахуємо за формулою:

,

де Ч_вих – вихідна (умовна) чисельність працівників, осіб.; Q_пл – обсяг продукції у плановому періоді; В_баз – виробіток продукції у базисному періоді; 

      Розрахуємо  вплив окремих факторів на продуктивність праці на підприємстві.

• підвищення продуктивності польотів експлуатованих повітряних суден (ПС):

де Е_пп- відносна економія чисельності льотного складу, осіб.; W _екс– обсяг робіт, який необхідно виконати на ПС даного типу, ткм; П_пс1, П_{пс2 –}продуктивність польотів ПС відповідно у базисному і плановому періоді, ткм/год; Ч_ек1 – середньооблікова чисельність екіпажу у базисному періоді осіб; t_ек1 – середньорічний наліт годин на екіпаж у базисному періоді, год; Т_то1 – трудомісткість технічного обслуговування в розрахунку на одну льотну годину, людино-годин/л.год.; t_еф– річний ефективний (реальний) фонд часу одного працівника; зайнятого на технічному обслуговуванні ПС, год.

• впровадження  більш продуктивних ПС:

де П_пс1, П_пс2 – продуктивність польотів відповідно експлуатованого і нового ПС, ткм/год; t_ек1, t_ек2 – середньо-річний наліт годин на екіпаж відповідно експлуатованого і нового ПС, год; Ч_ек1, Ч_ек2 – середньо-облікова чисельність екіпажу відповідно експлуатованого і нового ПС, осіб; Т_то1, Т_то2 – трудомісткість технічного обслуговування в розрахунку на одну льотну годину, людино-годин/л.год. 

 

   

• впровадження  нової техніки, технології, модернізації обладнання:

де Е_{нов.тех} – відносна економія чисельності працівників за рахунок впровадження нової техніки, технології, модернізації обладнання, чол.; t₁ і t₂ – трудомісткість виготовлення одиниці продукції на діючому та модернізованому обладнанню (або за старою та новою технологіями), год/од; У_р.н – питома вага робітників, що зайняті на цьому обладнанні (користуються технологією) у загальної чисельності працівників у базовому періоді, %; Ч_вих – вихідна (умовна) чисельність працюючих, розрахована на запланований обсяг виробництва за виробітком базисного року, осіб.

• підвищення  кваліфікації робітників (при незмінних нормах виробітку і інших незмінних умовах):

де Е_кв – відносна економія чисельності працівників за рахунок підвищення кваліфікації, чол.; У_н.в – частка робітників, які підвищили рівень виконання норм виробітку (часу), у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, %; Р_н.в – планове підвищення рівня виконання норм виробітку, %.

 
 

Удосконалення управління, організації  виробництва та праці:

• поліпшення використання робочого часу за рахунок скорочення цілодобових і внутрішньозмінних втрат:

де Е_вт – відносна економія чисельності працівників за рахунок поліпшення використання робочого часу, осіб; В_б, В_пл – відповідно втрати робочого часу в базисному , плановому періоді, %; У_ч.р – частка робітників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, %.

• спеціалізація виробництва і  збільшення обсягу кооперованих поставок:

де Е_кооп – відносна економія чисельності працівників завдяки спеціалізації виробництва і збільшенню обсягу кооперованих поставок, осіб; П_пл, П_баз – частка кооперованих поставок відповідно у плановому і базисному періоді, %.

       Зміна обсягу і структури  робіт

• зміна обсягу перевезень:

 

де Е_w – відносна економія чисельності за рахунок зміни обсягу перевезень, осіб.; Ч_баз – чисельність працюючих у базисному періоді, осіб.; К_w – коефіцієнт зростання обсягу перевезень у плановому періоді; , – відповідно питома вага чисельності працівників у базисному періоді, яка залежить і не залежить від обсягу перевезень, осіб.

      Приймемо, що = 0,44, = 0,56

      Розраховуємо відносну економію чисельності працівників за окремими факторами (Е_і) і загальна економія чисельності працівників (Е_заг) за рахунок усіх факторів:

    ;

120 + 74 -144 + 8 + 58 + 97 + 112 = 325 (осіб)

      Визначимо планову (розрахункову) чисельність працівників:

Ч_пл = Ч_вих-Е_заг;

Ч_пл = 2623 - 325 = 2298 (осіб)

      Розрахуємо величину зростання продуктивності праці в цілому за рахунок впливу усіх факторів (ΔПП):

      

;

      

      д) розраховується величина зростання продуктивності праці за рахунок впливу окремого фактору (ΔПП_і):

      

;

      підвищення  продуктивності польотів експлуатованих повітряних суден (ПС)

      

      впровадження  більш продуктивних ПС

      

      впровадження  нової техніки, технології, модернізації обладнання:

      

      підвищення  кваліфікації робітників

      

      поліпшення  використання робочого часу за рахунок  скорочення цілодобових і внутрішньозмінних  втрат

      

      спеціалізація виробництва і збільшення обсягу кооперованих поставок

      

      зміна обсягу перевезень

      

 

      Розрахуємо приріст обсягів продукції в результаті зростання продуктивності праці:

де ΔQ_пп – частка приросту продукції за рахунок зростання продуктивності праці, %; ΔЧ, ΔQ – відповідно приріст чисельності працюючих і обсягу продукції, %.

265,3%

    3. Плановий фонд заробітної плати на основі нормативів його приросту обчислюється:

,

де ФЗП^баз – базовий фонд заробітної плати, грн.; Н₁, Н₂, Н₃ - нормативи приросту фонду оплати праці відповідно за приріст обсягів виробництва, продуктивності праці та зниження витрат на одну гривню продукції; Е₁, Е₂, Е₃- відповідно приріст обсягів виробництва, продуктивність праці, зниження витрат на одну гривню продукції.

      Знайдемо  приріст обсягу перевезень:

    Плановий  фонд заробітної плати на основі рівневого  нормативу обчислюється:

де  – плановий норматив фонду оплати праці на одиницю продукції (робіт) у натуральному виразі або на одиницю обсягу, прийнятого для обчислення продуктивності праці; W^пл - обсяг виробництва.

    Плановий  норматив фонду оплати праці визначається:

  ,

де  – витрати заробітної плати на одиницю продукції у базисному періоді, коп/од; ΔЗП - плановий приріст середньої заробітної плати, %; ΔПП- приріст продуктивності праці у плановому періоді, %.

      

      

      

      

      4. Плановий фонд заробітної плати ЛС ( )  розраховуються на основі годинних  погодинних і покілометрових ставок по відрядній заробітній платі ЛС, які не змінюються залежно від дальності польотів без посадки ( ).

,

де D_i - погодинна частина заробітної плати ЛС, грн. (lод. 8)

 - місячна санітарна норма нальоту годин на екіпаж, год. (дод. 9)

К_ЗП - коефіцієнт, який враховує плановий розмір заробітної плати командно-льотного складу (К_КЛС) і додаткової заробітної плати (К_дод), прийняті рівним відповідно 1,12 і 1,22;

 - загальний експлуатаційний нальот годин і-го типу ПС (дод. 9); 

е_і- відрядна частина заробітної плати ЛС (дод. 4,6,7,8,9):

,

де е_к – розмір кілометрової ставки для командира ПС за виконання транспортної роботи, коп/10км (дод. 6)

 - коефіцієнт, який враховує доплату за польоти вночі, для всіх членів екіпажу прийняти рівним 1,3.

 - коефіцієнт, який враховує співвідношення розміру відрядної оплати праці інших членів екіпажу до відрядної оплати праці командира ПС, % (дод. 8).

0,3 –  коефіцієнт, який показує співвідношення  покілометрових ставок бортпровідників за польоти в нічний час порівняно з доплатою іншим членам екіпажу;

n – кількість бортпровідників в складі екіпажу (дод. 4).