Загальногосподарський аналіз діяльності ТОВ “Черкаський ДОК”

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................................................5

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА............................................................................................................7

1.1 Поняття фінансового стану та необхідність його оцінки для прийняття фінансових рішень...........................................................................................................7

1.2 Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства...............12

1.3 Методика та показники оцінки фінансового стану підприємства......................27

РОЗДІЛ II. ЗАГАЛЬНОГОСПОДАРСЬКИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ “ЧЕРКАСЬКИЙ ДОК”..................................................................................................35

2.1 Загальна характеристика підприємства.................................................................35

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства...............................................................51

РОЗДІЛ III. ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ “ЧЕРКАСЬКИЙ ДОК”.........................................................62

3.1 Планування показників фінансового стану підприємства...................................62

3.2 Пропозиції та шляхи підвищення фінансової стійкості підприємства в сучасних умовах.............................................................................................................68

ВИСНОВОК...................................................................................................................74

Список використаної літератури..................................................................................76

Додатки...........................................................................................................................80

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  теми. В умовах ринкових відносин обґрунтованість та дієвість управлінських рішень значною мірою залежить від результатів оцінки фінансового стану суб’єктів господарювання, зміст яких виходить за межі обчислення окремих коефіцієнтів і передбачає вивчення комплексу показників, які відображають різні аспекти діяльності підприємства.

Мета дипломної  роботи: розвиток теоретичних положень та удосконалення вітчизняних методик оцінки фінансового стану підприємства ТОВ “Черкаський ДОК”.

Предмет дослідження: аналіз фінансового стану підприємства та шляхи його поліпшення в умовах ринкових відносин.

  Об’єкт дослідження: ТОВ «Черкаський ДОК».

Задачі дипломної роботи:

• розкрити сутність та доцільність оцінки фінансового стану підприємства в сучасних умовах;
• дослідити методи та коефіцієнти оцінки фінансового стану;
• проаналізувати виробничо-господарську діяльність підприємства ТОВ «Черкаський ДОК»;
• розробити пропозиції щодо удосконалення розрахунку окремих показників та комплексної оцінки фінансового стану підприємств;
• внести пропозиції щодо поліпшення фінансової стійкості на даному підприємстві.

Інформаційна  база: баланс за 2007-2009рр., звіт про фінансові результати за 2007-2009рр., звіт з праці за 2007-2009рр., звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос) за 2007-2009рр., товарний випуск та реалізація готової продукції за 2007-2009рр.

Структура дипломної  роботи:

Вступ, в якому визначається актуальність, мета дипломної роботи, предмет та об’єкт дослідження, основні задачі, а також інформаційна база.

У розділі І “Теоретичні  основи визначення фінансового стану  підприємства” розкривається поняття  фінансового стану та його необхідність в сучасних умовах, розглядається інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану, методика та основні показники.

В розділі ІІ “Загальногосподарський аналіз діяльності підприємства ТОВ “Черкаський ДОК” розглядається та детально аналізується стан підприємства.

В розділі ІІІ “Шляхи поліпшення фінансового стану підприємства ТОВ “Черкаський ДОК” сплановано основні показники фінансового стану підприємства, показані шляхи підвищення його фінансової стійкості на прикладі збільшення власного капіталу.

Висновок, в якому підводяться підсумки проведених теоретичних та практичних досліджень.

Список використаної літератури.

 

 

 

РОЗДІЛ І. ТЕРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.  Поняття фінансового стану підприємства та необхідність його оцінки для прийняття фінансових рішень

 

Мета будь-якої організації - одержання максимального прибутку, але це "вузьке" тлумачення мети. На мій погляд, у більш широкому розумінні під основною метою діяльності будь-якого підприємства варто розуміти забезпечення його стійкого фінансового стану, а одержання максимального прибутку є основою для досягнення цієї мети [55, с.14].

Фінансовий стан підприємства - це міра забезпеченості підприємства необхідними  фінансовими ресурсами і ступінь  раціональності їхнього розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності і своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями, тобто це здатність підприємства фінансувати свою діяльність [16, с.8].

Фінансовий стан підприємства характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їхнього розміщення й ефективністю використання, фінансовими взаєминами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю [46, с.24].

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Так, у результаті недовиконання  плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виторгу  і суми прибутку і як наслідок - погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності [53, с.22].

Раціональна фінансова  діяльність сприяє реалізації основного  принципу господарської діяльності - самостійності підприємства. Він  припускає, що вкладені ресурси окупаються прибутком [35, с.14]. Потреби у власних фінансових ресурсах для формування й ефективного використання всіх господарських засобів, розширення виробництва і поліпшення соціально-культурної сфери підприємства повинні задовольнятися в першу чергу за рахунок грошових надходжень від власної діяльності і реалізації продукції, робіт, послуг і товарів.

Однак у процесі господарської  діяльності використовуються не тільки власні засоби підприємства, але і  позикові засоби у виді кредитів банку  і з інших джерел [27, с.66]. Обов'язковою умовою при цьому є своєчасне їхнє повернення за рахунок власних накопичень. Стійке фінансове положення у свою чергу впливає на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності спрямована на забезпечення планомірного надходження і витрат грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу і найбільш ефективного його використання [18, с.17].

Під загальною стійкістю  підприємства можна розуміти такий  його стан, коли підприємство стабільне, протягом досить тривалого періоду  часу випускає і реалізує конкурентноздатну  продукцію, дістає частий прибуток, достатній для виробничого і соціального розвитку підприємства, є ліквідним і платоспроможним [49, с.73].

У сучасних умовах правильне  визначення реального фінансового  стану підприємства має величезне  значення не тільки для самих суб'єктів  господарювання, але і для численних акціонерів, особливо майбутніх потенційних інвесторів.

У ринкових умовах господарювання аналіз фінансового стану підприємств  набуває системного й комплексного підходу до одержання необхідної інформації для потреб внутрішніх і  зовнішніх користувачів [39, с.201]. Тому найкращим способом оцінки як потенційного партнера так і власного підприємства є одержання й аналіз усієї інформації про нього, включаючи дані про господарську діяльність у динаміці, її масштабність, фінансовий стан та перспективи подальшого розвитку [43, с.216].

Фінансовий стан підприємства є комплексним поняттям, яке характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і ефективність використання фінансових ресурсів [29, с.154].

На думку Т.А. Обущак, фінансовий стан - сутнісна характеристика діяльності підприємства у певний період, що визначає реальну та потенційну можливість підприємства забезпечувати достатній рівень фінансування фінансово-господарської діяльності та здатність ефективно здійснювати її в майбутньому [28, с.92].

Фінансовий стан підприємства прямо залежить від його виробничої діяльності і при успішному виконанні  та перевиконанні плану виробництва і реалізації продукції, при зниженні її собівартості підприємство одержує надплановий прибуток; утворюються додаткові джерела коштів, що в кінцевому результаті сприяє зміцненню фінансового стану підприємства. Тому резерви подальшого поліпшення фінансового стану – це передусім краща виробнича діяльність [7, с.140].

Фінансовий стан характеризуються показниками фінансової стійкості, ліквідності, платоспроможності, станом дебіторської заборгованості й довгострокових поточних зобов'язань [23, с.214].

Прийняття управлінських  рішень базується на результатах  економічного аналізу. Механізмом оцінки фінансового стану підприємства є фінансовий аналіз, що являє собою процес дослідження фінансового стану та основних результатів діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення реалізації стратегічних цілей розвитку.

Для оцінки діяльності економічного суб’єкта аналітик може використовувати  різні прийоми економічного аналізу. При цьому фінансовий стан економічного суб’єкта розглядається як синтетичний показник результату його господарської діяльності до сукупності з раціональним розміщенням фінансових ресурсів [26, с.110].

Фінансову діяльність підприємства аналізують за горизонтальним і вертикальним напрямом.

Суть горизонтального  аналізу полягає в тому, що при  його проведенні порівнюють окремі показники  за статтями балансу і звітів підприємства за суміжні періоди та в динаміці за ряд років. За горизонтальним аналізом встановлюють відхилення від базового, попереднього звітного періоду або показників, планів, завдань і даних інших підприємств, виявляють тенденції розвитку підприємства, причини таких відхилень і можливі результати фінансової діяльності.

Вертикальний, або як його ще називають - структурний, аналіз балансу і звітів дає змогу  проаналізувати структуру активів  підприємства. Тобто визначити, яку  питому вагу в загальній сумі активів (валюті балансу) мають основний капітал і нематеріальні активи, запаси й витрати, фінансові вкладення, грошові надходження, дебіторська заборгованість. У пасиві аналізується структура власного капіталу, короткострокової та довгострокової, а також кредиторської заборгованості. При структурному аналізі звітності всі показники співвідносять між собою, зіставляють показником підприємства зі структурою показників інших підприємств. Такий аналіз дає змогу відшукати оптимальну структуру активів і пасивів підприємства для успішнішого проведення господарської й фінансової діяльності [15, с.188].

Вертикальний і горизонтальний аналіз звітності дозволяє одержати найбільш загальне уявлення про якісні зміни, які мали місце, у структурі  коштів і їх джерел, а також динаміці цих змін, дані прийоми використовуються практично в усіх методиках.

Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного. Значно рідше застосовується трендовий  аналіз, який використовується, коли необхідно простежити за показниками тенденцію розвитку, зробити прогноз на перспективу.

Трендовий аналіз полягає у порівнянні кожної позиції звітності з рядом  попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів та індивідуальних особливостей окремих періодів. Цей аналіз ґрунтується на розрахунку відносних відхилень показників звітності за ряд років від рівня базисного року.

Вертикальний аналіз, горизонтальний і трендовий називають «видами  порівняльного аналізу».

Фахівців аналізу фінансового  стану поєднує загальний підхід, заснований на використанні методу аналітичних  коефіцієнтів. Він зводиться до розрахунку за даними звітності коефіцієнтів і  показників, число яких складає в  середньому від 50 до 200 штук.