Маркетингова оцінка ринку пшениці

 

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  БУДІВНИЦТА І АРХІТЕКТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

з дисципліни: «Маркетинг»

на тему: «Маркетингова оцінка ринку пшениці»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка 

Групи ЗМО-41

Будівельного  факультету

Коновалова  Ірина Олегівна

Перевірив:

Кандидат технічних  наук, доцент

Нікогосян Нона Іванівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ 2011

 

Зміст

                ВСТУП………………………………………………………………….

1. Актуальність теми

      2. Маркетингова оцінка ринку пшениці………………………………

2.1.Аналіз світового ринку пшениці…………………………………..

2.2.Аналіз українського ринку пшениці………………………………

                Висновки………………………………………………………...

     Список використаних джерел………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність теми дослідження. Пшениця була об'єктом товарообігу між окремими країнами протягом багатьох століть, це один із старих і незмінних за своєю споживчою вартістю товарів світової торгівлі, Практично у всіх країнах світу споживаються вироби з пшениці: хліб, макаронні і кондитерські вироби; у кормових цілях вона використовується в тваринництві, птахівництві, звірівництві.

Україна – це країна сільськогосподарського виробництва. А зернове господарство – найважливіша галузь сільського господарства, призначенням якої є  виробництво зернових культур, а саме пшениці. Збільшення виробництва пшениці зумовлюється підвищенням попиту на продукти харчування для населення, сировини для борошномельної, хлібопекарської, кондитерської, комбікормової та інших галузей промисловості. Пшениця йде і на поновлення державних резервів та розширення фондів для зовнішньої торгівлі. Пшениця має велике значення у фуражному балансі, як одне з найважливіших джерел концентрованих, а також зелених і соковитих кормів для худоби.

Зернове господарство є  основою всього  сільськогосподарського виробництва; від рівня його розвитку залежить задоволення потреб народу в хлібі та хлібопродуктах. Високий вихід пшениці з гектара пов’язаний з інтенсивним використанням землі, відповідним рівнем продуктивності праці і економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

Отже, вибір дослідження  ринку пшениці є досить суттєвим, оскільки продаж її  дозволяє розвивати  економіку України.

Предметом дослідження є світовий ринок пшениці.

Цілі і завдання: виявлення закономірностей і особливостей стану і розвитку світового ринку пшениці в останні роки з урахуванням змін у всій системі взаємодії попиту і пропозиції і нові тенденції в зміні основних кон’юнктуростворюючих чинників на ринку пшениці і їх вплив на світову і українську торгівлю цим товаром.

1. Маркетингова оцінка ринку пшениці.

1. Аналіз світового ринку пшениці.

2008-2009 маркетинговий рік, запам'ятається небаченими природними катаклізмами, протекціоністськими заходами, прийнятими найбільшими експортерами пшениці для захисту власних ринків, і ослабленням долара по відношенню до світових валют. Остання обставина стимулювала підвищений попит з боку імпортерів, призвела до зниження запасів пшениці, які скоротилися до мінімального рівня за останні 60 років, а також викликало небувале зростання цін на пшеницю.[1]

Мал. 1.1

Світові запаси пшениці на кінець сезону [2]

 Засуха навесні 2006 роки стала причиною неврожаю озимої пшениці в районі Великих рівнин в США, жертвою цієї негоди також стала Австралія, яка зіткнулася з проблемою скорочення виробництва пшениці. Із-за дощової осені 2006 роки в США скоротилися посіви м’якої червонозерної озимої пшениці (Soft Red Winter – SRW). Разом з тим, склалися сприятливі умови для зростання виробництва твердої червонозерної озимої пшениці (Hard Red Winter – HRW). Оптимізм фермерів став стрімко танути, після того, як весною несподівано вдарили заморозки, а за ними послідував період затяжних дощів. Як наслідок, врожай HRW скоротився в багатьох районах її виробництва, а світова пропозиція пшениці опустилася нижче за рівень середніх показників 2008-2009 маркетингового року. Ситуація ще більш ускладнилася із-за чергового неврожаю пшениці в Австралії, засухи в країнах Північної Африки і в Канаді, а також несприятливого збігу обставин, що викликали скорочення виробництва і зниження якості пшениці в країнах ЄС.

Не дивлячись на обмежену пропозицію, світовий попит на пшеницю  стрімко підвищувався, встановивши  новий рекорд в 2007-2008 маркетинговому році.[1]

Мал. 1.2.

Динаміка світового попиту і пропозиції на пшеницю[3]

 Для того, щоб захистити свої внутрішні  ринки і утримати ціни на  низькому рівні, деякі країни  пішли на обмеження експорту  пшениці, а державні експортні  монополії з Австралії і Канади ухвалили рішення працювати з так званими «привілейованими» клієнтами. У ситуації, що склалася, США, ЄС-27 і Казахстан залишилися практично єдиними ринками пшениці, відкритими для імпортерів. [1]

Не дивлячись  на те, що країни колишнього СРСР стабільно нарощували експорт пшениці впродовж останніх десяти років, турботи про захист власних ринків не покидають уряди колишніх союзних республік. Зростання світових цін на пшеницю змусило уряд України піти на обмеження експорту зерна, а Росія ухвалила рішення про підвищення експортних мит на свою пшеницю до 40%  (з 22 євро до 105 євро за тонну).

В цілях посилення  контролю над внутрішньою інфляцією  Китай також ввів експортні мита на експорт деяких зернових культур, які коливатимуться в межах від 5% до 25%. У 2009 році експортне мито на пшеницю складе 20%. Крім цього Китай вирішив відмінити 13-процентну знижку на експорт пшениці і пшеничної муки, яка діяла до 20 грудня минулого року.

Не залишилися осторонь і країни Євросоюзу (див. додаток 4). З тим, щоб стимулювати зростання виробництва зерна, ЄС вирішив включити в сільськогосподарський оборот частина земельних угідь, які з вересня минулого року залишалися під парою.

Стривожений несподіваними  заморозками, що вдарили перед початком збору врожаю, уряд Аргентини (див. додаток 3) припинив видачу ліцензій на експорт пшениці в кінці 2007 року.

Трохи інша ситуація складається в Австралії (див. додаток2) і Канаді (див. додаток 1). В Австралії AWB Limited, яка повинна розстатися зі своїм монопольним статусом ексклюзивного експортера пшениці в червні 2008 року, вже готується до того, щоб диверсифікувати свій бізнес в нових умовах. Запроваджуючи в життя свій новий ринковий план, уряд Лейбористів має намір передати пшеничний експорт до рук приватних виробників і постачальників.

США (див. додаток 5) стоять на порозі різкого збільшення виробництва біопалива, на яке можна чекати вже найближчими роками. Безпосереднім результатом цього стане зростання цін на зерно і олійні культури. Крім цього посилиться конкуренція між виробниками за вільні посівні площі, що, у свою чергу, не зможе не відобразитися на пропозиції пшениці.[6]

Мал. 1.3

Основні світові  експортери пшениці, млн. тонн[5]

 Зниження курсу долара по відношенню до євро, який у середині березня опустився до рівня 1,59 долл./евро, робить американську пшеницю більш конкурентноздатною в порівнянні з європейською.[1]

Мал. 1.4

[2]

Протягом семи з останніх десяти років світове  споживання пшениці практично постійно перевищувало її виробництво. [4]

Мал. 1.5

Світове виробництво  і споживання пшениці[2]

 

Не дивлячись на постійно високі ціни, скорочення імпорту очікується лише в окремих країнах. В той  же час скорочення виробництва в  інших державах стало причиною різкого збільшення імпортних закупівель зерна. [4]

 

 

 

Мал. 1.6

Основні світові імпортери пшениці[2]

Розглянувши світовий ринок  пшениці, можна виділити 10 основних чинників, що впливають на ринок  пшениці:

1. Зниження світових  запасів до мінімальних за останні 30 років; запаси у

експортерів нижче на 29%; історично низьке співвідношення запасів до споживання.

2. Зростання американського  експорту на 54% в порівнянні з  минулим роком. Зниження наявності  зерна на експорт на 11 тижнів с/г року, що залишилися.

3. Збільшення імпортного  попиту не дивлячись на рекордно високі ціни

– Імпортери знімають обмеження на імпорт / субсидують споживання

– Рекордне збільшення світового  споживання на харчові цілі, плюс 10

млн. тонн

4. Експортери вводять  експортні обмеження

– Україна / Росія /Аргентина обмежують експорт

5. Площі посівів озимої  пшениці в США нижчі, ніж  очікувалося.

– Збільшилися площі  озимої пшениці SW і SRW і знизилися - пшениці

HRW. Значна конкуренція за площі під ярі культури. Очікується зростання площ дурума.

6. Зростання посівних  площ в світі. Посівні площі  в ЄС і країнах Чорноморського регіону збільшилися.

7. Виробництво біопалива  сприяє зміцненню цін на інші  зернові і олійні.

8. Рекордно високі ставки океанського фрахту.

9. Початкові запаси сезону 2008/09 на рекордно низькому рівні.

10. Курс долара стрімко  падає.

Додаток 1

Ринок пшениці Канади[2]

 

Додаток 2

 

Ринок пшениці Австралії[2]

 

 

Додаток 3

Ринок пшениці Аргентини[2]

 

Додаток 4

 

Ринок пшениці ЄС-27[2]

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

Ринок пшениці США[2]

 

 

 

2.  Аналіз українського ринку пшениці

Згідно з попереднім прогнозом Агентства ААА, врожай пшениці в сезоні 2009 роки в Україні складе від 19, до 19,5 мільйонів тонн. Прямий вплив на об'єм урожаю матимуть погодні умови в лютому. Через різке похолодання на початку січня і відсутності сніжного покриву в цілому по Україні постраждало, але не пропало, близько 5% озимої пшениці. Навіть якщо з обороту будуть виключені ці площі, Україна зможе зібрати не менше 17,5 мільйонів тонн зерна пшениці, що на 30,5% більше урожаю 2008 роки. Середня товарна капіталізація ринку пшениці в Україні в 2008/2009 МІЛІГРАМ склала $3,500 - $3,750 мільярдів (EXW склад виробника, з ПДВ). [7]

Мал. 1.7

Ціни на пшеницю, EXW, Україна[10]

 

 

 

 

 

 

Мал. 1.8

Ціни на пшеницю, CPT, Україна[10]

В Україні рекомендовано близько 70 сортів пшениці, серед яких до 80% — сорти озимої пшениці й лише 20% — ярої. До озимих сортів м'якої пшениці з найвищою якістю зерна належать: Альбатрос одеський, Вимпел одеський, Красуня одеська, Безоста 1, Дончанка 3, Київська остиста, Київська 8, Лада одеська, Леля, Тіра, Миронівська остиста, Обрій, Одеська 133, Одеська 162, Ростовчанка 2, Скіф'янка, Юна та ін., твердої — Алий парус, Айсберг одеський, Корал одеський, Парус. Серед сортів ярої м'якої пшениці найвищою якістю зерна відзначаються Воронезька 6, Дніпрянка, Луганська 4; твердої — Луганська 7, Харківська 15, Харківська 23 та ін.

Мал. 1.9[12]

Під озиму пшеницю урожаю 2008 року аграрні компанії і фермерські господарства засіяли 6,660 мільйонів гектар або на 40% більше, ніж попереднього сезону. Очікуваний валовий збір зерна озимої пшениці оцінюється в об'ємі 17,6 млн. тонн (або 16,7 мільйонів тонн за умови 5%-го вимерзання площ). Посіви ярової пшениці в Україні, швидше за все не збільшаться і складуть близько 420,0 тисяч гектар. Збільшення площ під ярові культури може бути викликано тільки істотним пошкодженням озимих посівів і необхідністю їх заміни.

Очікуваний  валовий збір ярової пшениці може скласти 800 – 850 тисяч тонн без урахування можливого пересівання озимої пшениці. Середній за останні п'ять років показник співвідношення продовольчої і фуражної пшениці в Україні складає 50/50.

Внутрішні потреби  України в продовольчій пшениці  – 5,8 – 6,2 мільйонів тонн, необхідні  стабілізаційні запаси – 500,0 тисяч  тонн.

Внутрішнє споживання фуражної пшениці в Україні складає 3,570 млн. тонн, насіння – 1,5 млн. тонн, промислова переробка – 200,0 тисяч тонн. Таким чином, експортні можливості на 2008/2009 МІЛІГРАМ можуть скласти 5,3 – 5,5 мільйонів тонн, з яких частка продовольчої пшениці – 2,0 – 2,25 мільйонів тонн, частка фуражної – 2,5 – 3,0 мільйонів тонн. [7]

Таблиця 1.10

Баланс виробництва  і споживання пшениці[11]

Проблемні питання зернового  ринку України:

1.Неповернення ПДВ експортерам зерна.

2. Необхідність суттєвого доопрацювання Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" 
3. Наявність проблем, що обмежують віддачу від експорту зерна

4. Законодавча невизначеність  механізмів державної підтримки цін на зерно

5. Державний стандарт  на пшеницю

6. Діяльність державних  операторів зернового ринку

7. Перманентні незаконні  обмеження на переміщення зерна  територією України, в тому  числі для експорту [21]