Маркетингова оцінка ринку пшениці

Світовий ринок  потребує українського зерна, проте Україна — непередбачуваний партнер. Уряд вже не вперше намагається регулювати зерновий ринок за допомогою квот. І якщо в нинішньому році це більш-менш виправданий крок, то обмеження на експорт в 2006 році експерти називають перестраховочними заходами.

Кабмін ввів ліцензування, а потім і квотування зернового експорту. Уряд вважав, що краще втратити на експорті пшениці, ніж потім боротися з дефіцитом  на внутрішньому ринку. У результаті Кабмін дозволив вивезти з України  до кінця 2006/2007 маркетингового року всього 1,1 млн. тонн зернових.

Позиції України  на світовому ринку зерна зайняли  Росія і Казахстан. У 2006/2007 МР Росія  продала близько 12 млн. тонн зерна (зберігши продажі на рівні попереднього сезону), Казахстан майже подвоїв експорт  — до 6,2 млн. тонн. [9]

Таблиця 1.11

Експорт пшениці по регіонах світу[11]

Майже весь експорт  зернових з України сконцентрований  в руках «дочок» транснаціональних  корпорацій — Cargill, Alfred C. Toepfer, Bunge, Serna, Louis Dreifus. З місцевих гравців в десятку найактивніших експортерів зерна входить хіба що компанія «Нібулон». У вищу лігу трейдерів намагається пробитися крупний сільгосптрейдер «Південьранзитсервіс». А ось його конкуренти Рамбурс і зерноторгова компанія «Олсідз Україна» з 2005 року пішли із зернового ринку — зайнялися продажом олійних культур і їх переробкою. Українським компаніям не вистачає досвіду і хватки, щоб зайняти на світовому зерновому ринку гідне місце.

Експортери  багато інвестують в розвиток потужностей  для зберігання зерна і логістики. За останні п'ять років їх стараннями пропускна спроможність портів виросла в 2-3 рази. Тепер через українські порти компанії можуть відвантажувати близько 26 млн. тонн зерна щорічно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Глибокі зміни, що відбулися останнім часом на світових ринках пшениці, змушують імпортерів і переробників зерна по-новому планувати свою діяльність в новій ситуації на найближчі роки. Ця ситуація характеризується попитом, що росте, на продукти харчування з боку споживачів, високим ступенем конкуренції сільськогосподарських культур за посівні площі, розповсюдженням спекулятивних операцій на товарних ринках, а також ліквідацією торгових бар'єрів.  

 Зростання  світового попиту, що продовжується,  на пшеницю багато в чому  пояснюється зростанням чисельності населення і доходів жителів країн, що розвиваються. В той же час намітилося явне збільшення розриву між виробництвом і споживанням зерна: за останні дев'ять років світове виробництво пшениці лише двічі перевищило об'єм світового споживання.  

 В найближчому майбутньому  навряд чи вдасться серйозно  ослабити тиск на світові запаси  пшениці. В порівнянні з продуктовим  зерном попит на рослинне масло,  кормові злаки і м'ясо росте  випереджаючими темпами. Активне  впровадження біопалива, а також  трансгенних сортів сільськогосподарських рослин, стимулюють зростання виробництва кукурудзи, сої і рапсу. У такій ситуації виробникам пшениці все важче стає конкурувати за нові посівні площі, не вдаючись до допомоги інструментів цінової політики.  

 З іншого  боку зростання цін на сільськогосподарську товарну продукцію, а також широке застосування системи електронних торгів привертають нових інвесторів. Зараз в утворенні цін на зерно беруть участь не тільки виробники і споживачі пшениці, але також і біржові спекулянти. Таким чином, в найближчій перспективі ціни на пшеницю залишатимуться украй нестійкими. 

 У всьому  світі росте розуміння того, що  торгівля – це двигун економічного  розвитку. Свідоцтвом тому є двосторонні  і багатобічні торгові угоди,  які сприяють ліквідації існуючих торгових бар'єрів.

Список використаних джерел

 

1. http://www.webagro.net/news.php?id=86161&cat=all;
2. http://www.rtpp.com.ua/4business/11/383.html;
3. http://www.agriagency.com.ua/?page=0&mode=mctxt&data=5135;
4. http://www.agronews.ru/newsshow.php?NId=38497&Page=%7BPage%7D;
5. http://www.agriagency.com.ua/?page=29&curr=1&data=2&period=365;
6. http://www.zol.ru/review/show.php?data=5244;
7. http://www.ukrbiznes.com/analitic.php?rub=9&id=1625;
8. http://www.ukrdzi.com/ru/monitoring_ved_kvot_1.html;
9. Длігач А.О. «Маркетингова цінова політика»;
10. Котлер Ф. «Основи маркетингу».