Маркетинговий менеджмент в АПК

Східна Європа. У більшості країн обсяг продукції не зросте через торішню посуху. Надої в розрахунку на корову ростуть, а от поголів'я скорочується. Швидкий вступ деяких країн регіону в ЄС змусило деякі з них (наприклад, Польщу й Угорщину) серйозну увагу приділити підвищенню якості продукції, щоб відповідати високим стандартам Західної Європи. У результаті кількість господарств, що виробляють молоко, скоротилося, тому що не усі виявилися в стані підвищити якість. За оцінками, в Угорщині кількість виробників молочної продукції (господарства й окремих фермерів) знизилося на 10 тис.

У Болгарії і Румунії  при фінансовій підтримці урядів були створені механізми сприяння росту  якості продукції. Більш того, у Болгарії було оголошено про закриття ферм і підприємств по випуску молочної продукції, не відповідним нормам ЄС. Очікується, що все це виправдається і якість стане набагато вище.

Росія. Після 10-літнього падіння намітилася визначена стабілізація обсягів виробництва молока. Правда, ця тенденція ще повинна набрати чітких рис. У цілому поголів'я молочного стада скоротилося, але за рахунок поліпшення ситуації з кормами надої стали вище. Якщо в колишні роки основною базою виробництва галузі були великі радгоспи, то тепер це більш дрібні господарські одиниці. У сусідніх країнах СНД, де виробництво падало в 90-і роки, молока буде отримано приблизно стільки ж, скільки і торік.

Азія. В Індії молока може бути отримано в 2003-2004 р. (квітень/березень) більше 90 млн. тонн. Через мусони кормів в Індії досить. У цілому в цій країні ріст виробництва молока пов’язаний з  поліпшенням кормової бази і генетики тварин. У Китаї також очікується зростання показників галузі. Це пояснюють високим попитом. У зв'язку з ростом цін на світових ринках забезпечення населення молоком відбувалося за рахунок власних резервів, зокрема завдяки приросту чисельності стада.

У Латинській Америці через низькі ціни серйозного прогресу в молочній галузі не відзначено. Виключенням можна вважати деякі країни Центральної Америки.

Торгівля. Попит на молочну продукцію повинний залишитися на минулорічному, високому рівні. Особливо це відноситься до країн Азії. Задоволення внутрішнього попиту держави Південно-Східної Азії і Китай будуть здійснювати, швидше за все, за рахунок імпорту. У 2003 році значно виріс російський імпорт масла і сиру, незважаючи на тарифи. Що стосується інших районів світу, те там закупівлі на зовнішньому ринку скоротяться через високі ціни на молочну продукцію.

Хто ж буде постачальником експортної продукції? Це, в основному, Австралія і Нова Зеландія. Експортний потенціал Латинської Америки залишиться незмінним, а от у держав Східної Європи і Балтії він скоротиться, тому що молока там буде отримано менше. Передбачається скорочення канадського експорту, особливо після невигідного для Оттави рішення ВТО щодо експорту молока, зробленого поза рамками національної системи квот.

Через обмежені можливості світового  ринку постачання молочної продукції  з боку США і ЄС можуть збільшитися. Експорт первинної продукції, що вимагає субсидій, обмежений угодами, досягнутими в ході Уругвайського раунду переговорів. Однак в останні роки і США, і Євросоюз нарощують експорт продукції високого рівня переробки, для яких субсидій не потрібно.

Ціни. Усю другу половину 2003 року на світових ринках відзначався ріст цін на молочні продукти. Основні причини - обмежений експорт і стійкий попит на імпортовану молочну продукцію. У максимальному розмірі зросли ціни на масло і сири, у меншому - на незбиране молоко.

У зв'язку з ростом світових цін скорочувалися розміри експортних субсидій, виплачуваних виробникам у США й у країнах Євросоюзу. Наприклад, у країнах ЄС експортні субсидії для виробників сиру "Гауда" скоротилися в другому півріччі на 10% до 1 тис. євро за тонну. Проте, субсидії залишалися високими як для ЄС, так і для США. Наприклад, щоб експортувати олія тварина без збитку для виробників, у другому півріччі розмір субсидій для його виробників у США приходилося підтримувати на рівні 1973 доларів за тонну, а в країнах ЄС - 1780 євро за тонну.

 

Виробництво молоко на Україні регулюється низкою нормативно-правових актів. Найважливіші з них наведені нище.

1. Міністерство аграрної  політики Наказ, від 2003.12.03, №  428

"Про затвердження  та надання чинності ГСТУ 46.059-2003 "Молоко пастеризоване для  дитячого харчування. Технічні умови""

2. ВР України Постанова Верховної  Ради, від 2003.09.11, № 1161-IV "Про  прийняття за основу проекту  Закону України про молоко  та молочні продукти"

3. Міністерство аграрної  політики/Мінфін/Наказ/Порядок, від  2002.03.11, № 78/168 "Про затвердження  Порядку використання бюджетних коштів на виплату державних дотацій сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності за продане ними молокопереробним підприємствам екологічно чисте молоко для виготовлення спеціальних продуктів дитячого харчування у 2002 р."

4. Міністерство аграрної  політики Наказ, від 2002.09.20, №  308 "Про затвердження заходів  щодо запобігання надходження  окремих забруднювачів (хлорамфеніколу) в сухе молоко українського  походження на 2002 - 2003 роки"

5. Мінагропром Державна  податкова адміністрація Телетайппограма, від 1999.02.08, № 37-21-1-12/1170 "Щодо обліку та зарахування сум податку на додану вартість, які спрямовуються для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі"

6. Міністерство аграрної  політики. Наказ, від 2001.09.25, №  281 "Про введення в дію з  1 січня 2002 року ДСТУ 3662-97 "Молоко  коров'яче незбиране. Вимоги при  закупівлі""

7. Національний банк. Лист, від 1999.05.20, № 25-111/1109-4510 "Про  відкриття рахунків сільськогосподарським товаровиробникам для зарахування сум дотацій за продані ними молоко та м'ясо в живій вазі"

8. Мінсільгосппрод Положення,  від 1993.03.15, № б/н "Положення  про порядок заготівлі та розрахунків  за молоко та м'ясо, що надходять у державні ресурси з господарств населення [Мінсільгосппрод] [314]"

9. Міністерство аграрної  політики. Наказ, від 2004.01.08, №  1 "Про затвердження та надання  чинності ГСТУ 46.069-2003 "Молоко коров'яче  незбиране. Первинне оброблення, зберігання і транспортування. Основні вимоги""

5. Державний департамент  ветеринарної медицини Наказ,  від 2002.03.21, № 18 Про затвердження  Ветеринарних та санітарних вимог  до пунктів закупівлі молока  від тварин, які утримуються в  особистих підсобних господарствах  населення"

6.  Державний департамент ветеринарної медицини Наказ, від 2002.03.21, № 17 Про затвердження Ветеринарних та санітарних вимог до особистих підсобних господарств населення - виробників сирого товарного молока"

7. Міністерство аграрної  політики Наказ|Рекомендація, від 2003.08.05, № 262 "Про затвердження Рекомендацій щодо виробництва і реалізації молока від корів, які утримуються у господарствах населення, відповідно до вимог ДСТУ 3662-97"

 

2.

Отже, стосовно ринку молока, то в  Україні продаж цього виду продукції здійснюється за цінами, які встановлені підприємствами-переробниками: молокопереробним підприємством. Реалізації та виробництва молока слід розглядати з позиції оптового та роздрібного ринків. Так на роздрібному ринку регіону найбільшим попитом користується молоко приватних підсобних господарств, які фактично захопили повністю цей вид ринку. Звісно, що за однакової ціни та більшої якості власної продукції, продукція підсобних господарств користується більшим попитом. На оптовому ринку, ціну диктує молокозавод.

Незалежно від підприємства, його форми власності, воно має декілька напрямків реалізації молока.

Головний напрямок- це реалізація молока  молокозаводу.

Проте, деякі аграрні  підприємства України мають значні відсотки реалізації за такими напрямками як реалізація молока закладам харчування, лікарні, дитсадку та школі. До цього ж потрібно враховувати, що підприємство може реалізовувати молоко власним працівникам, а також займатися власною переробкою- міні сепаратор.

В нашому випадку, ми буде реалізовувати молоко наступними каналами за наступними частками реалізації:

-молокозавод- 70 % від обсягу  реалізації;

-заклади харчування, лікарні, дитсадок та школи- 25 % від обсягу продажу;

-працівникам підприємства- 5 % від обсягу реалізації.

При цьому потрібно враховувати ціну реалізаціії, яка буде відрізнятися за каналами реалізації. Так, ціна реалізації молока молокозаводу буде визначена самим молокозаводом в залежності від періоду реалізації і відображатиме середній рівень цін в регіоні. Прогнозно, ціна протягом може коливатися від 0,85 до 1,2 грне за 1 л молока.

Відносно реалізації молока школам, лікарні, закладам харчування тощо, то в даному випадку аграрне  підприємство встановлює ціна на договірних засадах і ця ціна буде дещо вища ніж ціна реалізації молока на молокозавод. Це пояснюється тим, що молокозавод буде пропонувати даним споживачам пастиризоване молоко за ціною вищою ніж виробник. Тому ціна на даному сегменту ринку буде на рівні між ціною продажу молока молокозаводу та ціною, яку пропонує молокозавод споживачам.

Продаж молока працівникам  підприємства буде здійснюватися на рівні собівартості + 5-10% націнки.

 

3.

Отже, основними ринками збуту слід визначити переважно продаж великими партіями за завчасно укладеними угодами, контакти з постійними та чесними переробними підприємствами, регіональні роздрібні ринки, продаж продукції власним працівникам з невеликою націнкою. 

План реалізації наміченої  стратегії буде відбуватися на основі чотирьохрівневої системи захисту.

Чотирьохрівнева система  захисту.

 

І рівень- товар за задумом.

Підприємство буде займатися виробництвом основних сільськогосподарських видів продукції з поступовим вдосконаленням їх властивостей для переробки, серед яких основним продуктом буде МОЛОКО.

ІІ рівень- товар у втіленні

Для реалізації поставленої цілі необхідно дещо змінити технологію утримання та покращити раціон годівлі молочного стада на підприємстві.

Так, зміна технології утриманні молочного стада та підвищення якості раціону передбачає заново розроблення раціону, підвищення якості кормових культур, постійний аналіз вмісту кормової одиниці та протеїну в кормах, що дасть змогу підвищити продуктивність тварин.

ІІІ рівень- товар з підсиленням

Що більш ефективніше  продати дану продукцію необхідно  використовувати ряд заходів. Так, при виробництві якісного молока ставка робитиметься на  якість продукції, яка повинна відповідати всім санепідеологічним вимогам.

 

IV рівень- імідж

Потрібно, щоб дане підприємство існувало не один чи два роки, а тривалий час і показало, що воно може виробляти якісну продукцію. Тому потрібно щоб підприємство продавало вчасно за терміном та за зазначеною якістю необхідно продукцію.

 

Визначимо тепер можливі загрози  та склабкі сторони виробництва  та реалізації молока. Для цього  скористаємося  SWOT- аналізом, який передбачає аналіз слабких та сильних сторін підприємства а також можливі загрози та можливості в діяльності.

Зовнішні фактори	Можливості	Загрози
	1.Існує можливість збільшення  виробництва молока за рахунок збільшення поголів’я тварин та їх продуктивності. 2.Є можливість співпраці з  переробними підприємствами  та іншими споживачами для забезпечення ефективного збуту 3.Можливе залучення інвестицій	1.Можливість втрати продуктивного стада чи зменшення продуктивності корів через їх захворюваність. 2.Загроза повного скорочення виробництва тваринницької продукції через неефективність його здійснення та низьких цін на неї. 3.Нестабільність грошових надходжень підприємства. 4. Економічна і політична нестабільність В Україні.
Внутрішні фактори	Сильні сторони	Слабкі сторони
	1.Виробничий процес є постійним, що гарантує постійне надходження обігових коштів. 2. Сформована мережа постійних  покупців.	1. Техніка може бути морально і фізично застарілою, високий ступінь зносу техніки та обладнання. 2.Невідповідність приміщень доїльного залу санітарно-гігієнічним вимогам. 3. Недостатність коштів для купівлі  всіх необхідних ресурсів, щоб  ефективно здійснювати всі технологічні  операції. 4. Не здійснюються дослідження  ринку. 5.Підприємство орієнтується на  існуюче коло клієнтів, при цьому на належному рівні не розробляються нові сегменти ринку, не розширюється коло нових потенційних клієнтів.

 

Здійснивши SWOT-аналіз маркетингових можливостей підприємства, можна сказати, що для успішного ведення бізнесу можливості підприємства повинні  переважати загрози зі сторони зовнішніх факторів. Також підприємство повинно мати більше сильних сторін, ніж слабких.