Правова охорона торгової марки

 Дія реєстрації кваліфікованого  зазначення походження товару, пов’язаного  з географічним місцем в іноземній  державі, припиняється також у  зв’язку з припиненням правової  охорони цього зазначення в  країні походження.

 Закон визначив також  підстави для припинення права  на використання зареєстрованого  кваліфікованого зазначення походження  товару. Такими підставами є:

- рішення суду про  припинення права у зв’язку  з втратою товаром особливих  властивостей або інших характеристик,  описаних в Реєстрі. У цьому  разі право припиняється від  дати постановленого судового  рішення. За рішенням суду про  припинення дії реєстрації право  припиняється від дати припинення  дії реєстрації;

- ліквідація юридичної  особи або смерть фізичної  особи, що є власником свідоцтва;

- подання власником свідоцтва  заяви до Установи про відмову  від права на використання  цього зазначення. Право припиняється  від дати офіційної публікації  відомостей про це;

- несплата збору за  продовження строку дії свідоцтва.  Право припиняється з першого  дня наступного строку, за який  збір не заплачено.

 Визнання реєстрації  та відповідного свідоцтва недійсними  провадиться у судовому порядку.

 Будь-яка особа має  право звернутися до суду з  позовом про визнання недійсними  реєстрації та свідоцтва або  про припинення їх дій, про  уточнення описаних у Реєстрі  характеристик товару чи уточнення  відповідності кваліфікованого  зазначення походження товару  його географічному місцю, а  також про визнання зареєстрованого  кваліфікованого зазначення походження  товару видовою назвою.

 На підставі рішення  суду Установа вносить відповідні  зміни до Реєстру чи Переліку  видових назв товарів, про що  публікується в офіційному бюлетені  Установи.

 Виклавши порядок припинення  правової охорони об’єктів інтелектуальної  власності, можна дійти висновку, що підстави для дострокового  припинення правової охорони  об’єктів інтелектуальної власності  не викликають сумнівів у їх  доцільності і обґрунтованості. Стосовно визнання правової охорони зазначених об’єктів недійсною, а також визнання недійсною реєстрації засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг, то деякі з підстав наводять на певні роздуми. Не всі підстави можна визнати доцільними і виправданими, особливо щодо наслідків у разі визнання охорони недійсною. Патентні закони України залишають низку питань без відповіді. Основне з них — хто має нести невиправдані витрати у зв’язку з визнанням правової охорони об’єктів інтелектуальної власності недійсною. Зазначені наслідки можуть бути досить серйозними. Важко погодитися з тим, що в разі визнання правової охорони недійсною, остання не припиняється, а визнається такою, що не набрала чинності. Але ж така охорона може тривати п’ять - десять років і вона зумовила виникнення низки правових наслідків, з якими не можна не рахуватися. Проте законодавство проголошує її такою, якої взагалі не було. Визнавати те, що було, таким, що його ніби й не було, просто не можна.

Придбання права  власності на знак для товарів  і послуг

Одним із об’єктів прав інтелектуальної  власності є торговельні марки  або ж іншими словами знаки  на товари і послуги.

Право власності на знак для товарів та послуг виникає  з дня його державної реєстрації, яка співпадає з датою опублікування  інформації про це в Офіційному бюлетені «Промислова власність». Засвідчує  право власності на знак для товарів та послуг свідоцтво [8].

Товарний знак може являти собою: словесне позначення що складається  з літер, цифр, слів, словосполучень, власних імен, графічне зображення, або ж це може бути комбінований знак, що включає в себе словесне позначення і графічне зображення (наприклад: емблема з написом).

Словесні та графічні знаки  можуть бути зареєстровані в певному  кольорі, в комбінації кольорів, або  ж без надання забарвлення. Також  відома реєстрація екзотичних товарних знаків: об’ємних, звукових, нюхових.

Стати власником знаку  на товари та послуги можна шляхом:

• створення зразка знака та його реєстрації у встановленому порядку;
• набуття права власності на знак за цивільно-правовим договором.

Реєстрацію знаків на товари та послуги в Україні здійснює Державне підприємство «Український інститут промислової власності» («Укрпатент»). «Укрпатент» є державним підприємством, яке знаходиться у сфері управління Міністерства освіти і науки України  та Державного департаменту інтелектуальної  власності Міністерства освіти і науки України [9].

Сприяння у сфері захисту  прав інтелектуальної власності, в  тому числі знаків на товари та послуги, здійснюють патентні повірені, тобто  особи що пройшли атестацію і  отримали спеціальне свідоцтво на право  займатися діяльністю патентного повіреного.

В інший спосіб право власності  на знак може бути отримано за цивільно-правовою угодою, а саме за договором про  передачу прав, що підлягає реєстрації в «Укрпатенті», який, крім того, повинен  ухвалити рішення з цього приводу. Право власності на знак виникає  з дати реєстрації рішення про  зміну особи власника й публікації інформації про це в Офіційному бюлетені. Документом, що підтверджує право  власності нового власника на знак у такому разі буде свідоцтво попереднього власника та додаток до свідоцтва, що містить відомості про зміну  особи власника. Оригінальний примірник  рішення про реєстрацію товарного  знака також передається новому власнику.

У випадку втрати свідоцтва  про реєстрацію товарного знака  або додатку до нього в «Укрпатенті» можна замовити витяг з реєстру, який підтвердить ті чи інші відомості  стосовно товарного знака.

Варто звернути увагу, що право  власності на товарний знак можна  набути як повністю так і частково, тобто по окремих класах МКТП. Міжнародна класифікація товарів та послуг (МКТП) для реєстрації знаків, затверджена  Ніццькою конвенцією, до якої Україна  приєдналася 01.06.2000 р., визначає, до якого  класу товарів і послуг буде віднесено  товарний знак, залежно від того, у якій сфері діяльності буде його використовувати власник. Право власності на знак може бути зареєстровано у декількох класах МКТП і це буде відображено в одному свідоцтві.

Придбати знак можна в  декількох окремих класах, а в  інших класах – право власності  на знак залишиться за попереднім власником. Таким чином право власності  на товарний знак належатиме двом різним особам, але кожній з них у різних класах МКТП.

Однак, не обов’язково чекати державної реєстрації права власності  на товарний знак, щоб передати його іншій особі. Право охорони товарного  знаку виникає з дати подачі заявки на його реєстрацію. З моменту подачі заявки до державної реєстрації спливає  біля шести місяців у випадку  загальної процедури, і біля трьох-чотирьох місяців за прискореною процедурою. На цій стадії можна відступити своє право на знак, підтверджене заявкою, за договором про передачу прав, який належить представити до «Укрпатенту». У такому випадку свідоцтво на знак для товарів і послуг відразу  буде видане на нового власника.

Термін дії свідоцтва  про реєстрацію знака на товари та послуги складає десять років  з дати, що відраховуються від дати реєстрації заявки на знак для товарів  та послуг. До спливу десятирічного  терміну власнику знаку слід подати заяву до «Укрпатенту» щодо продовження  його дії. До речі, протягом трьох років  після припинення строку дії свідоцтва  на знак для товарів та послуг, його попередній власник має пріоритетне  право на нову реєстрацію цього ж  знака.

Охорона прав на знак для  товарів та послуг, що забезпечується свідоцтвом, яке видане «Укрпатентом», розповсюджується виключно на територію  України, тобто має місце так  звана національна реєстрація.

Якщо власник бажає  розширити географію офіційного використання свого знаку на товари і послуги, а також забезпечити  його захист за межами України, він повинен потурбуватись про міжнародну реєстрацію знака. Існують два варіанти реєстрації товарних знаків в інших державах:

• шляхом безпосереднього звертання в патентні відомства кожної окремої держави;
• шляхом використання системи Мадридської угоди і Мадридського протоколу.