Аналізація фінансів підприємств

    Акціонерні  товариства можуть бути відкритого і  закритого типів. Відмінність між  ними полягає в тому, що акціонерні товариства закритого типу можуть створювати обмежену кількість акціонерів, а кількість та склад акціонерів товариства відкритого типу не обмежені.

    Статутний капітал акціонерного товариства відкритого типу формується шляхом продажу акцій  у формі відкритої передплати, а в акціонерних товариствах закритого типу — лише за рахунок внесків засновників, оскільки у відкриту передплату акції не надходять. Крім того, акціонер товариства відкритого типу може самостійно розпоряджатися своїми акціями, тобто продавати їх, передавати іншим особам, закладати під заставу без згоди інших акціонерів свого товариства. Член акціонерного товариства закритого типу не може продавати свій пай без згоди інших акціонерів, які мають переважне право на придбання цих акцій.

    Створення і функціонування акціонерних товариств опосередковане фінансовими відносинами, які охоплюють грошові відносини із засновниками товариства та їх трудовими колективами, постачальниками і покупцями, бюджетом та позабюджетними фондами, страховими компаніями і банками, а також грошові відносини, пов'язані з отриманням і розподілом власних доходів і накопичень, формуванням і використанням відповідних фондів грошових коштів. Ці грошові відносини практично виражають сутність фінансів акціонерних товариств, які беруть активну участь у формуванні доходів і накопичень, їх розподілі та контролі за використанням.

    З утворенням акціонерного товариства формується його статутний капітал, який являє  собою загальну суму коштів, відображену  в його статуті. Розмір статутного капіталу акціонерного товариства відкритого типу становить щонайменше 1250 мінімальних заробітних плат, а товариства з обмеженою відповідальністю — щонайменше 625 мінімальних заробітних плат.

    За  рахунок створеного статутного капіталу в акціонерних товариствах формуються основні фонди і оборотні активи — матеріальна основа процесу виробництва.

    У процесі діяльності акціонерне товариство здійснює певні витрати, отримує  виторг і прибуток. Прибуток розраховується так само, як і на підприємствах  інших форм власності і становить різницю між виторгом від продажу продукції (виконання робіт, надання послуг) за вирахуванням акцизів, ПДВ і витрат на виробництво і продаж цієї продукції (виконання робіт, надання послуг). Якщо витрати перевищують виторг (без відповідних податків), товариство зазнає збитків.

    Отриманий загальний прибуток використовується насамперед на сплату процентів банку  за кредитами, встановлених податків і  платежів до бюджету. Прибуток, що залишився, вважається чистим і розподіляється на розсуд акціонерного товариства. Частина чистого прибутку може спрямовуватися на виробничий і соціальний розвиток товариства, виплату відсотків за облігаціями і до резервного фонду. Чистий прибуток, що залишився, використовується для виплати дивідендів акціонерам. Розміри відрахувань від чистого прибутку за зазначеними напрямками встановлюються загальними зборами акціонерів товариства. Порядок формування і використання резервного фонду визначається статутом товариства. Кошти фонду використовуються на покриття непередбачених збитків акціонерного товариства. За рахунок цього фонду в разі нестачі чистого прибутку можуть виплачуватись відсотки за облігаціями і дивіденди за привілейованими акціями, а також викупатися акції в акціонерів за відсутності інших коштів.

    При розподілі чистого прибутку за відповідними напрямками враховують фінансовий стан акціонерного товариства.

    Одним з показників, що характеризують фінансовий стан акціонерного товариства і впливають  на розподіл чистого прибутку, є  частка (величина) прибутку, що припадає на одну акцію.

    За  допомогою цього показника можна  реально оцінити ефективність діяльності акціонерного товариства, його фінансовий стан.

    Величину  чистого прибутку на одну акцію можна  розрахувати за формулою

    де  Ч - чистий прибуток товариства, грн; Н - кількість акцій, випущених товариством.

    Збільшення  цього показника свідчить про  ефективну діяльність акціонерного товариства, що гарантує високі дивіденди  за акціями. Зменшення ж частки чистого  прибутку на одну акцію свідчить про  недоліки у використанні акціонерного капіталу і необхідність ґрунтовного аналізу діяльності товариства.

    Про рівень віддачі акціонерного капіталу можна судити за величиною чистого  прибутку на одиницю акціонерного капіталу, що обчислюється за формулою

    де  К - акціонерний капітал, грн.

    У разі зменшення віддачі акціонерного капіталу може постати питання про припинення діяльності товариства.

    Припинення  діяльності товариства здійснюється шляхом його реорганізації або ліквідації. Рішення про реорганізацію товариства приймають загальні збори акціонерів, а у випадках, передбачених законодавством, - антимонопольний комітет або суд.

    Реорганізація товариства може бути здійснена шляхом його злиття і приєднання, поділу та виокремлення інших самостійних  товариств, перетворення на іншу організаційно-правову  форму. 

Висновки

    Функціонування  фінансів підприємств здійснюється не автоматично, а з допомогою  цілеспрямованої їх організації. Під організацією фінансів підприємств розуміють форми, методи, способи формування та використання ресурсів, контроль за їх кругооборотом для досягнення економічних цілей згідно з чинними законодавчими актами. В основу організації фінансів підприємств покладено комерційний розрахунок. За ринкової економіки господарський механізм саморозвитку базується на таких основних принципах: саморегулювання, самоокупність та самофінансування. Цим принципам відповідає комерційний розрахунок, тобто метод ведення господарювання, що полягає в постійному порівнюванні (у грошовому вираженні) витрат та результатів діяльності. Його метою є одержання максимального прибутку за мінімальних витрат капіталу та мінімально можливого ризику. Питання про те, що виробляти, як виробляти, для кого виробляти, за ринкових умов для підприємств визначається основним орієнтиром - прибутком.

    Функціонування  кожного суб'єкта господарювання тієї чи іншої форми власності пов'язана з і особливостями в організації фінансів. Вони проявляються у формуванні статутного фонду (капіталу), розподілі прибутку, формуванні і використанні фондів грошових коштів, взаємовідносинах з бюджетом тощо. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список використаної літератури

1. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посіб. -К.:Вид-воКНЕУ, 2003.
2. Філімоненков О. С Фінанси підприємств: Навч. посіб. — К: МАУП, 2003.
3. Фінансова діяльність підприємств: Підручник / О. М. Бандурка та ін. — К.:Либідь, 2002.
4. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. — К: Вид-во КНЕУ, 2002.