Банківські гарантії та поручительства

 

У випадках, пов'язаних з  надходженням до каси підприємства торгівлі або сфери обслуговування населення  наприкінці робочого дня після завершення інкасації або закінчення роботи вечірньої каси значних сум готівки  від реалізації товарів (робіт, послуг), у результаті чого перевищується встановлений ліміт каси, вказані підприємства повинні здати цю виручку в повній сумі наступного дня до банку з поданням обгрунтувань, які б підтверджували факт отримання вказаної суми у зазначений вище час. У разі відсутності таких обгрунтувань ці суми вважаються понадлімітними у день їх оприбуткування в касі підприємства.

 

У випадках, пов'язаних з  надходженням до каси інших підприємств  наприкінці робочого дня після завершення інкасації або закінчення роботи вечірньої каси значних сум готівки від здійснення господарської діяльності, в результаті чого перевищується встановлений ліміт каси, такі підприємства не пізніше наступного робочого дня (банку і клієнта) повинні здати цю готівку (в частині, що перевищує ліміт каси) в обслуговуючу установу банку. За такої умови зазначені кошти не вважаються понадлімітними у день їх оприбуткування в касі підприємства.

 

У випадках коли підприємства торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, видовищні, транспортні підприємства та готелі всіх форм власності працюють у вихідні і святкові дні за умови відсутності вечірньої каси і інкасації, то у разі якщо отримана ними за ці дні виручка перевищує встановлений ліміт каси і здана до банку не пізніше наступного робочого дня банку і клієнта, ця готівка не вважається понадлімітною.

 

Підприємства та індивідуальні  підприємці, які мають податкову  заборгованість, здійснюють виплати, пов'язані  з оплатою праці, виключно за рахунок  коштів, отриманих з установ банків.

 

У разі витрачання підприємством, що має податкову заборгованість, готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці, відповідні кошти, розрахунково додаються до фактичних  залишків готівки в касі того дня, коли були здійснені такі виплати з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

 

У випадках коли готівка, що видана під звіт (у тому числі  і на відрядження), не витрачена і  не повернена до каси підприємства (в повній сумі, що була видана під  звіт, або в сумі, яка не підтверджена авансовими звітами), наступного дня після закінчення встановлених строків вона включається розрахунково до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня. Одержана в результаті розрахункова сума порівнюється зі встановленим лімітом залишку готівки в касі.

Коли відзвітовуватися за підзвітні суми

Встановлено такі строки звітування фізичних осіб про витрачання одержаної під звіт готівки.

 

Готівка, що видана під  звіт, але через якісь причини  не витрачена (частково або в повній сумі), має бути повернена до каси підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після видачі її під звіт (за відрядженнями - не пізніше 3-х робочих днів після повернення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції, на заготівлю вторинної сировини і металобрухту - не пізніше 10 робочих днів з дня видачі її під звіт).

 

Якщо з каси підприємства його працівнику одночасно видана готівка  на відрядження та кошти під звіт для вирішення у цьому відрядженні  виробничих чи господарських питань (у т.ч. і для закупівлі сільськогосподарської продукції, заготівлі вторинної сировини та металобрухту) то підзвітна особа незалежно від строку відрядження протягом 3-х робочих днів після повернення з відрядження повинна подати до бухгалтерії підприємства одночасно звіт про суму, що була їй видана для вирішення виробничих чи господарських питань, та авансовий звіт про витрачені кошти безпосередньо на відрядження.

 

Для суб'єктів підприємницької  діяльності є дуже важливим правильне визначення установою банку ліміту залишку готівки в касі, оскільки за понадлімітні залишки готівки застосовуються штрафні санкції.

 

Указом Президента України  від 12.06.95 р. №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки.

 

Проте підприємство, з  метою уникнення штрафних санкцій, має можливість оформити видачу понадлімітного залишку готівки в касі під звіт на господарські потреби, а наступного дня оформити повернення підзвітної суми в касу підприємства та здати понадлімітну суму до каси банку.

 

При цьому слід мати на увазі, що згідно з роз'ясненням НБУ (лист №11-113/1663-8112 від 05.11.98 р.) щодо застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення готівки, виданої під звіт, порівняння розрахункової суми фактичного залишку готівки в касі та несвоєчасно повернутих до каси підзвітних сум із встановленим лімітом здійснюється одноразово за показниками тільки першого робочого дня після закінчення строків повернення підзвітних сум.

 

Підприємства торгівлі та сфери обслуговування населення  при здійсненні касових операцій з готівкою повинні забезпечувати постійну наявність у своїх касах розмінної монети різних номіналів, у розмірі не менше 5% від суми встановленого підприємству ліміту залишку готівки в касі, для видачі здачі громадянам. В окремих випадках, якщо через специфіку діяльності підприємства виручка отримується головним чином за рахунок реалізації окремих груп товарів (послуг) високої вартості, обслуговуючою установою банку такому суб'єкту господарювання може бути встановлено наявність обов'язкової суми розмінної монети в розмірі 2-5% від встановленого підприємству ліміту залишку готівки в касі.

Строки та порядок  здавання виручки

Строки і порядок  здавання виручки встановлюються установами банків кожному підприємству за погодженням  з його керівником виходячи з необхідності прискорення обіговості грошей і своєчасного надходження їх до кас банків:

 

- для підприємств,  що розташовані в місцевості, де є установи банків і виручка  здається в банк (а при відсутності  у місцевості установ банків - на підприємства зв'язку), - щоденно  в день надходження грошей до їх кас;

 

- для підприємств,  що мають невеликі суми виручки  (які за 5 днів не перевищують  10-кратного неоподатковуваного мінімуму  доходів громадян) і знаходяться  на значній відстані від установ  банку або підприємств зв'язку, - не рідше одного разу на 5 днів.

 

Готівка, прийнята від  сільського населення для сплати податків та зборів, здається місцевими  органами самоврядування безпосередньо  до кас установ банків або шляхом переказу поштою.

У разі наявності у  підприємств поточних рахунків у кількох установах банків здавання виручки може здійснюватися як на основний, так і на додаткові рахунки.

Нормативні строки використання готівки, виданої під звіт№ з/п На які цілі видана готівка Нормативний строк використання Строки повернення невикористаної готівки та подання авансового звіту

1. Господарські потреби 1 день наступного робочого дня після видачі під звіт

2. На закупівлю сільськогосподарської продукції, на заготівлю вторинної сировини металобрухту 10 днів не пізніше 10 робочих днів з дня видачі під звіт

3. На відрядження термін відрядження не пізніше 3 робочих днів після повернення з відрядження

4. Одночасно на відрядження та виробничі й господарські потреби термін відрядження протягом 3 робочих днів після повернення з відрядження

Отримання готівки з банку

Суб'єкти підприємницької  діяльності, в разі необхідності, одержують  готівку з власних поточних рахунків у банку в межах наявних  на них коштів та на цілі, визначені  у чеку, в т. ч. на заробітну плату. Причому при одержанні готівки  з банку банк не має права вимагати подання обгрунтовуючих документів і розрахунків (п. 1 Порядку та п. 58 Інструкції).

 

Видача готівки  установами банків військовим частинам, установам, підприємствам і організаціям Збройних сил України, Служби безпеки  України, Державного комітету в справах охорони державного кордону України, Управління державної охорони та інших міністерств і відомств, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, здійснюється за чеками без обов'язкового розшифрування цілей, на які готівка одержується.

 

Підприємства  і організації в касових заявках  повідомляють установу банку про  строки виплати заробітної плати. Банк задовольняє вимоги клієнтів на одержання  готівки, однак не допускає видачі грошей на виплату заробітної плати раніше встановлених строків, за винятком окремих випадків.

 

Видача готівки  на виплату заробітної плати за строками, що припадають на вихідні та святкові дні, проводиться установами банків напередодні (за два робочі дні).

 

Видача готівки  підприємствам для розрахунків  з тими, хто звільняється або іде у відпустку, а також із працівниками позаштатного (позаспискового) складу здійснюється незалежно від встановлених строків виплати заробітної плати.

 

У разі надання  громадянами (у т. ч. працівниками, засновниками і учасниками конкретних підприємств) безоплатної (без нарахування відсотків) тимчасової фінансової підтримки (допомоги, позики) підприємствам шляхом укладення між ними в установленому законом порядку договорів позики (передбачених статтею 374 Цивільного кодексу) повернення цих коштів громадянам- позикодавцям має здійснюватися підприємствами-позичальниками у безготівковій або готівковій формі на умовах і в строки, визначені договором, шляхом або перерахування їх на поточні (вкладні) рахунки вказаних громадян, або виплати цих коштів вищевказаним громадянам безпосередньо з кас підприємств.

 

Надання банківськими установами кредитів суб'єктам підприємницької  діяльності, а також їх погашення  та сплата за ними відсотків має  здійснюватись у безготівковій  формі. Однак у готівковій формі кредит може надаватися суб'єктам господарювання для розрахунків із здавальниками сільськогосподарської продукції та фізичним особам.

Довідка "ГК":

Готівкою можна  розраховуватися з партнерами і  бюджетом

 

Підприємства  та індивідуальні підприємці мають право здійснювати розрахунки між собою, а також з фізичними особами як у готівковій, так і у безготівковій формі.

 

Готівкова виручка  підприємств та індивідуальних підприємців  може використовуватись ними в необхідних розмірах для забезпечення господарських потреб. Зазначена виручка підприємств та індивідуальних підприємців, які не мають податкової заборгованості, може використовуватись ними і на виплату заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій.

 

Суб'єкти підприємницької  діяльності, незалежно від наявності в них податкової заборгованості, можуть проводити розрахунки з бюджетом та державними цільовими фондами в готівковій формі за податками і обов'язковими платежами.

 

Здійснення  готівкових розрахунків має бути підтверджено відповідним обліково-розрахунковим документом (податкова накладна, рахунок-фактура, товарний чек, акт виконаних робіт тощо).

Готівковий  обіг: які санкції за порушення

 

Ми далі обговорюємо  адміністративно-господарські санкції, які можуть бути застосовані до підприємств  за нормами нового Господарського кодексу. Цього разу спинимося на правомірності  застосування санкцій за порушення правил готівкового обігу, а також на інших важливих умовах господарської відповідальності суб’єктів підприємництва.

 

Відповідно  до п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них. Деякі фахівці права, серед яких були й судді найвищих судових інстанцій, вважали, що названою нормою Конституції фактично визначено види юридичної відповідальності, встановлені в Україні.

 

Інші фахівці  вважали, що в Україні можуть існувати й інші види юридичної відповідальності, у тому числі й ті, які застосовуються на підставі та у порядку, що їх встановлено  підзаконними актами. Такими видами відповідальності є, зокрема, економічна відповідальність суб’єктів господарювання у вигляді економічних санкцій за порушення приписів екологічного, валютного, банківського (фінансового), будівельного, митного, транспортного та іншого законодавства. Своєю чергою, економічна санкція як вид юридичної відповідальності, запроваджена Законом УРСР від 03.08.90 р. №142-XII "Про економічну самостійність Української РСР" (ст. 14), має на меті запобігти правопорушенню шляхом встановлення невідворотності застосування економічно обтяжливої санкції з додержанням інших основних принципів, встановлених статтею 13 цього закону1.

 

Отже, економічні санкції як вид юридичної відповідальності були запроваджені законом до набрання чинності Конституцією України. З її прийняттям законодавство у цьому питанні змін не зазнало: воно як і раніше не мало прямих норм про заборону встановлення підзаконними актами засад відповідальності за правопорушення, які не зазначені у п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції. Як приклад можна навести судову практику з питань застосування санкцій за порушення господарюючими суб’єктами законодавства з обігу готівки2. Нагадаємо, що йдеться про правомірність застосування названих санкцій згідно з підзаконним актом законодавства, яким є Указ Президента України від 12.06.95 р. №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (далі - Указ №436), за нормами якого штрафують і тепер.