Але, нажаль, навіть програма України з  МВФ на той час не утримала нерезидентів (і резидентів теж) від масового виводу капіталу. Відбувся обвал фондового ринку, і без того неефективно діючого, зниження індексу ПФТС.

     Забезпечення  фіскальної прозорості та підзвітності країн-членів МВФ – одне із визначальних завдань Фонду. Проте в період 2009 року в Україні, скажімо, з відкритих  джерел не можна було ознайомитися з казначейськими звітами про  виконання бюджету, балансом єдиного  казначейського рахунку, звітами про  виконання кошторисів Пенсійного та інших соціальних фондів, реєстрами  урядових гарантій, виданих під кредити  юридичних осіб. Тобто, загалом отримані в період кризи позики МВФ, обсяг  їх сягає 10,6 млрд. дол. США (планується 4-ий транш 3,8 млрд. дол.) не вплинули позитивно  на стан економіки, оскільки по суті були спрямовані на поточне використання, не забезпечили реалізацію капітального інвестування, підтримки виробника  і стабілізації внутрішнього ринку  [15].

 

2.2 Аналіз внутрішнього державного кредиту України 2009-2011 рр.

     Вагоме  місце у структурі державного боргу України займають зобов’язання за розміщеними облігаціями внутрішньої  державної позики. Перед юридичними особами 29,43% від загального обсягу боргу, перед банківськими установами 1,14% станом на 31.01.10 та ОЗДП 13,34% і заборгованість за позиками МВФ 12,89% та Світового банку 8,27%. Щодо гарантованого державою боргу, то основну частку займає заборгованість перед МВФ 15,98%.

     Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію  розвитку внутрішнього ринку державних  цінних паперів в Україні на 2009-2013 роки. Концепція передбачає здійснення наступних заходів:

• запровадження ринкового ціноутворення при розміщенні внутрішніх державних облігацій;
• розширення спектру інструментів державної позики;
• створення системи первинних дилерів державних цінних паперів;
• підвищення прозорості здійснення державних запозичень;
• розміщення коштів єдиного казначейського рахунку;
• управління ризиками, які пов’язані з державним боргом.

     Починаючи з 14 травня 2009 року, запроваджено ринкове  ціноутворення при первинному розміщенні внутрішніх державних облігацій: аукціони проводяться в один етап при попередньому оголошенні обсягу коштів, який обов’язково  залучається на ринку незалежно  від рівня відсоткових ставок, запропонованих учасниками аукціонів  [16].

     2 серпня 2010 року Міністерство фінансів  здійснило перший випуск облігацій  для оформлення відшкодування  податку на додану вартість  відповідно до постанови Кабінету  Міністрів України № 368 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість».

     За  результатами розміщення на первинних  аукціонах ОВДП до Державного бюджету  України в 2010 році надійшло 40,424 млрд. грн. Загалом у 2010 році Міністерство фінансів України здійснило розміщення ОВДП (з урахуванням паперів, випущених з метою збільшення статутного капіталу НАК «Нафтогаз України», банків і для погашення простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ) на загальну суму 70,657 млрд. грн. [17].

     У 2010 уряд України за допомогою ОВДП збільшив статутний фонд «Нафтогазу»  на 7,4 млрд. грн. до 37,341 млрд. для розрахунків з російським «Газпромом» за поставки газу в жовтні-листопаді.

     Верховна  Рада України надала право Кабінету Міністрів здійснювати в 2011 випуск облігацій внутрішньої державної  позики для збільшення статутного фонду  Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна».

     В березні Міністерство фінансів України  здійснило випуск ОВДП для збільшення статутного капіталу НАК «Нафтогаз України» на суму 5 млрд. грн.

     Середньозважена прибутковість ОВДП за результатами проведення аукціонів з їх первинного розміщення в березні склала 9,2% річних.

     Вже за квітень цього року Міністерство Фінансів оголошувало 5 разів проведення розміщень державних облігацій. Максимальний термін погашення буде тривати до 2016 року, а сплата відсотків  до 2014 року.

     Розглянемо  дохідність ОВДП на вторинному ринку (рис 2.4)

     Рисунок 2.4 Дохідність ОВДП на вторинному ринку на 21.01.2011 [18]

     Рівень  проблемної заборгованості перед банками  в Україні складає як і раніше, близько 8%.

     Станом  на 31.03.2011 заборгованість перед банківськими установами складає 411 212 дол. США. Це 0,73% з загального боргу держави.

     Станом  на 31.03.2011 державний внутрішній борг становив 141.029.509,06 тис. грн. (32,51%) або 17.761.902,92 тис. дол. США, це показує, що він зменшився  на 632.589,00 тис. грн. (0,45 %) [19].

     Державний внутрішній борг може бути як перед фізичними особами, так і перед юридичними. Співвідношення наведено у таблиці 2.1.

     Таблиця  2.1.Внутрішній  державний  борг  України  перед  фізичними та юридичними особами за 3 роки

     

 

     Отже, дослідивши такий показник як державний  внутрішній борг, ми бачимо, що він збільшився на 50 млрд. 592 млн. грн., або 55,6 %, внаслідок  перевищення в 3,6 рази державних внутрішніх запозичень над погашенням внутрішнього боргу [20].

 

2.3 Показники гарантованого державою боргу України за 2009-2011 рр.

     Станом  на 31.03.2011 року гарантований борг України  становив 109.787.801,01 тис. грн. (24,45%), в тому числі: гарантований зовнішній борг – 96.052.549,61 тис. грн. (21,39%); гарантований внутрішній борг – 13.735.251,40 тис.грн. (3,06%).

     Гарантований  державою борг України збільшився на 1.027.592,87 тис. грн. (0,94%), що пов’язано зі зростанням курсів іноземних валют до гривні, капіталізації НАК «Нафтогаз України» на суму 5 млрд. грн. [21].

     За таких умов значення показника співвідношення державного боргу і ВВП свідчить про економічно безпечний розмір державного боргу і відповідає критеріям, визначеним Бюджетним кодексом України (критичний рівень – 60%). Показник рівня відношення державного боргу до ВВП на кінець 2009 року становить 23,2%, а державного та гарантованого державою боргу до ВВП – 33%, що також є прийнятним з точки зору фінансової безпеки держави.

     Показник  відношення гарантованого боргу  до ВВП є відносно невисоким в  порівнянні з іншими країнами світу, незважаючи на те, що можливості України щодо управління державним боргом зазнають суттєвих обмежень.

     Рисунок 2.5 Відношення державного та гарантованого державою боргу України до ВВП [22]

     Зростання обсягів гарантованого державного боргу впродовж останніх років призвело до збільшення витрат на його погашення  і обслуговування. Зазначені витрати  становили 14 % видатків державного бюджету.

     Крім  цього, показник відношення державного боргу до доходів загального фонду  державного бюджету знаходиться  на безпечному рівні. Даний показник на кінець 2009 року склав 122,9% при критичному рівні 300%.

     Рисунок 2.6 Відношення державного та гарантованого державою боргу до доходів загального фонду державного бюджету [22]

     Гарантований  державний борг складає 29,81 %, а державний  борг – 70,19%.

     Гарантований  борг у гривнях складає 15,44%, у  євро – 4,54%.

     Структура гарантованого державою боргу України:

     Рисунок 2.7 – Гарантований державою борг станом на 01.01.2010 [22]

     Гарантований  внутрішній борг перед юридичними особами  збільшився у зв’язку із розміщенням  Державною іпотечною установою, ДП КАЗ «Авіант» та Харківським державним авіаційним виробничим підприємством власних облігацій під державні гарантії, а також внаслідок видачі Державною службою автомобільних доріг векселів, авальованих Міністерством фінансів України.

     За  іншими категоріями відбулося зменшення  гарантованого державою боргу, спричинене перевищенням виплат з погашення  над залученням коштів.

     Одним із найбільш важливих показників, який характеризує ефективність боргової політики країни та її спроможність виконувати боргові зобов'язання, є співвідношення сумарних виплат з обслуговування й  погашення державного боргу до доходів  державного бюджету та ВВП. Бюджетні витрати на погашення та обслуговування державного боргу стабілізувались у межах 2,0-5,0% від ВВП.

     Витрати на погашення та обслуговування державного боргу і виконання гарантійних  зобов’язань становили 42 млрд. 479,7 млн. грн. і перевищили затверджені законом  обсяги на 3 млрд. 720,5 млн. грн., або 9,6 %, та витрати попереднього року – на 1 млрд. 291,2 млн. грн., або 3,1%.

     Витрати на погашення та обслуговування державного боргу і виконання гарантійних  зобов’язань становили 42 млрд. 479,7 млн. грн. і перевищили затверджені законом  обсяги на 3 млрд. 720,5 млн. грн., або 9,6%, та витрати попереднього року – на 1 млрд. 291,2 млн. грн., або 3,1%.

     Видатки на обслуговування державного боргу  становили 15 млрд. 538,9 млн. грн. і на 9,4% перевищили затверджені призначення.

 

2.4 Перспективи сплати державного боргу

     Кабінету  міністрів у 2011-2014 роках належить скерувати на виплати за державним  боргом майже 29,9 млрд. доларів.

     Згідно  з проспектом емісії єврооблігацій  України, оновлений графік виконання  урядових зобов'язань передбачає виплати  за боргом у 2011 році розміром $10,06 млрд., що є найбільшим навантаженням у  найближчі 4 роки.

     У проспекті також наводяться дані про очікувані щомісячні виплати  за зовнішнім боргом в 2011 році: пікові витрати заплановані на березень ($867,2 млн.), вересень ($246,8 млн.) і грудень ($2,845 млрд.)[23].

     Виплати з обслуговування державного боргу  України в 2012 році становитимуть  близько 42 млрд. гривень.

     Україна у 2012 р. на обслуговування та погашення  державного боргу витратить 47,399 млрд. грн.., у 2013 р. - 55 млрд. 510 млн. грн., у 2014 р. - 39 млрд. 301 млн. грн.

     У 2013 р. Україна спрямує на погашення  зовнішнього боргу 31 млрд. грн.., а  на обслуговування - 5 млрд. 596 млн. грн.

     Найбільші платежі Україною за державним боргом припадають на 2011 і 2013 роки – відповідно 53,5 млрд. гривень і 55,2 млрд. гривень.

     В 2012 році обсяг виплат також буде значним і становитиме 47,8 млрд. гривень, а в 2014-2015 роках він зменшиться до 39 млрд. гривень.

     При цьому в 2011 і 2012 роках основний обсяг  виплат припадає на внутрішній борг: (39,1 млрд. грн. і 27,6 млрд. грн.), тоді як у 2013 і 2014 рр. - на зовнішній: (36,6 млрд. грн. і 23,5 млрд. грн.).

     Розміщення  короткострокових облігацій внутрішньої  державної позики в 2010 році призвело до того, що в 2011 році виплати по них  складуть 25,4 млрд. гривень, або майже  половину всіх виплат за держборгом.

     Наприкінці  наступного десятиліття країні необхідно  буде виплатити по 19 млрд гривень  в 2018 і 2019 роках і 22,4 млрд. гривень  в 2020 роках.