Фінансові резерви та їх розвиток в вітчизняній економіці

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ І КРЕДИТУ

«Допущено до захисту»

_____________________________

«___»__________________20_ р.

«Фінансові резерви та їх розвиток в вітчизняній економіці»

(курсова робота)

Виконавець:

студентка ІІІ курсу

денної форми навчання

групи 381

напрям підготовки

«Фінанси і кредит»

Бельмега А.В.

Науковий керівник:

к.е.н., доц. Бак Н.А.

Чернівці - 2011

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1 ФІНАНСОВІ РЕЗЕРВИ, ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ………………………………………………………………………….........5

   1.1 Сутність та види фінансових ресурсів…………………………………………..5

   1.2 Призначення фінансового резервування……………………………………….10

РОЗДІЛ 2 РОЛЬ ФІНАНСОВИХ РЕЗЕРВІВ У РОЗВИТКУ СЕКТОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ………………………………………………………..13

   2.1 Управління державними фінансовими резервами та його ефективність……13

   2.2 Оцінка стану державного резервування недержавними суб’єктами економіки…………………………………………………………………………........20

РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО РЕЗЕРВУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА НАПРЯМКИ ЇХ ВИРІШЕННЯ……………………………………………………….25

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………........30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..32

ВСТУП

Актуальність теми. Фінансові резерви являть собою особливу форму фінансових ресурсів, що відокремлена органами державного і муніципального управління і господарюючими суб'єктами на випадок виникнення непередбачуваних витрат і специфічних потреб, зумовлених необхідністю ліквідації негативних наслідків випадкових подій і обставин. Призначені для фінансування поточних і капітальних витрат або взагалі не передбачених затвердженими фінансовими планами, або передбаченими в менших обсягах, або не забезпечених фінансовими джерелами через недонадходження запланованих доходів. Формування фінансових резервів об'єктивно зумовлене потребами суспільного відтворення, що потребує безперебійного фінансування навіть при настанні непередбачених подій і різного роду випадковостей. Воно відбувається на стадії розподілу фінансових ресурсів по фондах цільового призначення. Фондова форма функціонування фінансових резервів обумовлена необхідністю їх цільового використання.

У ринкових умовах господарювання, як і при переході до ринку, фінансові резерви відіграють важливу роль як стабілізатора економіки, при цьому чим важче економічна обстановка в країні, тим більшого значення набувають фінансові резерви, від наявності та обсягу яких часом залежить доля країни, її положення в загальносвітовому господарстві. Саме тому вивчення та використання фінансових резервів є дуже важливим в економіці України на сьогоднішній день.

Досягнення оптимальності щодо загального обсягу фінансових резервів у державі потребує комплексного підходу до питань їхнього формування, розподілу й використання. Важливо не лише сформувати ефективну систему фінансових резервів, а й зацікавити всіх суб'єктів господарювання в створенні найсприятливіших умов для її функціонування.

Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи є дослідження сутнісних особливосте фінансових резервів, їх призначення та розвиток в вітчизняній економіці.

Виходячи з мети курсової роботи поставлено наступні завдання:

- висвітлити суть фінансових резервів в системі фінансових ресурсів;

- роз’яснити роль фінансових резервів у розвитку секторів української економіки;

- дослідити проблеми фінансового резервування в Україні та напрямки їх вирішення.

Об’єктом дослідження виступає процес формування фінансових резервів  в ринкових умовах економіки.

Предметом дослідження є сутність, призначення, оцінка і управління фінансовими резервами України.

Під час проведення дослідження були використані такі загальнонаукові методи, як аналіз і синтез, індукції і дедукції, а також специфічні методи економічного дослідження: метод економічного аналізу і абстрактно - логічний метод.

Методологічною основою дослідження є осмислення об’єктивних процесів становлення і дієвості системи резервування в сучасних умовах існування економіки України, тенденції розвитку і особливості формування резервів.

Інформаційну базу дослідження складають закони України, зокрема Конституція України, нормативно-правові акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, Бюджетний кодекс України, Укази Президента України, підручники та навчальні посібники.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг курсової роботи становить  33 сторінок.

РОЗДІЛ 1 Фінансові резерви , як складова системи фінансових ресурсів

1.1 Сутність та види фінансових резервів

Фінансові ресурси - це грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу й використання валового внут­рішнього продукту, що створюється упродовж певного часу в державі. До фінансові ресурси держави включають ті, що перебувають у розпорядженні органів державного управління, всіх видів і форм підприємницьких структур і населення. У розпорядженні держави перебувають ресурси бюджетної системи й різних видів централізованих та децентралізованих фондів, а також державних фінансових інститутів (національ­ного банку, державних страхових органів, державних кредит­них установ). Інша частина фінансових ресурсів у державі зна­ходиться в розпорядженні господарських підприємств, установ і організацій різних форм власності та видів діяльності. Третя частина — у розпорядженні населення в формі вкладів, зао­щаджень і депозитів у банківській системі та в інших фінан­сових установах [11,с.121].

Різні напрямки використання фінансових ресурсів у кін­цевому підсумку можна поділити на три групи [11,с.83]:

1. Це поповнення фонду відшкодування. До нього належать ви­трати на капітальний ремонт, дотації збитковим державним підприємствам та галузям господарства тощо.

2. Витрати, пов'язані з формуванням фонду спожи­вання. Це витрати на соціальні гарантії населення, на соціаль­но-культурні заходи бюджетних установ та господарських структур, на науку, оборону, управління тощо.

3. Це сукупність витрат на формування фонду нагромадження. Сюди відносять витрати на капітальні вкладення, придбання обладнання й інвентаря бюджетними установами, витрати на зовнішньо­економічну діяльність та створення резервних фондів.

Розгляд фінансових ресурсів щодо джерел створення у тіс­ному зв'язку з напрямами використання має важливе значен­ня для правильного визначення межі їх функціонування. В економічній літературі зустрічаються різні визначення межі фінансових ресурсів. Тим часом не всі грошові засоби є фі­нансовими ресурсами [11,с.83].

Поняття "грошові засоби" значно ширше, але фінансові ресурси виступають завжди у грошовій формі. Грошові засоби стають фінансовими ресурсами тоді, коли вони концентру­ються у відповідні фонди, для яких встановлено їх порядок ство­рення й використання [11,с.84].

Фiнансовi резерви - це особлива група фондів грошових коштів, в яких нагромаджуються кошти, що на деякий час вилучаються з обороту, а використовуються у випадках збоїв у процесi суспільного виробництва [17,с.8].

Фінансові резерви - одна з важливих умов безперервного й ефективного функціонування економіки, розв'язання соціальних проблем.

За економічною суттю фінансові резерви - це способи й форми створення та використання фондів фінансових ресурсів для фінансування заходів із локалізації впливу непередбачуваних обставин і підтримки високого рівня виробництва та суспільного добробуту громадян. У загальноекономічному плані джерелом фінансових резервів є валовий внутрішній продукт, що створюється економікою держави. Фінансові резерви в межах держави повинні мати свою оптимальну величину, оскільки надмірне відволікання коштів у резерви може спричинити фінансове напруження і негативно вплинути на відтворювальний процес.

Фінансові резерви покликані забезпечити стійкість усієї фінансової системи, надійність фінансового забезпечення економічного розвитку у разі впливу непередбачуваних обставин. Проте фінансові резерви визначають розмір матеріальних і трудових резервів. Так, для створення матеріальних запасів потрібні кошти. Без фінансових ресурсів неможливо створити або удосконалити виробничі потужності. Аналогічна ситуація складається і при формуванні трудових ресурсів. Підготовка кваліфікованих робітників, перепідготовка й перекваліфікація робочої сили, а також надання допомоги тимчасово непрацюючим потребують затрат фінансових ресурсів.

До фінансових резервів належать валютні резерви, запаси золота та інших дорогоцінних металів національних і центральних банків держав. Специфіка цих резервів проявляється в тому, що вони покликані забезпечити стабільність національної грошової одиниці.  Це також впливає на стабільність фінансової ситуації в державі і дає змогу локалізувати вплив кризових явищ у світовій економіці.

Фінансовими резервами є резервні фонди комерційних банків, страхових компаній та інших фінансових структур, їхнє призначення - забезпечення повернення залучених коштів юридичних й фізичних осіб і здійснення своєчасних розрахунків за своїми зобов'язаннями.

Створення фінансових резервів у державі потребує законодавчого забезпечення. У більшості країн світу створення й використання резервів регулюється спеціальними законами. В Україні створення фінансових резервів на загальнодержавному рівні обумовлено Бюджетним кодексом України.

В якому, згідно статті 24, зазначено, що:

1. Резервний фонд бюджету не може перевищувати одного відсотка обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету.

2. У Державному бюджеті  України резервний фонд передбачається бов’язково. Рішення щодо необхідності створення резервного фонду місцевого бюджету приймає відповідна рада [2].

            Фінансові резерви, що створюються в складі ланок фінансової системи, посідають провідне місце в системі фінансових резервів держави. Це зумовлено тим, що бюджетна система теж посідає центральне місце в фінансовій системі держави. Бюджет є основним джерелом фінансового забезпечення розвитку економіки. Відомо, що бюджетні резерви покликані забезпечувати міжгалузеві пропорції в економіці, сприяти розв'язанню найзначніших економічних завдань, здійсненню прогресивних структурних змін у народному господарстві, реалізації нових науково-технічних досягнень.

Досягнення оптимальності щодо загального обсягу фінансових резервів у державі потребує комплексного підходу до питань їхнього формування, розподілу й використання. Важливо не лише сформувати ефективну систему фінансових резервів, а й зацікавити всіх суб'єктів господарювання в створенні найсприятливіших умов для її функціонування.

Фінансові резерви поділяються на: бюджетні, страхові, золотовалютні, резервні фонди господарюючих суб'єктів, спеціальні резервні фонди деяких міністерств і відомств. Ця класифікація фінансових резервів обумовлюється угрупованням фінансових відносин, їх місцем і роллю в процесі відтворення. Відповідно до неї бюджетні резерви сприяють ліквідації диспропорцій і тимчасових порушень перебігу соціально-економічних процесів: страхові резерви та резервні фонди господарюючих суб'єктів забезпечують у потрібних масштабах і пропорціях безперервність процесу відтворення на мікрорівні та макрорівні навіть при виникненні несподіваних обставин і різного роду випадковостей; золотовалютні резерви гарантують стійкість національної валюти; спеціальні резервні фонди міністерств і відомств та бюджетні резерви дозволяють фінансувати нові потреби протягом фінансового року , зумовлені науково-технічними досягненнями і відкриттями; завдяки спеціальним фондам міністерств створюються можливості для резервування частини фінансових ресурсів у рамках окремих міністерств.

У залежності від функціонального призначення виділяють фінансові резерви для:

1) здійснення непередбачених витрат, потреба які виникають в ході виконання виробничо-фінансових планів, частково використовуються бюджетні резерви (резервні фонди Президента України, Верховної Ради України, фонди непередбачених витрат тощо) і резервні фонди господарюючих суб'єктів, а також спеціальні резервні фонди міністерств;

2) забезпечення стабільного виконання бюджетів усіх рівнів - використовуються всі види бюджетних резервів, а в разі потреби і золотовалютні резерви країни;

3)   забезпечення галузевих витрат (пов'язаних з новими науково-технічними досягненнями і відкриттями, наданням фінансової допомоги підприємствам і т.д.) - використовуються галузеві фонди міністерств і відомств, що формуються на державному і регіональному рівнях;

4) покриття збитків, викликаних стихійними лихами, несприятливими погодними умовами, нещасними випадками та іншими обставинами - використовуються різноманітні страхові фонди, страхові резерви, резервні (страхові) фонди господарюючих суб'єктів і (частково) бюджетні резерви.

Фінансові резерви поділяють також на:

- стратегічні, пов'язані з освоєнням нових родовищ корисних копалин, зміцненням кордонів держави тощо (використовуються кошти Резервного фонду Президента РФ України і резервних фондів органів виконавчої влади);

- оперативні, призначені для ліквідації збоїв у відтворювальному процесі у господарюючих суб'єктів (за рахунок страхових фондів) або внутрішньорічних касових розривів у бюджетах органів влади різних рівнів (за рахунок оборотної касової готівки).