Формування фінансових результатів акціонерних товариств та шляхи їх використання

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

1. Сутність та значення фінансових результатів у господарській діяльності акціонерних товариств

 

 

Одним з найважливіших  показників ефективного ведення  господарського виробництва є фінансові результати діяльності підприємств. Фінансовий результат характеризує всі сторони фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства. Він є частиною доходу суспільства і повинен використовуватись для подальшого розвитку виробництва і поліпшення матеріального становища зайнятих у виробництві.

При опрацюванні  наукової літератури та й  в практичній діяльності бухгалтерів та економістів  часто можна спостерігати ототожнення  понять фінансового результату та прибутку підприємства. Власова Н.О. і Мелушова І.Ю. наголошують на тому, що поняття прибуток за своєю сутність не є ідентичним з категорією фінансові результати. Така позиція обґрунтовується наступними доказами:

• фінансові результати асоціюються з показниками прибутку;
• категорія прибутку кількісно визначається неоднозначно, що не дозволяє ототожнити прибуток та фінансові результати підприємства;
• прибуток може бути об’єктом тактичного та стратегічного управління, тоді як фінансові результати є інструментом тактичного та оперативного управління й контролю [4].

Слід чітко  розмежовувати та визначити різницю  між зазначеними категоріями  для правильного розуміння сутності та алгоритму обчислення даних показників.

Варто відмітити, що категорія фінансового результату є ширшою порівняно з категорією прибутку. Це перш за все пояснюється тим, що показник прибутку є однією із двох форм (прибуток та збиток) відображення фінансового результату господарської діяльності акціонерних товариств. Прибуток характеризує позитивне (додатне) значення фінансового результату, що свідчить про високу результативність господарської діяльності, ефективне використання капіталу, а також виступає в якості своєрідної винагороди за ризик комерційної діяльності підприємства.

Скалюк Р.В. вважає, що фінансовий результат – це підсумкова категорія результативності господарської діяльності, котра відображає величину економічних вигод, отриманих (втрачених) підприємством, визначених як різниця між сумами доходів та відповідних їм витрат, що виражена у абсолютних показниках прибутку (збитку), які характеризують потенціал прибутковості, економічного зростання та розвитку підприємства [21].

Філімоненков  О.С. зазначає, що фінансові результати – це економічний підсумок виробничої діяльності господарюючих суб’єктів, виражений у вартісній (грошовій) формі [25].

Отже, фінансові  результати — прояв ефективності роботи суб’єкта підприємницької діяльності. У широкому змісті фінансовий результат  являє собою сукупність прибутку або збитку від реалізації продукції, робіт, послуг, а також позареалізаційних доходів і витрат.

З точки зору Карла Маркса, прибуток — це перетворена  форма додаткової вартості, результат  відношення між додатковим і необхідним робочим часом [12].

На думку  Поддєрьогіна А.М., прибуток — це частина  додаткової вартості, виробленої і  реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми [15].

Таким чином, прибуток є позитивним фінансовим результатом підприємства, негативним результатом діяльності підприємства є збиток. Основною причиною такого збитковості може бути перевищення витрат підприємства над доходами.

Згідно з Господарським Кодексом України збитками є:

• втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
• доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) [6].

Слід зазначити, що в процесі діяльності підприємства та згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку «Звіт про фінансові результати» використовують такі показники фінансових результатів діяльності підприємства:

• валовий прибуток (різниця між сумами чистого доходу (виручки) від реалізації продукції і собівартості реалізованої продукції);
• фінансові результати від операційної діяльності, які будуть менші ніж перша сума за рахунок відрахування «адміністративних витрат» і «витрат на збут»;
• фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (від попередньої суми відраховуються фінансові витрати, втрати від участі в капіталі);
• фінансові результати від звичайної діяльності після оподаткування (за мінусом податку на прибуток від звичайної діяльності);
• чистий прибуток (мінус надзвичайні витрати) [22].

Отже, фінансові  результати являють собою прояв  ефективності роботи суб’єкта підприємницької  діяльності. Величина фінансового результату є базисом, який забезпечує не тільки життєздатність суб’єкта господарювання, а й відображає рівень результативності, прибутковості господарської діяльності, можливості кількісного зростання основних економічних показників та характеризує потенціал стійкого розвитку підприємства.

 

2. Порядок формування фінансових результатів акціонерних товариств

 

 

Різні напрями  основної діяльності акціонерного товариства, що пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції – товарів, робіт, послуг, а також фінансової та інвестиційної діяльності дістають остаточну грошову оцінку в сукупності показників фінансових результатів.

Схематично  загальний фінансовий результат діяльності підприємств подано на рисунку 1.1 [26].

 

Рисунок 1.1 - Класифікація доходів (прибутків) і витрат (збитків)

Слід зазначити, що відповідно до стандартів, сутність поняття прибутку визначається на основі окремих статей форми № 2. Виділяють валовий, операційний прибуток, прибуток від звичайної діяльності до і після оподаткування, чистий прибуток та нерозподілений прибуток [18].

Порядок формування фінансових результатів подано на рисунку 1.2.

 

Рисунок 1.2 - Формування фінансових результатів

Варто відмітити, що кожна стаття доходів і витрат узагальнює відповідну інформацію:

1. стаття «Доходи від участі в капіталі» узагальнюється інформація про доходи від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні або спільні підприємства;
2. стаття «Інші фінансові доходи» — доходи, які виникають у процесі фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди, відсотки тощо;
3. інші доходи від звичайної діяльності формуються з доходів від реалізації фінансових інвестицій, реалізації необоротних активів, майнових комплексів, не операційної курсової різниці, безоплатно одержаних активів;
4. стаття «Надзвичайні доходи» — доходи, які виникли внаслідок надзвичайних подій (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії).

Аналогічно  на витратних статтях звітності  узагальнюється така інформація:

5. стаття «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» — виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), або собівартість реалізованої продукції;
6. стаття «Адміністративні витрати» — загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням і обслуговуванням підприємства;
7. стаття «Витрати на збут» — витрати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, які займаються збутом продукції (товарів), на рекламу, доставку продукції споживачам;
8. стаття «Інші операційні витрати» — собівартість реалізованих виробничих запасів, безнадійні борги та збитки від знецінення запасів, збитки від операційних курсових різниць;
9. стаття «Фінансові витрати» — виплата відсотків та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу;
10. стаття «Втрати від участі в капіталі» — збитки від інвестицій;
11. стаття «Інші витрати операційної діяльності» — собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, збитки від не операційних курсових різниць, збитки від уцінки фінансових інвестицій;
12. стаття «Надзвичайні витрати» — збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій) [5].

Отже, для всіх видів економічної діяльності для  максимізації прибутку необхідно збільшити  виручку від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) та зменшувати собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт та послуг), це буде забезпечене за допомогою зменшення динаміки росту змінних та операційних витрат в порівняні з динамікою росту виручки від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг).

 

3. Характеристика напрямків розподілу і використання фінансових результатів акціонерних товариств

 

Механізм впливу фінансів на господарство, на його економічну ефективність знаходиться не в самому виробництві, а в розподільних відносинах. Отриманий підприємством фінансовий результат може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Згідно з Господарським  Кодексом України порядок використання прибутку визначає власник підприємства. При цьому державний вплив  на напрям і обсяги використання прибутку господарюючих суб’єктів здійснюється через установлені нормативи, податки, податкові пільги тощо.

Отже, отриманий фінансовий результат використовується, в першу  чергу, на сплату до бюджету встановлених законами України податків і платежів. Залишений після цього прибуток вважається чистим прибутком підприємства і розподіляється на його розсуд. При цьому порядок розподілу і використання прибутку на підприємстві фіксується в його статуті та визначається його положенням, розробленим відповідними економічними службами підприємства і затверджується його керівництвом [6].

Слід відмітити, що згідно зі статутом підприємства можуть використовувати прибуток, який залишився в їх розпорядженні, на поповнення статутного капіталу, а також направлення на виплату дивідендів і на інші цілі. Відрахування на формування фондів підприємство здійснює лише у тому випадку, якщо їх створення передбачено установчими документами.

При цьому прибуток, спрямований  на поповнення статутного капіталу, може використовуватись на збільшення майна  підприємства за рахунок фінансування об’єктів виробничого та невиробничого  призначення,що вводяться в експлуатацію, придбання техніки, обладнання та інших основних засобів, фінансування приросту оборотних активів тощо.

За рахунок резервного капіталу можуть покриватися невідшкодовані збитки від стихійного лиха, відшкодовується  нестача власних оборотних активів, погашається безнадійна дебіторська заборгованість та ін.

Варто відзначити, що при  спрямуванні прибутку на розвиток виробництва  за рахунок нього фінансуються витрати  на технічне переозброєння виробництва, освоєння нових технологій, здійснення природоохоронних заходів, здійснюються внески на створення статутних капіталів інших підприємств і на утримання союзів, концернів, асоціацій, до складу яких входить підприємство, погашаються довгострокові кредити, взяті на виробничий розвиток, і відсотки по них тощо [8].

Як правило  за рахунок коштів, відрахованих від  прибутку на матеріальне заохочення, виплачують винагороди робітникам за підсумками роботи за рік, а також  проводять одноразове заохочення працівників  за якісне та своєчасне виконання особливо важких виробничих завдань, надають матеріальну допомогу робітникам і службовцям, оплачують додаткові відпустки тощо.

Слід відмітити, що за рахунок  прибутку, який направляється на інші цілі, покриваються суми штрафів і  пені, які сплачуються підприємствами за порушення нормативних актів про охорону праці, навколишнього середовища, за порушення податкового законодавства по платежах до бюджету, позабюджетних і державних цільових фондів, проценти за прострочені кредити тощо [12].

Варто звернути увагу на те, що в акціонерних товариствах в розподіленні чистого прибутку є особливості. Резервний  фонд АТ створюється в розмірі,  встановленому установчими документами. Резервний капітал формується у розмірі не менше 15 % статутного капіталу товариства шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку. До досягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу розмір щорічних відрахувань не може бути менше 5 % суми чистого прибутку товариства за рік.

Виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється  з  
чистого  прибутку  звітного  року  та/або нерозподіленого прибутку  
відповідно до статуту  акціонерного  товариства  у  строк,  що  не  
перевищує шість місяців після закінчення звітного року.

    У разі   відсутності   або   недостатності  чистого  прибутку  
звітного  року  та/або  нерозподіленого  прибутку  минулих   років  
виплата  дивідендів  за  привілейованими  акціями  здійснюється за  
рахунок резервного капіталу товариства або спеціального фонду  для виплати дивідендів за привілейованими акціями.