Механізм організації споживчого кредитування населення

Кредити домашнім господарствам  за цільовим спрямуванням,

млн.грн. [13]

Показник	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.	01.06.2011 р.
Споживчі кредити	115032	186088	137113	122942	126348
Кредити на нерухомість	40778	88352	98792	81953	77094
Інші кредити	4577	6050	5343	4643	5001
Усього	160386	280490	241249	209538	208444

 

В умовах нестабільного  фінансового стану позичальників та високого рівня проблемної заборгованості у 2011 році продовжилось подальше щомісячне зменшення залишків за кредитами, наданими сектору домашніх господарств. За підсумками року вони зменшились на 1094 млн.грн., або на 0,5% (у 2010 році на 13,1%; у 2009 році на 14,0%) і на 01.06.2011 р. становили 208444 млн.грн. Це відбулося за рахунок зменшення кредитів на нерухомість на 4859 млн.грн., або на 6% у 2011 році, а у 2010 році за рахунок зменшення споживчих кредитів – на 10,3%, кредитів на нерухомість – на 17,0%, інших кредитів – на 13,1% (табл. 2.2) [13].

На рисунку 2.1 представлено структуру кредитів домашнім господарствам  за цільовим спрямуванням.

Починаючи з 2007 року відбувається значне зростання  попиту на кредитні ресурси в іноземній  валюті з боку позичальників, в тому числі фізичних осіб, зумовило активне залучення банками коштів за кордоном, внаслідок чого обсяги кредитування фізичних осіб в іноземній валюті займали більшу частину (63,6%), ніж в гривні (36,4%). Така тенденція спостерігалася до 23 червня 2009 року коли Верховна рада внесла зміни до деяких законів, а саме кредитування населення в іноземній валюті, які стосувалися подолання негативних наслідків фінансової кризи. Відповідно до цих змін фінансові установи мають право надавати кредити,  позики в іноземній валюті фізичним особам - резидентам і нерезидентам,  які не займаються підприємницькою діяльністю, тільки для оплати послуг нерезидентам за лікування  та  навчання  за  кордоном.  Фінансові установи    надають   кредити,   позики   шляхом   безпосереднього спрямування коштів на рахунок  лікувальної  установи  або  закладу освіти   за   умови   пред'явлення  фізичною  особою-позичальником відповідних підтверджуючих  документів  та  з  урахуванням  вимог нормативно-правових   актів   Національного   банку   України,  що регулюють  порядок  здійснення  переказів  іноземної валюти   за дорученням та на користь фізичних осіб [14].

 

Рис. 2.1. Структура кредитів домашнім господарствам за цільовим спрямуванням

Таким чином  з 2010 року відбувається зменшення частки кредитів наданих в іноземній  валюті , так у порівнянні з 2009  роком вона зменшилась з 72,4% до 69,1% (табл. 2.3.). У червні 2011 року цей показник склав 65,3%, та враховуючи той факт, що 8 липня 2011 року Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо врегулювання відносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг", зокрема, статтю 11 Закону України "Про захист прав споживачів" доповнено нормою, яка забороняє надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України, ми вважаємо що буде спостерігатися тенденція до збільшення обсягів кредитів наданих у гривні [15, c. 44].

 

Таблиця 2.3.

Кредити надані домашнім господарствам за видами валют

Період	Усього, млн.грн.	У національній валюті		У іноземній  валюті
		млн.грн.	%	млн.грн.	%
2007	160386	58403	36,4	101938	63,6
2008	280490	78822	28,1	201668	71,9
2009	241249	66669	27,6	174580	72,4
2010	209538	64758	30,9	144780	69,1
2011	208444	72013	34,5	136431	65,3

 

На обсяг  наданих кредитів впливала величина відсоткових ставок, які постійно змінювались. За даними НБУ, наприкінці 2008 року ставки за раніше отриманими позиками в іноземній валюті виросли на 3%, до 16-18%, а в гривні – на 5%, до 22-24%. Така політика банків викликала масове невдоволення клієнтів, що призвело до прийняття Верховною радою закону № 661 – VI, що забороняє банкам в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитами або зменшувати його в депозитах. Облікову ставку з 12 серпня 2009 року було встановлено в розмірі 10,25% річних, з 8 червня 2010 року її роизмір було зменшено – до 9,5% річних, проте через місяць її розмір зменшено ще на один відсоток, а з 10 серпня 2010 року НБУ знизив розмір облікової ставки з 8,5% до 7,75% річних, що є дійсною і на сьогоднішній день [13].

Банкіри дуже стурбовані втратою можливості впливати на кредитні ставки, адже ця заборона зв’язує їм руки. Натомість очевидний позитивний ефект від заборони відчули позичальники, які тепер можуть бути впевнені, що чергової хвилі підвищення процентних ставок не слід чекати. Динаміку зміни процентних ставок за споживчими кредитами можна простежити на рис. 2.2.

Серед кредитів, що їх надають банківські установи фізичним особам, домінують довготермінові кредити (табл. 2.4.). До 2009 року спостерігалась тенденція до зростання довготермінового кредитування. Так у 2007 році питома вага довгострокових кредитів фізичним особам становила 87,1%, у 2008 році – 90%, у 2009 році – 90,6%. Починаючи з 2010 року відбувається зменшення цього показника до 87,3%, а у 2011 році знову незначне збільшення – 85,1% [13].

 

Рис. 2.2. Величина відсоткових ставок за споживчими кредитами  в Україні за 2007-2011 рр., % [13]

 

Таблиця 2.4.

Вимоги банків за кредитами, наданими фізичним особам України, за термінами користування [13]

Період	Усього, млн.грн.	Короткострокові кредити		Довгострокові кредити
		млн.грн.	%	млн.грн.	%
2007	160386	20733	12,9	139653	87,1
2008	280490	27803	10	252678	90
2009	241249	22523	9,1	218726	90,6
2010	209538	26559	12,7	192979	87,3
2011	208444	31025	14,9	177419	85,1

 

На цьому фоні помітно виділяється регіональний аспект банківського споживчого кредитування. Так, структура ринку банківського споживчого кредитування населення у розрізі регіонів України є досить розбалансованою (додаток А). Як свідчать дані, на першому місці за обсягами наданих кредитів фізичним особам знаходиться Київська область та м. Київ. Лідерами з наданих кредитних вкладень фізичним особам є   також великі промислові центри і регіони, де сконцентровано населення з вищим рівнем доходів. Зокрема у 2011 році 73,4% сукупного обсягу кредитів фізичним особам припадало на Київську область та м. Київ (34,3%) та сім економічно потужних областей України – Дніпропетровську ( 8,1%), Одеську (9,2%), Донецьку (6,3%), Харківську (5,7%), Львівську (3,6%), Запорізьку (2,9%), та Автономну Республіку Крим (3,7%). При цьому, у 2007 році. на вказані регіони припадало 71,4% сукупного обсягу кредитів фізичним особам (табл. 2.5.). Таким чином, у 2011 році питома вага даних регіонів дещо збільшилась, що обумовлено ростом динаміки кредитування населення столиці – питома вага кредитів фізичним особам у Київській області та місті Києві збільшилась з 31,8% до 34,3%, на Харківщині – з 5,0% до 5,7%,  на Львівщині збільшилася з 3,4% до 3,6%, на  Одещині – з 8,9% до 9,2% (додаток А) [13].

Найменше кредитів фізичним особам було надано в Сумській (1,0%), Чернігівській (1,0%), Кіровоградській (1,1%), Тернопільській (1,2%), Рівненській (1,3%), Волинській (1,4%) та інших областях з невисоким рівнем доходів населення. У половини (13) регіонів України у кредитних портфелях банків переважали вимоги за кредитами, наданими фізичним особам. Насамперед, це стосувалося  Закарпатської (67,4%), Житомирської (63,9%), Чернівецької (60,2%), Хмельницької (56,6%) областей та Автономної Республіки Крим (55,6%). Загалом з 2007 р. до 2011 р. виразно простежується тенденція до нарощування обсягів кредитування фізичних осіб у регіонах. Так, якщо в середньому по Україні за вказаний період обсяги кредитів населенню зросли в абсолютному вираженні у 17,3 разу, то в Запорізькій області – у 17,9, Івано-Франківській –   20,8, Київській – 34,4, Кіровоградській – 18,5, Львівській – 19,5, Одеській – 28,4, Тернопільській – 23,5, в Автономній Республіці Крим – у 18,0 разів (додаток А) [13].

На підставі проведеного  аналізу стану банківського кредитування населення можна зробити висновок, що кредити, надані домашнім господарствам  депозитними корпораціями (банками), на кінець серпня   2011 року становили 209 млрд. грн., темп їх приросту становив –4.6% у річному обчисленні порівняно з –5.5% на кінець липня. Темпи приросту споживчих кредитів становили –0.2% у річному обчисленні, у тому числі в національній валюті 26.3% у річному обчисленні, у доларах США –18.4% у річному обчисленні.  Темпи приросту кредитів на нерухомість становили –11.5%  у річному обчисленні, у тому числі в доларах США  –14.4% у річному обчисленні. Спостерігається тенденція до зменшення кредитів у іноземній валюті та збільшення об’ємів короткострокових кредитів.

Однак, сучасна практика кредитування населення банківськими установами України має ряд проблем.

По-перше, сфера банківської  діяльності – кредитування, зокрема  на споживчі потреби, в Україні фактично не має спеціального законодавчого забезпечення.

По-друге, на даний час  в Україні в умовах кризової економічної  ситуації видається позик населенню значно менше, ніж у будь-якій іншій розвинутій державі. Однією з суттєвих причин цього є оцінка справжньої платоспроможності позичальника, яка має здебільшого епізодичний характер, або взагалі не проводиться.

По-третє, відсутність економічно обґрунтованої процентної політики аж до 21 січня 2010 року, що давало змогу банкам постійно змінювати процентну ставку за кредитами [16, c. 129].

По-четверте, недотримання принципів банківського кредитування, зокрема, складнощі із забезпеченням повернення, використання готівкових коштів при видачі і погашенні позики, нерідкість випадків нецільового використання позик або несвоєчасного погашення населенням заборгованості перед банком.

Отже, реалізація цілей  банку у сфері організації кредитних відносин вимагає розробки адекватних заходів з розвитку і вдосконалення споживчого кредитування. Такими заходами можуть бути:

1. Удосконалення регулятивної  бази, в тому числі законів, котрі захищають права кредиторів. Зокрема, необхідно прийняти Закон України “Про споживче кредитування”. На наш погляд, Закон України “Про споживче кредитування” повинен охоплювати: всі види банківських кредитів, включаючи кредити, котрі не одержали в даний час належного розвитку, – картковий кредит, овердрафт, на освіту, іпотечний кредит; організацію контролю у процесі кредитування (обсяг контролю, аудит кредитних операцій); передбачати інфляційні моменти, страхування кредитних ризиків та інші важливі питання. Національному банку України розробити нове Положення “Про кредитування”. Покращити методичне забезпечення організації споживчого кредитування шляхом розробки відповідних внутрішньобанківських положень.

2. З метою зниження ризиків при споживчому кредитуванні банками необхідно удосконалити методики оцінки кредитоспроможності позичальників-фізичних осіб, зокрема скорингових моделей, які б давали змогу об’єктивно оцінювати надійність позичальника.

3. На нашу думку,  українським банкам у сучасних  економічних умовах основний  акцент при виборі рішення  про надання кредиту позичальникам-фізичним особам необхідно робити на кредитну історію, аналіз доходів і, лише в останню чергу, на забезпечення.

4. Забезпечити дотримання  принципів, пов’язаних з умовами банківського кредитування. Зокрема, скоротити частку готівкових коштів при видачі і погашенні позички, що призведе до зменшення витрат обігу і посилення контролю за цільовим використанням кредиту.

5. Знизити ціну споживчого кредиту та розширити його доступ для ширшого кола платоспроможних клієнтів та розробити нові механізми, дозволили б адаптувати ставки за кредитами.

6. Здійснити адаптацію міжнародного досвіду споживчого кредитування до української банківської практики, звернувши особливу увагу на розвиток кредитних карток, овердрафтів, кредитів на освіту, інвестиційних кредитів [16, c. 130].

 

3. МІКРОЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ  СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ  НА ПРИКЛАДІ АКБ «ПРИВАТБАНК»

 

АКБ “Приватбанк” один з найбільших в Україні комерційний банк. Заснований у 1992 році є банком, що розвивається найбільш динамічно в Україні, і займає лідируючі позиції банківського рейтингу країни. У ході дослідження ринку банківських послуг, проведеного компанією GFK Ukraine, 23,3% опитаних жителів України назвали ПриватБанк найбільш привабливим для себе українським банком. ПриватБанк також має найбільш високий рівень впізнаваності серед населення без підказки: 64%. ПриватБанк також є лідером серед українських комерційних банків за кількістю клієнтів: його послугами користується понад 23% населення України [18]. ПриватБанк є визнаним лідером вітчизняного ринку платіжних карток. На сьогоднішній день банком випущено більше 18,5 млн. пластикових карт (близько 40% від загальної кількості карт, емітованих українськими банками). У мережі обслуговування пластикових карт банку працює 6 837 банкоматів, пластикові картки банку приймають до оплати понад 46,6 тисяч торгово-сервісних точок по всій Україні. Наявність широкої мережі обслуговування карткових продуктів дозволяє ПриватБанку активно впроваджувати послуги з автоматизованої видачі корпоративним клієнтам заробітної плати із використанням пластикових карт. Інноваційна політика ПриватБанку орієнтована на впровадження на українському ринку принципово нових, передових банківських послуг, які надають клієнтам нові можливості управління своїми фінансами. ПриватБанк першим в Україні запропонував своїм клієнтам послуги інтернет-банкінгу "Приват24" і GSM-банкінгу, а також послуги з продажу через мережу своїх банкоматів і POS-терміналів електронних ваучерів провідних операторів мобільного зв'язку та IP-телефонії.