Місцеві фінансові органи в управлінні фінансами

Міністерство освіти і науки України

Національний університет  водного господарства

 та природокористування

 

Інститут післядипломної освіти

 

 

 

Контрольна  робота

з дисципліни

«Фінанси»

Варіант 4

 

 

 

 

Виконала:студентка 

заочної форми навчання

спеціальності 7.03050901

«Облік і аудит»

Пахалюк Т. Л. 

Перевірила:

Мельник Л. М.

 

 

 

 

Рівне-2013

Зміст

1. Місцеві фінансові органи в управлінні фінансами....................................3

   2. Характеристика елементів податку……................................................7

3. Практична частина..................................................................................16

Використана література..............................................................................20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Місцеві фінансові органи в управлінні фінансами.

Управління місцевими  фінансами - це складова частина управління економікою адміністративно-територіальних одиниць, його здійснює спеціальний апарат з допомогою специфічних прийомів і методів. В управлінні місцевими фінансами виділяють об'єкти і суб'єкти управління. Об'єктами виступають фінансові відносини, в тому числі відносини, пов'язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів. Найважливіші об'єкти - це місцеві бюджети цільові фонди місцевого самоврядування, підприємства комунальної власності. Суб'єктами управління виступають місцеві органи влади.

Діяльність щодо управління місцевими фінансами включає наступні функціональні елементи:

- планування, яке займає важливе місце в управлінні місцевими фінансами, тому що саме у ході планування проводиться аналіз соціально-економічного стану адміністративно-територіальних одиниць, розвитку місцевого господарства, оцінка фінансового стану підприємств комунальної власності; виявляються резерви збільшення фінансових ресурсів, напрямки їх ефективного використання;

- оперативне управління  як комплекс заходів, що проводиться  на основі оперативного аналізу конкретної фінансової ситуації. Мета оперативного управління — досягти максимального ефекту при мінімальних затратах шляхом своєчасної зміни фінансових відносин, маневрування фінансовими ресурсами;

-контроль, який пронизує  усі стадії управлінської діяльності і в той же час має велике самостійне значення. В процесі контролю співставляються фактичні результати із запланованими, виявляються резерви.

Розрізняють стратегічне  і оперативне управління місцевими  фінансами. Стратегічне управління - це управління на тривалу перспективу, виражається у встановленні обсягів фінансових ресурсів адміністративно-територіальних одиниць на перспективу для реалізації цільових програм, пов'язаних з піднесенням економіки регіонів України, проведенням її структурної перебудови, розвитком АПК, а також вирішенням соціальних проблем. Оперативне управління є місцевими фінансами полягає у маневруванні наявними фінансовими ресурсами органів місцевого самоврядування, залученні додаткових коштів, ефективному витрачанні наявних грошових засобів.

Управління місцевими  фінансами здійснюють місцеві представницькі та виконавчі органи влади, зокрема  їх фінансові підрозділи.

В Україні існують  два основні види місцевих фінансових органів - це фінансові органи місцевого  самоврядування та місцеві фінансові органи виконавчої влади.

До фінансових органів  місцевого самоврядування належать фінансові відділи виконавчих комітетів  та інших виконавчих органів місцевого  самоврядування. Фінансові відділи  в системі самоврядування діють  у містах, які мають статус обласного підпорядкування, та в районах цих міст. В Україні налічується 163 міста обласного підпорядкування. Міста Київ та Севастополь не мають власних фінансових органів у системі місцевого самоврядування. Не мають своїх фінансових органів і міста так званого районного підпорядкування.

Конституційне закріплення  територіальної громади як носія  місцевого самоврядування зумовлює необхідність створення фінансових відділів в усіх територіальних громадах – як у міських, так і в сільських. Без цього територіальна громада не матиме змоги зорганізувати власні фінанси. Утворенню фінансових відділів у громадах має передувати робота з формування самих територіальних громад. Чисельність і перелік територіальних громад належить визначити в окремому законодавчому акті.

У фінансових органів  територіальних громад має бути інший  статус, ніж у фінансових органів  виконавчої влади, і перші не включаються  до складу других. Слід встановити, що територіальна громада в особі  її представницького органу самостійно утворює фінансові відділи, як, до речі, й інші підрозділи її виконавчого органу.

Фінансові відділи територіальних громад, таким чином, матимуть автономію  стосовно фінансових органів виконавчої влади. Це створить передумови для автономії  місцевого самоврядування у сфері управління місцевими фінансами.

Наявність власних фінансових органів територіальних громад є  необхідною складовою системи управління місцевими фінансами в умовах становлення фінансової автономії  місцевого самоврядування.

До місцевих фінансових органів у системі виконавчої влади належать Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові управління та відділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, місцеві органи Державної податкової адміністрації, Головного контрольно-ревізійного управління, Державного Казначейства України. Місцеві органи перелічених вище управлінь діють в областях, у містах Києві та Севастополі, в районах цих міст, у містах обласного підпорядкування, в районах, районах міст обласного підпорядкування. Вказані підрозділи не входять до складу місцевих державних адміністрацій і мають центральне підпорядкування.

Структуру міських підрозділів  Державної податкової адміністрації  останнім часом реорганізовано. Діюча система місцевих фінансових органів у системі виконавчої влади потребує вдосконалення. Доцільно встановити, що всі місцеві фінансові органи в системі виконавчої влади входять до складу фінансових управлінь та відділів місцевих державних адміністрацій.

Важливою складовою  системи управління місцевими фінансами  є компетенція місцевих органів  влади. До відання органів державної  виконавчої влади та виконавчих органів  місцевих рад належить складання  проекту бюджету відповідно до основних напрямків бюджетної політики, регламентованих Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами. До їх відання належить також виконання бюджетів і контроль за цільовим, економним та ефективним витрачанням виділених бюджетних коштів.

Закон "Про місцеве  самоврядування в Україні" деталізував  конституційні положення про  визначення компетенцій місцевого  самоврядування та місцевих органів  виконавчої влади у сфері складання, затвердження й виконання місцевого  бюджету. Згідно із Законом, втручання державних органів у процес складання, затвердження й виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, не передбачених законом. Закріплено положення про збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів, для забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.

У сфері бюджетного процесу, Кабінет Міністрів України доводить до місцевих рад та їх виконавчих органів  інструктивні листи про порядок  складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний рік. Виконавчі органи Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя надають інструкції про розробку проектів бюджетів виконавчим органом рад нижчого рівня.

Кабінет Міністрів України  доводить до виконавчих органів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя проекти нормативів відрахувань та сум контингентів цих доходів, розміри дотацій і суб-венцій, передбачених державним бюджетом, та їх цільове призначення, перелік видатків, що передаються з державного бюджету на фінансування бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Виконавчі органи рад вищого рівня доводять відповідні показники до виконавчих органів рад нижчого рівня.

За прогнозними показниками  розвитку територій уряд Автономної Республіки Крим і виконавчі органи місцевих рад розробляють проекти відповідних місцевих бюджетів і подають на розгляд до Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад щорічно до 10 грудня. Для міст районного підпорядкування, селищних і сільських рад термін подання проектів бюджетів визначено до 25 грудня. Проекти розглядаються і затверджуються відповідними комісіями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад.

Виконання місцевих бюджетів здійснюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим та виконавчими органами місцевих рад. Ці самі органи забезпечують надходження усіх, передбачених бюджетом доходів й ефективне їх використання.

Контроль за виконанням місцевих бюджетів покладається на місцеві  ради, які самостійно визначають його організаційні форми. Органи виконавчої влади та виконавчі органи місцевих рад разом з органами Міністерства фінансів України здійснюють контроль за станом надходжень доходів відповідного бюджету і правильністю використання виділених з бюджету коштів підприємствами.

Крім того, органи виконавчої влади та виконавчі органи місцевих рад вищого рівня здійснюють нагляд за ходом виконання бюджету з допомогою виконавчих органів рад нижчого рівня. Предметом такого контролю є дотримання вимог чинного законодавства, рішень органів виконавчої влади, рішень місцевих рад та виконавчих органів вищого рівня, прийнятих у межах їх компетенцій.

Важливим елементом  системи управління місцевими фінансами  є організація касового виконання  місцевих бюджетів, передусім організація  прийому, зберігання та видачі бюджетних коштів, ведення обліку і звітності в процесі виконання місцевих бюджетів.

Існують банківська, казначейська та змішана системи касового виконання  місцевого бюджету. В Україні  склалася банківська система, це означає, що кошти місцевих бюджетів акумулюються, зберігаються і видаються банківськими установами в межах коштів, які реально надійшли на рахунки відповідних бюджетів в установах банків.

Бюджетним кодексом України  передбачено Положення про касове виконання місцевих бюджетів, згідно з яким касове виконання всіх бюджетів здійснюватимуть установи Державного бюджетного банку. Але й досі такий банк в Україні не утворений. Реально касове виконання місцевих бюджетів в Україні здійснюється як установами національного банку України, так і окремими комерційними банками.

Наступним важливим елементом  системи управління місцевими фінансами  є організація контролю та аудиту. В Україні його здійснюють Міністерство фінансів України, Головне контрольно-ревізійне  управління, Головне управління державного казначейства, Державна податкова адміністрація України, місцеві державні адміністрації. Загальний фінансовий контроль здійснює Верховна Рада України та Рахункова палата Верховної Ради України.

Діють також ревізійні  комісії, що створюються представницькими органами місцевого самоврядування для контролю за використанням коштів бюджету, позабюджетних, валютних і цільових фондів. Окремі контрольні функції виконують самі представницькі органи місцевого самоврядування та їх комісії.

Системи спеціального державного фінансового контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування в Україні поки що немає. Діє загальний контроль за використанням бюджетних коштів і обов' язковий аудит підприємств та організацій, у тому числі й комунального сектору.

Таким чином, система управління місцевими фінансами відіграє важливу роль в процесі їх розвитку. В Україні існує об' єктивна потреба у створенні нової системи управління місцевими фінансами в умовах становлення фінансової автономії місцевого самоврядування. Процес становлення такої системи ще не завершився. Потребує уточнення компетенція місцевої влади у цій сфері, розмежування повноважень різних рівнів влади, держави й місцевого самоврядування, представницьких і виконавчих структур місцевої влади у сфері управління місцевими фінансами.

 

2. Характеристика  елементів податку

Правове регулювання  обов'язкових податкових платежів визначаються як особливостями компетенції органів  державної влади щодо  управління за встановленням, зміні та відміні  податків, зборів так і чітким закріпленням усіх елементів, що характеризують податок як цілісний механізм. В якості складових частин структури податків виступають елементи правового механізму податку або збору.

Система елементів правового  механізму  податку складається  з групи основних та додаткових елементів.  До основних елементів відносять:

1.   Платник податку  або збору  (обов'язкових  платежів) - юридичні і фізичні  особи,  на  яких  згідно  з  законами  України покладено   обов'язок  сплачувати  податки  і  збори  (обов'язкові платежі).