Міжнародні розрахунки за допомогою акредитиву

Резервний акредитив може використовуватись аналогічно документарному акредитиву для додаткового забезпечення платежів на користь експортера, скажімо при розрахунках у формі інкасо або банківського переказу.

Резервний акредитив застосовується практично до будь-якої угоди. У широкому розумінні резервний акредитив слугує для покриття ризиків невиконання, пов'язаних з традиційними документарними акредитивами.

Переказний (трансферабельний) акредитив орієнтований на потреби  міжнародної торгівлі. Він дозволяє торговельному посереднику передати своє право на отримання коштів з акредитива клієнту-постачальнику і тим самим дає змогу йому оформлювати угоди з обмеженим використанням власних коштів. При цьому торговельному посереднику його покупець виставляє безвідкличний акредитив, який має бути чітко визначений як трансферабельний.

За своєю сутністю трансферабельний акредитив являє собою зобов'язання банку, за яким бенефіціар (перший бенефіціар) може уповноважити обслуговуючий його банк передати своє право на отримання коштів повністю або частково одному або кільком постачальникам (другому бенефіціару).

Після отримання  від банку повідомлення про відкриття  такого акредитива торговельний посередник може доручити банку переказати акредитив  на свого постачальника або другого бенефіціара. При цьому переказування має відповідати умовам першого акредитива, за деякими винятками.

1. Назва й адреса  наказодавця акредитива може  бути замінена на назву й  адресу першого бенефіціара (посередника). Це дає змогу приховати особу  первинного покупця від другого бенефіціара.

2. Сума акредитива (і  ціна за одиницю товару) може  бути зменшена, що дасть змогу  першому бенефіціару отримати  свій прибуток.

3. Термін дії акредитива і період відвантаження можуть бути скорочені, що дає змогу першому бенефіціару мати час для подання документів за акредитивом після того, як їх подав другий бенефіціар.

4. Перший бенефіціар  може замінити рахунки-фактури,  а також тратти другого бенефіціара  на свої власні.

Трансферабельний акредитив  може бути переказаний лише один раз, тобто другий бенефіціар не може переказати його третьому бенефіціару. Трансферабельний акредитив має низку переваг для посередників. По-перше, він дає змогу посередникові не використовувати своїх власних грошових коштів і кредитних можливостей банку. По-друге, переказні акредитиви можуть бути використані в такий спосіб, що покупцеві залишається невідомою особа першого постачальника.

 

1.3 Нормативно-правова база для регулювання акредитивної форми розрахунків в Україні

 

За загальним правилом, на території України юридичні особи всіх форм власності, а також фізичні особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, у тому числі, для виконання договірних зобов'язань, здійснюють між собою розрахунки в безготівковому й наявному порядку через установи банків відповідно до правил здійснення розрахункових і касових операцій, які затверджуються НБУ.

Безготівкові розрахунки і у тому числі безготівкові розрахунки за допомогою акредитиву між суб'єктами господарювання регулює підзаконний нормативно-правовий акт – Інструкція НБУ «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» (далі – Інструкція), яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 р. №135 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 р. під №368/5559.

Інструкція  поширюється на підприємства, організації  й установи всіх форм власності, фізичних осіб – суб'єктів підприємницької  діяльності, банки і їхні установи, фізичних осіб, і обов'язкова для  виконання ними.

Дана Інструкція допускає регулювання розрахунків  за допомогою акредитивів Уніфікованими  правилами й звичаями для документарних  акредитивів у редакції 1993 р. (публікація Міжнародної торговельної палати №500) у частині, що не суперечить чинному законодавству, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку України.

Інструкція набула чинності через 10 днів після її державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Однак Національним банком України дозволено до 1 жовтня 2001 р. використовувати бланки розрахункових документів, виготовлені відповідно до вимог раніше, що діяла Інструкції, №7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України» за умови доповнення їхніми реквізитами, передбаченими новою Інструкцією.

Інструкція не передбачає «революційних» змін раніше, що діяла Інструкції, №7, але є в ній деякі нові положення, у тому числі дотичні розглянутої форми безготівкових розрахунків. Тому нову Інструкцію варто уважно вивчити.

Використання  акредитивів у міжнародних розрахунках регулюється спеціальним документом – «Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів», який розроблено Міжнародною торговельною палатою (МТП) у Парижі. Ці правила періодично (один раз у вісім–десять років) переглядаються, доповнюються і змінюються виходячи з тенденцій розвитку міжнародної торгівлі і розрахунків, упровадження нових способів передання інформації, прискорення перевезення вантажів тощо. Сьогодні діє редакція Правил від 2006 р. (публікація МТП №600), яка була прийнята 25 жовтня 2006 року Банківською комісією МТП. Уніфікованих правил і звичаїв для документарних акредитивів (UCP 600), набули чинності з 1 липня 2007 року.

Уніфіковані правила визначають поняття і види акредитивів, способи і порядок їх виконання та передання, зобов'язання і відповідальність банків, вимоги до поданих за акредитивами документів та порядок їх надання, інші питання, що виникають у практиці розрахунків за акредитивами, дають тлумачення різних термінів.

Правила є обов'язковими для банків, які приєдналися до них, та їхніх клієнтів, що здійснюють розрахунки за акредитивами. До документарного акредитива включається застереження про те, що Правила є складовою кожного виду акредитива, який застосовується при розрахунках між контрагентами.

Нова редакція Уніфікованих правил і звичаїв для документарных акредитивів» у набагато більшому ступені, чим правила UCP 500, відбиває сучасний підхід як банків, так і експортерів і імпортерів до використання акредитивної форми розрахунків. Головним, є те, що нові Правила у всіх своїх статтях дотримуються основного принципу: банки виставляють документарні акредитиви для того, щоб здійснювати платежі, а не для того, щоб під будь-яким, часто чисто формальним, приводом ухилитися від платежу. Наскільки UCP 600 відповідають подальшому розвитку документарного акредитива як інструмента розрахунків і фінансування, покаже практика їхнього застосування.

Документарний акредитив (Documentary Letters of Credit (L/C)) – однобічне умовне грошове зобов'язання банку, що видається їм за дорученням клієнта (імпортера) на користь його контрагента (бенефіціара), по якому банк, що відкрив акредитив (емітент), повинен здійснити бенефіціару платіж за умови надання бенефіціару документів, передбачених в акредитиві й, відповідно, при виконанні інших умов акредитива.

Банк (банк-емітент), діючи на прохання й на підставі інструкцій клієнта (приказодателя акредитива) або від свого ім'я, повинен здійснити платіж третій особі або бенефициару. Він також може дати повноваження іншому банку зробити такий платіж. У такий спосіб гарантується, що платіж виробляється тільки при наданні документів, що свідчать про здійснення відвантаження товару або про надання різного роду послуг. Відповідно експортерові гарантується, що платіж йому буде здійснений за умови подання правильно оформлених документів у банк, відповідальний за розрахунок. У рамках акредитивної угоди повністю дотримуються інтереси як продавця, так і покупця.

У практиці міжнародних  розрахунків розрізняють такі основні  форми акредитива: відкличний та безвідкличний; непідтверджений та підтверджений; непокритий та покритий.

Акредитивна форма розрахунків у зовнішній торгівлі дає достатньо великий спектр можливостей і для експортера, і для імпортера щодо здійснення платежів. У зв'язку з цим у всіх акредитивах має бути чітко вказано, як вони виконуються. Тому залежно від передбачуваного способу платежу використовуються наступні види акредитива: акредитив з оплатою після пред'явлення, акредитив, що передбачає акцепт тратт бенефіціара, акредитив з розстрочкою платежу, акредитив з «червоним застереженням», револьверний акредитив, акредитив «стенд-бай» (резервний акредитив) та ін.

Використання  акредитивів у міжнародних розрахунках  регулюється спеціальним документом – «Уніфікованими правилами і  звичаями для документарних акредитивів», який розроблено Міжнародною торговельною палатою (МТП) у Парижі.

 

 

2. Використання  акредитива ЗАТ «НКМЗ» у міжнародних розрахунках з партнерами

 

2.1 Характеристика  ЗЕД ЗАТ «НКМЗ»

 

28 вересня  1934 року створено ЗАТ «НКМЗ». Завод  споконвічно був зорієнтований  на виготовлення унікальних машин  і встаткування, уперше вироблених  у країні, а найчастіше й у  світі. Закрите акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» є самостійним підприємством із замкнутим циклом виробництва продукції в машинобудівному комплексі України.

Реквізити підприємства.

ПОВНА ТА СКОРОЧЕНА  НАЗВА: Закрите акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» (ЗАТ «НКМЗ»).

ЮРИДИЧНА  АДРЕСА: 84301 Україна, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5.

ФОРМА ВЛАСНОСТІ: колективна.

Дочірні та спільні  підприємства до складу ЗАТ «НКМЗ» не входять.

Цілі підприємства. Метою діяльності ЗАТ «НКМЗ» є випуск і поставка високоякісної, конкурентоспроможної продукції, що користується попитом у споживачів і забезпечує стійкий прибуток.

Зухвала мета ЗАТ «НКМЗ» – стати рівними  серед кращих виробників індустріальної техніки, робити краще й краще.

Основні види діяльності підприємства.

ЗАТ «НКМЗ» проектує, розробляє, виготовляє й монтує металургійне, ковальсько-пресове, гірничорудне, шахтне, підйомно-транспортне, дробильно-розмелене  встаткування, устаткування для видобутку  нафти й газу, доріг, устаткування для атомної енергетики, виробу інструментального виробництва й товари масового споживання.

Для досягнення поставлених цілей і реалізації основних напрямків робіт ЗАТ  «НКМЗ» проводиться: постійний аналіз сучасних і перспективних вимог  до випуску продукції; технічне переозброєння й реконструкція підприємства, застосування новітніх технологій виготовлення продукції й методів організації виробництва; вибір надійних постачальників якісної сировини, матеріалів і комплектуючих виробів; удосконалювання керування підприємством; підвищення кваліфікації персоналу й залучення керівників всіх рівнів, фахівців і виробничих робітників у діяльність по поліпшенню якості і культури праці, виробничих відносин.

Пошуками іноземних контрагентів і проблемами просування продукції підприємства на зовнішній ринок на ЗАТ «НКМЗ» займається відділ зовнішньоекономічних зв'язків. Відділ зовнішньоекономічних зв’язків не входить до складу внутрішнього збутового апарату і є самостійним функціональним підрозділом, що знаходиться в прямому підпорядкуванні в заступника директора по комерційній частині.

В обов’язки даного відділу входять: збір на підприємстві інформації про експортну продукцію; складання калькуляції цін на експортну продукцію; підготовка рекламних матеріалів, каталогів, проспектів; аналіз інформації про збут товарів; складання зразкового списку потенційних споживачів товарів по групах; підготовка оферт і їх розсилання потенційним покупцям; листування з питань контрактів; переговори про зовнішньоекономічні контракти, виконання митних умовностей; забезпечення одержання платежу від іноземного контрагента, дослідження маркетингового становища.

Відділ зовнішньоекономічних зв’язків (ВЗЕЗ) на ЗАТ «НКМЗ» функціонує як самостійний підрозділ і складається з 50-ти фахівців.

ЗAT «НКМЗ» експортує 65% продукції, що виробляється. Крім прокатного, металургійного і збагачувального встаткування, також експортується сталеплавильне, ковальсько-пресове, гірничорудне, підйомно-транспортне встаткування, устаткування для гідроспоруджень, редуктори й зубчасті передачі і виробничі послуги: зварювальне виробництво і механоскладальне виробництво, інструментальне виробництво.

Машини й устаткування з маркою «НКМЗ» працюють в 49 країнах світу, серед яких країні СНД, Японія, Німеччина, Франція, Італія, Канада, США, Китай, Швеція, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина та ін.

«НКМЗ» і  сьогодні багато в чому визначає технічний  прогрес у машинобудуванні, металургії, енергетику, автомобілі- і суднобудуванні, хімічній, оборонній і космічній  галузях.

 

2.2 Особливості міжнародних розрахунків за допомогою акредитиву на підприємстві

 

Розглянемо  докладно відкриття акредитива на прикладі підприємства ЗАТ «НКМЗ».

Після укладення  угоди і підписання контракту  між сторонами, у даному випадку  – це ЗАТ «НКМЗ» та ВАТ «Рудоавтоматика». ЗАТ «НКМЗ», як імпортер дає доручення своєму банку («ПриватБанк») про відкриття акредитива на користь продавця (експортера). У дорученні імпортер просить банк дати постачальнику товару зобов'язання здійснити платіж. Банк виконає це доручення лише тоді, коли акредитиводавець має відповідні активи або кредитну лінію, відкриту в ньому.

Імпортер (ЗАТ  «НКМЗ») повинен дуже ретельно сформулювати умови акредитива. Якщо йому бракує досвіду в складанні акредитивних доручень або самих акредитивів, які мають певні нюанси, він мусить звернутися за консультацією до банківського спеціаліста. Мова йде не тільки про те, щоб умови платежу постачальника були відображені у формі і виді акредитива, не менш важливо, щоб були враховані власні потреби імпортера. Повні й чіткі умови акредитива сприяють своєчасному відвантаженню замовленого товару в належному стані і за договірною ціною або наданню послуги відповідно до домовленостей.