Міжнародні розрахунки за допомогою акредитиву

Необхідність  ретельного формулювання умов акредитива обумовлюється ще принципом його незалежності від основної угоди: акредитив за своєю природою – це угода між сторонами, яка юридично відокремлена від договору купівлі-продажу. Для банку це означає, що він перевіряє документи незалежно від товарної угоди, яка лежить в основі акредитива.

Якщо банк відкрив акредитив, то єдиною умовою для початку виконання його платіжного зобов'язання є подання у строк документів, що відповідають умовам акредитива. Акредитиводавець не може перешкоджати оплаті документів через те, що поставки товару або інші дії бенефіціара, як йому здається, не виконуються відповідно до контракту.

Для полегшення складання акредитивного доручення  «ПриватБанки» дає ЗАТ «НКМЗ» спеціальний бланк заяви на відкриття  акредитива (Додаток 2).

Бланк заяви  на відкриття акредитива заповнюється наказодавцем акредитива щонайменше у трьох примірниках. У заяві вказуються всі необхідні реквізити:

1)  наказодавець  – ЗАТ «НКМЗ», Україна, м. Краматорськ,  бенефіціар – ВАТ «Рудоавтоматика», Росія, м. Железногорськ;

2)  номер  рахунку клієнта – ЗАТ «НКМЗ», з якого списується сума іноземної валюти для відкриття акредитива;

3)  номер  поточного рахунку, з якого  оплачуються комісійні та інші  накладні витрати банку (поштово-телеграфні  витрати);

4)  форма  акредитива – це безвідкличний,  документарний акредитив;

5)  правила, що застосовуються для підпорядкування акредитива – Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів, публікація МТП №600 від 2007 р.;

6)  термін  дії акредитива – 120 днів від  дати відкриття акредитива;

7)  назва  і сума іноземної валюти цифрами та прописом – 8 350 000,00 RUB;

8)  назва  банку, який виконує акредитив  – «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ,  Україна;

9)  спосіб  виконання акредитиву – платити  за пред’явленням документів;

10)  назва  авізуючого банку – ВАТ «Курскпромбанк»,  м. Курск, Росія;

11)  назва  товару – «низьковольтний комплектний  пристрій НКУ ЕШ-11РЦ-У2»;

12)  умови  поставки товару – FCA, м. Железногорськ,  Росія;

13)  часткова  поставка / перевантаження – не  дозволені;

14)  термін  відвантаження, термін платежу  – 90 днів від дати відкриття акредитива;

15)  перелік  необхідних для оплати документів  – оригінал рахунка-фактури –  1 екземпляр, оригінал вільного  пакувального аркуша з указаною  вагою нетто продукції по кожному  ящику – 1 екземпляр, оригінал  міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) зі штампом регіональної митниці Продавця, виписаної на ім'я Покупця, з вказаною відвантаженою загальною вартістю продукції;

16)  підпис  замовника;

17)  інші  реквізити, які строго відповідають  умовам контракту.

Усі вказані  реквізити перевіряє співробітник відділу імпортних акредитивів «ПриватБанку», отримавши від ЗАТ «НКМЗ» заяву на відкриття акредитиву. Якщо перелік документів не вміщується на бланку заяви на відкриття акредитива, ЗАТ «НКМЗ» може використовувати додаток до умов акредитива, який складається на окремому аркуші в такій самій кількості примірників, як і сама заява. Оригінал цього додатку підписується уповноваженими особами ЗАТ «НКМЗ» і скріплюється печаткою так само, як і при оформленні акредитива.

При виявленні  невідповідностей або певних помилок заява негайно повертається наказодавцеві без виконання із зазначенням мотивів повернення для внесення необхідних корективів.

«ПриватБанк», що відкрив акредитив (Додаток 3), направляє  його для авізування у банк-кореспондент – ВАТ «Курскпромбанк», котрий, перебуває в Росії. Лише в особливих випадках повідомлення надсилається безпосередньо на адресу бенефіціара. ЗАТ «НКМЗ» отримує повідомлення про виконання як підтвердження відкриття акредитива.

На першому етапі роботи з заявою на відкриття імпортного акредитива після подання її в банк наказодавцем і перевірки правильності її оформлення визначається спосіб виконання цього акредитива і встановлюються авізуючий і виконуючий банки.

Співробітник «ПриватБанку» на основі поданої заяви заповнює акредитив і після узгодження з ЗАТ «Курскпромбанком» повертає цей акредитив разом із заявою співробітникові відділу імпортних акредитивів «Приватбанку». Отримавши заяву і перевіривши правильність заповнення акредитива, співробітник відділу імпортних акредитивів спочатку перевіряє візу відповідальної особи валютного відділу про наявність коштів на валютному рахунку у ЗАТ «НКМЗ» в банку. Після цього він формує акредитивне досьє (заява і сам акредитив), реєструє його в спеціальному журналі за встановленою формою, яка передбачає присвоєння порядкового номера, а також указується термін його дії, назва наказодавця, сума в іноземній валюті.

Спосіб виконання  акредитива, установлюється відповідно до інструкцій ЗАТ «НКМЗ» і наявності  у «Приватбанку» кореспондентських  рахунків за кордоном. Термін дії акредитива визначається, місцезнаходженням виконуючого банку («Приватбанк» м. Дніпропетровськ, Україна) і становить 120 днів від дати відкриття акредитива.

Для ЗАТ «НКМЗ» та ВАТ «Рудоавтоматика» процедура  використання акредитива являє собою багатоетапний процес, який складається з цілої низки перевірок та дій. Після того як у строк ВАТ «Рудоавтоматика» відправило товар, ретельно перевіряється відповідність документів умовам акредитива.

ВАТ «Рудоавтоматика» і ВАТ «Курскпромбанк» повинні дійти висновку, що всі необхідні документи (оригінал рахунка-фактури – 1 екземпляр, оригінал вільного пакувального аркуша з указаною вагою нетто продукції по кожному ящику – 1 екземпляр, оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) зі штампом регіональної митниці Продавця, виписаної на ім'я Покупця, з вказаною відвантаженою загальною вартістю продукції) є в наявності, не порушують умов акредитива і не суперечать один одному. Це пов'язано з тим, що «ПриватБанк», приймаючи рішення про прийняття або неприйняття документів, дотримується принципів строгої відповідності цих документів умовам акредитива і дотримання термінів виконання.

«ПриватБанк»  мусить ретельно перевіряти відповідність  тексту поданих документів тексту умов акредитива і може робити платіж тільки проти документів, відповідних акредитиву. Документи, які за зовнішніми ознаками суперечать один одному, розглядаються як такі, що не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива.

Принцип суворого дотримання термінів вимагає, щоб указана в акредитиві дата закінчення терміну для подання документів і останній термін відвантаження товарів суворо дотримувались. За документами, які надійшли пізніше вказаного терміну, банк має право не платити. В нашому випадку в акредитиві не вказана остання дата подання документів, тому вона збігається з датою закінчення терміну акредитива.

Якщо дата закінчення терміну акредитива припадає на вихідні або святкові дні, то термін подання документів подовжується до наступного робочого дня. Останньої  дати відвантаження, зафіксованої в акредитиві, таке подовження не стосується.

Під час перевірки  поданих ВАТ «Рудоавтоматика» документів співробітниками виконуючого банку  – «ПриватБанк» можуть бути виявлені розбіжності з умовами акредитива або в їх оформленні.

Якщо «ПриватБанк» виявляє такі розбіжності, то він  не може взяти такі документи до виконання. Документи повертаються бенефіціару на доопрацювання для  переоформлення у супроводі спеціального листа, в якому вказуються всі  виявлені розбіжності.

Після того як усунені вісі розбіжності по документам, якщо вони мали місце, «Приватбанк» виконує оплату поставленої продукції.

 

Закриття  акредитива в банку постачальника  відбувається:

1) після закінчення  строку акредитива;

2) за заявою  постачальника про відмову подальшого використання акредитива до закінчення терміну. Банку-емітенту посилає повідомлення виконуючий банк;

3) за заявою  покупця про відкликання акредитива  повністю або частково. Акредитив  закривається або зменшується  в день одержання повідомлення  від банку-емітента.

Невикористана сума акредитива вертається банку платника для зарахування на рахунок, з  якого депонувалися засоби

Таким чином, зовнішньоторговельні банки – учасники зовнішньоекономічної діяльності несуть повну відповідальність за своєчасну оплату поданих бенефіціаром документів, якщо ці документи повністю відповідають умовам акредитива, а також за своєчасне врегулювання й усунення виявлених у документах розбіжностей шляхом проведення необхідної роботи зі своїми клієнтами – бенефіціаром для авізуючого банку і наказодавцем акредитива для банку-емітента.

«НКМЗ» –  найбільший в Україні й відомий  у світі виробник унікального  високопродуктивного прокатного, металургійного, ковальсько-пресового, гідротехнічного, гірничорудного, підйомно-транспортного  й спеціалізованого встаткування.

ЗАТ «НКМЗ» як підприємство, яке веде самостійно зовнішньоекономічну діяльність, постійно укладає контракти зі своїми партнерами і використовує різні види розрахунків. Одна з найпоширеніших і часто використовуємих безготівкових форм розрахунків для ЗАТ «НКМЗ» – це акредитивна форма.

Основою для  відкриття акредитива є спеціальний  бланк заяви на відкриття акредитива, який надається ЗАТ «НКМЗ» у банк, який буде виконувати акредитив. Для  ЗАТ «НКМЗ» основним банком, який веде майже всі розрахунки підприємства є «ПриватБанк».

Основна форма акредитива, яка використовується ЗАТ «НКМЗ» у міжнародних розрахунках – це, як правило, безвідкличний, документарний акредитив, який підпорядковується Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів, публікація МТП №600 від 2007 р.

Перелік необхідних для оплати документів, який надає експортер – оригінал рахунка-фактури, оригінал вільного пакувального аркуша з указаною вагою нетто продукції, оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної зі штампом регіональної митниці Продавця, виписаної на ім'я Покупця, з вказаною відвантаженою загальною вартістю продукції.

Відкриття і виконання акредитива складається з різних операцій, які проводить виконуючий та авізуючий банки – це ретельна перевірка всіх документів, авізування, виконання оплати по акредитиву та ін.

 

 

3. Проблеми й перспективи розвитку  акредитивної форми розрахунків

3.1 Проблеми розвитку акредитивної  форми розрахунків на Україні

 

Головне місце  в процесі створення реальних ринкових умов господарювання в Україні приділяється питанням удосконалення механізму проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З досягненням Україною незалежності усе більше вітчизняних підприємств виходять на зовнішній ринок. Знайти закордоном партнера досить складно, але якщо певні контакти встановлені, виникає проблема розрахунків. Звичайно іноземний партнер маловідомий, його фінансове становище, надійність і технічні можливості важко оцінити; це справедливо як для нерезидентів, так і з погляду останніх – щодо резидентів України. Тому необхідно вибрати таку форму розрахунку, що незалежно від економічної й політичної стабільності країни – контрагента давала б можливість захистити інтереси як експортера, так і імпортера. Останнім часом викликала інтерес підприємців така форма розрахунків, як акредитив, що надійніше й безпечніше як для імпортерів, так і для експортерів. Експортер має можливість, використовуючи акредитивну форму розрахунків, звести до мінімуму ризики, породжені його слабкою ознайомленістю з вимогами, стандартами нового освоюваного ринку збуту, політичною й економічною стабільністю в країні імпортера; незнанням місцевих законів по розрахунках в іноземній валюті, специфіки перевезення, страхування товару, оформлення документації на його вивіз і відправлення. Імпортер, у свою чергу, скориставшись акредитивною формою розрахунків, може звести до мінімуму ризики, пов'язані із закупівлею товарів у незнайомих країнах; незнанням особливостей валютного законодавства країни-експортера (зокрема, можливості ввозу товару); непевністю в добропорядності експортера [13, c. 57].

Використання  акредитива дає гарантії, що з одного боку, товар або послуги будуть повністю й вчасно оплачені, а з  іншого боку – що списання засобів  з розрахунку відбудеться тільки після виконання умов, певних контрактом.

Але у той  же час акредитивна форма розрахунків  має багато проблем.

По-перше, при  використанні акредитива виникає ряд  труднощів організаційного плану. Насамперед вітчизняні банки мають  невеликі розміри (сумарний статутний фонд українських комерційних банків не перевищує статутного фонду одного з великих польських банків), вони маловідомі на світовому ринку (сфера зовнішньоекономічної діяльності українських банків поки ще одна з найменш розвинених). Тому, коли банком-емітентом виступає український банк, іноземні можуть відмовлятися від підтвердження акредитива. Якщо навіть договором між експортером і імпортером не передбачено підтвердження банком країни-експортера (що дає можливість уникнути політичних ризиків і ризиків перекладу), західні банки, приймаючи акредитив, або вимагають покриття, що витягає з обігу засобу й збільшує витрати заявника акредитива, або ж здійснюють платіж тільки після одержання засобів від банку-емітента, що позбавляє акредитив швидкості одержання засобів бенефіціаром. З іншого боку, українські банки теж не завжди погоджуються підтверджувати акредитив, емітований іноземним банком.