Нацiональна система масових електроних платежiв

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Ноября 2012 в 18:30, лекция

Описание

4.1 Необхідність та перспективи створення національної системи масових електроних в Україні.
4.2 Організаційна структура НСМЕП та взаємозв’язки між учасниками НСМЕП.
4.3 Платіжна картка НСМЕП.
4.4 Система інтернет-платежів НСМЕП.
4.5 Нормативна база НСМЕП.

Работа состоит из  1 файл

ТЕМА 4 «НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА МАСОВИХ ЕЛЕКТРОНИХ ПЛАТЕЖІВ (НСМЕП) ».docx

— 39.88 Кб (Скачать документ)

Сьогодні система Інтерплат  працює в режимі реально діючого  проекту, через що кількість сайтів, підключених до інтернет-проекту НСМЕП, постійно зростає. Маючи платіжну картку НСМЕП, можна переконатися, що процес сплати за послуги або товари через Інтернет є зручним та безпечним

Участь банків у системі Інтерплат  може, по-перше, збільшити кількість  клієнтів. Запланована емісія 10 млн. карток НСМЕП приведе до появи  великої кількості платників, для  переважної частини яких це буде пов'язано з відкриттям банківського рахунку. З іншого боку, можна передбачити появу великої кількості Ітернет-торговців, кожен з яких потребує банківського обслуговування. Вони теж можуть бути клієнтами банку.

По-друге, зменшити витрати. Надання послуг, пов'язаних з електронною комерцією, потребує вкладання значних коштів в обладнання, організацію каналів зв'язку та створення служб технічної підтримки. Порівняння вартості підключення до системи Інтернет-платежів НСМЕП (постачання І налагодження програмних засобів, навчання персоналу та ін.) з вартістю підключення до інших карткових платіжних систем (VISA, Master Card або ін.), дуже відрізняє НСМЕП. Значно менша вартість проведення трансакції робить НСМЕП дуже привабливою. Крім того, можливість дистанційного обслуговування клієнта через Інтернет, яка не вимагає безпосереднього контакту співробітника банку з клієнтом приводить до значної економії часу. Інтернет-платсжі НСМЕП дуже відрізняються від платежів готівкою оперативністю та безпекою, вони зручніші при менших витратах. Участь у системі дозволяє банкам перекласти вирішення питань організаційного та технічного характеру на провайдера Інтернет-платежів, яким є система Інтерплат.

По-третє, на імідж банку позитивно впливає впровадження надійних і перспективних технологій. Участь НБУ та комерційних банків у НСМЕП підтверджує надійність та перспективність проекту. Партнерськими програмами розвитку банку можуть стати системи В2В-рішення, Інтернет-банкінг, а серед клієнтів банку з'являться власники нових торгових майданчиків в Інтернеті (Інтернет-магазини, Гнтернет-аукціони, та ін.). Таке партнерство, безумовно, збільшить рейтинг будь-якого банку.

4.5 Нормативна база НСМЕП.

Нормативна база НСМЕП - це документи, які визначають нормативні та технологічні вимоги, а також методичні положення щодо діяльності НСМЕП і функціонування АПК, до яких належать: нормативні та методичні документи щодо діяльності Платіжної організації, а також членів та учасників НСМЕП (інструкції, положення, правила, порядки, регламенти тощо); технологічні документи щодо функціонування АПК; Правила.

Перелік документів Платіжної організації, за допомогою яких забезпечується діяльність НСМЕП, наведено в реєстрі нормативних, методичних та технологічних документів НСМЕП, який ведеться Платіжною організацією.

На сьогодні робота НСМЕП регламентується  такими документами:

1. Положення про порядок емісії  платіжних карток і здійснення  операцій з їх застосуванням,  затверджене постановою Правління  Національного банку України  від 27.08.2001 №367. Зареєстровано в  Міністерстві юстиції України  15 листопада 2001р. за № 954/6145 зі змінами та доповненнями.

2. Правила Національної системи  масових електронних платежів, що  затверджені постановою Правління  Національного банку України  від 10.12.2004 № 620, зареєстровані  в Міністерстві юстиції України  11 січня 2005р. за №25/10305.

3. Про впровадження пілотного проекту Національної системи масових електронних платежів, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 07.09.2000 № 352.

4. Про завершення впровадження  пілотного проекту і перехід Національної системи масових електронних платежів до промислової експлуатації, затверджене постановою Правління Національного банку України від 26.10.2004 за № 512.

5. Про внесення змін до постанови  Правління Національного банку  України від 12.08.2003 № 333, що затверджені  постановою Правління Національного  банку України від 29.10.2004 за  № 520 і зареєстровані в Міністерстві  юстиції України 11 листопада 2004р.  за № 1438/10037.

6. Постанова Правління Національного  банку України від 14.05.2002 №  177 „Про прискорення впровадження НСМЕП в банківських установах України". Банкам-членам НСМЕП надана можливість відстрочки на 1 рік платежів у частині вартості чіп-модулів для карток НСМЕП [27].

Окрім того, Рада НСМЕП на першому  своєму засіданні, яке відбулося 28.09.2000, затвердила такі документи:

1. Ліміти платіжних карток та SAM.

2. Розміри міжбанківських комісійних  в НСМЕП.

3. Бухгалтерську модель НСМЕП  („Тимчасовий порядок здійснення  бухгалтерських операцій з банківськими  платіжними картками НСМЕП у банках").

Станом на 01.08.2005 року членами НСМЕП  є такі банки: АБ "Експрес-Банк", АКБ "Імексбанк", ВАТ "Мегабанк", ВАТ Банк "Демарк", АСУБ "Грант", ВАТ "Кредитпромбанк", ВАТ КБ"Хрещатик", АКБ "Мрія", "Брокбізнесбанк", ВАТ Банк "БІГ Енергія", ВАТ "Інпромбанк", "Полікомбанк", АБ "Експрес-Банк", АБ "Муніципальний", АКБ "Одеса-Банк", АКБ "Інтербанк", АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкглТ', АБ "Київська Русь", АКБ "Меркурій", TOB КБ"СоцКом Банк" і Національний банк України.

Про необхідність подальшого розвитку НСМЕП в нашій країні говориться у схваленій Постановою Верховної  Ради України від 4 лютого 2005 року № 2426-ІУ Програмі діяльності уряду „Назустріч людям**. Там говориться про підтримку внутрішньодержавної системи масових електронних платежів і реалізації карткових соціальних проектів. Функціонування НСМЕП - одна з найважливіших стратегічних задач державного розвитку. А здійснений не так давно перехід до її промислової експлуатації слід розглядати як істотний крок на цьому шляху.

Враховуючи світовий досвід, для  ефективного функціонування НСМЕП  в Україні має бути емітовано не менше 10 мільйонів платіжних карток НСМЕП, функціонуватиме щонайменше 100 тис. точок обслуговування (платіжних терміналів у торгівлі, на транспорті, в сфері послуг, банківських терміналів та банкоматів у банках), а впровадження системи "Інтерплат' дозволить кожному активному користувачеві Інтернет стати платником системи.

Більше ніж у 300 населених пунктах України відкрито точки обслуговування за картками НСМЕП.

Під час свого існування НСМЕП зарекомендувала себе не лише як досконалий програмно-технологічний комплекс, а й як успішний бізнес-проект, який здатний приносити користь як банку, так і власнику платіжної картки.

З точки зору розвитку власних систем автоматизації кредитно-фінансового ринку, захисту вітчизняних Інновацій і новітніх технологій і, відповідно, захисту національних інтересів, держава, за сприянням банківської системи України, повинна побудувати єдину, збалансовану політику, спрямовану на підтримку вітчизняних виробників і користувачів високотехнологічної та конкурентоспроможної продукції, якою є Національна система масових електронних платежів.

Розвиток національних систем безготівкових  розрахунків повною мірою відповідає державним інтересам України.

Україна - не єдина країна, де функціонує національна система розрахунків на основі банківських пластикових карток. Національні системи створені в багатьох країнах світу. У Франції діє система "СВ" (Cartes Bancaires), у Бельгії - "Bancontact", у Португалії - "Dankort" і "Danmont", в Австрії - "Quick" і "Bankomat", у Португалії - "Multibanko", в Іспанії -"Tarjeta 6000" і "Sistema 4В", у Великобританії - "Switch", в Ірландії -"Lazer", у Норвегії - "Bankort", у Фінляндії - "Avant" і т.д. Кожний з національних проектів мас характерні риси, властиві тільки йому, але загальним є те, що національні картки випускаються в обіг для рішення внутрішніх проблем і за межами держави не обслуговуються.

Причин для створення власних  незалежних платіжних систем національного  масштабу є декілька. Основною все  ж, мабуть, є бажання мати свій власний інструмент обігу та нарощування вартості, що працює з національною грошовою одиницею і спирається на внутрішню правову та методологічну бази. Національні системи будуються з урахуванням рівня розвитку економіки конкретної країни, специфіки грошово-кредитних відносин у суспільстві, платіжних традицій і звичаїв, що діють в країні, а також характеру розвитку внутрішнього споживчого ринку. У свою чергу, міжнародні карткові системи засновані на принципі "глобальної сумісності" учасників, не є настільки гнучкими, щоб задовольняти специфіці кожного конкретного національного ринку.

Ще одною з важливих причин створення  національних систем є шахрайство по картках міжнародних систем, що росте щорічно. Ця проблема носить міжнародний характер і мало залежить від внутрішніх заходів безпеки, прийнятих кожною з країн окремо. Ще більші масштаби має шахрайство по міжнародних картках у зв'язку з інтенсивним розвитком нових видів електронної торгівлі за допомогою глобальної мережі Інтернет (Internet commerce).

Створення національних систем на основі банківських платіжних карток - це своєрідні заходи захисту грошово-кредитної системи та економіки держави залежно від приватних закордонних компаній. На думку фахівців, відмова від розвитку національних платіжних систем і, навпаки, поширення в широких масштабах у тій чи іншій країні тільки карток міжнародних систем призводить до втрати контролю за функціонуванням платіжної системи держави, завдає шкоди економічній та політичній незалежності країни, а також ставить під загрозу її національну безпеку.

 


Информация о работе Нацiональна система масових електроних платежiв