Інвестиційна діяльність суб’єктів підприємництва

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

Кафедра Фінансового менеджменту і

Фондового ринку

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 на тему:

Інвестиційна  діяльність суб’єктів підприємництва

 

 

 

 

Виконав:

Студент 1 групи, IV курсу

Фінансового-економічного факультету

 

Науковий керівник:

 

 

 

Одеса 2012

 

 

План

 

 

Вступ…………………………………………………………………………………3

1. Поняття інвестиційної діяльності, принципи її здійснення……………5
1. Сутність інвестиційної діяльності……………………………………...5
2. Принципи інвестиційної діяльності…………………………………….11
2. Джерела та методи інвестування………………………………………...13
1. Джерела інвестування…………………………………………………..13
2. Методи інвестування……………………………………………………15

     3. Оцінка ефективності інвестиційних рішень……………………………17

      3.1. План інвестування………………………………………………………...17

     3.2. Проста норма прибутку………………………………………………...18

     3.3. Час повернення суми інвестицій…………………………………………19

     3.4. Індекс прибутковості……………………………………………………..20

     4.  Проблеми та перспективи  інвестиційної діяльності…………………..22

Висновки…………………………………………………………………………...27

Список  джерел……………………………………………………………………..29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Метою курсової роботи є закріплення теоретичних  знань, придбання навичок вирішення  практичних завдань щодо організації інвестиційної діяльності суб’єктів підприємництва.

Завдання курсової роботи: показати знання як теоретичних засад інвестиційної діяльності,  так і діючої законодавчої бази; глибоко проаналізувати процеси, які відбуваються в економіці, зробити обґрунтовані висновки.

Питання про залучення інвестицій в економіку стоїть досить гостро, тому що воно безпосередньо пов'язане з темпами економічного зростання. 
Для його збільшення необхідно акумулювати внутрішні інвестиційні процеси, а також створити умови для залучення іноземних інвесторів. Безсумнівно, що ці процеси неможливі без участі держави, яка повинна проводити відкриту, послідовну і зрозумілу для всіх учасників інвестиційну політику, засновану на добре продуманої і чітко структурованої законодавчій базі, яка виключає розбіжності з основними міжнародними стандартами і протиріччя між законами. 
    Особливу значимість для України має підвищення ефективності інвестиційної діяльності. Це ключове питання, необхідність вирішення якого найближчим часом обумовлена ​​сукупністю причин:

•По-перше, істотне підвищення ролі інвестицій в підйомі національної економіки, неухильне підвищення рівня життя населення.

•По-друге, необхідність корінних змін в інвестиційній сфері, яка сьогодні знаходиться в далеко не в кращому стані.

•По-третє, ці зміни викликані перспективами великомасштабної структурної перебудови економіки, майбутніх якісних змін в її технологічному укладі та іншими важливими обставинами, які вимагають масового залучення вітчизняних та іноземних інвестицій і різкого підвищення ефективності всієї інвестиційної діяльності, що здійснюється сьогодні в Україні.

Інвестиційна  діяльність вкрай важлива, особливо, для країн з перехідною економікою, у яких тільки складаються нормальні, ринкові відносини, і так вкрай  потребують модернізації своїх виробничих потужностей та інфраструктури. Інвестиції, особливо іноземні, можуть принести з собою не тільки збільшення продуктивності, а й нові технології, оновлення основних засобів. 
Цілі, поставлені при написанні даної курсової роботи - досконале і багатостороннє вивчення поняття «інвестиційна діяльність», розгляд процесу інвестування, розуміння значення інвестицій у фінансовій діяльності підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття інвестиційної діяльності, принципи її здійснення

 

1. Сутність інвестиційної діяльності

У рамках централізованої  планової системи використовувалося  поняття "капітальні вкладення". Поняття "інвестиції" ширше, ніж поняття "капітальні вкладення". Інвестиції містять у собі як реальні, так і портфельні інвестиції, тобто вкладення в цінні папери й активи інших підприємств. 

Сучасний економічний  словник визначає інвестиції як довгострокові  вкладення приватного чи державного капіталу у власній  країні чи за рубежем з метою одержання  доходу в підприємства різних галузей, підприємницькі проекти, соціально - економічні програми, інноваційні проекти. Інвестиції дають віддачу через значний термін після вкладення.

 Слово "інвестиція" походить від латинського "invest", що означає вкладати. В даний час значення інвестицій в економіці підприємства досить високе. Для того щоб підприємство могло успішно функціонувати, підвищувати якість продукції, знижувати витрати виробництва і підвищувати конкурентоздатність своєї продукції, воно повинно направляти фінансові ресурси на поточні витрати і на інвестиції.

Інвестиції  забезпечують динамічний розвиток підприємства і дозволяють вирішувати такі  задачі, як розширення власної підприємницької  діяльності за рахунок нагромадження  фінансових і матеріальних ресурсів; придбання нових підприємств; диверсифікованість діяльності внаслідок освоєння нових областей бізнесу.

Інвестування (інвестиційний процес) - це процес простого чи розширеного відтворення засобів виробництва. Це зв'язано з тим, що основні фонди підприємства піддаються зносу, машини й устаткування старіють фізично і морально і повинні замінятися. Вирішення задач максимізації прибутку підприємств у довгостроковому періоді зв'язано з залученням у виробництво новітньої техніки і технології, проведенням технічного, переозброєння і реконструкції.

Інвестиційний процес являє собою складний комплекс робіт, що включає наступні основні фази: 

• визначення об'єкта інвестування
• фінансування капіталовкладень
• контроль над їхнім виконанням.

Промислове  підприємство робить інвестиції, з  метою  збереження чи збільшення свого  прибутку. При інвестуванні підприємство повинне вирішити,  чи буде за визначений час маса прибутку, принесена інвестиціями, більше вартості відповідних витрат. Альтернативною вартістю інвестування буде ринковий відсоток з капіталу, узятий по сумі засобів, необхідних для придбання нового капіталу.[3]

Інвестиції, у  першу чергу реальні інвестиції, грають винятково важливу роль в  економіці країни і будь-якого  підприємства, тому що вони виступають основою для:

• Систематичного відновлення основних  виробничих фондів підприємства і здійснення політики розширеного відтворення;
• Прискорення  НТП і поліпшення якості продукції;
• Структурної перебудови суспільного виробництва і збалансованого розвитку всіх галузей народного господарства;
• Створення необхідної сировинної бази промисловості;
• Вирішення чи пом'якшення проблеми безробіття;
• І т.д.

Таким чином, інвестиції потрібні для оздоровлення економіки  країни і на цій основі вирішення  багатьох соціальних проблем, насамперед - підйому життєвого рівня населення.  

Під час економічної кризи інвестиційна діяльність в Україні значно знизилася. Попит на інвестиції падав значно швидше чим виробництво валового продукту. Однієї з причин цього, було те, що інфляція значно знецінювала інвестиційні засоби. Протягом останніх років, незважаючи на значне уповільнення темпів інфляції, зменшується частина довгострокових кредитів, наданих суб'єктам господарювання усіх форм власності в загальному обсязі кредитів в економіці країни.[10]

Пріоритетними напрямками для залучення і підтримки  стратегічних інвесторів можуть бути визначені ті, де Україна має традиційні виробництва, володіє необхідним ресурсним потенціалом і формує значну потребу ринку у відповідній продукції, а саме: виробництво легкових і вантажних автомобілів; тракторо- і комбайнобудування; авіа- і ракетобудування; суднобудування; замкнутий цикл виробництва палива для АЕС; розвиток енергогенерируючих потужностей; нафтогазовидобуток, зокрема на Чорноморському шельфі; упровадження енергозберігаючих технологій; переробка сільгосппродукції; транспортна інфраструктура.[4]

Значне поліпшення інвестиційного клімату  стає однієї з найважливіших задач  економічної  політики уряду. В умовах обмеженості  бюджетних ресурсів державі необхідно  не тільки створити всі умови, що полегшують приплив приватних інвестицій  у реальний сектор, але і зробити вкладення у вітчизняну економіку  однієї з найбільш вигідних форм використання вільних фінансових ресурсів приватних інвесторів.

Інвестиційний клімат - економічні, політичні, фінансові умови, що роблять вплив на приплив внутрішніх і зовнішніх інвестицій в економіку країни.[9]

Інвестиційний клімат - це ґрунт для інвестицій, що характеризується цілим набором  факторів. Це і макроекономічна ситуація (збалансованість бюджету, рівень інфляції, платіжний баланс із позитивним сальдо, розумний рівень державного боргу, солідний розмір золото - валютних резервів), і політична стабільність і передбачуваність. Немаловажні для інвесторів і такі фактори, як захищеність прав власності, рівень корпоративного керування, масштаби злочинності і корупції.

Негативний  вплив на інвестиційні процеси в  Україні роблять невирішені проблеми в кредитно-грошовій сфері ( висока вартість кредиту, низький рівень капіталізації банківської системи і т.д.); недостатній платоспроможний попит населення; високе податкове навантаження на реальний сектор економіки; недостача коштів  в оборотних активах підприємств; необхідність обслуговування значного зовнішнього боргу; відтік капіталу за рубіж;  відсутність контролю над застосуванням законодавчої бази і її недосконалість; недостатньо пророблена процедура банкрутства й ін.

Закон України "Про інвестиційну діяльність" вважає інвестиціями усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються  в об'єкти підприємницької та інших  видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

 Отже, під  інвестиціями розуміють діяльність  із вкладання грошових коштів  на відносно тривалий час у  виробничі проекти, цінні папери, нерухомість, статутні фонди інших  підприємств, колекції, дорогоцінні метали та інші об'єкти, ринкова вартість яких постійно зростає і дає власнику дохід у вигляді відсотків, дивідендів, прибутків від перепродажу тощо. У загальному розумінні інвестиціями називають дострокове вкладання коштів (на період понад 1 рік).

 У процесі  аналізу необхідно врахувати  такі особливості інвестиційної  діяльності:

 • обмеженість  фінансових ресурсів;

 • можливість  вибору альтернативних проектів;

 • значний  вплив фактора ризику.

 Як зазначалося  за об'єктом вкладень інвестиції поділяються на фінансові та реальні.

 У процесі  і розвитку та становлення  фондового ринку менеджери вітчизняних  підприємств все більше уваги  приділяють саме фінансовій формі  інвестування, у результаті чого  формується портфель цінних паперів,  тобто сукупність усіх придбаних підприємством цінних паперів, паїв та вкладень в інші компанії, які здійснено за рахунок коштів, що перебувають у розпорядженні підприємства, з метою отримання зиску у вигляді відсотків, дивідендів, прибутків від перепродажу та інших прямих і непрямих доходів. Перелік цінних паперів, що перебувають в обігу на конкретному ринку, регламентується чинним законодавством кожної країни, в Україні — це Закон України "Про цінні папери та фондову біржу". Значна кількість цінних паперів в обігу, різноманітність їх характеристик, зокрема таких як дохідність і ризик, правила емісії, обігу й оподаткування, багатофункціональність портфеля цінних паперів,— значно ускладнюють процес його формування та управління ним.

 Для зовнішніх  щодо підприємства суб'єктів завдання аналізу полягає в оцінці інвестиційної привабливості цього підприємства. У такому разі об'єктом аналізу є насамперед реальні інвестиції, що дає можливість зробити прогнози щодо майбутньої діяльності підприємства. У процесі аналізу підприємства як об'єкта інвестування потенційних акціонерів (інвесторів) поряд з прибутковістю та рентабельністю цікавлять і такі показники, як обсяги та ефективність капітальних вкладень, здійснюваних на підприємстві. Аналіз динаміки реальних інвестицій з урахуванням темпів інфляції дає змогу зробити висновки щодо інвестиційної активності підприємства. Аналіз структури інвестицій уможливлює оцінювання перспективності напрямів їх вкладення. Об'єктами такого аналізу можуть бути:

- виробнича  (галузева) структура капітальних вкладень підприємства, яка характеризує перспективи його майбутньої галузевої диверсифікації;

- технологічна  структура капітальних вкладень  — співвідношення витрат на  будівельно-монтажні роботи (пасивна  частина капітальних вкладень) і  на придбання обладнання, машин, інструментів (активна частина);

- відтворювальна  структура капітальних вкладень: співвідношення між вкладеннями  в нове будівництво, у розширення  діючих потужностей, у технічне  переозброєння та реконструкцію.