Оподаткування населення

Київський Національний Університет імені  Тараса Шевченка

Економічний факультет

Самостійна  робота

з дисципліни «Фінанси»

На тему: «Оподаткування населення» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала  студентка

III курсу

спеціальності «менеджмент організацій»

група 2

Приймак Єлізавета Сергіївна

Викладач: кандидат економ.наук, доцент Субботович Юлія Леонідівна

  
 
 

Київ-2012

Зміст 
 

Вступ 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ 5

1.1. Місце податку з доходів фізичних осіб у системі податків та зборів України 5

1.2. Податок на землю 9

1.3. Податок з власників транспортних засобів 10

1.4. Місцеві податки та збори як джерело доходів місцевих бюджетів 12

РОЗДІЛ 2.  СТАТИСТИЧНИЙ ОГЛЯД СПЛАТИ ПОДАТКУ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ 13

РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАННЯ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ДЛЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ 16

Висновок 22

Список використаних джерел 23

Додаток А…………………………………………………………………………………………….

Додаток Б…………………………………………………………………………………………......

Додаток В…………………………………………………………………………………………...... 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

      В умовах, коли в Україні активно  розбудовується економіка ринкового типу, коли наша держава прагне стати справді незалежною, економічно могутньою країною, в науці та практиці висуваються принципово нові підходи до управління народним господарством, серед яких особливе місце посідають фінансові інструменти й важелі. Так чи інакше, але фінансова система, передусім податкова, суттєво впливає на формування і зростання валового внутрішнього продукту і національного доходу, на їх розподіл і споживання, а відтак і на розвиток окремих підприємств і галузей національної економіки, на становище і рівень життя широких верств населення.

     Саме  за цих умов системі оподаткування  приділяється значна роль. Система  оподаткування – це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна  держава формує свою систему оподаткування  з урахуванням досвіду провідних  країн світу, власних національних особливостей, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення  конкретних економічних і соціальних завдань.

     У сучасних умовах перебудови економіки  України, становлення і розвитку ринкових відносин у державі важливе  місце займає державне регулювання  фінансової діяльності фізичних осіб – суб’єктів підприємницької  діяльності, а також накопичень громадян. Одним із вагомих важелів регулювання  розподілу фінансових ресурсів між  державою та населенням є прибутковий податок з громадян та інші податки, що входять до складу податкової системи України.

     У сучасній економічній літературі проблеми оподаткування доходів фізичних осіб висвітлені в працях українських  науковців, зокрема В.Андрущенка, О.Василика, О.Данилова, Л.Демиденко, Н.Костіної, В.Суторміної, В.Федосова, Л.Шаблистої та інших.

     Актуальність  теми полягає в тому, що оподаткування  доходів фізичних осіб є складовою  частиною фінансового механізму  держави, податки з доходів фізичних осіб відіграють домінуючу роль при  наповненні дохідної частини бюджету. Податок з доходів фізичних осіб закріплений за місцевими бюджетами, що й закладає основу формування міських, сільських та селищних бюджетів.

     Метою роботи є комплексний аналіз процесу  оподаткування доходів фізичних осіб в Україні, розкриття значення цього процесу для держави.

     Задачі роботи:

     1. з’ясувати сутність оподаткування доходів фізичних осіб та його роль у наповненні дохідної частини бюджету;

     2. дослідити нормативно-правову базу, що регулює питання оподаткування  доходів фізичних осіб в Україні;

     3. проаналізувати основні тенденції,  що спостерігалися у сфері оподаткування доходів фізичних осіб в Україні протягом останніх років;

     4. зробити загальні висновки, запропонувати  шляхи вдосконалення оподаткування  населення в Україні.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ  СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ  НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ

1.1. Місце податку з доходів фізичних осіб у системі податків та зборів України

      Одним з ефективних фіскальних важелів  для різних податкових систем є оподаткування  фізичних осіб. Основною метою введення податку з доходів фізичних осіб є забезпечення бюджетних надходжень та створення рівнонапруженого податкового  тиску на основі прямого визначення доходів платника податків.

      Законодавче регулювання оподаткування фізичних осіб в Україні протягом 90-х рр. XX ст. і дотепер було досить стабільним, якщо порівнювати його з іншими податками і зборами. 5 липня 1991 року було прийнято Закон УРСР «Про прибутковий податок з громадян Української РСР, іноземних громадян та осіб без громадянства». Дію цього Закону було зупинено Декретом КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 року. Згодом, 22 травня 2003 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», який набрав чинності з 01.01.2004. [2]

      На  сучасному етапі розвитку податкової системи України виникла необхідність оптимізувати механізм оподаткування  доходів фізичних осіб. З цієї причини  порядок оподаткування доходів  фізичних осіб з 1 січня 2011 року регулюється  розділом IV Податкового кодексу України. [13]

      Згідно  зі ст.162 Податкового кодексу України  платниками податку на доходи є:

• фізична особа – резидент, яка отримує доходи як із джерелом їх походження в Україні, так й іноземні доходи;
• фізична особа – нерезидент, яка одержує доходи із джерелом їх походження в Україні, за винятком нерезидента, який має дипломатичні привілеї та імунітет, установлені чинним міжнародним договором України, стосовно доходів, які він отримує безпосередньо від здійснення дипломатичної та прирівняної до неї діяльності;
• податковий агент.

Як бачимо, до числа платників податку включено податкових агентів. Справа в тому, що згідно з п. 18.2 Податкового кодексу  податкові агенти прирівняні до платників  податку і мають права та виконують  обов’язки, встановлені для платників податку.

      Стосовно  податку на доходи фізичних осіб податковими  агентами є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений  підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, які зобов’язані обчислювати, утримувати і сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам і нести відповідальність за порушення норм Податкового кодексу. [п.п. 14.1.180 ПК]

      Об’єктом оподаткування резидента є:

• загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
• доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
• іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

• загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
• доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). [ст. 163 ПК]

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зазначено в п. 164.2 Податкового  кодексу. Доходи, що не включаються  до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, наведено у  ст. 165 Податкового кодексу.

      Розглянемо, за якими ставками оподатковуються  доходи фізичних осіб. Статтею 167 Податкового  кодексу встановлено такі ставки податку на доходи фізичних осіб:

- 15% - стосовно  доходів, отриманих у тому числі,  але не виключно, у вигляді  зарплати, інших заохочувальних  та компенсаційних виплат чи  інших виплат і винагород, що  виплачуються (надаються) платнику  у зв’язку з відносинами трудового найму і за цивільно-правовими договорами; виграші в державну і недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри, якщо сума таких доходів не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року;

- 17% - із  суми перевищення зазначених  вище доходів над 10-кратним  розміром мінімальної заробітної  плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового  року. [п. 167.1 ПК];

- 5% стосовно:

• доходу, що виплачується компанією, яка управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону;
• доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами);
• доходу у вигляді процентів (дисконту), отриманих власником облігацій від їх емітента;
• доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю і дохід, отриманий платником податків у результаті викупу (погашення) керівником сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;
• доходу у вигляді дивідендів;
• доходу в інших випадках, прямо визначених розділом IV Податкового кодексу [п. 167.2 ПК];

- 30% - стосовно  доходів, нарахованих на користь  резидентів або нерезидентів  у вигляді виграшу чи призу  (крім виграшу в державну і  недержавну грошову лотерею та  виграшу гравця (учасника), отриманого  від організатора азартної гри)  [п. 167.3 ПК];

- 10% щодо зарплати шахтарів, а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб, в тому числі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, у вугільній промисловості – за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою КМУ від 16.01.2003 р. № 36 [п. 167.4 ПК].

      Стосовно  порядку сплати даного податку слід зазначити, що податок на доходи сплачується (перераховується) до бюджету при виплаті оподатковуваного доходу [п.п. 168.1.2 ПК]. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку на доходи. При наданні фізичній особі доходу в негрошовій формі або виплаті готівкою з каси податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такого нарахування [п.п. 168.1.4 ПК].

      Що  стосується звітності щодо податку на доходи, на податкових агентів покладається обов’язок:

- подавати  у строки, встановлені для податкового  кварталу (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним  днем звітного кварталу), податковий  розрахунок, що має статус податкової  декларації. Зазначені в ньому  суми податку, що сплачується  до бюджету, є узгодженими сумами  податкових зобов’язань податкового агента і в разі неповної або несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом зі сплатою штрафів та пені;