Оподаткування населення

      Значні  соціальні видатки та постійна увага  держави до платника податків поступово  виховали свою податкову культуру, яка відрізняється від вітчизняних  реалій. Сутність категорії «податок»  має різне значення у різних країнах  світу: в Німеччині – це підтримка, яку громадяни надають державі; в США податок розглядається  як «такса»; у Франції – як обов’язкова плата; у Великобританії – це обов’язок перед державою. Якщо говорити про нашу державу, то розуміння даної фінансової категорії зводиться лише до примусового платежу. [7, с.46]

      На  відміну від України, де порядок, ставки, правила оподаткування податком з доходів фізичних осіб встановлюються виключно на загальнодержавному рівні, в іноземних державах органам  місцевого самоврядування надано досить широке право в сфері податкової юрисдикції. У таких країнах Європи, як Болгарія, Кіпр, Естонія, Греція, Латвія, Норвегія, Румунія, особистий прибутковий  податок належить до місцевих податків, а в Бельгії, Данії, Фінляндії, Швеції та Швейцарії органи місцевого самоврядування самостійно визначають ставки, за якими  будуть оподатковуватися доходи громадян.

        На відміну від України, основне призначення податку з доходів фізичних осіб полягає зовсім не в стимулюванні інвестиційної активності, а в наповненні бюджету. Податкові ставки на доходи фізичних осіб відіграють фіскальну функцію. Справедливість в оподаткуванні тут оцінюється зовсім не за тим, хто скільки сплачує податків. Державу цікавить більше те, скільки коштів залишається у платника після їх сплати.

      Крім  того, більшість країн користується прогресивною шкалою оподаткування, оскільки вона стимулює попит на масові товари і послуги, водночас скорочуючи на предмети розкоші. Основним показником, який впливає  на встановлення податкових ставок, є  співвідношення доходів між найбагатшими і найбіднішими прошарками суспільства. Такий підхід є не лише виправданим  з позиції соціальної справедливості. Він є непоганим стимулом для  ефективного функціонування економіки. Вилучаючи у найбільш забезпечених верств надлишки доходів через прогресивне  оподаткування, держава все одно залишає їм достатньо коштів для  споживання. Частина доходів, яка  забирається у багатих, перерозподіляється на користь бідних верств і стимулює загальний попит на товари і послуги. Як правило, держава може раціональніше  розпоряджатися надлишком вилучених  коштів, ніж приватні особи. Підприємці на інвестиційні проекти витрачають в середньому до 30% своїх доходів, а решта йде на задоволення  особистих потреб. Тому податок з  доходів фізичних осіб у світі, на відміну від наших урядовців,  не розглядають як засіб стимулювання інвестицій. Там цю функцію виконують зовсім інші податкові механізми (податок на прибуток юридичних осіб, прискорена амортизація, податкові пільги для інвестиційної діяльності).

      Що  ж стосується нашої держави, то в  Україні залишається актуальним питання вдосконалення оподаткування  доходів громадян в напрямку забезпечення принципу соціальної справедливості з  огляду на велике розшарування суспільства, де 90% населення мають низькі доходи і 10% надвисокі. [10, с.30] Інша проблема пов’язана з розміром зборів до фондів соціального й пенсійного страхування, висока частка яких змушує роботодавців виплачувати заробітну плату в конвертах, що не дає змоги вийти заробітній платі з тіні.

      У більшості економічно розвинутих країн  світу громадяни з невисокими зарплатами звільняються від подоходного  податку. Натомість основний тягар  наповнення бюджету лягає на заможні верстви населення, для яких встановлена прогресивна шкала оподаткування.

     Для прикладу, в Австралії функціонує п’ять ставок податку. Люди, чиї доходи менші 6000 $, звільняються від оподаткування. Громадяни ж, доходи яких перевищують180 тисяч доларів, 45% свого доходу віддають у державний бюджет. В Канаді не оподатковуються доходи розміром до 10382 $. А ті, хто отримує понад 128 тисяч, зобов’язані сплатити 29% свого заробітку в казну. Ставки федерального податку в США складаються з шести рівнів і також залежать від сімейного статусу особи. Найменшу частину свого доходу (10%) віддають ті, хто отримує за рік менше 8375 $. Якщо ж мова йде про громадян, котрі перебувають у шлюбі, то сума зростає вдвічі. [18] На відміну від США, де прибутковий податок сплачують заможні верстви населення, в Україні 95% податку надходять із доходів до 600 грн. / місяць. По суті порушується головний принцип прибуткового оподаткування – принцип соціальної справедливості, що у свою чергу впливає на частку надходжень із зазначеного податку. [5, с.28]

     Однією  з найдавніших є податкова  система Великобританії. Прибутковий  податок із громадян становить близько 65% від усіх прямих податків, що надходять  до державного бюджету. Специфікою оподаткування  доходів громадян є те, що їхні доходи поділяються на певні частки (шедули), які оподатковуються за окремою  методикою. Ставка податку диференційована  залежно від річного доходу: 20, 25, 40% [8, с.178]. У Швеції діють окремі умови оподаткування резидентів та нерезидентів. Для останніх діє єдина ставка 25% незалежно від суми доходу. Резиденти сплачують податок двох видів:

- муніципальний  – дохід до визначеної суми  оподатковується за ставкою 32%;

- національний  податок – понад 80% працівників,  які мають доходи, менші за  визначену суму, звільнені від  його сплати. Для громадян, які  мають доходи, що перевищують  визначену суму, ставка становить  20%.

      Говорячи  про українські реалії, зробити прибуткове оподаткування не тільки ефективним, а й більш соціально справедливим дає змогу запровадження податку на нерухомість. В Україні велика кількість багатих людей, і всі вони мають сплачувати країні податки [14]. З 1 січня 2012 р. вводиться в дію податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

      Узагалі, розпочату реформу податку з  доходів фізичних осіб можна оцінювати  по-різному. З одного боку, зміни  в системі податку на доходи громадян незначні, з іншого – ці зміни  можна розглядати лише як тимчасовий варіант функціонування податку, оскільки найбільш очевидно, що в середньо- та довгостроковій перспективі Україна  відійде від практики застосування єдиної плоскої шкали податку  на доходи громадян і повернеться  до варіанта з прогресивною шкалою, як це має місце в більшості  розвинених країн світу (див. табл. 3.1, додаток В).

      У цьому ж напрямі повинна формуватися  й нова податкова політика в Україні, оскільки лише прогресивна шкала  податку з доходів фізичних осіб забезпечує соціальну справедливість і рівномірний розподіл між платниками податків податкового тагяря. Існуюча  сьогодні єдина ставка порушує цей  принцип: «Після введення 13% податку  на доходи громадян крива Лоренца, що ілюструє рівномірність розподілу  доходів, зміститься праворуч. Тобто  прірва між рівнями доходів бідних та багатих ще збільшиться» [3, с.45].

      Прогресивність  податку на доходи громадян може реалізовуватись  не лише за рівнем доходів, а й за іншими істотними ознаками. Враховуючи негативні демографічні тенденції  в Україні, однією з таких ознак, за якою може бути встановлена прогресивна  шкала податку, може бути вік платника, як це практикується, наприклад, у Північній  Ірландії. Така прогресія шкали ставок податку на доходи громадян за віком  дозволяє перерозподіляти кошти  від старших працюючих поколінь до молодших. Якщо брати до уваги, що існує певна закономірність зростання  доходів громадян, головним чином  внаслідок зростання заробітної плати, з віком, а також той  факт, що старші працюючі покоління  в ринковій економіці формують істотні  обсяги заощаджень, то подібна «вікова» прогресія шкали податку з  доходів фізичних осіб щодо застосування імперативів сталого розвитку є цілком соціально справедливим та економічно доцільним заходом.

      В Україні подібний захід може бути повною мірою адекватним соціально-економічній  дійсності кроком. Якщо взяти до уваги необхідність підвищення інвестиційного потенціалу економіки, що в ринковій економіці можливо лише за умови  достатнього обсягу заощаджень, та негативні демографічні тенденції, то доцільність прогресії податку  на доходи громадян за ознакою трудового  стажу стає очевидною.

      Також важливим завданням, яке необхідно  вирішити для змін оподаткування  фізичних осіб у майбутньому, є визначення фактичного розподілу доходів громадян України з урахуванням тіньової складової їхніх доходів. Адже тільки на основі об’єктивної інформації про доходи громадян можна буде здійснити перехід від плоскої до прогресивної шкали.

      Очевидно, що становлення системи прибуткового оподаткування України та його реформування відбувається шляхом запозичення фрагментів як розвинених країн з ринковою економікою, так, зокрема, і Росії. Стає зрозумілим, що мало береться до уваги власний  досвід та серйозні економічні розрахунки.

      Підсумовуючи  вищевикладене, можна зробити наступні висновки:

• необхідно відмовитися від спроб суто фіскального підходу до наповнення бюджету. Основним критерієм має слугувати максимізація функції суспільного добробуту;
• потрібно виправити недоліки чинного законодавства щодо оподаткування доходів фізичних осіб, включаючи порушення існуючої ієрархії доходів. Для цього слід замінити податкову соціальну пільгу на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що змусить уряд дотримуватись його законодавчо встановленого розміру – не нижче прожиткового мінімуму, встановленого на відповідний бюджетний рік, або хоча б поетапно до нього наближуватися, та відновити економічну суть цього терміну, якою є мінімальна сума видатків на просте відтворення спроможності людини до праці;
• система оподаткування доходів громадян має бути прогресивною. Однак прогресія повинна бути розрахована таким чином, щоб враховувати реальний, наявний у цей час діапазон доходів громадян;
• реформування прибуткового оподаткування фізичних осіб має відбуватися в комплексі з реформуванням усього податкового навантаження на фонд оплати праці (Пенсійний фонд та фонди соціального страхування), щоб мати оптимальне податкове навантаження і повну легалізацію доходів громадян.

Висновок

      В даній роботі ми провели дослідження  такої актуальної теми, як оподаткування  населення.

      Розглянувши існуючі в нашій країні прямі  податки з населення (податок  з доходів фізичних осіб, податок  на землю, податок з власників  транспортних засобів, місцеві податки  та збори), можна зробити узагальнення і сказати, що податки з населення  – це економічні відносини в грошовій формі, які виникають між державою та населенням з приводу примусового  обов’язкового вилучення частини їх доходу для покриття платежів бюджету.

      Центральне  місце з-поміж прямих податків з  населення займає податок на доходи фізичних осіб. Основною метою введення податку з доходів фізичних осіб є забезпечення бюджетних надходжень та створення рівнонапруженого податкового тиску на основі прямого визначення доходів платника податків.

      Провівши  статистичний аналіз за період 2002-2010 рр., ми побачили, що в  Україні податок  з доходів фізичних осіб пройшов  довгу історію трансформацій  та перетворень. Задля наповнення державної  скарбниці в нашій країні було апробовано і прогресивну, і пропорційну  системи оподаткування особистих  прибутків. З 2011 р. діє базова ставка розміром 15% для доходів, які за місяць не перевищують 10 мінімальних зарплат  та 17% - для доходів понад 10 мінімальних  зарплат.

      В ході дослідження було виявлено основні  проблеми, що спостерігаються в національній системі оподаткування доходів  фізичних осіб. Для їхнього розв’язання було розглянуто практику прибуткового оподаткування у передових зарубужних країнах світу. І в результаті, нами були сформульовані основні рекомендації щодо вдосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні.  
 
 

Список  використаних джерел

1. Податковий  кодекс України / від 02.12.2010 № 2755-VI
2. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" / від 22.05.2003 № 889-IV
3. Закон України “Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 року N 77/97-ВР. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=77%2F97-%E2%F0
4. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. — К.: НІОС — 2000. — 416 с.
5. Крисоватий А. І. Теоретико-організаційні домінанти та практика реалізації податкової політики в Україні : [монографія] / А. І.Крисоватий. – Тернопіль : Карт-бланш, 2005. – 371 с.
6. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. Посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.
7. Рохманійко Т. С. Податкова система . – Хмельницький.: ХНУ,  2007 . –     С. 46-95.
8. Якушик І. Д. Податкові системи зарубіжних країн / І. Д. Якушик, Я. В. Литвиненко: Довідник. – Київ : “МП Леся”, 2004. – 480 с.
9. Амоша А. К вопросу об оценке уровня налогов в Украине / А. Амоша, В. Вишневський // Экономика Украины. – 2002. – № 8. – С. 11-19.
10. Демиденко Л. М. Оподаткування доходів громадян: досвід США та України / Л. М. Демиденко // Фінанси України. – 2005. – № 9. – С. 30-34.
11. Кривицький В. Б. Адміністрування податку з доходів фізичних осіб / В. Б. Кривицький, А. О. Нікітішин // Фінанси України. – 2005. – № 9. – С. 34-39.
12. Накай А. І. Реформування податку з доходів фізичних осіб у контексті вимог сталого розвитку / А. І. Накай // Науковий вісник Національної академії Державної податкової служби України. – 2004. – № 3. – С. 78-83.
13. Скрипкіна К. Газета "Податки та бухгалтерський облік", грудень, 2010 /  №102(1391) с. 34-39.
14. Загорський В. Податки для конкурентоспроможної економіки / В. Загорський // Дзеркало тижня. – 2006. – № 17. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://compete.org.ua/old/index.php?option=com_content&task=view&id=92&Itemid=51&lang=uk
15. Катрук Н. Світовий досвід оподаткування доходів громадян і його використання в Україні / Н.Катрук // Схід. - 2009. - №2 (93). -  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=42074
16. Бібліотека економіста: Макроекономіка: Конспект: Система оподаткування. Крива Лаффера [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://library.if.ua/book/11/1086.html
17. Оподаткування доходів фізичних осіб [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kyivsta.gov.ua/opfizosib/opfizosibfo.htm
18. Податок на доходи фызичних осіб: українські парадокси та світовий досвід - Статті ZAXID.NET [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?podatok_na_dohodi_fizichnih_osib_ukrayinski_paradoksi_ta_svitoviy_dosvid&objectId=1126349