Ринок цінних паперів

Варто відзначити, що кілька років тому фонди облігацій та фонди грошового ринку могли показувати більш високу прибутковість, так як, наприклад, в 2009 році ОВДП забезпечувало прибутковість близько 26 % річних. Зараз процентні ставки по ОВДП знизилися, тому фонди грошового ринку купують більше корпоративних цінних паперів. Гарну прибутковість принесла фондам і покупка ПДВ облігацій, які відразу після їх випуску продавалися з дисконтом, що становив 30 % їх номінальної вартості (зараз він знизився до 10 %).

Статистика свідчить, що відкриті облігаційні фонди отримали близько 40 млн. грн. Однак в останні місяці намітилися невеликі зміни цієї тенденції. Так, останнім часом можна спостерігати невеликий приплив (близько 2 млн. грн.) у фонди акцій і спад інтересу до облігаційних фондів. Останні зміни пов'язані з поточною ситуацією на ринку – індекс «Української біржі» серйозно відстає за темпами зростання від іноземних фондових індексів, що стало особливо помітно з початку літа.

Схожу ситуацію інвестори могли спостерігати приблизно рік тому, коли таке відставання ринок компенсував стрімким зростанням цін в листопаді. Ймовірно, зараз невелике відновлення інтересу до відкритих фондів акцій виникло саме через віру в те, що ціни на ринку безпідставно занижені. З цієї причини фонди акцій зараз виглядають явно недооціненими. Тому поки вони надають гарну можливість отримати прибуток.

3.      Проблеми і перспективи розвитку цінних паперів на фінансовому ринку України

              Розвиток ринку цінних паперів сьогодні є одним з найактуальніших завдань становлення української економіки.

              Слід відзначити, що з початку функціонування та до цього часу ринок цінних паперів в Україні розвивається дискретно та фрагментарно, але з великим потенціалом. В умовах глобалізації саме ринок цінних паперів, як інтегруючий, може стати тим елементом економіки який сприятиме притоку не тільки заощаджень населення, гарантуючи їм високу дохідність, але й притоку іноземних інвестицій та підвищення конкурентоспроможності наших підприємств (через вихід на світові ринки капіталу).[20]

              На сьогоднішній день на вітчизняному ринку цінних папері накопичились проблеми, які потребують їх негайного розв’язання, а саме:

- низька ліквідність біржового ринку (до цього часу питома вага біржового ринку в загальному обсязі операцій з цінними паперами не перевищує 5 %);

- нерозвиненість сектору інституційного інвестування та механізмів ринку (боргові інструменти, венчурні фонди, торгівля деривативами);

- вузький спектр фінансових інструментів фінансування, в першу чергу за операціями з фізичними особами та новітнє (ринкове) функціонування державних цінних паперів (ОВДП), муніципальних та корпоративних цінних паперів;

- недостатньо сформована та підпорядкована обліково-розрахункова інфраструктура ринку цінних паперів.

- нерозвинутість біржової торгівлі, низький рівень сучасних технологій біржової торгівлі;

- низькі стандарти та ефективність корпоративного управління;

- відсутність лояльних до інвесторів стандартів корпоративного управління, насамперед стосовно дивідендної політики;

- інформаційна закритість ринку, недостатність та нерегулярність отримання фінансової інформації про діяльність емітентів;

- дестабілізаційна ситуація на валютному ринку.[21]

Питання стимулювання розвитку ринку цінних паперів потребують системного підходу до їх розв’язання, потрібно одночасно вживати заходи у сфері бізнес середовища для забезпечення функціонування на ньому промислових корпорацій, фінансового ринку для забезпечення залучення необхідних коштів вітчизняних й іноземних інвесторів та удосконалення державного регулювання для реалізації програм. Щоб зробити потужний ривок у подальшому розвитку ринку цінних паперів потрібно зосередити увагу на наступних напрямах розвитку:

- поліпшити бізнес середовище та зменшити податковий тиск на підприємства;

- формування інформаційної відкритості та прозорості ринку цінних паперів, удосконалення системи розкриття інформації про діяльність корпоративних підприємств;

- запровадити заходи з підвищення ліквідності;

- переглянути лістингові вимоги у бік збільшення ліквідності та створити умови для спрощення крос-лістингу цінних паперів;

- вдосконалення системи захисту прав та інтересів акціонерів та забезпечення рівноправності мажоритарних та міноритарних інвесторів, визначення ефективної дивідендної політики;

- формування умов інтеграції вітчизняного фондового ринку з іноземними ринками капіталів. Стимулювання притоку в країну портфельних інвестицій,а не спекулятивного капіталу.

- реформування ринку фінансових послуг і створення комунікативності учасників фондового ринку .

- підвищення рівня корпоративного управління;

- стимулювання діяльності емітентів цінних паперів за рахунок лістингу з метою формування вторинного ринку цінних паперів, збільшення частки цінних паперів, що вільно обертаються на ринку;

- сприяння залученню до ринку різних типів потенційних та діючих, приватних та інституціональних інвесторів;

- розвиток інноваційних технологій та новітніх фінансових інструментів;

- удосконалення та консолідація системи державного регулювання, що передбачає активну участь держави у підтримці розвитку ринку цінних паперів, який має забезпечити реальний сектор економіки необхідними фінансовими ресурсами.

Для формування інформаційної відкритості та прозорості ринку цінних паперів, удосконалення системи розкриття інформації на ринку цінних паперів необхідно: створити систему публічного розкриття інформації організаціями, що надають роздрібні послуги на фінансових ринках; посилити роботу націлену на використання сучасних інформаційних технологій для підвищення ефективності збору, обробки, аналізу й публічного розкриття інформації емітентами й іншими учасниками фінансового ринку, а також для забезпечення доступу всіх зацікавлених осіб до баз даних, які містять інформацію, що розкривається; забезпечити правову основу діяльності рейтингових агентств, а також передбачити більш широкі можливості використання рейтингів при здійсненні регулювання діяльності фінансових посередників;  установити вимоги до розкриття інформації про особи, що є реальними власникам вітчизняних компаній, з метою забезпечення попиту на емітовані фінансові інструменти й зниження вартості залучення капіталу; забезпечити виконання вимог до розкриття інформації про реальних власників, передбачених для кредитних організацій, професійними учасниками ринку цінних паперів, що управляють компаніями тощо діяльність яких пов'язана з наданням фінансових послуг широкому колу осіб;  установити вимоги до розкриття інформації про іноземні цінні папери, що враховують специфіку таких цінних паперів. [22]

Крім цих заходів, з метою покращення інвестиційного клімату в Україні необхідно на державному рівні переглянути обтяжливі регуляторні процедури, високий податковий тиск на економіку, інституційні механізми забезпечення гарантій прав власності.

Проблемою залишається відсутність національного інституційного інвестора. До цього часу його роль в основному виконував іноземний інвестор, але в наслідок кризи спостерігається критичний дефіциті інвестиційних ресурсів, які можуть бути інвестовані в економіку України. Страховий ринок так і не виступив ефективним джерелом накопичення довгострокових фінансових ресурсів, які через механізм фондового ринку та банківської системи могли б стати суттєвим джерелом фінансування реального сектору економіки та перерозподілу ресурсів між секторами економіки.[23]

Стає очевидним, без реформування фінансово-банківського сектору і ефективного функціонування національного ринку цінних паперів не можливо здійснити технологічну модернізацію економіки країни. А це і нова галузева структура промислового виробництва, нова частка продукції соціальної орієнтації, заміна зношених основних засобів, інноваційна діяльність, природоохоронні заходи тощо. Врешті решт зміна неефективного власника – приватизатора на європейського організатора виробництва. За офіційною статистикою Мінекономіки рівень тіньової економіки збільшується і на кінець 2009 р. сягнув 35 % від ВВП.

Великі надії в нашій державі покладають на проведення Євро – 2012. Відновлення зростання обсягів інвестування до рівня 11 – 14 % пов’язують саме з реалізацією інфраструктурних проектів у рамках підготовки Євро – 2012 та завершенні розпочатих раніше будівельних та інших інвестиційних програм. Все це повинно стимулювати внутрішній попит на продукцію металургійного комплексу, нафтохімічної промисловості, машинобудування та будівельних матеріалів.[24]

Очікується , що ці програми сприятимуть часткового повернення з-за кордону тимчасово працюючих там наших українців. Разом це все повинно сприяти підвищення темпів росту економіки, зростання рівня доходів населення, зміна самої структури економіки.

Без вирішення перехованих вище проблем, здійснення економічних реформ в країні і покращення добробуту людей не можливо.

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки в даній роботі, можна беззаперечно сказати, що ринок цінних паперів відіграє важливу роль у суспільному відтворенні. Адже основна функція ринку цінних паперів - мобілізація грошових засобів інвесторів для організації та розширення виробництва. Друга функція - інформаційна. Вона полягає в тому, що ситуація на ринку цінних паперів повідомляє інвесторам інформацію про економічну кон'юнктуру в країні, і дає їм орієнтири для вкладання своїх капіталів. В цілому ж функціонування капіталу у формі цінного паперу сприяє формуванню ефективної та раціональної економіки, оскільки він стимулює мобілізацію вільних грошових ресурсів в інтересах виробництва та їх розподіл у відповідності до потреб ринку. Як показує світовий досвід, ефективне функціонування ринку цінних паперів неможливе без регулюючої та контролюючої діяльності державних органів. В умовах становлення ринку цінних паперів функціонування подібних структур має велике значення.

На світовому ринку існує дві основні моделі організації ринку цінних паперів. Одна з них передбачає перевагу на ринку комерційних банків (Німеччина, Японія, Франція). Інша передбачає активну роль як банківських установ так і небанківських фінансово-кредитних інститутів (США, Великобританія). У тих країнах, де на ринку переважає обмежена кількість комерційних банків, їх діяльність контролюється національним банком та іншими державними агенціями, державне регулювання більш жорстке.

Таким чином, ринок цінних паперів представляється як ефективний механізм функціонування ринкової економіки, інструмент мобілізації фінансових ресурсів та заощаджень населення, оптимального перерозподілу засобів, підвищення активності людини як реального власника.

Таким чином, останніми роками на ринку цінних паперів спостерігається тенденція до диверсифікації в розподілі тимчасово вільних грошових коштів та ускладнення структури ринку цінних паперів, що надає можливість для створення конкурентоспроможного вітчизняного ринку капіталу.

Отже, можна зробити висновок, що ринок цінних паперів України перебуває на стадії становлення. На фоні зростання обсягів випуску цінних паперів відбувається певна диверсифікація останніх. Наслідком цього процесу є ускладнення самого ринку. В умовах світових та вітчизняних кризових явищ фінансової системи, це є позитивною тенденцією, яка створює передумови для зниження рівня ризику в діяльності інвестора, але цей фактор є ефективним у розбудові державності тільки в умовах прозорого функціонування ринку цінних паперів в Україні.

Ринок цінних паперів грає важливу роль в системі перерозподілу фінансових ресурсів держави, а також необхідний для нормального функціонування ринкової економіки. Незважаючи на всі негативні характеристики, сучасний український ринок цінних паперів - це динамічний ринок, що розвивається на основі: масштабної приватизації і пов'язаного з нею масового випуску цінних паперів; випуску, що розширяється підприємствами і регіонами, облігаційних позик; швидкого поліпшення технологічної бази ринку; доступу, що відкрився на міжнародні ринки капіталу; швидкого становлення масштабної мережі інститутів – професійних учасників ринку цінних паперів і інших чинників.

[1] М.О. Мацелик «Фінансове право України.» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uristinfo.net/finansovoe-pravo/119-mo-matselik-finansove-pravo-ukrayini – Заговолок з екрану.

[2] Первинний і вторинний ринки цінних паперів. Фондові біржі, їхні функції [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,145/id,4980/

[3] Економіко-правова бібліотека «Звітність комерційних банків» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vuzlib.net/oblik_bank/16.htm

[4] Галушка Н.Й. «Вексельні операції як об’єкт обліку та аудиту: теоретико-методологічний аспект» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ekon/2009_27/statti/6_3.htm

[5]  Вільна енциклопедія [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Акція

[6] Указ Президента України від 19.02.1994 року «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії». [Електронний ресурс] . – Режим доступу: www.dinai.com/Docs/.../przuk55-1994.doc

[7] С.М. Єш Фінансовий ринок// Навч.посібник. – К.: «Центр учбової літератури», 2009. – 518 с.

[8] С.М. Єш Фінансовий ринок// Навч.посібник. – К.: «Центр учбової літератури», 2009. – 512 с.

[9] Гриньова В.М.  Інвестування. «Класифікація та характеристика інвестиційних якостей основних цінних паперів» [Електронний ресурс] . – Режим доступу: pidruchniki.ws/.../klasifikatsiya_harakteristi...

[10]Українська фондова біржа «Аналітичні огляди» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.ukrse.kiev.ua/

[11] Сайт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.ssmc.kiev.ua/
 

[12] Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2010 рік // Инвест-Газета Нормативна база. – 2011. –№ 37. – С. 5–65

[13] За матеріалами ДКЦПФР та УАІБ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ufin.com.ua/analit_mat/rzp/174.htm

[14] І.С. Івахненко Місце та роль ринку цінних паперів у системі ринків фінансових ресурсів.// Економіка. Фінанси. Право. 2011 №2с. 40

[15] За матеріалами ДКЦПФР та УАІБ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ufin.com.ua/analit_mat/rzp/177.htm

[16] Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2010 рік // Инвест-Газета Нормативна база. – 2011. –№ 37. – С. 5–65

[17] Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2011 рік // Цінні папери України. – 2011. – № 33 – С. 4–21.

[18] Школьник І.О. Фінансовий ринок України: сучасний стан і стратегія розвитку: монографія / І.О. Школьник. – Суми : Мрія : УАБС НБУ, 2008. – 348с.

[19] Пшик Б.І. Фінансові інвестиції банків : навч. Посібник / за ред. Канд..економ. наук, доц.. Б.І. Пшика. – К.:УБС НБУ, 2010. – 194с.

[20] Гроші та кредит. Підручник / За заг. ред. Савлука М. І.) - К.: КНЕУ, 2001. - 602 с.

[21] Кризові інвестиції // Weeklyua - № 42 (358) 6-12.11.2009 – с. 16-17

[22] Питання функціонування та вдосконалення інфраструктури фондового ринку України: Інформаційно-аналітичні матеріали. Вип.4 / За ред. О.І. Кірєєва, М.М. Шаповалової, Н.І. Гребеник – К.: Центр наукових досліджень НБУ, 2005. – 132с.

[23] Школьник І.О. Фінансовий ринок України: сучасний стан і стратегія розвитку: монографія / І.О. Школьник. – Суми : Мрія : УАБС НБУ, 2008. – 348с.

[24] С.М. Аржевітін «Розвиток ринку цінних паперів: проблеми і перспективи» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=427