Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Мая 2012 в 15:10, творческая работа
Більшість серед відомих сьогодні концепцій управління поділяє підхід до підприємства як до «відкритої» системи, що постійно взаємодіє з окремими елементами зовнішнього середовища: іншими підприємствами, банками, організаціями, що належать до соціально-політичних та економічних інституцій держави, місцевих органів і т. ін., і дає йому змогу підтримувати стійке становище, виживати в умовах, що постійно змінюються
Зовнішнє середовище — це сукупність факторів, що формують довгострокову прибутковість організації і на які вона не може впливати або має незначний вплив.
Проміжне середовище — це сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації і на які вона може впливати через встановлення ефективних комунікацій
Внутрішнє середовище організації — це сукупність факторів, які формують її довгострокову прибутковість і перебувають під безпосереднім контролем керівників та персоналу організації.
3. Моделі зовнішнього середовища
Зовнішнє середовище, або середовище непрямого впливу, діє не безпосередньо на кожну окрему організацію, а на всі одразу. Це не означає, що їхній вплив менший за вплив факторів безпосереднього оточення. Нині існують різні підходи до визначення складових цього прошарку середовища та дослідження його впливу на діяльність організації.
Неконтрольовані фактори зовнішнього середовища:
1. Економічні — фактори, що пов’язані з обігом грошей, товарів, інформації та енергії.
2. Політичні — фактори, що впливають на політичні погляди та поділяють людей на окремі політичні групи і знаходять вираження в діяльності та прийнятті рішень місцевими органами влади та уряду.
3.Соціально-демографічні фактори, які впливають на рівень і тривалість життя людей, а також формують їхню ціннісну орієнтацію.
4. Технологічні — фактори, що пов’язані з розвитком техніки, обладнання, інструментів, процесів обробки та виготовлення продуктів, матеріалів і технологій, а також «ноу-хау».
5. Конкуренція — фактори, які відбивають майбутні та поточні дії конкурентів, зміни в сегментах ринків, концентрації конкурентів.
6. Географічні — фактори, пов’язані з розміщенням, топографією місцевості, кліматом і натуральними ресурсами (зокрема, корисними копалинами).
Доволі відомим є підхід до аналізу зовнішнього середовища, який здобув назву PEST-аналізу, виходячи з абревіатури англійських слів: р — policy; e — economy; s — society; t — technology — тобто групи основних факторів — політичних, економічних, соціальних та технологічних, які впливають на організацію.
Інший підхід до переліку компонентів зовнішнього середовища належить О. С. Віханському, який додає до щойно згаданих правове та міжнародне середовище.
Модель середовища організації за Діллом та Томпсоном
Автори доводять, що існують три рівні середовища: внутрішнє, яке перебуває під впливом і контролем підприємства; «середовище завдань», до якого входять організації, що безпосередньо пов’язані із визначенням і втіленням цілей підприємства; загальне середовище, де формуються загальноекономічні умови, тенденції, соціальні та політичні норми і т. ін.
Межі між «середовищем завдань» і загальним середовищем досить розмиті. Ця модель дає змогу пояснити тенденції розширення «сфери впливу» та «меж контролю» за середовищем.
А. Томпсон зазначав, що кожне підприємство як матеріальна система націлене на встановлення рівноваги, стабільності, тобто постійно балансує між відкритістю та закритістю.
4. Характеристика основних елементів
проміжного середовища підприємства.
Загальна характеристика галузі.
Галузь — це сукупність підприємств, які випускають однорідну продукцію, використовують однотипну сировину та матеріали, характеризуються спільністю виробничо-господарської діяльності (технологічних процесів, складу обладнання), близьким складом і кваліфікацією кадрів.
Аналіз галузі — це передусім аналіз пропозиції. Він ґрунтується на аналізі кількісних і якісних факторів виробництва. Варто акцентувати увагу на ролі конкуренції та конкурентів у формуванні пропозиції: ці явища найістотніше впливають на обсяги пропозиції, якість товарів, ціни та витрати на виробництво тощо.
Щоб дістати чіткіше уявлення про галузь потрібно проаналізувати її місце та роль в економіці взагалі, скласти прогнози щодо перспектив її подальшого існування та розвитку.
Різні автори пропонують різні підходи до аналізу привабливості галузі.
Критерії |
Питома вага |
Рейтинг* |
Оцінка |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
0,10 |
4 |
0,40 |
|
0,10 |
4 |
0,40 |
|
0,03 |
2 |
0,06 |
|
0,10 |
3 |
0,30 |
|
0,15 |
2 |
0,30 |
|
0,10 |
1 |
0,10 |
|
0,03 |
2 |
0,06 |
|
0,03 |
2 |
0,06 |
|
0,03 |
5 |
0,15 |
|
0,06 |
2 |
0,12 |
|
0,03 |
2 |
0,06 |
|
0,04 |
4 |
0,16 |
|
0,10 |
4 |
0,40 |
|
0,10 |
5 |
0,50 |
Усього |
1,00 |
— |
3,07 |
Привабливість галузі (згідно з переліком Харрісона)
Критерії |
Питома вага |
Рейтинг |
Оцінка |
1. Розміри ринку |
0,15 |
5 |
0,75 |
2. Прогнозований темп зростання ринку |
0,20 |
1 |
0,20 |
3. Історична та передбачувана прибутковість |
0,10 |
1 |
0,10 |
4. Рівень конкуренції |
0,20 |
5 |
1,00 |
5. Можливі загрози та шанси |
0,15 |
1 |
0,15 |
6. Вплив сезонних і циклічних факторів |
0,05 |
2 |
0,10 |
7. Вимоги
до рівня технології та |
0,10 |
3 |
0,30 |
8. Вплив середовища |
0,05 |
4 |
0,20 |
9. Вплив
регулювання соціальної та |
— |
— |
— |
Усього |
1,00 |
— |
2,90 |