«Бар’єри виходу» — це перелік
факторів, які стримують перехід підприємств
у іншу галузь навіть тоді, коли рівень
цін стає таким, що підприємство починає
працювати «на межі рентабельності»,
ледве покриваючи власні витрати.
Це ті перешкоди, які
ставлять під сумнів доцільність рішень
щодо перепрофілювання організації навіть
за умов, коли рівень конкуренції галузі
стає надвисоким, і спостерігається перевиробництво
товарів, знижується рентабельність тощо.
«Бар’єри виходу» з галузі :
- великий масштаб інвестицій, що мають бути списані;
- витрати на звільнення робітників («вихідні виплати»);
- реальні витрати на зміну профілю (витрати на охорону довкілля, штрафи за розірвання договорів тощо);
- «суміщені витрати» (зростання витрат на ведення прибуткового бізнесу внаслідок закриття збиткового);
- ефект неспорідненої диверсифікації (різна прибутковість виробів, що входять до комплекту);
- державне регулювання, яке може перешкоджати ліквідації певного напрямку діяльності;
- особисті мотиви керівників;
- опір змінам персоналу;
- небажання підприємства втратити імідж тощо
7. Внутрішнє середовище організації
Аналіз
внутрішнього середовища підприємства
має здійснюватися з урахуванням тенденцій,
що склалися в зовнішньому середовищі.
У процесі цього аналізу перевіряється
вся система господарювання підприємства
та окремих його підсистем щодо реалізації
можливостей, які зовнішнє середовище
надає підприємству, а також вживаються
заходи щодо запобігання й послаблення
загроз його існуванню тобто виявляються
сильні та слабкі сторони з оцінкою ймовірності
реалізації перших і подолання останніх.
Використовуючи
системний підхід до аналізу внутрішнього
середовища організації, доцільно трактувати
його як виробничий потенціал.
Показники які можна використати
для аналізу внутрішнього середовища
підприємства чи організації.
1. Загальні
характеристики підприємства:
- імідж підприємства, наявність чітко визначених цілей та стратегій;
- рівень самостійності підприємства (форма власності);
- конкурентоспроможність підприємства, можливість конкуренції з вітчизняними та зарубіжними організаціями;
- «оптимальність розмірів» підприємства (рівень концентрації);
- складність і гнучкість виробничої системи (рівень спеціалізації та можливості виробничої диверсифікації);
- профіль виробничого потенціалу (цільова оцінка);
- фаза «життєвого циклу» підприємства та його окремих частин;
- капітало-, науко-, трудомісткість та інші показники щодо продукції;
- додана вартість продукту.
2. З маркетингу (фактори конкурентоспроможності):
- розміри сегмента ринку (ринків), який обслуговує підприємство, можливості завоювання нових ринків;
- рівень розвитку marketing-mix (у широкому розумінні, зокрема реклами);
- рівень продажу та вартість розподілу;
- наявність стратегій завоювання та зростання потенціалу ринку;
- система ціноутворення та еластичність цін щодо попиту/ пропозиції;
- структура, кількість, прибутковість і конкурентоспроможність продукції, що виробляється (зокрема аналіз і прогноз фаз «життєвого циклу» для різних продуктів з метою їх балансування);
- рівень прихильності (лояльності) споживачів до продукції, що виробляється, концентрація споживачів та їхні основні потреби;
- якість і конкурентоспроможність продукції;
- наявність можливостей зміни постачальників;
3. З виробництва (техніки та технології):
- можливості реагування на цикли попиту/пропозиції;
- тривалість та особливості виробничого циклу (з метою виявлення недоліків і резервів);
- рівень розвитку окремих виробничих систем (основного, допоміжного, обслуговуючого виробництва, а також їх співвідношення);
- можливості змін у технології та технічному оснащенні, рівень технології (фаза її «життєвого циклу») та технологічність продукції, що виробляється (можливості технологічної диверсифікації);
- рівень патентного захисту технології та продукції;
- якість виробництва, використання комп’ютерних технологій;
- рівень оновлення устаткування;
- забезпеченість виробництва сировиною, матеріалами, обладнанням, робочою силою (загальний потенціал), а також наявність варіантів переходу на нові сировину, матеріали і т. ін.;
- витрати на виробництво та можливість встановлення конкурентних цін;
- витрати на диверсифікацію, конверсію;
- ефективність виробництва.
4. З фінансів:
- можливості пом’якшення впливу (реагування) на інфляційні процеси;
- розміри власного капіталу, активи та потрібний для розвитку капітал;
- ліквідність;
- розміри заборгованостей;
- прибутковість (маса прибутку, рентабельність, ROE, ROA, ROI і т. ін.);
- рівень реінвестування;
- розміри кредитів та їх повернення;
- джерела фінансування та фінансова стабільність;
- обсяги та напрямки інвестицій;
- обсяги запасів;
- готівка (cash-flow).
- 5. З науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт:
- рівень інвестицій у НДПКР;
- дослідницький потенціал (наявні розробки, винаходи, патенти, відкриття і т. ін.);
- наявність і рівень дослідницько-експериментальної бази;