Взаємозалежність фондових ринків: позитивні і негативні сторони

2

Тема: «Взаємозалежність фондових ринків:

позитивні і негативні сторони»

Вступ………………………………………………………………………………................3

1. Сучасний стан фондового ринку в умовах фінансової глобалізації..............................4

2. Позитиви та негативи взаємозалежності фондових ринків……………...................….9

Висновок…………………………………………………………………………….............13

Список використаної літератури…………………….......................................................15

ВСТУП

Характерною рисою світових економічних відносин на сучасному етапі є інтенсивна фінансова глобалізація із залученням національних економік до світового ринку капіталу, посилення їх взаємодії та взаємозалежності.

Становлення ринкових відносин сьогодні призвело не тільки до трансформації існуючих раніше форм і методів управ­ління, а й до зміни технології функціонування товарних і фінансових ринків, модернізації усіх сфер економіки. Слід зазначити, що своє друге народження отримав і фондовий ринок, по­треба в якому за часів функціонування командно-адмін­істративної системи була відсутня. Як свідчить досвід, масштаби економічних перетворень потребують значних фінансових ресурсів, які не можуть забезпечити ні державний бюджет, ні внутрішні дже­рела фінансування підприємств. Фондовий ринок в особі фондової біржі і є основним, організованим місцем за­лучення фінансових ресурсів для підприємств, корпо­рацій, держави. Саме роль фондових ринків як місць роз­поділу інвестиційних ресурсів та їх взаємозалежність і взаємодія визначають актуальність даного дослідження.

Питанню взаємозалежності фондових ринків, позитивним та негативним наслідкам даного процесу в економічній літературі надається значна увага. Вагомий внесок у дослідження зазначених питань зробили такі вітчизняні і зарубіжні вчені, як В.О.Луцишин, О.В.Гаврилюк, А.С.Гальчинський, М.А.Лауфер, С.Р.Моісеєв, В.М.Колтунов, Б.М.Смитієнко та інші

У ході дослідження використано Закони України та нормативні документи інших держав та міжнародних організацій (Директиву Європейського Союзу). Інформаційну основу дослідження становлять статистичні дані Держкомстату, офіційні звіти та аналітичні публікації Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, звіти міжнародних економічних організацій.

Метою даного дослідження є визначити та розглянути роль та особливості функціонування фондових ринків країн світу, їх взаємозалежність в умовах сучасних глобалізаційних процесів, роль та ук­раїнського фондового ринку в процесі інтеграції до світової фінансової системи, а також визначити позитивні та негативні аспекти взаємозалежності цього процесу.

Об'єктом дослідження є  процес взаємозалежності фондових ринків та інтеграція України до світового фондового ринку в світовий фінансовий ринок.

З метою розкриття теми дослідження в першому питанні описано сучасний стан фондових ринків та умови їх взаємозалежності. В другому питанні визначено позитивні та негативні сторони, а також розкрито основні проблемні питання вітчизняного фондового ринку, що стримують процес інтеграції України у світову фінансову систему. За результатами дослідження підведено підсумки та зроблено відповідні висновки.

1. Сучасний стан фондового ринку в умовах глобалізації

Глобалізація  є  основною  рисою  розвитку  фінансових  систем сучасності, що характеризується складністю і розвиненістю інтернаціоналізаційних  процесів, які    є  результатом  поглиблення фінансових зв’язків між країнами.

Характерною рисою світових економічних відносин на сучасному етапі є інтенсивна фінансова глобалізація із залученням національних економік до світового ринку капіталу, посилення їх взаємодії та взаємозалежності [14, с.20].

Згідно концепції світових фінансів, запропонована вченими Університету Сент Джон Нью-Йорка, фінансова сфера у світовому масштабі охоплюює світове фінансове середовище, міжнародні фінансові ринки, міжнародну банківську діяльність, міжнародні фінанси корпорацій, управління портфелями цінних паперів і зв'язку між ними (рис. 1) [11, с.18].

Рис. 1.  Основні складові світових фінансів

Світові ринки та їх учасники в системі світових фінансів наведено в таблиці 1 [22, с.86].

Таблиця 1

Ринки та їх учасники в системі світових фінансів

Одним  із  найважливіших  механізмів  здійснення  економічних перетворень є саме фінансовий ринок. А найбільш динамічним сегментом фінансового ринку став ринок цінних паперів. Так, за останні 15 років оборот торгівлі акціями на біржах світу збільшився майже у 80 разів, а показник ліквідності ринку акцій (відношення річного обороту до сумарної капіталізації) збільшився до 113% у 2007 році в порівнянні з 1% на початку 90-х [28]

Більшість науковців проводить аналогію між поняттям біржі і фондовим ринком, бо до переліку фінансових інструментів, що перебувають в обігу на цьому ринку, входять комерційні цінні папери корпорацій, векселі державних скарбниць. Організований фондовий ринок представлений фондо­вою біржею. На початку 90-х років у світі налічувалось 200 бірж у більш ніж 60 країнах. У Північній Америці 15 бірж, у тому числі п'ять канадських, у Європі — понад 100, у Центральній та Південній Америці — 20, решта припадає на Африку, Азію та Австралію. Кожна розвинута країна має як мінімум одну біржу. В Міжнародну федерацію фондових бірж, що розміщена в Парижі, входить 31 біржа [17, с.220].

Загалом в розвинутих країнах склалось два типи ієрархічних систем фондових бірж американського типу (моноцентрична) та німецького (поліцентрична). Перша передбачає існування одного лідера та аутсайдерів (Англія, Японія, Франція, Швеція). Поліцентрична біржова система передбачає рівноправне існування декількох центрів фондової торгівлі (Канада — біржі Монре­аля і Торонто,  Австралія — біржі Сіднея і Мель­бурна). У Німеччині на чотири великі біржі (із восьми) припадає 95 % обігу [21, с.150].

Взаємозалежність фондових бірж сьогодні проявляється в тому, що протягом останніх років провідні біржі світу проводять активну політику злиття - поглинання. Прикладом може слугувати Лондонська фондова біржа, яка у 2007 році оголосила про намір придбати Італійську біржу за 2,2 мільярда доларів США. Найкрупніша у США Нью-Йоркська фондова біржа поглинула одну з найбільших бірж Європи – Eyronext [17, с.220]. ..

. Базові типи кооперації інституцій міжнародного ринку цінних паперів, які відбивають різні ступені інтегрованості національних ринків, наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Моделі інтеграційних відносин між організаторами торгівлі цінними паперами

Наслідком взаємозалежності фондових ринків та їх фінансової консолідації стала трансформація ринкової інфраструктури міжнародного ринку цінних паперів, яка виявилася у таких аспектах, як [20, с. 150]:

• концентрація більшої частини послуг для користувачів фінансових ринків у межах однієї структури (вертикальна консолідація), що дає можливість забезпечити комплексне обслуговування клієнтів, знизити витрати, збільшити ефективність управління ризиками;

• об'єднання однотипних фінансових інституцій та створення на цій основі регіональних і міжрегіональних торговельних систем та систем розрахунків за цінними паперами (горизонтальна консолідація).

Найбільшими експортерами капіталу в світі є Японія, Швейцарія; найбільшими імпортерами - США, Велика Британія, Канада. Найбільша інтенсивність світового ринку капіталів припадає на Європу. Так, наприкінці 20-х років ХХ століття близько половини всього світового ринку цінних паперів припадало на США, приблизно 13 % — на Японію, а в цілому на п’ять країн (США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція) — приблизно 75 %. Частка провідних країн на світовому ринку цінних паперів майже вдвічі перевищує їх частку у світовому ВВП (табл. 3).

Таблиця 3

Частка основних груп країн* у сукупному світовому ВВП (2007 рік)

* за класифікацією МВФ

Показник капіталізації світового фондового ринку наведено в таблиці 4 [22, с. 86].

Таблиця 4

Капіталізація світового фондового ринку та частки фондових ринків країн у капіталізації світового фондового ринку