Взаємозалежність фондових ринків: позитивні і негативні сторони

Як видно з таблиць, частка розвинених країн у сукупному світовому фондовому ринку повністю визначається пропорціями фондового ринку за домінування США. Динаміка котирувань цінних паперів на американському ринку впливає на курси цінних паперів на інших ринках, а рівень його капіталізації впевнено перевищує ринок будь-якої іншої країни.

Європейські країни прагнуть розвивати свої фондові ринки, оскільки це є запорукою залучення інвестицій в економіку. Таке ж завдання стоїть і перед Україною. На сьогоднішній день ринок цінних паперів України — це сформований сегмент фінансового ринку, що включає всі елементи інфраструктури, властиві ринкам цінних паперів розвинених країн. На  початок 2007 р.  в  Україні  мали  ліцензію 494 біржі,  з  яких 18 – фондові (рис. 2) [6].

Рис. 2. Динаміка бірж України за 2003-2007 рр.

Та, незважаючи на  тенденцію  збільшення кількості  українських  бірж (універсальні,  товарні  і  товарно-сировинні, агропромислові, інші), кількість фондових бірж та їх філій має тенденцію до зниження, що пов’язано з процесом упорядкування  фондового  ринку  та централізації місць торгівлі цінними паперами, що має на меті контроль за курсоутворенням  цінних  паперів [16, с. 12].

Для визначення місця України на міжнародному фондовому ринку на рисунку 3 проілюстровано середньоденні обсяги торгівлі на головних біржах світу та на Українському фондовому ринку [26]

Рис. 3. Середньоденний  обсяг  торгів  на  центральних  біржах  світу, млн.USD, 2007 р.

Як бачимо, найменші  середньоденні  обсяги  торгів спостерігаються саме на фондовому ринку України. Тобто середньоденний обсяг торгів  в  цілому по Україні  менший,  аніж  середньоденний  обсяг  торгів  на одній  з  центральних  фондових  бірж  світу.  Окрім  цього  прямого  факту,  що засвідчує  слабкість  українського  фондового  ринку,  необхідно  враховувати ще і наступне [7, с. 58]:

– при  головних  світових  біржах  діють  ще  і  альтернативні фондові  площадки, які створюють з  метою  залучення  нових  клієнтів  з  ринків,  що  розвиваються. Середньоденний  обсяг  торгів  на  альтернативних  фондових  площадках,  що діють при біржах, які згадуються на рис. 3, різні і знаходяться в межах 0,47- 5,3 млн.USD.

– на  українському  фондовому  ринку,  на  відміну  від  іноземного,  дуже важко визначити фактичний обсяг торгів. Це пов’язано з тим, що більшість українських бірж не працює за системою Delivery Versus Payment. DVP – це так  звана  система  поставки  проти  платежу,  тобто  коли  виконання  угоди гарантується.  Як  результат,  в Україні  існує  невідповідність  фактичним  та  укладеним  обсягам  торгів цінними паперами [9, с. 8].

В таблиці 5 наведено характеристику обсягів фондових ринків України, фондових ринків провідних країн, а також фондових ринків деяких країн Східної Європи та СНД [20, с. 150].

Таблиця 5

Показники розвитку фондових ринків окремих країн у 2007 році

З таблиці випливає, що як за загальними обсягами, так і по відношенню обсягу фондового ринку до показника ВВП Україна, а також інші країни СНД значно відстають від показників розвинених країн. У той же час відзначу, що останнім часом намітилися позитивні тенденції в розвитку фондових ринків України та країн СНД, що, перш за все, виражається у збільшенні їх частки в загальному обсязі ВВП.

Отже, взаємозалежність фондових ринків в умовах економічної та фінансової глобалізації — це об’єктивний і закономірний процес, основою якого стали посилення тенденцій взаємозалежності і взаємозв'язку ринків цінних паперів. Така тенденція сприяє розширенню ринкових відносин, виробництва, інтеграції країн в систему світових ринків капіталу. Проте обмежений досвід Українського національного ринку цінних паперів в даному напрямку вимагає створення повноцінної інфраструктури та важелів регулювання, що відповідають світовим стандартам та вимогам.

2. Позитиви та негативи взаємозалежності фондових ринків

Як вже зазначалось, фондовий ринок є одним  із  найважливіших  елементів здійснення  економічних перетворень, які зараз відбуваються в світі, що опосередковує кредитні відносини і відносини спільного володіння за допомогою цінних па­перів. Останні два десятиліття ХХ століття відзначені як помітним розширення фінансових ринків у розвинених і країнах, що розвиваються, так і їх появою, а точніше, відтворенням в країнах з перехідною економікою.

Однією з основних тенденцій розвитку світових фондових ринків на сьогодні є посилення взаємозалежності національних фондових ринків. Як уже зазначалося, політика дерегулювання та лібералізації створила у свій час передумови для взаємодії та інтеграції національних фондових ринків, розширення масштабів операцій на них, переміщення приватних капіталів між країнами. Позитивну динаміку інтернаціоналізації фондових ринків розкривають дані про співвідношення міжнародних операцій з акціями та облігаціями з ВВП тієї чи іншої країни. Якщо у 1975—1979 рр. це співвідношення складало від 3 до 7 %, то у 1999 р. воно збільшилось до 90—350 % [10, с. 119].

Посилення взаємозалежності національних фондових ринків сьогодні проявляється наступними позитивними аспектами [10 с. 120]:

1.       Інформаційною прозорістю національних ринків капіталів.

2.       Відкритістю національних фондових ринків, де активну роль відіграють іноземні учасники (емітенти та інвестори).

3.       Інфраструктурними змінами на національних ринках капіталів у зв’язку з упровадженням електронних технологій.

4.       Високою швидкістю передавання інформації.

5.       Значним обсягом трансграничних операцій із цінними паперами.

6.       Підвищенням ролі інституційних інвесторів на ринку.

Фінансові потоки, забезпечуючи міждержавний перерозподіл грошових коштів, сприяють:

- іноземному інвестуванню;

- активізації операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами;

- розширенню діапазону валютних операцій.

У цілому перерозподіл фінансових коштів у світовому масштабі забезпечує зростання конкуренції та ефективніше використання виробничих потужностей та інших ресурсів економічного розвитку [23, с. 301].

Основою процесів фінансової глобалізації та інтеграції, посилення тенденцій взаємозалежності і взаємозв'язку ринків цінних паперів стали [20, с. 150]:

• лібералізація національних фондових ринків  —  забезпечення спрощеного доступу на зовнішні ринки, посилення активності учасників ринків у провідних фінансових центрах світу — США, Європі, Японії;

• застосування новітніх технології й інновацій (нові: фінансові інструменти, способи торгівлі та укладання угод з цінними паперами, форми фінансового посередництва, технології у сфері створення і поширення фінансової інформації);

• інституціоналізація фондових ринків — підвищення ролі фінансових інституцій, яке виявляється у зростанні частки цінних паперів, що перебувають у володінні цих інституцій, а також у зростанні частки угод, що укладають фінансові інституції з цінними паперами, відносно частки аналогічних приватних угод.

Проведений аналіз європейського досвіду інтеграції фондових ринків показав, що до позитивних тенденцій інтеграції ринків цінних паперів слід також віднести:

-          підвищення рівня  капіталізації ринку за рахунок залучення на ринок значної кількості інвесторів і розширення меж ринку,

-          зростання ліквідності ринку, зниження вартості залучення капіталу,

-          підвищення ефективності розподілу.

Проте в процесі взаємозалежності проявляються і слабкі сторони. Вразливість глобалізованої фінансової системи яскраво продемонстрували події на світовому фондовому ринку після трагедії 11 вересня 2001р. у Нью-Йорку. Внаслідок терористичного акту був паралізований головний фінансовий центр США. Вже через кілька годин після трагедії  котирування на європейських фінансових ринках різко впали. Британський фондовий індекс FTSE—100 вже через 1,5 години після подій у Нью-Йорку знизився на 4,03 %, а наприкінці торгів — на 5,07 %. Німецький фондовий індекс DAX впав на 11,41 %, а французький САС знизився до рекордного з 1999р. рівня — на 7,39 %. Терористичні акти буквально потрясли фінансові ринки Латинської Америки (фондовий індекс Мексики знизився на 5,6 %, Аргентини — на 5,2 %) та Азії. За перший тиждень торгів на фондовому ринку США (17—24 вересня 2001 р.) після чотириденної перерви, викликаної терактами, індекс Dow Jones (DJ IA) впав на 1369,7 пункта, або на 14,26 %. Це стало одним з найбільших падінь DJ ІА з часу Першої світової війни, коли визначилися основні принципи формування та розрахунку індексу (в 1933 р. під час "Великої депресії" за один тиждень індекс Dow Jones впав на 15,5 %, а в 1944 р. після звістки про поразку французьких військ від гітлерівської армії за один день він втратив 14,2 %) [17, с. 15].

Фінансова інтеграція надала фондовим ринкам усіх регіонів світу доступ до загальносвітового фонду капіталу, але водночас посилила ймовірність міжкраїнного поширення несприятливих змін, які відбуваються в економіці окремої країни. Тому навіть невеликі зміни на внутрішньому фінансовому ринку певної країни можуть справити непропорційно великий вплив на високорозвинуті та ліквідні ринки інших країн. Що стосується економічної доцільності інтеграції фондових ринків, то вона очевидна, оскільки в першу чергу передбачає розвиток і відкритість національних ринків, збільшення числа інвесторів і угод на ринку цінних паперів, пожвавлення інвестиційної, а також фінансової діяльності в цілому [8, с. 310].

Щодо інтеграції фондового ринку України, то це питання довгострокової перспективи. У сучасних умовах розвитку Українського фондового ринку актуальним напрямком подальшого розвитку може стати більш активне залучення західних компаній, що, в свою чергу, стане можливим завдяки подальшій інтеграції Українського фондового ринку у світовий ринок капіталу.

З метою налагодження міжнародного співробітництва Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку протягом 1997-2010 років підписала низку двосторонніх меморандумів про взаєморозуміння з регуляторами ринків цінних паперів інших країн (табл. 6) [27]

Таблиця 6

Двосторонні меморандуми, що підписані між ДКЦПТФР та фінансовими інституціями інших держав за 1997- 2010 (червень) роки