Взаємозалежність фондових ринків: позитивні і негативні сторони

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Марта 2012 в 16:20, контрольная работа

Описание

Характерною рисою світових економічних відносин на сучасному етапі є інтенсивна фінансова глобалізація із залученням національних економік до світового ринку капіталу, посилення їх взаємодії та взаємозалежності.
Становлення ринкових відносин сьогодні призвело не тільки до трансформації існуючих раніше форм і методів управ¬ління, а й до зміни технології функціонування товарних і фінансових ринків, модернізації усіх сфер економіки.

Содержание

Вступ………………………………………………………………………………................3
1. Сучасний стан фондового ринку в умовах фінансової глобалізації..............................4
2. Позитиви та негативи взаємозалежності фондових ринків……………...................….9
Висновок…………………………………………………………………………….............13
Список використаної літератури…………………….......................................................15

Работа состоит из  1 файл

РОБОТА № 10842.doc

— 296.00 Кб (Скачать документ)

 

Основними проблемними питаннями розвитку фондового ринку України, які перешкоджають йому вийти на світовий рівень, є [16, с. 7]:

1. Недостатня ліквідність фондового ринку.

2. Переважання державних цінних паперів.

3. Недостатня прозорість діяльності емітентів та професійних учасників ринку.

4. Нерозвиненість правової бази, неадекватність її сучасним вимогам діяльності на ринку фінансових послуг

5. Низький технологічний рівень функціонування ринкової інфраструктури.

6. Низький рівень корпоративної культури.

7. Недостатня обізнаність більшої частини населення з питань фондового ринку.

Отже, можна констатувати, що сьогодні без державного втручання та підтримки проблемні питання вирішити неможливо. Тому темпи розвитку вітчизняного фондового ринку та розкриття його інвестиційного потенціалу залежать від конкретних заходів державної політики у фінансовій сфері, які доцільно зосередити на таких напрямах:

• налагодження співробітництва національної економіки з глобальною в рамках міжнародних організацій з метою створення позитивного іміджу фондового ринку України серед іноземних і вітчизняних інвесторів;

• узгодження вітчизняного законодавства з міжнародними нормами і сучасними вимогами розвитку фінансових відносин;

• підвищення вимог до корпоративного управління та чітке визначення прав і обов’язків емітентів та інвесторів;

• створення єдиного клірингового і депозитарного центру на принципах незалежності, прозорості, некомерційного характеру діяльності, державної підтримки;

• запровадження доступних та рівних умов і тарифів для всіх користувачів;

•  удосконалення механізму продажу акцій підприємств, які перебувають у державній власності, з метою справедливої оцінки реальної ринкової вартості підприємства та створення умов для зростання його капіталізації;

• врівноваження амортизаційних нормативів із реальними умовами відтворення (при певному ефекті випередження) через параметри відтворення і відшкодування основного капіталу, що виведе з існуючого конфлікту об’єктивні інвестиційні потреби національної економіки та можливості розвитку вітчизняного фондового ринку;

• формування механізму активного залучення широких верств населення до участі в діяльності ринку цінних паперів через встановлення на ньому рейтингової інфраструктури.

З метою вирішення проблемних питань Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробляє Проект програми розвитку фондового ринку України на 2011 — 2015 роки, у якій передбачено реалізувати зазначені вище напрямки [26].

Отже, узагальнюючи вищесказане, можна констатувати, що фінансова глобалізація включає і процеси взаємозалежності фондових ринків: з одного боку, дають змогу країнам отримати більше потрібних їм ресурсів, грошей та капіталу, а корпораціям — здобути додаткові прибутки від ефективного інвестування вільних ресурсів. З іншого боку, вона приховує потенційну небезпеку збільшення глобальної фінансової нестабільності, а, отже,  значних втрат для всіх суб'єктів, що оперують у глобальному фінансовому середовищі.

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

В результаті проведеного дослідження встановлено, що у другій половині XX століття валютно-фінансова інтеграція перетворилася в одну з найважливіших тенденцій розвитку світової фінансової системи. Глобалізація і конкуренція створили ситуацію, при якій можливості досягти економічного і соціального зростання ізольовано різко скоротилися, а тому регіональна, а, як наслідок, і світова інтеграція та взаємозалежність фондових ринків, стала невіддільною рисою сучасної фінансової системи. І найбільш динамічним сегментом фінансового ринку є саме ринок цінних паперів. Так, за останні 15 років оборот торгівлі акціями на біржах світу збільшився майже у 80 разів, а показник ліквідності ринку акцій (відношення річного обороту до сумарної капіталізації) збільшився до 113% в 2007 році в порівнянні з 1% на початку 90-х.

Проте взаємозалежність фондових ринків має як позитивні, так і негативні сторони. Позитивними аспектами є перш за все :

- створення умов для інформаційної прозорості національних ринків капіталів;

- відкритість національних фондових ринків;

- підвищення швидкості  передавання інформації;

- підвищенням ролі інституційних інвесторів на ринку, що сприяють іноземному інвестуванню;

- активізація операцій з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами;

- розширення діапазону валютних операцій тощо.

Негативним є те, що глобалізація приховує потенційну небезпеку збільшення глобальної фінансової нестабільності, а, отже, — значних втрат для всіх суб'єктів, що оперують у глобальному фінансовому середовищі, неможливість витримати конкуренцію.

Серед негативних аспектів можна визначити:

-   вразливість фондових ринків перед світовими потрясіннями економічного, екологічного, соціального характеру, тощо;

-   незахищеність перед терористичними та воєнними загрозами;

-   залежність ситуації на національних фондових ринках від стану фондових ринків найбільш розвинутих країн тощо.

Загалом фондові ринки розвинених країн є надзвичайно ефективними структурами з розвиненою інфраструктурою, що дозволяє їм привертати значні потоки капіталу в економіку країни. Східноєвропейські та країни СНД прагнуть розвивати свої фондові ринки, оскільки це є запорукою залучення інвестицій в економіку. Таке ж завдання стоїть і перед Україною, ефективність фондового ринку якої досить низька навіть у порівнянні з іншими країнами.

Визначено, що сьогодні  розвиток національного  фондового  ринку  стримується  низкою  таких  об’єктивних чинників:

–  кризовий стан економіки;

–  відставання законодавчої бази від реалій суспільного життя;

–  повільні темпи приватизації державного майна;

–  психологічна  непідготовленість  населення  до  активних  операцій  на ринку.

З метою  вирішення проблем Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробляє проект Програми розвитку фондового ринку України на 2011 — 2015 рр. [16], реалізація основних напрямків якої дозволить сформувати конкурентоспроможний національний фондовий ринок, попередити переміщення торгівлі цінними паперами українських емітентів та розрахунків за ними за межі країни, створити надійне підґрунтя для довгострокового зростання внутрішнього ринку. Адже вихід  України  з  економічної  кризи  і  розбудова  ринкової  економіки неможливі  без  створення  фондового  ринку,  який  би  відповідав  сучасним світовим стандартам, гарантував права інвесторів та сприяв би збільшенню як вітчизняних, так і іноземних інвестицій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1.       Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок " від 23.02.2006р., № 3480-ІУ // Відомості Вер­ховної Ради України. — 2006. — № 31.

2.       Закон  України  “Про  державне  регулювання  ринку  цінних  паперів  в  Україні”  від 30.10.1996 р. № 448/96-ВР. – ВВР України. – 1996. – № 51. – С. 292.

3.       Закон    України    “Про    Національну    депозитарну    систему    та    особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10.12.1997 р. №710/97-ВР. – ВВР України. – 1998. – № 15. – С. 67.

4.       Директива Європейського Союзу "Про ринки фінансових інструментів" від 21.04.2004р., № 2004/39/ ЄС //Офіційний вісник Європейського Союзу: — сайт Дер­жавної комісії з цінних паперів та фондового ринку Ук­раїни.

5.       Річний звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2007 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ssmsc.gov.ua/ShowPage.aspx.

6.       Гаврилюк О.В. Іноземне інвестування і структур­на трансформація в країнах перехідної економіки // Фінанси України. — 2008. — № 7. — С. 54—66

7.       Гальчинський А.С., Геєць В.М.  та  ін.// Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004 – 2015 роки)  „Шляхом  європейської  інтеграції”:  Нац.  ін-т  стратег.  дослідж.,  Ін-т  екон.  прогнозування  НАН України,  М-во  економіки  та  з  питань  європ.  інтегр.  України.  –  К.:  ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.

8.       Дергачова В.В. Розвиток фондового ринку України як складової національної інвестиційної політики// Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2008. – № 6. – С. 5–13.

9.       Калач Г.М. Вплив фінансової глобалізації на фондовий ринок України// Фінанси України.-2009.-№1.-С.115-121

10.   Лауфер М.А. Глобализация финансовых рынков на рубеже тысячелетий// Финансы и кредит.2000 № . – С.18.

11.   Луцишин В.О. Трансформація світової фінансової системи в умовах глобалізації.-К.: Вид. центр "ДрУК", 2002.- С.86

12.   Михальський  В.  Сучасний  стан  фондового  ринку  України  крізь  призму  процесів глобалізації у світовій економіці / В. Михальський // Ринок цінних паперів України. – 2007. – № 7-8. – С. 29–38.

13.   Моисеев С.Р. Глобализация финансовых рынков: миф или реальность? // «Дайджест-Финансы», - № 3. – 2002. – С. 18-24.

14.   Пилипко В.С. Розвиток фондового ринку і перспективи зростання інноваційного потенціалу АТ// Економіка і прогнозування.-2006.-№4.- С. 92-107

15.   Рубай О.І. Перебудова біржової системи України як запорука успішного розвитку ринку акцій// Інвестиції: практика і досвід . -2008 № 7 – С.12-17

16.   Ревтюх В.В., Шапран В.С. Фондовий ринок України: аналіз сучасного стану та перспектив роз­витку // Фондовий ринок. - 2000.- № 2.- С. 7-9.

17.   Смитиенко Б.М. Поспелова. В.К. Глобализация и мировые рынки товаров, услуг и капиталов: Сб. науч. ст. - М.: ФА, 2001.- 430 с.

18.   Шапран В.С. Міжнародний ринок корпоратив­них цінних паперів: еволюція, поточні тенденції та ви­моги до організації // Фондовий ринок. — 2002. —№20. — С.10—12.

19.   Калина  А.В.,  Кощеєв  О.О.  Фондовий  ринок:  Навч.  посіб.  для  дистанційного навчання. –  К.:  Вид-во «Університет «Україна», 2006. – 208с.

20.   Колтунов В.М., Мальцев К.В. Глобализация экономики (вопросы теории и методологии). - Н. Новгород: Изд-во ВВАГС, 2004.

21.   Луцишин В.О. Трансформація світової фінансової системи в умовах глобалізації.-К.: Вид.центр "ДрУК", 2002.- С.86

22.   Осавлюк С. Л. Прогнозування нестабільності фінансових ринків в умовах глобалізації. - К.: Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, 2002. – 248 с.

23.   Оскольський В.В. Ринок цінних паперів України: погляд через призму діяльності Української фондової біржі. — К.: УФБ, 2001. — 420 с.

24.   Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навч. по­сібник. — К.: Знання-Прес, 2003. — 535 с.

25.   Статистичні дані. www.case-ukraine.kiev.ua.

26.   http://www.ukrstat.gov.ua/

27.   http://www.ssmsc.gov.ua/ShowPage.aspx

28.   www.biznes-ukraina.ua

29.   www.stockmarket.gov.ua



Информация о работе Взаємозалежність фондових ринків: позитивні і негативні сторони