Міністерство  освіти і науки України

Волинський  національний університет імені  Лесі Українки

                                                                    
 
 

Кафедра менеджменту, бюджетної та податкової політики 

                                                         
 
 
 
 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни “ Бюджетна система ”

на  тему: “ Податок з доходів фізичних осіб та його роль у формуванні доходів бюджету ” 
 
 
 
 
 
 
 

                                              Виконала:ст. гр. ФК- 43

                                              Цуз О. В.

                                              Перевірив: ст. викладач

                                              Вишневська Н. В. 
 
 
 
 

Луцьк – 2010

 
 

Зміст 

    Вступ………………………………………………………………………….3

    1. Теоретичні і методологічні основи  справляння податку з доходів  фізичних осіб………………………………………………………………...........5

    2. Аналіз надходжень податку з  доходів фізичних осіб до бюджету…...11

    3. Роль податку з доходів фізичних осіб у формуванні доходів бюджету…………………………………………………………………………..17

    Висновки  …………………………………………………………………....21

    Список  використаної літератури…………………………………………..23 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ 

    Із  проголошенням незалежності Україна  стала на шлях самостійного розвитку, побудови ринкової соціально-орієнтованої економіки. Це був період становлення податкової системи, в основу якої покладено класичну схему податків, характерну для країн із розвиненою ринковою економікою. Застосування такої класичної схеми в умовах перехідного періоду, на тлі системної кризи та спаду виробництва, призвело до виникнення низки істотних проблем: збільшувалась кількість збиткових підприємств, зростало безробіття, ускладнювалася соціально-економічна ситуація в країні. Зумовлювалося це насамперед тим, що акцент у податковій політиці було зроблено на фіскальній функції, а регулювальна була знівельована, тому проблема побудови ефективної податкової системи лишається однією з найактуальніших у процесі становлення ринкових відносин та закладення підвалин для економічного зростання в Україні.

    Податок на доходи фізичних осіб займає у податковій системі держави провідне місце  як її обов’язкова компонента. ПДФО – один із найважливіших у податковій системі й держави та в системі прямого оподаткування. В умовах створення в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки пошук шляхів удосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб із урахуванням світових здобутків у цій сфері є досить актуальним.

     Актуальність  теми полягає в тому, що оподаткування доходів фізичних осіб є складовою частиною фінансового механізму держави, податки з доходу фізичних осіб відіграють домінуючу роль при наповненні дохідної частини бюджету. Податок з доходів фізичних осіб, що забезпечує надходження до дохідних частин бюджету, закріплений за місцевими бюджетами, що й закладає основу формування міських, сільських та селищних бюджетів. Особливістю оподаткування доходів фізичних осіб є визначення сукупного прибутку за виключенням доходів, що не підлягають оподаткуванню. Такий підхід більше чи менше підходить системі з жорстко централізованими цінами, в умовах постійних змін цін, прибутки повинні бути скориговані з урахуванням збільшення вартості фінансових та матеріальних ресурсів, оцінки запасів формування резервів. Саме тому зростання прибутків найчастіше здобуває інфляційний характер.

    Велику спадщину з питань оподаткування доходів громадян становлять фундаментальні праці П. П. Гензеля, Д. Боголєпова, О. О. Ісаєва, В. О. Лебедєва, І. Х. Озерова, М. І. Тургенєва, Ф. Нітті. Значний внесок у розвиток теорії та практики оподаткування зробили російські вчені: О. В. Бризгаліна, О. М. Горбунова, В. В. Гриценко, В. І. Гурєєва, Є. Н. Євстигнєєва, О. В. Мещерякова, Д. Г. Черник. Серед українських учених, які досліджують питання оподаткування доходів фізичних осіб, доцільно виділити публікації В. Андрущенка, О. Василика, В. Вишневського, Ю. Іванова, А. Крисоватого, М. Кучерявенка, С. Онишко, В. Опаріна, Л. Тарантул, В. Федосова, Л. Шаблистої та інших.

    Об¢єктом дослідження є податок з доходів фізичних осіб, предметом дослідження – податок з доходів фізичних осіб та його роль у формуванні доходів бюджету.

     Метою даної роботи є комплексний аналіз процесу оподаткування доходів  фізичних осіб в Україні, розкриття  значення цього процесу для держави.

     Завдання:

• з¢ясувати економічний зміст податку з доходів фізичних осіб;
• дослідити хто є суб¢єктами податку та що є об¢єктами оподаткування;
• розглянути склад загального оподатковуваного доходу;
• проаналізувати надходження з податку доходів фізичних осіб до бюджету за останні три роки;
• визначити роль податку з доходів фізичних осіб у формуванні бюджету;
• виявити шляхи удосконалення справляння податку.

1. Теоретичні і методологічні основи справляння податку з доходів фізичних осіб  
   

    Податок з доходів фізичних осіб є найважливішим при оподаткуванні фізичних осіб. Його значення зумовлюється як певною досконалістю, чіткістю, зрозумілістю механізму сплати, що відпрацьовувався тривалі періоди часу (до речі, податок з доходів фізичних осіб є одним з найдавніших у податковій системі України), так і розміром надходжень у бюджетні доходи.

    Оподаткування доходів громадян в Україні було запроваджено 1991 році з прийняттям  Закону Української РСР “Про прибутковий податок з громадян Української РСР, іноземних громадян та осіб без громадянства ”.  З грудня 1992 року оподаткування доходів громадян здійснювалося відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, який зі змінами та доповненнями був чинним до кінця 2003 року. У Законі України “ Про систему оподаткування” в редакції від 18.02.1997 року цей податок названо податком на доходи з фізичних осіб. У сучасних умовах оподаткування доходів громадян здійснюється відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", який прийнятий 22 травня 2003 року [11, с.222].

    Податок з доходів фізичних осіб - загальнодержавний  податок,  плата фізичної особи  за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична  особа має податкову адресу або  розташовано особу, що утримує цей податок згідно з Законом [4]. Він є прямим податком, тобто самостійно сплачується громадянином безпосередньо з отриманого доходу. Відповідно до Бюджетного кодексу України, ПДФО у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів і є основним бюджетоутворюючим податком.

    Однією  з головних функцій, притаманних  податку на доходи фізичних осіб, є  фіскальна, яка проявляється у формуванні дохідної частини бюджету. В основу реалізації даної функції має  бути покладено принцип фіскальної ефективності, до ключових характеристик якого слід віднести: достатність доходів, мінімізації видатків на адміністрування, запобігання ухиленню від сплати, еластичність податкового механізму, рівномірний розподіл між різними соціальними групами платників (населення).

    Платниками  податку є:

    1) фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

    2) фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

    3) податковий агент [16].

    Не  є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела  їх походження в Україні і має  дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені  чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує  безпосередньо від провадження  дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.

     Об'єктом оподаткування резидента є [11]:

     – Загальний місячний оподатковуваний дохід;

     – Чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

     – Доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

     – Іноземні доходи.

     Об'єктом  оподаткування нерезидента є:

     – Загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

     – Загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

     – Доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

     При нарахуванні доходів у вигляді  валютних цінностей або інших активів, чия вартість є вираженою в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, така вартість перераховується у гривні за валютним курсом НБУ, діючим на момент одержання таких доходів.

     При нарахуванні доході у будь-яких не грошових формах об¢єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

     К = 100 : (100-Сп)                                                                                 1.1

     Де  К - коефіцієнт, Сп – ставка податку, установлена для таких доходів на момент такого нарахування. Вартість такого нарахування визначається, виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником ПДВ, акцизного збору, якщо надається підакцизний товар [16].

     При нарахуванні доходів у вигляді  заробітної плати об¢єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов¢язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

      Основна ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з відносинами трудового найму та в умовах цивільно-правового договору; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри [11].

      Крім  основної ставки згідно Закону України  «Про податок з доходів фізичних осіб» існують ще такі ставки:

      15% - на дивіденди;

      30% - на виграші і призи, доходи нерезидентів;

      0,5%, 15%, 30% - на спадщину залежно від  ступеня споріднення.

     Дохід – це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального  майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або  деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами [26, с.225].

     Загальний річний оподатковуваний дохід складається  з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

     До  складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:

     1) доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору;

     2) доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної (промислової) власності; доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами) (далі – роялті), у тому числі одержувані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;