Особливості інфляції в Україні

-                     масово банкрутують підприємства;

-                     припиняють свою діяльність підприємці.

Найбільше від гіперінфляції потерпає населення. Воно втрачає будь-яку довіру до національної валюти та до уряду. Люди тікають від грошей та ганяються за товарами, стимулюючи тим самим прискорення руху грошової маси та штучного зростання сукупного попиту. Тобто утворюється ажіотажний попит, розкуповуються насамперед ті товари, що можуть бути засобом часткового збереження (нерухомість, дорогоцінні метали). Усе це згубно впливає на економічну ситуацію, посилюючи гіперінфляційні процеси. Але змінити поведінку споживачів закликами уряду не можливо. Особливість гіперінфляції в тому , що звичайними антиінфляційними методами її зупинити не можливо. Щоб зупинити чи пригальмувати гіперінфляцію треба вживати надзвичайних заходів. Немає однозначного уявлення, про те як з нею боротися. 

                            Розглянуті види інфляції властиві відкритій інфляції. Таку інфляцію можна вимірювати, аналізувати, зіставляти різні варіанти її приборкання та усунення.

              Відкрита інфляція характерна для країн з ринковою економікою, де взаємодія попиту та пропозиції сприяє відкритому необмеженому зростанню цін.

                            Але існує ще прихована інфляція. Це такий стан в економіці коли, зростання рівня цін не спостерігається, але наявний дефіцит товарів та послуг, має місце штучне обмеження споживчого попиту.(рис. 1.3)

              Ознаки прихованої інфляції :

-                     тимчасове заморожування цін та доходів;

-                     установлення тотального державного контролю за цінами;

-                     установлення цін «стелі» та «підлоги».

Отже, прихована інфляція характеризується зовнішньою стабільністю, але зростанням дефіциту товарів, що також знижує реальну вартість грошей.

              Таким чином, відкрита інфляція проявляється у тривалому зростанні рівня цін , прихована – у посиленні товарного дефіциту.

                            Приборкання інфляції може здійснюватись поступово впродовж значного періоду часу і раптово. Поступове приборкання інфляції здійснюється через дезінфляцію. В Україні дезінфляція почалася  у 1994 році. Починаючи з 1998 року рівень інфляції в економіці України починає зростати  до 2000 року, а потім знову спостерігається її уповільнення. Не вдаючись зараз до причин цих коливань рівня інфляції, зазначимо, що подолання інфляції розглядається населенням, як заслуга уряду. І це саме так.

                            Україна успадкувала від  СРСР дефіцитну економіку, а разом з нею величезний інфляційний потенціал. Низький рівень ефективності виробництва та якості продукції, державний монополізм та відсутність конкуренції, надмірне зношення основних засобів становили сприятливі умови для  розвитку інфляції в Україні на початку 90-х років.

                            Висока інфляція поєднавшись з безпрецедентним падінням обсягу національного виробництва, означала гіперінфляцію, яка стала важливою рисою вітчизняної економіки 1992-1995 р.р. Вхід економіки у фазу гіперінфляції зумовлювався високими темпами зростання темпів загального рівня цін. Деякі науковці вважають причиною гіперінфляції В Україні саме інфляційні очікування. Населення у період інфляції намагалось позбутися готівки національної одиниці, що призвело до збільшення обсягів іноземної валюти на ринку України. Зростання вартості імпорту потягло а собою інфляцію витрат. А неефективна політика держави підсилила інфляційний вплив.

                            У 2001 р. інфляцію вдалося знизити до 6,1%, а  у2002 р. вперше в Історії України була зафіксована дефляція 0,6%, а в наступні чотири роки інфляція становила 8,2%, 12,3%, 10,3%, 11,6%.

                            За підсумками 2007 р. індекс інфляції в Україні  досяг 16,6%, вищий останній раз був у 2000 р. (25,8%) .

                            Інфляцію в Україні завжди викликав монетарний чинник – зростання маси грошей без відповідного збільшення кількості товарів та послуг. Але регулювання маси грошей лише монетарними засобами політики не завжди веде до бажаних результатів, бо може супроводжуватися зниженням темпів економічного розвитку та рівня зайнятості.[1, ст.65-66]

Використана література до І розділу:

1)     П.В. Круш, Інфляція: суть, форми та її оцінка, Київ, Центр учбової літератури, 2010 р.

2)     В. Базидевич, Макроекономіка, Київ «Знання» 2008 р.

3)     І. Ф. Родіонова, Загальна економіка, Камянець-Подільський  «Абетка-нова»,2007 р.

Зміст до Розділу ІІ

1)     Індекс споживчих цін

2)     Індекси інфляції України

3)     Вплив збільшення видатків бюджету на ріс інфляції

4)     Висновки
Розділ ІІ

«Аналіз інфляційних процесів в Україні»

Індекс споживчих цін

Для визначення оптимального шляху подолання наслідків інфляції в Україні, потрібно провести оцінку інфляції за коливаннями рівня цін. Контроль за зміною рівня цін на окремі товари та на товари в цілому здійснюється за допомогою індексів цін.

Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді до його вартості у базисному періоді[].Економісти виділяють два основних індекси цін:

1) індивідуальний, що характеризує відносну зміну цін звітного періоду стосовно базового періоду;

                                                                                                       (2.1)

Де - ціна звітного, базового періодів відповідно;

2) зведений (агрегатний) індекс цін ( );

Саме останній  використовується для оцінки інфляції. Існує велика кількість методів підрахунку зведеного індексу цін, але найбільш поширеними є методи Пааше, Карлі, Ласпейреса, Маршалла, Фішера. В Україні прийнято використовувати індекс Пааше, що дозволяє порівнювати ціни поточного року з базовим.(див.2.2) Індекс цін дає кількісну характеристику знеціненню грошей.

;                                                                                             (2.2)

Також для поліпшення аналізу інфляційних процесів доцільно користуватися темпом інфляції,( див.2.3) який виражається у відсотках або у разах, залежно від темпів зміни цін.

                                                                                                         (2.3)

Індекс споживчих цін визначається за вартістю «споживчого кошика». Споживчий кошик це - набір товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини або сім'ї, або набір товарів та послуг, який приймається за масштаб для виміру динаміки цін.

Для кращого розуміння динаміки приросту інфляції, використовують вищезгадані індекси інфляції або індекс споживчих цін, які наведені в табл. 2.1 за даними Держкомстату України. З початку 2007 року Держкомстат України ввів певні поправки щодо обрахування індексу інфляції. Основні зміни стосуються зменшення питомої частини товарів харчування і збільшення послуг у «споживчому кошику».На думку багатьох експертів наслідком таких змін є те, що загальна величина індексу споживчих цін може бути занижена на декілька пунктів.

Індекси інфляції України

Таблиця 2.1

Зведена таблиця індексів інфляції (споживчих цін) за 2001-2011рр.

Проаналізувавши данні з табл. 2.1, можна зробити висновки, що найбільший рівень інфляції був зафіксований у 2008 році порівняно з іншими роками. Цю тенденцію також  можливо прослідкувати на рис.2.1.

Рис.2.1

Таблиця 2.2

Порівняння прогнозованих і фактичних рівнів інфляції